«Протистояння»: у Музеї Корсаків відкрили нову виставку

Для того, аби побачити ці сюжети, потрібен чіткий ракурс. Аби їх зрозуміти – добрий бекґраунд. А щоб відчути їх настрій, потрібно просто відвідати виставку у Музеї сучасного українського мистецтва Корсаків у Луцьку.

Неймовірно експресивні роботи дніпровського художника Сергія Алієва-Ковики захоплюють з першого погляду. Мимовільно глянувши на здавалося б хаотичні мазки, ви одразу ж відчуєте емоцію. І вже тоді, коли картина на вас «подіє», вона дозволить себе побачити.

Відкриття першої посткарантинної виставки «Протистояння» відбулося у п’ятницю, 29 травня. Кілька десятків відвідувачів знову пройшлися улюбленою залою змінних експозицій, аби подивитися твори визначного українського митця.

Через карантин сам майстер не зміг потрапити до Луцька, а тому модератори Леся Корсак та Зоя Навроцька спілкувалися з ним за посередництвом інтернету. Попри все, розмова вийшла атмосферною і дуже душевною – цілком у стилі презентацій МСУМК.

Габаритні полотна висять на білих стінах Музею просто і дещо суворо – без каркасу. Кажуть, під час роботи митець скетчем приклеює їх до стіни, аби мати простір для розмаху. Малює широкими пензлями – дещо грубо і, на перший погляд, незграбно. Саме тому, за словами мистецтвознавців, його роботи такі щирі і безпосередні.

«Вони дуже емоційні. Вони піднімають теми, які вічні. Вони не просто ілюструють життя Ісуса Христа. Це місточок між минулим і сучасним. Бо минають роки, змінюється одяг і декорації, але людина, її почуття, недоліки і гріхи – вони залишаються вічними, а можливо навіть загострюються із часом», – розповідає про картини мистецтвознавця Зоя Навроцька.

Роботи майстра можна буде побачити під час виставки. Частина з них залишиться у Музеї як дуже важливий зразок сучасного українського мистецтва.

Проєкт «Дифузія» відновлює роботу: в червні стартуємо у Хмельницькому й Тернополі

Музей сучасного українського мистецтва Корсаків відновлює масштабний проєкт «Дифузія», мета якого сприяння розвитку мистецтва у різних регіонах України та посилення взаємодії і співпраці між музейними інституціями.

Отже, перша виставка «Космос Емми Андієвської» відбудеться вже 4 червня у Хмельницькому обласному художньому музеї, що знаходиться за адресою, м. Хмельницький, вул. Проскурівська, 47. Відкриття о 17.00.

В експозиції, яка триватиме близько місяця, буде представлено кілька десятків живописних робіт з колекції Музею сучасного українського мистецтва Корсаків (Луцьк). Серед них, зокрема, унікальні картини з доповненою реальністю.

А вже 15 червня – гостьову експозицію зустрічатиме славне місто Тернопіль.

Нагадаємо, проєкт національного масштабу «Дифузія», приурочений до 30-річчя відновлення незалежності України. Це серія гостьових виставок, які мають на меті продемонструвати світові актуальність, високу професійність та автентичність українського мистецтва, талановитість і творчий потенціал української нації.

Термін «дифузія» в перекладі з латини означає поширення, розтікання, розсіювання, взаємодія.

На думку фундатора МСУМК Віктора Корсака, саме через гостьові виставки розшириться аудиторія поціновувачів сучасного мистецтва як в Україні, так і за її межами.

Керівна партнерка Музею Леся Корсак зазначає, що ініціатори мають на меті збільшити доступність сучасного національного мистецтва для кожного мешканця держави і сприяти розвитку мистецтва в різних регіонах, представляючи провідних художників.

До слова, перед вжиттям карантинних заходів проєкт «Дифузія» успішно реалізували вже тричі: у Львові з виставками творів Миколи Кумановського та Емми Андієвської, та у Івано-Франківську з її ж творами.

Довідково:

Емма Андієвська народилася 19 березня 1931 року в м. Донецьку. Від 1943 року перебуває за межами України. Американська громадянка. Мешкає в Німеччині. Член ПЕН-клубу, Спілки професійних митців Німеччини, Національної Спілки письменників України, лауреат Міжнародної літературної премії «Тріумф» (2003 р.) та премії «Тетяни та Омеляна Антоновичів» (2018 р.). У 2018 році Емма Андієвська отримала Національну премію ім. Тараса Шевченка в номінації «Література». Малярство художниці прикрашає колекції провідних музеїв світу. В 2019 році великий обсяг творів нею передано до Музею Сучасного Українського мистецтва Корсаків.

Музей сучасного українського мистецтва Корсаків запрошує на першу відкриту виставку після карантину: «Протистояння» художника з Дніпра Сергія Алієва-Ковики

29 травня Музей сучасного українського мистецтва Корсаків запрошує всіх охочих на першу офлайн-виставку. Цього разу відвідувачам будуть представлені роботи сучасного українського митця з Дніпра Сергія Алієва-Ковики. Його виставка має назву «ПРОТИСТОЯННЯ», вона триватиме до 21 червня цього року.

Початок о 17.00. У день відкриття ВХІД ВІЛЬНИЙ!

Протистояння”
Людина та оточення — близьке, далеке. Друзі та вороги, зрада та самовіддача. Людина сама з собою – самовизначення. Хто я? Ворог, друг,зрадник. Хто я сам собі?
По суті людина завжди знаходиться у стані протистояння як із зовнішнім оточенням так і з самим собою. Завжди стається духовний вибір – за чи проти. Робиш крок куди – добро це чи зло.
Протистояння – і в роботі з матеріалом, полотно, дерево, залізо.
Євангельські тексти найбільш узагальнено та разом з тим найбільш глибоко ілюструють ці мотиви. Ці історії Ісуса – духовні, моральні переживання кожної людини.

Як зазначає мистецтвознавця Зоя Навроцька, мистецтво Сергія Алієва-Ковики – це розлога по-справжньому епічна оповідь про білий світ, неперебутність його колооберту, про вічність і поступ. сьогодення.

«Це, зрештою, важкі, сповнені трагосу роздуми художника про незмінну сутність людини на тлі швидкоплинності епох. Людини з її безсмертною душею, що спроможна як до високості злетів, так і до ницості падінь. Неначе стверджуючи Транквіліона (його незабутнє «людина – це світло і темрява, ангел та звір…»), візуальними засобами сучасного мистецтва Сергій Алієв-Ковика творить сагу нашого суперечливого часу, як зримий документ доби, її точну й болісну кардіограму, що стукотить у скронях виразно і невблаганно», – зазначає Зоя Навроцька.

«Протистояння» – виставковий проект художника, сформований на основі євангельських притч, занурює глядача в світ грандіозних потрясінь, неймовірних пристрастей, разючих контрастів.
Сягаючи подумки аж до часів Ісусових, митець не просто ставить перед собою завдання вкотре переповісти найтрагічніші розділи Нового Заповіту, а крізь призму Священного манускрипту намагається осмислити нинішню українську реальність. Окупація, гіб`ридна війна, кров, сльози,
щоденні втрати на фронті, а ще – підлість і лицемірство, і тендітна межа поміж праведністю, честю, відвагою та безумством зрад, нікчемною мотивацією ганебних вчинків… Весь трагізм найновішої історії України…

Довідково:

Сергій Алієв-Ковика – малярство, гравюра, скульптура, книга.
Народився у с. Бабайківка, Дніпропетровської області у 1956 році.
Освіта:
Московський поліграфічний інститут, (майстерня Мая Мітурича) 1983-1988.
Персональні виставки:
Виставка фотографії «Йдучи» – музей «Літературне Придніпров’я», 2001
Виставка гравюри та малюнку – Дніпропетровський художній музей, 2006
Виставка живопису – Дніпропетровський художній музей, 2017
Виставка гравюри та малої пластики «Бестіарій» – галерея «Дукат» м. Київ, 2017
Виставка живопису «Пори року» – Дніпропетровський художній музей, 2019
Мешкає та працює у м. Дніпро.

Музей науки і техніки вже працює в «Адреналін Сіті»

Новий музей на території культурно-розважального центру «Адреналін Сіті» уже гостинно відчинив двері для перших відвідувачів. Створений він на базі Академії пізнання та розвитку «Робологікум» та єдиного в Україні Музею технічного прогресу.

Загалом у новому Музеї науки і техніки діє 18 тематичних кафедр, що майже удвічі більше, ніж було до цього. Зокрема, серед нових – кафедра авіабудування, морська, архітектури, правил дорожнього руху тощо.

Лучан і гостей міста запрошують оглянути десятки нових експонатів: старовинних, унікальних, ексклюзивних.

До слова, Музей науки і техніки «оселився» на новій локації: під численні експозиції виділили територію арт-кафе «Стоп Кадр».

А ще – у новому Музеї науки і техніки по завершенню карантину можна буде святкувати тематичні дні народження.

Довідково:

Музей науки і техніки – унікальний майданчик, де діти та дорослі зможуть поринути у світ сучасних технологій, робототехніки, дронотехніки, довідатися про найцікавіші винаходи людства та перевірити на практиці різноманітні цікавинки науки і техніки.

Простір музею організований таким чином, що кожен зможе тут цікаво провести час, сюди можна прийти з друзями або родиною.

Майже усіх представлених експонатів можна торкатися руками.

Музей працює у будні з 12:00 до 20:00, у вихідні та святкові дні – з 11:00 до 20:00.

Вартість квитків:

• дитячий – 80 грн, клубна ціна – 70 грн;

• дорослий – 100 грн, клубна ціна – 90 грн.

« of 2 »

«Хочу, щоб у нас з’явилися конкуренти». Інтерв’ю із фундатором МСУМК Віктором Корсаком

З моменту відкриття Музей сучасного українського мистецтва Корсаків у Луцьку завоював серця як мешканців міста, так і туристів. Найбільша в Україні колекція творів сучасних вітчизняних митців розташувалася у тихому районі невеликого обласного центру. І звідси впевнено і помітно змінює Луцьк, а разом із ним – Україну.

Про те, як новому Музею у Луцьку вдалося зробити те, чого не було ще навіть у столиці, і як МСУМК постав таким, яким звикли його нині бачити тисячі шанувальників з усієї країни – ми поговорили із засновником – бізнесменом та фундатором Віктором Корсаком.

В інтерв’ю для Район.Луцьк читайте про філософію Музею, а також про найближчі і найглобальніші плани.

Вікторе Івановичу, МСУМК – унікальний в Україні. І оскільки більше таких музеїв у нас нема, виходить, ви з пані Лесею суттєво впливаєте на те, хто увійде в історію українського мистецтва.

– Це не тільки ми. Взагалі, сучасне мистецтво дуже залежить від тих людей, які вирішують, що є мистецтвом, а що – ні. Так було завжди. До цієї категорії належать куратори виставок, музейники, мистецтвознавці. Тобто, витвір мистецтва тільки тоді стає «мистецтвом», коли він потрапляє у контекст якоїсь інституції. Якщо хтось просто намалював дещо, і повісив у себе в хаті – хай навіть це буде найгеніальніша у світі річ – воно ніколи не стане витвором мистецтва, допоки не потрапить у музей, на виставку чи у галерею, де його таким визнають.

Тому ми – одні із. Ми зайшли у музейну індустрію, і, як інші, приймаємо ці рішення. Нічого унікального (сміється – авт..).

Невже?

– Насправді, вся унікальність в іншому.

Тут питання в тому, що є витвір мистецтва. Бо є кіч, а є витвір. Кіч – це все, що солодке, те, що знайоме і приємне. А витвір мистецтва – це те, що збуджує, трансформує, те, що викликає конфлікт. Тому що тільки конфлікт змінює людину. А ті твори, які змінюють людей, мають право на життя.

Зрозуміло, що це суб’єктивно. Але ми намагаємося, щоб у нашій колекції були тільки такі твори. Аби людина зайшла в музей одною, а вийшла – дещо іншою.

Зараз ви визначаєте, кому саме з українських митців «змінювати» відвідувачів вашого музею. А як взагалі ви прийшли до мистецтва? Коли воно з’явилося у вашому житті?

– Все у світі розвивається стохастично дотерміновано. Є якась випадкова подія, на яку можуть впливати вищі сили, і вже від неї все розвивається у певному напрямку. У нас було так само.

Десь вісім років тому, ще до війни, до нас приїхав товариш із Москви, і побачив у мене в кабінеті картину Кумановського, яку мені на день народження подарували батьки. Він каже, дуже хороший художник. А я на той час знав, що є Кумановський, що він хороший художник, але глибоко в мистецтво не вникав – займався бізнесом. Гість сказав, що хоче його картину собі.

Ми поїхали купувати картину, а Микола Кумановський натомість виніс нам 27, і сказав: забирайте всі. Я не мав грошей, та художник сказав, «за рік віддаси».

Я помаленьку віддавав гроші, а картини потрапили до нас додому. Картини у нього дуже серйозні, і тримати їх в хаті було би несправедливо. Таке мистецтво, такі філософські речі тільки у мене вдома, і ніхто більше їх не бачить.

І так ми відкрили галерею. Зробили першу виставку. Там познайомилися з мистецтвознавицею Зоєю Навроцькою та художником Петром Гулиним, які почали нам допомагати.

В міру того, як ми робили виставки, у нас накопичувалося все більше витворів мистецтва. Знову постало питання, що з ними робити. І тут класичні закони, які працюють у світі в аспекті інновацій: якщо є якийсь ресурс – він починає тиснути і змушує щось придумувати.

Ми багато подорожували, і я бачив, що скрізь у світі є музеї сучасного мистецтва, а в нас нема. Так ми вирішили зробити музей. В той час я не мав ані грошей, ані місця для музею, але вже «закинув шапку – і рухався до шапки».

Ми взяли кредити, будували музей, поставили цілі, підтягнули колекцію, зробили концепцію… Я просив декількох людей розробити концепцію Музею. Всі боялися брати участь у тому, бо розуміли, що шанси на успіх невеликі. Тому що є великі мистецькі міста, а Луцьк – «провінція», і вони там своїм іміджем ризикують… Тоді я вирішив зробити це сам. Поїхав на два тижні, прочитав історію українського мистецтва, певні фундаментальні книжки про музеєзнавство, я все-таки доктор наук… Привіз ідеї, і зробив «концепцію концепції». Зібрав мистецтвознавців і професорів, вони порадилися і сказали «ок».

Ми відкрили музей, запросили Петра Бевзу – він робив першу експозицію. Так воно і вийшло.

Чим вас приваблює сучасне українське мистецтво?

– У нього є декілька унікальностей. Перше – у нас дуже глибокі і серйозні національні корені. І Малевич, і Кандинський – вони українці (хоч росіяни про це не знають), і вони змінили взагалі історію розвитку сучасного мистецтва. Тільки дякуючи цим національним кореням, патернам.

Друга річ – це глибокі сакральні корені.

Третє – сучасне українське мистецтво довгий час було під впливом тоталітарного комуністичного режиму. На нього тиснули, і воно деформувалося в певних аспектах. І в цьому також унікальність і специфіка.

На мій погляд, ми нація, яка започаткувала це сучасне мистецтво. Хоча, я не є вже таким великим націоналістом у мистецтві. Ми пережили постмодернізм, живемо в альтермодернізмі. Суть в тому, що люди створюють твори, і роблять вкраплення із різних мистецтв та етносів. А в нашому мистецтві, за рахунок всіх цих особливостей, є з чого робити ті вкраплення.

Ми маємо 6-7 осередків, які суттєво відрізняються. І ця мозаїчність сучасного українського мистецтв також вражає.

Чи українське сучасне мистецтво «витягує» на світовий рівень? І як взагалі воно представлене у світі?

– Зрозуміло, що українське мистецтво дуже потужне, але в плані представленості – ніхто цим не займається. Колись я писав, що для того, аби відновити армію, нам треба була війна, щоб відновити медицину – вірус. А що треба нам для того, щоб відновити культуру?

Коли ми, українці, почнемо купувати Малевича на «Сотбісі», тоді, може, й говоритимуть, що Малевич українець. А допоки його купують росіяни – говорять, що він росіянин. Тобто, якщо ми займатимемося розвитком і популяризацією нашого мистецтва у світі – тільки тоді про нас говоритимуть. Це те саме, з чого я починав: контекст.

До речі, в Україні сучасне українське мистецтво теж не особливо підтримують і популяризують поза закладами «контексту». Маю на увазі, що є своєрідні місця «тусівок» де збираються митці і мистецтвознавці. Чи став МСУМК уже таким «місцем тусовки»?

– На мій погляд, 80% видатних українських митців нині представлені в музеї. Я переконаний, що у нас одна з найкращих колекцій сучасного мистецтва в Україні. І без сумніву, найкращий простір. Як казав Бухарін: «Я був у класі першим, і далеко попереду другого». Я щиро сподіваюся, що це все-таки когось торкне, розізлить, і хтось зробить краще. І що це краще робитиметься в кожному обласному центрі. Я дуже сподіваюся на те, що буде конкуренція між музеями. Але поки у нас навіть конкурентів серед музеїв сучасного мистецтва в Україні нема.

Це дуже розслабляє, мабуть.

– Так. Є ще галереї, але їх функція в першу чергу продавати і заробляти на цьому. А наша – популяризувати українське мистецтво і змінювати націю. Ми трошки по різні боки.

За моїми спостереженнями, МСУМК доволі академічний: за концепцією, форматом екскурсій і «Кантабіле», який грає на кожній презентації. Водночас, мистецтво на стінах музею бунтівне і химерне. Чи не має музей як простір відображати такі риси мистецтва?

– Наше завдання в першу чергу – зробити контекст, який не буде заважати сприйняттю творів. До того ж, зараз ми зробили тільки перший крок. У нас дуже серйозні плани розвитку. У нашому маніфесті так і написано: це не просто місце, де зберігаються експонати. Це простір для комунікацій, дискусій. Ми рухаємося у цьому напрямку, але одразу цього не зробиш.

Ваша колекція формувалася з дня, коли ви придбали картини Миколи Кумановського.

– Вона і зараз продовжує формуватися. Це постійний марафон, в якому є початок, але немає кінця. У нас є стратегія розвитку, конкретні художники, яких ми хочемо придбати та включити до експозиції. Ми розуміємо, яким має бути Музей через рік, два і п’ять років.

Зараз ми добудовуємо ще 3000 квадратних метрів площі, аби розширюватися. Воно рухається по мірі можливостей.

Музей такого масштабу у невеликому «провінційному» обласному центрі – це виклик. І ціннісний (чи прийдуть люди? чи приїдуть митці?), і матеріальний. Це колосальні інвестиції, які можуть і не повернутися.

– Вони ніколи не повернуться, але мова тут іде не про те.

Щодо «провінції» я би відповів, як колись казав Ірвін Джонсон: головне – не розмір собаки в бійці, а розмір бійки в собаці. Тут тема цілей. Ми поставили ціль – ми це зробили.

З мого досвіду – головне ставити великі цілі. Бо коли ти ставиш велику ціль – ти можеш десь трохи не дотягнути до кінця, але все одно результат буде великим. Коли ж ціль посередня – в результаті вийде менше, ніж посередність.

Чи є у МСУМК перспектива стати головним національним осередком сучасного мистецтва в Україні?

– Ми і зараз «номер 1». Це добре помітно у наших онлайн-проектах за час карантину. Наприклад, у проектах «Імунітет» та «Антиципація» взяли участь понад 200 митців. Ми хочемо за результатами цього зробити дуже серйозний виставковий проект. Про речі, які були зроблені під час пандемії. У світі, здається, такого ще ніхто не робив.

І поки Луцьк пишається, що кількасот років тому до нас з’їхалися монархи попити горілку і поїсти биків, ми готуємося десь у серпні зібрати всіх цих 200 митців, які брали участь в «Імунітеті».

У мене при одній думці, що це відбудеться, що приїдуть картини, що будуть інсталяції і куратори, подих перехоплює. Адже двісті людей у час цієї біди вкладали енергію у мистецтво, яке ми хочемо показати. І жодні бієнале до цього не прирівняються. Це унікальна річ. Бо емоції у цих творах мистецтва – неповторні, і за гроші Міністерства культури їх не купиш…

Джерело: lutsk.rayon.in.ua

Лучан запрошують провести ніч в Музеї Корсаків

У луцькому Музеї сучасного українського мистецтва Корсаків триває активна підготовка до «Ночі у МСУМК 2020» в рамках міжнародної культурно-мистецької акції «Ніч музеїв».

У понеділок, 18 травня, музей чекає гостей на квестах, екскурсіях, а також на довгоочікуваній презентації фільму «Безцільна доцільність», повідомили організатори.

У програмі:

• NonStop-перегляд арт-фільмів

• NonStop-квести

• 16:00 – 17:30 – безкоштовна екскурсія

• 17:30 – 18:30 – музичний флешмоб «Розбуди рояль»

• 19:00 – 19:30 – розважальний конкурс «Картина за 3 хв»

• 19:50 – 20:20 – презентація фільму «Безцільна доцільність»

• 20:20 – 20:50 – безкоштовна екскурсія парком скульптур «Адреналін»

• 20:50 – 21:30 – музичний флешмоб «Розбуди рояль»

• 21.30 – 22.30 – нічна екскурсія з ліхтариками

• 22.30 – 01:00 – перегляд фільму «Ніч у музеі?»

«Музей Корсаків підготовив для вас багато подарунків!», – додали організатори.

Вхід – вільний.

Дрес-код – маска + соціальна дистанція.

Участь у всіх заходах – безкоштовна.

м. Луцьк, вул. Карбишева, 1, КРЦ «Адреналін Сіті».

Телефон: 066 142 51 18.

Мережа супермаркетів SPAR відкрила у травні магазин у Житомирі

У травні відбулось відкриття магазину SPAR Еxpress у Житомирі. Магазин працює на умовах франчайзингу за адресою вул. Лесі Українки, 14. Це уже другий заклад в Житомирській області, перший працює у м. Бердичів.

Торгова площа магазину становить 75 м. кВ. Для покупців працює дві каси, також працює відділ власної випічки.

Сьогодні SPAR – одна з найбільших у світі мереж супермаркетів та гіпермаркетів, що складається з понад 13 000 магазинів, які діють у 50 країнах світу.

В Україні мережа розвивається за системою франчайзингу та пропонує 4 торгових формати: SPAR Express (магазини біля дому торговою площею до 200 кв.м), SPAR (супермаркети 200-800 кв.м), EUROSPAR (супермаркети 800-3000 кв.м), INTERSPAR (гіпермаркети більше 3000 кв.м). Ключові цінності SPAR для покупців – це широкий асортимент якісних і свіжих товарів, європейські стандарти обслуговування, індивідуальний підхід до кожного клієнта, комфорт і затишок в кожному магазині.

Бізнес Академія Практичного Менеджменту проведе онлайн-форум з HR-менеджменту

Бізнес-академія РМВА ЗАПРОШУЄ НА ONLINЕ-ФОРУМ
«HR-МЕНЕДЖМЕНТ & ПАНДЕМІЯ», який відбудеться 14 травня о 10:00 год.

Це п’ятий ювілейний WEST HR FORUM 2020 від PMBA Бізнес-Академія!

HR-МЕНЕДЖМЕНТ & ПАНДЕМІЯ – це гарна можливість знайти рішення та інструменти саме для вашого бізнесу; дізнатись про кращі практики, як зберегти ефективність віддаленої роботи співробітників, як утримати їх мотивацію, як розвивати бренд роботодавця в кризу.

Коли? 14 травня, четвер

Де зустрінемось? Вперше так легко – online

Тривалість? 10:00 – 16:30

Організатор: Бізнес- академія РМВА, http://pmba.com.ua/

Генеральний HR-партнер форуму: сайт robota.ua
Генеральний інформаційний партнерБізнес.РайонРайон in ua

СПІКЕРИ і ПРОГРАМА конференції: http://hr.wmf.com.ua/west-hr-forum-2020

Вас чекають ПОДАРУНКИ: від організатора PMBA Бізнес-Академія, партнерів robota.ua і VolWest Group, а також від спікерів форуму.

Чим корисний бізнес-форум?

  • Концентрація досвіду експертів з українських бізнесів. Ваш шлях до успіху буде коротшим!
  • Широке коло однодумців і бізнес-партнерів. Це платформа для спілкування з близькими по духу людьми
  • Сучасні тренди у сфері управління персоналом в умрвах пандемії
  • Практичні інструменти від спікерів-експертів – HR-інструменти та порадидля роботи в кризу та як ними ефективно користуватись.

На форумі на вас чекатиме команда з таких спікерів:

Ірина Примак, м. Київ – HR-маркетолог, бізнес-консультант по брендингу працедавців, СЕО консалтингової компанії «Do Marketing!»

Тема: Бренд роботодавця під час та після карантину

Рената Чучмай, м. Львів – старший віце-президент і Global HR Business Partner компанії SoftServe. Експерт DYB Ukraine з розвитку людського капіталу

Тема: Вигоряння і що з ним робити

 Ольга Беша, м. Київ – HR Manager De’Longhi Ukraine, сертифікований бізнес тренер по Process Communication Model®. ICF коуч

Тема: Управління талантами. Чому це важливо

Оксана Шахова (Щур), м. Львів – Founder Lviv HR Solutions. Засновник, власник і ТОП тренер Lviv HR Solutions

Тема:  «Людина розумна» на карантині. Інструменти роботи з працівниками

Інна Печерицям. Дніпро – директор по персоналу мережі Лінія магазинів EVA

Тема: HR-стандартні інструменти в нестандартній ситуації

Катерина Маєвська, м. Київ  – редактор ПроHR robota.ua

Тема: Аналітика ринку праці: нові виклики та загрози

Віктор Корсак, м. Луцьк – Голова Ради директорів VolWest Group

Тема: Пандемія – час для “Акме”

Андрій Станченко, м. Київ – PhD, власник компанії NRG (newrealgoal.com)

Тема: 4 лідерські молитви проти 11-ти драконів-деструкторів

Андрій Смаль, м. Київ – CEO  «Інформаційні технології України». Національний інтегратор Enterprise рівня. Клієнти: Укртелеком, MTI, SOCAR

Тема: HR-рішення в CRM

Наталія Войтко та Ірина Тимощенко-Петрова (Iryna Tymoshchenko-Petrova), м. Київ – менеджерки проекту запуску електронного навчання в Ernst & Young Ukraine
Тема: «Електронне навчання: від теорії до практики»

Ірина Іванченком. Київ – шеф-редактор журналів «Кадровик-01», «Довідник секретаря та офіс-менеджера», експертно-правової системи Expertus: Кадри

Тема: Антикризова робота з персоналом. Зміни у кадровому законодавстві

Чекаємо вас і вашу команду 14 травня о 10:00 в онлайні. Реєструйтеся за ПОСИЛАННЯМ або за телефоном 050 438 02 80 (Ірина).

Вартість участі – 300 гривень.

Використайте майданчик HR-МЕНЕДЖМЕНТ & ПАНДЕМІЯ максимально ефективно!

ІНІЦІАЛІЗАЦІЯ ПРОЕКТУ