Search
Close this search box.

Музей Корсаків запрошує на відкриття нового виставкового проєкту «Занепад. Відродження»

Роботи відразу двох митців будуть представлені у Музеї сучасного українського мистецтва Корсаків у передостанній день жовтня: Віктора Мельничука та Беати Корн (Живопис/Скульптура/Інсталяція).

Відкриття відбудеться 30 жовтня о 17.00. Вхід вільний (маска+дистанція).

Проєкт «Занепад Відродження» авторів Беати Корн та Віктора Мельничука — це дослідження стереотипного мислення у межах України.

Проєкт складається в переважній більшості з подвійних об’єктів Беати Корн та живописів і інсталяції Віктора Мельничука.

Характерною особливістю творчості Віктора Мельничука є подвійні розмиті живописи, що символізують подвійні стандарти не сформованої української свідомості. Минуле та майбутнє на думку автора не мають чітких рис завершеності, вони певною мірою розмиті, ми можемо відчувати їх загальні асоціативні контури, але ми не можемо на них впливати. Усвідомлення реальності сьогодення надає нам можливість його формування.  Чітка кольорова пляма на полотні фіксує мить життя у якому на думку автора ми перебуваємо.

Беата Корн своєю творчістю доторкається до світу дитячої гри. На її думку, сучасний стан не сформованості  – це процес зростання, переходу від інфантильності до відповідальності. Тому авторка і використовує дитячі асоціативні об’єкти у своїй творчості як місток спілкування з глядачем.

Проєкт «Занепад. Відродження» складається з декількох частин: «Мить», «Над прірвою у житті», «Мисливці», «Вісім біт», «Вільні та Загублені».

Довідково:

Віктор Мельничук народився 1979 року у м. Луцьк.

Освіта: Луцьке вище професійне училище, відділення художнього оформлення  (1995-1999);

Львівська національна академія мистецтв, відділення художнього скла, клас професора та академіка А. А. Бокотея (1999 – 2005).

Викладач у Львівській національній академії мистецтв на відділенні художнього скла (2005-2009).

Викладач  в Закарпатському художньому  інституті (Ужгород, 2009-2011).

Працює в царині живопису, графіки, скульптури.

Мешкає в Ужгороді.

***

Корн Беата народилася 1980 року у м. Ужгород.

Освіта: Ужгородський коледж мистецтв (1995 – 2001);

Львівська національна академія мистецтв, кафедра кераміки (2001-2003).

Викладач в Ужгородському коледжі мистецтв (2003 – 2011).

Лауреат міжнародних конкурсів, учасниця художніх симпозіумів в Україні і за її межами.

Працює в царині живопису, скульптури, кераміки, інсталяції.

Мешкає в Ужгороді.

У Музеї сучасного українського мистецтва Корсаків – грандіозний українсько-французький проєкт

Новий мистецький проєкт «Діалог», мета якого – показати схожість і близькість у поглядах на світ художниць з різних країн, манері розуміти та інтерпретувати дійсність презентували у новій залі МСУМК.

Барбара Ле Беґек Фрідман із Франції та Ярина Шумська зі Львова – художниці та перформерки без перебільшення світового значення. Європа, Японія, Канада, США, Індія, Китай, Іран, Ізраїль – географія їхніх виставок та проєктів дивує і захоплює.

Закриття кордонів і неможливість зустрітись створили умови для дослідження комунікації у зовсім іншому вимірі. Заплановані 10 днів резиденції у містечку Понтейя, у Франції, перетворилися на 100 днів діалогу: на відстані, з обмеженнями, з кордонами, серед невизначеності, проте – з абсолютною щирістю.

Кожного дня мисткині спілкувалися за допомогою відеоарту, яким знайомили одна одну зі своїми переживаннями та ділилися власним відчуттям естетики. Згодом із кожного з таких днів на відео вони вибрали по 3 скріншоти і втілили це у спільну виставку.

Коли вперше переступаєш поріг нової зали Музею і одним оком помічаєш концепцію «Діалогу», вражає кількість білого кольору. Експозиція створена, ніби аркуш паперу, який не відволікає тебе від основного тексту на ньому. А далі по цьому стерильному білому проходить плавна лінія із 620 фотографій у хронологічній послідовності, яка підсилює відчуття часу, замкненості, відстані між авторками.

«Який різнобарвний, неймовірний, різноликий і несамовитий цей світ мистецтва! Що змінює людину? Чим відрізняється людина, скажімо, XV, XVI століття і нашого, ХХІ? Змінюється лише одяг, лише довколишній світ, меблі – щось дуже матеріальне. А людина з її духом, серцем, почуттями така ж сама. Сьогодні у нас Україна і Франція.

Дві людини на різних точках земної кулі, а їх єднає діалог. Гарячі серця, почуття, спільність і відмінність поглядів. Усе це можна побачити і відчути у цьому проєкті. Як багато у сучасному світі монологів, багато людей висловлюють власні категоричні меседжі… А тут врешті діалог. Розмова двох сердець. Крок одне до одного. Це прекрасний посил, прекрасна філософія і яскрава подія у мистецтві», – поділилася враженнями мистецтвознавиця Зоя Навроцька.

Експозицію можна сприймати лінійно, проходячи вздовж. Можна зупинятися на кожному тематичному відрізку із шести кадрів (трьох верхніх однієї художниці і трьох нижніх іншої), аби порівняти їх і прочитати той самий діалог між ними. А можна окремо оцінювати кожен триптих або ж навіть кожне фото.

«Сьогодні у нас дві мисткині, які познайомилися менше року тому, але побачили свою спільність у мистецьких пошуках, висловлюваннях і мові, котрою звертаються до глядача. Проєкт побудований у формі спіралі, по якій однією лінією проходять фото, створені протягом ста днів. Задум з’явився, коли художниці на відстані 2300 км за допомогою відеоарту спілкувалися між собою. Це була відверта щира розмова, вони пізнавали одна одну, знаходили в собі нові почуття, нові форми вираження.

За первинним задумом вони мали працювати разом 10 днів у Франції, але коронавірус вніс свої корективи. Та все ж саме ці обмеження зрештою стали предметом, який вони вивчали. Це ще раз доводить, що будь-які випробування не приходять просто так, у всьому можна знайти для себе науку і натхнення», – розповіла керівна партнерка Музею Леся Корсак.

Окрім добірки фотографій, на виставці представлені авторські інсталяції, уже згаданий карантинний відео арт та цитати художниць на білих стінах, які самі по собі стають актом мистецтва. У розпал вечора мисткині влаштували ще й перформанс, про який ми напишемо згодом.

«Мені надзвичайно приємно бути зараз тут. Ця виставка – неймовірний шанс для мене, тому я дуже хотіла б подякувати родині Корсаків та Музею. Я щаслива, що певна помилка, цей коронавірус, вся ця історія з карантином, дала початок такому проєкту», – поділилася Барбара.

«Для авторів теж важливо відійти від своїх робіт, подивитися на свою документацію дійсності здалеку, подивитися по-іншому. Зробити зріз, підсумок, розширити горизонти – усе це ми можемо зробити завдяки цій виставці. Хочемо подякувати за свободу зробити цю виставку так, як саме ми її бачимо, відчуваємо найбільше. Це справді така нагода, яка не завжди можлива і не всюди існує», – підтримала колегу Ярина.

Розділити радість дочки від реалізації важливого авторського проєкту приїхав професор Ігор Шумський, декан факультету образотворчого мистецтва Львівської академії.

«Я хочу сказати, що сучасне мистецтво – це вже не лише ремесло, не лише володіння художніми засобами. Це ще й символ, знак, філософія. Ще до народження Христа був філософ Діоген, який ходив вдень з ліхтарем. Коли його питали, що він робить, то відповідав: «Я шукаю людину». Яку людину цей мудрий чоловік шукав?

Я зараз хочу вклонитися сім’ї Корсаків, які створили такий Музей, де можна побачити, чим живе сучасна мистецька молодь. Мистецтво виховує людей, воно показує, наскільки ми всі різні і що ми хочемо цим сказати. Я пишаюся цими молодими дівчатами, які і нас змушують дивитися на світ по-іншому», – зізнався пан Ігор.

На завершення мисткині зачарували присутніх оригінальним перформансом.

За матеріалами видання Volhynia Tabloid

«Мудрий вік»: мережа «Наш Край» відсвяткувала 19 років

Слідом за 28-річчям компанії VolWest Group, день народження відсвяткував один із бізнесів компанії. Франчайзинговій мережі магазинів «Наш Край» виповнилося цілих 19 років.

Регулярне навчання вже стало частиною корпоративної культури VolWest Group. Тож до дня народження 20 жовтня працівників запросили в «Адреналін» на лекцію про брендинг. Але перед тим були привітання.

Viktor Molchenko, генеральний директор мережі, розповів, що вже вдруге тут працює і вдруге йому подобається. Він звернув уваги, що 19 років для мережі магазинів це досить багато.

«Я вважаю, що 19 років для таких бізнес-творінь – це дуже мудрий вік. Коли деякі бізнеси «вмирають» на другий, п’ятий рік, то 19 – це ознака такої мудрості. Ми працюємо й живемо завдяки команді, тому я дуже вдячний усім», – зазначив гендиректор.

Далі слово взяв директор департаменту маркетингу мережі Петро Кульпач і почав свою лекцію про брендинг. Він розповів, що таке бренд, як він формується, показав приклади вдалої і не дуже іміджевої реклами та ще багато корисного.

Chairman of the Board of Directors of VolWest Group Viktor Korsak зазначив, що ця лекція наштовхнула його на рефлексію.

«Виходить ми будуємо такий бренд, щоб убивати всі інші бренди», – сказав Віктор Корсак.

Тоді керівник здивував усіх питанням, чи пам’ятають вони закон Ома. Коли ж хтось із залу вигукнув формулу, він пояснив, що там ідеться про опір і напругу.

«Тобто, коли будуєте бізнес, потрібно докласти максимум зусиль, створити напругу з одного боку. А з другого боку потрібно заходити на ринки, де опір найменший. Так було і з мережею. Ми дуже багато працювали. Коли заходили на ринок мереж магазинів, у нас був лише один конкурент, а на ринку франчайзингу не було нікого і досі нема», – розповів Віктор Корсак.

На завершення після невеликого фуршету працівників запросили на перегляд фільму.

https://lutsk.rayon.in.ua/news/307741-mudrii-vik-merezha-nash-krai-vidsviatkuvala-19-rokiv

« of 2 »

У Музеї сучасного українського мистецтва Корсаків відбудеться “Мистецький проєкт “Діалог”

21 жовтня о 17:00 відбудеться відкриття мистецького проєкту “ДІАЛОГ”!

Схожість і близькість у поглядах на світ, манері його розуміти та інтерпретувати стали підґрунтям для появи ідеї ДІАЛОГУ між двома художницями, Барбарою Ле Беґек Фрідман (Франція) та Яриною Шумською (Україна).

Закриття кордонів, а відповідно, неможливість зустрітись і співпрацювати разом у березні створило умови для дослідження комунікації у зовсім іншому вимірі. Заплановані 10 днів резиденції у містечку Понтейя, у Франції, перетворилися у 100 днів діалогу: на відстані, з обмеженнями, з кордонами, серед невизначеності, проте з абсолютною щирістю.

З часом у цьому “просторі зустрічі” дві тисячі триста кілометрів, первинно як обмеження, стали параметром, конструктивним елементом, способом існування в іншому часо-вимірі, можливістю для відкриттів. “Будь-який новий досвід потенційно може стати джерелом наповнення та способом вчитися, якщо ми здатні до нього пристосуватися …” (Барбара Ле Бегек Фрідман)

“Проект “ДІАЛОГ” дає можливість спостерігати як відстань стає гнучкою, інколи навіть перестає існувати. Аж доки крайні пункти цієї довгої, здавалось, безкінечної лінії не сходяться у одному пункті, де починається нова розмова.” (Ярина Шумська)

Конструкція виставки вибудована у формі спіралі, завдяки якій підсилюється відчуття дистанції, руху, плину часу, що безпосередньо пов’язується з загальною ідеєю проекту.

Вхід вільний.

Запрошуємо!
Дрес-код – МАСКА + ДИСТАНЦІЯ!
м. Луцьк, вул. Карбишева, 1
КРЦ “Адреналін Сіті”

Працівники VolWest Group відсвяткували день народження компанії в театрі

Працівники компанії VolWest Group відсвяткували 28-й день народження у Волинському обласному драмтеатрі.

13 жовтня вони дивилися виставу-комедію «Коханий нелюб».

Перед виставою виступив генеральний директор VolWest Group Roman Korsak.

«Нам 28 років. Ми запалюємо зорі нових ідей і робимо цей світ щасливішим, починаючи з нашого маленького Луцька й до країн всього світу. Дуже радий, що в нас така сильна й потужна команда. Горджуся вами. Всім бажаю подальшого особистісного й професійного розвитку, бажаю, щоб вам було в задоволення працювати. Нам усім бажаю теж розвиватися, творити нові бізнеси», – зазначив Роман Корсак.

Окрім того, перед переглядом вистави, презентували кілька стартапів компанії. Зокрема, розповіли про приватну школу IT STEP SCHOOL, Центр медичних інновацій, клініку сімейної медицини «BEHEALTHY» та проєктний інститут.

Керівниця, співвласниця, кураторка першої ліцензійної загальноосвітньої приватної школи в Луцьку IT STEP SCHOOL Inna Kondratyuk від імені своєї команди привітала компанію з днем народження і розповіла, звідки виникла ідея про школу майбутнього.

Вона розповіла, що сьогодні всі країни світу переглядають питання освіти. Найбільше, що цікавить соціум – це що має вчити школа, який відсоток знань, які дає школа, в майбутньому є прикладними, тобто що їх можна використовувати в житті.

«Цим питанням задалися й ми. І прийшли до висновку, що в першу чергу школа сьогодні має навчити людину бути щасливою. Щастя – це філософське поняття. Але основні аспекти – це можливість реалізуватися в світі, можливість налагодити комфортні стосунки з навколишнім світом, жити у свободі без меж і кордонів, жити на повну і отримувати насолоду. Тому головне завдання, яке стоїть перед нами – це навчити дитину бути щасливою», – зауважила Інна Кондратюк.

Це ліцензована приватна школа, яка дає своїм випускникам атестат про загальну середню освіту. Кожна дитина має свій комп’ютер, планшет, VR-окуляри. У школі кожен предмет інтегрують через ІТ.

«Ми кожен предмет інтегруємо через ІТ. У нас діти не роблять домашок, цю функцію ми взяли на себе, аби батьки проводили час вдома з дітьми, а не витрачали його на домашні завдання. Запрошуємо вас на екскурсію, і приводьте дітей навчатися до нас», – додала Інна Кондратюк.

Куратор проєкту «Укрмашпромпроєкт» Oleg Rabochauskas теж розповів про підприємство.

Укрмашпромпроєкт – організація з багаторічним досвідом, яку заснували в 1971 році. Спочатку була маленькою групою, а потім переросла у великий інститут, потім знову – маленька група. Місяць тому вона стала частинкою великої компанії VolWest Group.

«Тепер з маленької групи треба знову зробити щось велике. Ми готові проєктувати, а ви готові будувати? Я запрошую вас до команди», – наголосив Олег Рабочаускас.

До слова також запросили кураторів проєкту Технопарк, Центру медичних інновацій Дмитра Гаврилова та Тетяну Репницьку.

Дмитро Гаврилов зазначив, що є чіткий план, як на базі «Адреналін Сіті» зробити Технопарк, Центр медичних інновацій. Як за допомогою екосистеми Адреналіну, коворкінгу, майданчиків, різноманітних лабораторій, університетів, лікарень, тобто наших партнерів, реалізувати цю амбітну ціль.

«Стартапи, які до нас звертатимуться, ми розкручуватимемо, залучатимемо кошти і запускатимемо їх, так би мовити, в космос. Хто хоче долучитися до нас, має ідеї, підприємницький дух і хоче допомогти людству, ми запрошуємо до нашої команди», – пояснив Дмитро Гаврилов.

«Ми вчимося сьогодні і розпочинаємо пошук стартапів. Технопарк – це буде місце, яке навчає, надихає, яке просто забирає межі можливостей, межі вашої свідомості. Стейкхолдерами в межах цього проєкту будуть, так би мовити, чотири кити: освіта, медицина, влада і бізнес. Я вітаю компанію і радію, що всі 17 бізнесів і всі тисячі людей говорять тут однією мовою, і ми всі драйвери і бажаю вам не зупинятися», – зауважила Тетяна Репницька.

Головний лікар клініки сімейної медицини «BEHEALTHY» Іван Гусак поділився з присутніми, що їхня ідея народилася швидко, розвивається бурхливо.

«Рухаємося не зважаючи на перешкоди, сподіваємося на успіх. Сьогодні ступінь довіри до медицини доволі непростий. Ми прекрасно розуміємо, що бізнес дуже специфічний. Ми будемо для кожного, хто до нас звертатиметься, доброю звісткою, адже ми хочемо бути клінікою доброї звістки. Я особисто хочу бути лікарем доброї звістки, який буде нівелювати, як мінімум, а потім вирішувати всі ваші питання», – пояснив Іван Гусак.

Після презентацій стартапів, всі присутні насолоджувалися комедією на дві дії «Коханий нелюб». Це весела і повчальна історія про графа, який вирішив здихатися своєї небажаної нареченої, одразу заінтригувала непередбачуваним сюжетом.

ФОТО Ірини КАБАНОВОЇ

https://business.rayon.in.ua/news/305459-pratsivnikivolwest-group-vidsviatkuvali-den-narodzhennia-kompaniyi-v-teatri

Офіс як музей: у VolWest Group прикрасили робочі місця картинами українських художників

До свого 28-річчя компанія VolWest Group представила оновлене приміщення для працівників центрального офісу. Його особливістю стали оригінали картин сучасних українських художників, які прикрасили стіни коридорів та кабінетів.

Проте перш ніж перейти до екскурсії новим офісом працівників зібрали в холі, щоб прозвітувати про основні досягнення та традиційно розіграти невеликі призи від мережі магазинів SPAR, яка також є частиною VolWest Group.

Генеральний директор мереж SPAR та «Наш край» Viktor Molchenko поділився успіхами магазинів.

«За цей рік ми відкрили 21 торговий заклад і я вважаю, що це дуже круто. Якось так сталося, що все було проти нас. Починаючи з березня, неможливо було працювати, але ми змогли пристосуватися. І вже на сьогодні ми маємо дуже позитивну динаміку, в той час як інші мережі стагнують або закриваються», – зазначив Віктор Мольченко.

До мереж магазинів продовжують долучатися партнери, дехто з яких вже відкрив два і більше закладів. При цьому, за словами гендиректора, відкривають не лише магазини SPAR, а й перевідкривають старі магазини «Наш край». Особливо відзначили заклад на Львівський, який успішно працює і заробляє, незважаючи на конкурента через дорогу.

Далі настала черга найцікавішої, як сказав Віктор Мольченко, частини місячних зборів – розіграшу подарунків серед працівників центрального офісу. Більше десятка зелених екоторбин з корисним вмістом та логотипом SPAR роздали щасливчикам, яких обрали за допомогою лототрону з іменами на папірцях.

Коли забрали останні подарунки, всіх запросили ознайомитися з картинами на стінах офісу. Екскурсію з розповідями про художників та стилі провела працівниця Музею українського сучасного мистецтва Корсаків. Роботи більшості художників можна побачити і в залах музею.

На стінах кабінетів Volwest Group можна побачити багато картин донецького художника Петра Антипа, особливо із серії «Біле каміння». З початком війни на Сході, митець був змушений покинути свій бізнес, свою величезну майстерню, багато своїх робіт та переїхати до Києва.

Також на стінах офісу є роботи представників волинської, закарпатської та одеської художніх шкіл і навіть одна картина тернопільського митця Володимира Чернобая. Коридор на першому поверсі прикрашений серією робіт Івана Остафійчука «Довбуш», де він через образи опришків піднімає теми свободи, боротьби за волю та опору авторитарній системі.

А їдальню для контрасту прикрасили картинами, які в мистецьких колах є тим, що називають «кітч». Це зображення звичайних натюрмортів – чайники й чашки, фрукти, овочі на барвистих скатертинах. Милі картини без додаткового сенсу та змістового навантаження.

У тій же їдальні до дня народження VolWest Group всіх чекав суттєвих розмірів торт та гарячі напої.

Фото Ірини КАБАНОВОЇ

https://lutsk.rayon.in.ua/news/305103-ofis-iak-muzei-u-volwest-group-prikrasili-robochi-mistsia-kartinami-ukrayinskih-hudozhnikiv

Фудбренди з Демидівки: як снеки та хрін стали сувенірами

У невеличкому містечку на Рівненщині вже понад 50 років працює завод, на якому за час існування виробляли різні самоколики. Наразі виробництво зосередилося на двох продуктах. Один із них – хрін за сторічним рецептом. Інший – снеки з Америки, які готують зі свинячих шкірок.

Частенько маленькі банки з гострим й корисним, яскравим за кольором і смаком українським хроном з Демидівки їдуть сувенірами за кордон і швидко знаходять там поціновувачів. Потім наші земляки просять передати ще, бо там такого не купиш. А снеки зі свинячих шкірок мандрують Україною. Волиняни охоче везуть їх на Схід чи Південь, аби здивувати знайомих новими смаками.

Демидівський завод побудований ще 1968 року, тоді на підприємстві виготовляли кабачкову ікру, каші, м’ясні консерви, соки. За часів Радянського Союзу завод навіть мав у Дубні залізничну гілку, по якій вагони з продукцією відправляли до Сибіру. Проте в певний момент виробництво пішло на спад, зменшилися об’єми.

2006 року завод увійшов до складу VolWest Group. Про те, яку продукцію виготовляють там нині, та які подальші напрямки розвитку обрав завод, розповів директор підприємства Олег Кобись, який уже вісім років разом із приватним підприємством «Демидівський консервний завод».

Олеже, вже понад вісім років Ви розвиваєте завод. Чи змінювався підхід до виробництва?

– Ми багато чого пробували, виготовляли різні продукти: і рибні консерви, й оцет, і соки, і консервовані овочі. Багато працювали на експорт, відправляли продукти до Німеччини, Молдови, Білорусі, Польщі, Америки та Китаю.

Свого часу не побоялися з партнерами експортувати березовий сік на Китай. Хоча там не розуміють, що таке березовий сік, як можна з дерева добути сік, ми використали це як цікавинку й змогли здивувати цим людей, які ніколи не куштували соку з берези.

Також попит і виробництво залежить від моди. Важливо зловити цей момент і не проґавити можливості. Наприклад, кілька років тому був бум досліджень того ж березового соку, цілі цикли статей були про те, що березовий сік дуже корисний. Шалено зросла цікавість до цього продукту. Звісно, ми зловили цю хвилю. Дуже довго польський ринок «качали» березовим соком, були фірми, які тут скуповували великі об’єми й вивозили.

Консервували ми помідори й огірки. Коли робили помідори на експорт, додавали туди якусь «родзинку»: кидали у банки порічку, чорнобривці, вишню, сушені яблука.

А ще було замовлення маринованих кавунів. Хоч для наших людей такий продукт не зовсім зрозумілий, ми зуміли задовольнити смаки закордонних поціновувачів. Потрібно не боятися експериментувати зі смаками, так цікавіше жити.

У вас досить широкий спектр продукції, яку виробляли у той чи інший період. На чому зараз зосереджене виробництво?

– За час існування заводу ми й справді працювали з різними продуктами. Проте останнім часом сконцентрувалися на двох – це снеки «CHIKOS» і хрін.

Як показала практика, розпорошення на виробництво великої кількості найменувань продукції – не дуже ефективне. Можна робити багато чого, але не бути унікальним ні в чому. Тому ми вирішили сконцентруватися і розвивати ці два напрямки. Робити те, що всі роблять – не наша стратегія. Нам потрібно диференціюватися, це набагато ефективніше і простіше на ринку.

Наш «Демидівський хрін» – це вже бренд, який знають у всьому світі, з кожним роком ми прибавляємо і в кількісних, і в якісних показниках. Наш хрін – натуральний на 100%, він немає жодних хімічних домішок.

«CHIKOS» ми запустили лише рік тому, але вони шаленими темпами завойовують любов споживачів. Хотілося дати нашим людям нові смакові враження, і ми це зробили за допомогою снеків.

Розкажіть, як виникла ідея виробляти «CHIKOS» і де ви знайшли технологію виробництва?

– «CHIKOS» я спробував років 15 тому в Америці й мені сподобалися, але я про них забув. Потім згадав про цей продукт, коли у дома лишилася свиняча шкіра. Спробував сам зготувати такий снек. А це дуже просто: шкірку спочатку відварив, потім висушив, а потім кинув у гарячу олію на кілька секунд та приправив спеціями. Вийшло непогано, дітям сподобалося. Потім знову забулося. Коли почав працювати на нашому консервному заводі, вирішив спробувати зайнятися виробництвом цих снеків.

Якщо говорити про рецептуру, то технології готової не було, був продукт, який ми привезли зі США. Самостійно шукали інформацію, говорили з технологами, перевіряли й врешті винайшли свою технологію, якої немає в книгах.

В Україні, як і у всіх пострадянських країнах, такий продукт – новинка. Усі звикли до чипсів, сухариків. Я думаю, що з часом ми відвоюємо у ринку снеків свій чималий шматок. Адже Америці він становить 10-12% від ринку снеків – це дуже великі числа в грошових виразах. Загалом у світі такі смаколики їдять понад 300 років. Тільки уявіть собі!

Якщо не секрет, розкажіть, як саме готують снеки та хрін у промислових маштабах.

– Усе не так складно, як може здатися на перший погляд. Сиру шкіру, зачищаємо від залишків жиру, тобто сала, після того варимо, потім нарізаємо шматочками й сушимо довго при низьких температурах. Коли шкіра висохла, вона стає, як скло. Після того вкидаємо її у фритюр на 10 секунд.

Залишки вологи у шкірі приводять до того, що вона видувається, як попкорн, збільшується в об’ємі у 5-6 разів. Ось і все – продукт майже готовий. Тоді додають спеції та йде фасування. Все дуже просто.

Ми маємо чотири смаки: «Класичні», «Сир», «Холодець з хроном» та «Гострі». Можливо з часом запустимо новий смак.

Якщо говорити про виробництво хрону, то рецептура давно відома та описана ще 100 років тому. Не треба винаходити велосипед, але важливо вміло використати досвід поколінь.

Хрін миють, чистять і мелють. Перемелений хрін змішують із буряковим пюре, додають цукор, сіль та оцтову кислоту. Готовий продукт розфасовують у стерильно чисті скляні банки, які спеціальна машина із застосуванням пари вакуумно закриває кришками. Цікаво, що хрін не потребує додаткової стерилізації чи пастеризації завдяки своїм сильним бактерицидним властивостям.

Ви декларуєте, що вся ваша продукція виготовлена з екологічно чистої сировини. А як ви це контролюєте?

– Якщо говоримо про «CHIKOS», ми працюємо з серйозними фірмами, які мають усі міжнародні сертифікації. Якщо говорити про хрін, то ми вже багато років працюємо з одними постачальниками, знаємо їхні поля, бачимо, як вони вирощують, збирають і зберігають хрін. До речі, цей продукт не обробляють жодними хімікатами. Хрін – досить сильна трав’яна рослина, тож чудово виводиться у наших умовах. Однак, важливо вміти працювати з цим овочем родини капустяних.

Крім того, у нас є підписані договори з лабораторіями, робимо вибірку партії, завозимо, вони нам дають протоколи та сертифікати. Уже по готовій продукції ще раз переконуємося, що там немає важких металів і пестицидів.

Якщо хрін уже завоював любов споживачів, то «CHIKOS» це новий продукт. Знаю, що снеки можна купити у мережах «Our region» та «SPAR». Де ще?

– Так, «CHIKOS» – дуже новий та незвичний продукт для ринку. Проте вже є тенденції до збільшення продажів. Люди звикають, є вже частина тих, хто постійно купує наші снеки. Звісно, це не масово, ми поки не представлені у великих мережах, але ведемо переговори з дистриб’юторами й, сподіваюся, скоро ситуація зміниться.

А ще наші снеки можна придбати онлайн у інтернет-магазині ROZETKA. Серед інтернет-покуцпців найбілшим попитом користується пропозиція «Мікс смаків», вони потрапили у топ продажів своєї категорії.

Хрін можна знайти на полицях у всіх волинських мережах, нас добре знають у Рівненській області, зараз ми виходимо на Тернопіль, Львів, Житомир і пробуватимемо Київ.

Коли наш хрін передають за кордон, звідти частенько просять передати ще, бо там такого не купиш. Звісно, поціновувачами є здебільшого наші люди, тому про масовий експорт поки не йдеться. Але це все одно дуже приємно, коли наш продукт стає оригінальним сувеніром, українською візитівкою.

А як щодо впливу на здоров’я? Чи можете ви гарантувати, що досягаючи відмінних смакових характеристик, продукція не шкодить організму?

– Хороше запитання. Так, ми можемо впевнено стверджувати, що наші продукти не лише смачні, але й корисні!

Хрін є одним з найкращих імуностимуляторів організму. Він допомагає організму протистояти вірусам і регулювати потрібну температуру тіла. Спеція має загальнозміцнювальну, протизапальну і бактерицидну дії. Ця рослина з гірким і пекучим смаком може прискорити процес одужання. Тому у період пандемії варто частіше приправляти вашу їжу хроном.

Крім того, хрін із давніх-давен кидали просто у відро води, він має антибактеріальний ефект, вода очищувалася і була набагато кращої якості.

У світі хрін використовують у фармацевтиці, а ще – у діагностиці. З двох тонн хрону добувають один грам пероксидази. Цей грам коштує 7 тисяч доларів. Його використовують для проведення різного роду тестів та аналізів, зокрема пероксидаза є і у ІФА-тесті на коронавірус.

Хрін є серйозним стимулятором для клітин шкіри й волосся. Неабияка користь хрону у системі травлення. Це можна показати на дуже простому прикладі – тому, як наші віруючі люди виходять із посту. Важку їжу обов’язково починають вживати із хроном. Це гарантує кращу адаптацію й врегульовує травлення.

Тому у нас жодне святкування не обходиться без цього продукту. Бо то пікантно смачно і неоціненно корисно! А за кордоном мусять бігти до аптеки за піґулками з реклами. Бачте, тут і відповідь, чому хрін стає класним сувеніром для наших людей.

«CHIKOS» унікальні тим, що на 100% є натуральними, наповнені природним смаком, не містять вуглеводів і глютену, а також багаті на білки. Білок – це надзвичайно потрібний і корисний елемент. Його вміст дуже цінують фітнесисти й спортсмени, навіть купують спеціальні добавки до харчування. Їх легко можна замінити нашими «CHIKOS».

Напиклад, у дев’яностих роках з’явилася дієта Аткінса. Там добре розписано усе про білок, наскільки він корисний. Після цього в Америці відбувся величезний зріст споживання такого типу снеків.

А ще «CHIKOS» містять колаген, який запобігає старінню, забезпечує пружність, гладкість, еластичність нашої шкіри та довговічність роботи суглобів.

Розкажіть про те, чи вплинув карантин на вашу роботу?

– Карантин впливає. Демидівський район дуже довго опирався пандемії коронавірусу, але останнім часом він почав просідати.

Коли був карантин, ми старалися людей «розвести», щоб вони не скупчувалися в одному місці. Засоби захисту й гігієни – це все у нас було і є. На підприємстві немає сталої кількісті працівників. Якщо у нас стартував сезон хрону, то це – близько 80 людей, якщо виробляємо лише снеки – 40. На щастя, ми не мали проблеми з доїздом працівників на роботу, адже вони всі місцеві жителі.

Внаслідок коронакризи зменшилися не так продажі, як активність. Через те, що люди, які працюють у наших дистриб’юторів, на карантині чи на лікарняному, стало важче комунікувати. Тепер цей процес вимагає більше часу.

Які у вас плани на найближчі роки?

– Щодо хрону – покрити щонайменше половину України якісним, недорогим і корисним продуктом. Працюємо над тим, щоб «CHIKOS» були присутні у всіх торгових мережах. Хочемо спробувати на експорт попрацювати. Зараз наше завдання – розширитися географічно, зрости кількісно. Думаю, що ми справимося із цією ціллю.

Наталя ГОЛОДЮК

Фото Ірини КАБАНОВОЇ

У Полтаві відкрився вже другий магазин SPAR

Заклад працює на умовах франчайзингу за адресою вул. Головка,15. Його площа становить 345 м. кВ, для обслуговування покупців є 6 кас, з них, 4 – самообслуговування.

Присутній відділ свіжого м’яса, кулінарії, живого пива, власного виробництва, випічки та Food-to-Go, де представлений широкий асортимент страв та напоїв для швидкого перекусу. А також, гаряча ароматна кава, яку можна випити на місці чи взяти з собою.

SPAR – живи краще, витрачай менше!

У вересні відкрився ще один SPAR Express

У вересні відбулось відкриття нового торгового закладу SPAR у Харківській області, смт. Лозова, на умовах франчайзингу.

Магазин працює у форматі Express та знаходиться за адресою вул. Богданівська,35 є відділ власної випічки та зона Food to Go.

Сьогодні SPAR – одна з найбільших у світі мереж супермаркетів та гіпермаркетів, що складається з понад 13 000 магазинів, які діють у 50 країнах світу.

В Україні мережа розвивається за системою франчайзингу та пропонує 4 торгових формати: SPAR Express (магазини біля дому торговою площею до 200 кв.м), SPAR (супермаркети 200-800 кв.м), EUROSPAR (супермаркети 800-3000 кв.м), INTERSPAR (гіпермаркети більше 3000 кв.м). Ключові цінності SPAR для покупців – це широкий асортимент якісних і свіжих товарів, європейські стандарти обслуговування, індивідуальний підхід до кожного клієнта, комфорт і затишок в кожному магазині.

ІНДИВІДУАЛІЗАЦІЯ: Сергій Гричанюк презентував яскравий виставковий проєкт при вході в Музей сучасного українського мистецтва Корсаків

При вході до Музею сучасного українського мистецтва Корсаків розмістили яскраві помітні роботи молодого митця Сергія Гричанюка. Коли розглядаєш такі твори, спершу впадає в око концентрація кольору та хаотичність ліній, але потім починаєш розуміти, що насправді все логічно збалансовано і кожен мазок на тлі є гармонійним продовження роботи на полотні.

Дехто з відвідувачів побачив на картинах боротьбу людини із самою собою, а хтось наполягав на тому, що це про стосунки чоловіка та жінки. Сучасне мистецтво часто викликає такі дискусії та роздуми, чим і приваблює на виставки щоразу більше відвідувачів.

«Сучасне мистецтво – багатолике, багатовимірне. З одного боку інколи це тісний зв’язок із традиціями, інколи навпаки – революційний жест у прагненні абсолютно їх поламати і переосмислити. Інколи буває цитата, інколи – власний обміркований меседж. І ось сьогодні ми дивимось, аналізуємо, міркуємо над особливими творами, які уже буквально на порозі Музею. А МСУМК у передчутті зустрічі з цими роботами!», – привітала присутніх мистецтвознавиця Зоя Навроцька.

Керівна партнерка Музею Леся Корсак представила нову молодіжну платформу «ENTER», метою створення якої є популяризація творів молодих митців.

«Діяльність цієї платформи ми розпочинаємо із проєкту «Індивідуалізація» (серія «Відривання»). Саме роботами Сергія Гричанюка ми відкриваємо новий простір, який буде підтримувати молодих митців у перших починаннях, відкривати нові імена та вписувати їх в історію Музею. Митець народився у Луцьку, закінчив дитячу художню школу і зараз навчається на 5 курсі в Люблінській академії імені Марії Склодовської-Кюрі. Він працює в царині живопису, графіки, фотографії, стріт-арту. Також є одним із учасником нашого проєкту «Антиципація+Імунітет», – розповіла пані Леся.

«Серія «Відривання» – це послідовна форма висловлювання щодо внутрішньої проблеми відірваної естетики. Вона відокремлена, вона сама в собі.

Відриваючи частину однієї площини, відкривається цілий спектр запитань до своєї діяльності, які потрібно зрозуміти і також відірвати разом з тим, що знаходиться перед тобою. Дуже детально спостерігати, очікувати потрібного моменту, послухати, що вона розповість тобі про тебе ж самого. Самопізнання через створення чогось, що завдає тобі проблем і змушує думати.

Вхід в абстракцію і обмеження себе у кольорі, з одного боку, відкриває масу можливостей до пізнання, але, водночас, ставить тебе у рамки. Червоний як нова проблема до дискусії!», – йдеться в анотації до робіт.

Сам же автор пояснює концепцію та тематику своїх картин так:

«Кожна творчість має приносити емоції і провокувати людей думати. Хороше чи погане, світле чи темне – неважливо. Головне, щоб мистецтво зачіпало у тобі щось. Все, що з’являється з руки художника, – це концентрація того, що він бачив колись чи відчував. Я малюю чорно-білими фарбами, а до них додаю сплески кольору – на виставці у Львові був синій, а тут – червоний. Це колір, який багато кому подобається, я свідомо використав його, щоб ми всі знайшли в роботах щось своє, щоб поспілкувалися і відкрили щось нове».

***

До слова, із серії «Відривання» це послідовна форма висловлювання, що до внутрішньої проблеми відірваної естетики. Вона відокремлена, вона сама в собі.

Відриваючи частину однієї площини, відкривається цілий спектр запитань до своєї діяльності, які потрібно зрозуміти і також відірвати разом з тим, що знаходиться перед тобою.

Дуже детально спостерігати, очікувати потрібного моменту, послухати, що вона розповість тобі про тебе ж самого.

Самопізнання через створення чогось, що завдає тобі проблем і змушує думати.

Вхід в абстракцію і обмеження себе у кольорі, з одного боку відкриває масу можливостей до пізнання, але,  водночас, ставить тебе у рамки.

Червоний як нова проблема до дискусії!

Сергій Гричанюк (1999) про себе:

Рідне місто Луцьк, у якому закінчив повну середню освіту і Луцьку художню школу.

Зараз навчаюся у Польщі м.Люблін в Університеті Марії Кюрі Склодовської .

Факультет – Художній

Спеціальність – Комп’ютерна графіка

Виставки:

02.09.2017 Спільна виставка з Тарасом Дацюком «БЕТАБРАК» в арт кафе «Виноград» м.Луцьк

01.09.2018 Спільна виставка фотографій «Укриття сушка» м.Луцьк  РЦ «Промінь»

21.09.2018 Персональна виставка «КОЛІР» галерея «КОРИДОР» м.Луцьк рц.Промінь

26.09.2018 Спільна виставка «Молода Волинь» в Галереї Мистецтв м.Луцьк

05.04.2019 Персональна виставка «Живописець душить графіка»

(pol. Malarz dusi grafika), Польща, галерея «KONT» м.Люблін

30.08.2019 Спільна виставка «Це Арт!?» м.Львів (Фест репаблік)

03.10.19 відзнака на конкурсі «Вірш+картина» (pol. Wierz+Obraz), Польща, м.Сопот

20.12.2019  персональна виставка “Відривання”

м.Львів, галерея «Музей ідей»

24.08.2020 спільна виставка «Антиципація+Імунітет» м.Луцьк, МСУМК

За матеріалами видання «Таблоїд Волині»

ІНІЦІАЛІЗАЦІЯ ПРОЕКТУ