У МСУМКУ НОВИЙ АРТ-ПРОЕКТ «СУЧАСНИЙ УКРАЇНСЬКИЙ СИМВОЛІЗМ»
До річниці Музею сучасного українського мистецтва Корсаків, 23 серпня, відбулось відкриття арт-проeкту «СУЧАСНИЙ УКРАЇНСЬКИЙ СИМВОЛІЗМ».
Серед його учасників – знані митці: Петро Бевза (Київ), Андрій Блудов (Київ), Олег Денисенко (Львів), Оксана Чепелик (Київ), Володимир Бахтов (Миколаїв), Микола Журавель (Київ), Петро Антип (Горлівка), Олексій Малих (Київ), Олексій Анд (Київ), Дмитро Грек (Маріуполь), Олексій Владіміров (Київ), Леонід Бернат (Київ), Марина Афанасьєва (Київ), Наталія Кумановська (Луцьк).
Куратор арт-проeкту, доктор філософських наук Світлана Стоян представила митців та окреслила його концепцію. Насамперед, образність робіт знаходить виявлення в унаочненні символів стихій, з яких утворився наш світ — води та вогню. Частина робіт презентує плинність, неспокій, глибину та приховані смисли першостихії. Вогонь, натомість, знаходить вираження у яскравій гаммі робіт, їх образності та символах, присвячених палаючій силі. Ключовим образом, який поєднує стихії, постає людина — з її символічним простором, жагою до творчості та етапами становлення.
Керуючий партнер і натхненниця Музею Корсаків Леся Корсак, зауважила арт-проект «Сучасний український символізм» вперше масштабно об’єднав у креативному просторі Музею сучасного українського мистецтва Корсаків роботи провідних вітчизняних митців, творчість яких, з одного боку, глибоко вкорінена в європейську традицію, а, з іншого, містить у собі автентичні, притаманні саме природі української ментальності, коди, які вирізняють твори художників з поміж того, що вже було створено у лоні символізму.
Глибинна туга за невисловленим і утаємниченим, що притаманна сутності символу, який завжди містить у собі приховані, невиявлені сенси, у наш час візуалізувалась в інноваційних, сучасних образах вітчизняних художників, заклавши основу нових вимірів звернення митців до мови символу.
Багатозначні образи учасників арт-проекту унаочнюють міфологему першотворення цього світу, в якому відбувається «спалах» народження людської свідомості, що починає творити свою символічну реальність. Експозиція постає певною оповіддю, в якій представлені дві першостихії – вода, без якої неможливе людське життя, та вогонь, що стає символом палаючої креативної енергії, а також представлена і сама людина – творець символічного простору, що проходить різні етапи свого становлення від епох давніх цивілізацій до сучасного технократичного світу.
