Прес-релізи
13-03-2023 15:42 159
Від вибуху до метавсесвіту: у Музеї Корсаків відбувся форум про науку, релігію та міфи

У Музеї сучасного українського мистецтва Корсаків у Луцьку провели перший мистецький форум в рамках проєкту «Космогонія». Головними темами для обговорення стали: наука, релігія та міфи.

Подія відбулася 10 березня в офлайн та онлайн форматах. Дослідники різних наукових теорій, релігійних доктрин та міфологічних концепцій говорили про походження та розвиток всесвіту, а також про його майбутнє. Модераторкою форуму стала Тетяна Репницька. Захід відвідала журналістка Район.Культура

Нагадаємо, що Музей Корсаків реалізовує проєкт світового рівня, який є унікальним та новаторським у багатьох аспектах, адже поєднує у собі мистецтво, функціональність та філософію. 

Саме інтеграція мистецтва у виробничі процеси на постійній основі створює унікальні можливості для вивчення споконвічних питань: Для чого це все? Для чого ми є, і що з цим всім буде?  

У виставковій залі працює Петро Антип, знаковий український художник. Митець, починаючи з листопада протягом 18 місяців писатиме картину розміром 2 тисячі м2, яка стане найбільшою у світі.

Віктор Корсак, фундатор музею та куратор проєкту розповів про основну ідею та місію «Космогонії». 

«Унікальність цього проєкту у тому, що він реалізується в реальному виробничому приміщенні. Зверху є балкон, де ходять глядачі, а знизу працюють люди. Вони якраз і займаються створенням цієї космогонії, вони створюють сьогоднішнє і створюють наше майбутнє. І тут ця візуальна комунікація – між картиною, між працівниками, між глядачами. Це створює свою атмосферу, новий психоемоційний досвід. Цей психоемоційний досвід дозволяє нам рефлексувати, думати про щось космічне, про щось глобальне, на що в нас ніколи немає часу», – пояснив Віктор Корсак.

Також куратор розповів, що картина складатиметься з 9 розділів: від народження, вибуху, створення світу, природи, людини, релігій, суспільства, культури, ноосфери до майбутнього. 

«З одного боку картина – цілісна, з іншого – вона складається з 500-та фрагментів, кожен з яких є самодостатнім. Тобто в майбутньому її можна буде продати як цілою, так і окремими частинами», – зауважив Віктор Корсак.

Основною ж метою такого грандіозного проєкту є не гігантоманія, а можливість таким чином гучно сказати про українське мистецтво у світі. Адже за словами Віктора Корсака, можна зробити безліч маленьких виставок, які швидко забудуться, а одним таким проєктом можна відразу нанести Україну на мистецьку мапу світу.Так як проєкт є не тільки мистецьким, але й освітнім, у його рамках проводяться різноманітні пізнавальні заходи, одним із яких став МСУМК Art Forum «Космогонія: наука, релігія, міфи».

Першими своїми космогонічними думками ділилися дослідники космосу Національної академії наук України. Наукова співробітниця відділу Фізики субзоряних та планетних систем Головної астрономічної обсерваторії НАН України Юліана Кузнєцова розповіла присутнім про космічне сміття у навколишьому просторі, пояснила що ж це таке, звідки воно береться та чим загрожує людству.

«Наша планета зараз нагадує голівку сиру, де рої мух навколо утворюють хмару», – пояснила науковиця на алегорії проблему космічного сміття.

Окрім космічного сміття загрозу Землі несуть й астероїди і комети. Про їх небезпеку та місію DART розповів Михайло Лашко, кандидат педагогічних наук, науковий співробітник відділу астрометрії і космічної геодинаміки Головної астрономічної обсерваторії НАН України. 

Тож за словами науковця, місія американського космічного агенства NASA під назвою DART є унікальною для землян. 26 вересня 2022 року зонд американців навмисно врізався в астероїд Діморф. Метою цієї місії була спроба змінити траєкторію небесного тіла та відпрацювати механізм захисту Землі. Отже, є велика ймовірність, що людство зможе попередити загрозу для нашої планети у майбутньому.

Андрій Клімашевський, заступник директора інституту народознавства Національної Академії Наук з наукової роботи, керівник музею етнографії і художнього промислу, кандидат мистецтвознавства, культуролог, підняв питання війни у контексті міфології, історичної пам’яті і цивілізаційного поступу. 

Він пояснив, що війна, яка нині сколихує Україну – це не просте явище, це велика війна, адже несе у собі історичні підтексти і яка безсумнівно призведе до глобальних трансформацій, в користь України. 

«Війна – це руїна. Це дуже часто життя одним днем, але поза тим – це і надія. Що по завершенню відбудеться щось нове. Війна – це теж спалах, це теж вибух. Тобто після цього всього все одно народиться щось нове», – зауважив дослідник.

На тему історії також говорив Кирило Мєлєкєсцев, кандидат історичних наук, старший викладач кафедри історії України та спеціальних галузей історичної науки Донецького національного університету імені Василя Стуса.

Він пояснив присутнім, чому саме історія стає нині об’єктом інформаційного протистояння та як це впливає на наше майбутнє.

«Для майбутнього нам потрібно подумати, як ми будуємо історію України. Адже наша історія – дуже багатогранна, і нам потрібно визначитися на чому зупинитися. Мені здається, що найконструктивніше серед усіх сторінок історії України – це ось така традиція демократичності, яка навіть у здавалося б мілітаристичному козацькому суспільстві стала ключовою. І це те, що має бути в основі української національної ідеї – об’єднання різних етносів зі своїм правом на демократію», – зауважив історик.

Особливою та оригінальною стала промова спікерки з Польщі Барбари Чернецької, докторки габілітованої, кафедри сучасності та літературної традиції, філологічного факультету Білостоцького університету. Науковиця розповіла про місце жінки у космогонічних світових процесах.

Не менш цікавою та пізнавальною стала друга частина форуму, яка об’єднала філософські теорії життя, міфи та релігію.

Про філософію життя у контексті космогонії з точки зору ретроперспективи, а також моделювання майбутнього розповідав Андрій Семенов, доцент кафедри політології та публічного управління Волинського національного університету імені Лесі Українки, кандидат філософських наук.

Основні наративи науковець доніс присутнім за допомогою трьох тез, які свого часу зауважили різні вчені. Першу філософ описав словами данського вченого Серена К’єркегора.

«Життя зрозуміти можна лише назад, але проблема в тому, що прожити його потрібно вперід», – процитував філософа Андрій Семенов.

Для другої тези науковець пригадав слова Альберта Ейнштейна, який казав: «Я дивлюсь на картину, і не можу собі уявити як виглядає митець, який її написав. Я дивлюсь на годинник і мені вкрай складно зрозуміти, а який образ годинникового майстра, який створив цей годинник».

«У цьому зв’язку він підводив, що «як же ж ми можемо зрозуміти ту хронологію часу у тисячу років, той перебіг подій у багатомільйонних відрізках часу, якщо ми не можемо уявити собі дві речі: перша – це чотиривимірність простору, а друга – це нескінченність», – зауважив вчений.

Для третьої тези Андрій Семенов обрав слова британсько-австрійського філософа, соціолога та логіка Карла Раймунда Поппера.

«Ми повинні продовжувати рухатися в невідомість, невизначеність та небезпеку лише завдяки або задля однієї мети: для того, щоб як можна точніше і уважніше планувати нашу безпеку і нашу свободу», – процитував колегу науковець.

Про саме ж походження життя говорив Василь Іванців, кандидат історичних наук, доцент, завідувач кафедри екології Луцького національного технічного університету. Науковець навів приклади історії вивчення та розвитку різноманітних поглядів походження життя на Землі.

Тема міфів стала чи не найцікавішою для слухачів форуму. Про міфологію, зокрема й про українську розповідали три спікера. 

Першим на цю тему до присутніх звернувся Нік Лисицький, письменник, digital-продюсер, автор та керівник проєкту популяризації української міфології Чарівний світ.UA. Він зауважив, що українська міфологія, хоч і дуже мало вивчена, та водночас одна з найбагатших та найстаріших серед інших у світі. За його словами, нашій міфології понад тисяча років та вона має понад 100 досліджених персонажів. Окрім того, що вона маловивчена, на жаль, і мало знана, тому потребує широкої популяризаціії серед українців. Зокрема сам дослідник з командою в рамках свого проєкту розробляє українських міфічних персонажів й у метавсесвіті.

«Найближче майбутнє для нас виглядає у форматі метавсесвіту, де ми дізнаємось про щось нове через нові форми та нові технології сприйняття. Не зважаючи на те, що технології у світі отримали дуже динамічний розвиток останнім часом, міфологія як уявлення про світ через різні форми, збереглася. Найвлучнішим прикладом є образ Світового дерева, як уявлення про світобудову. Воно є й в українській міфології», – розповів дослідник.

Читайте також: Дерево життя для життя військових: у Музеї Корсаків на благодійному аукціоні продавали картини Петра Антипа

Також Нік розповів, що вони у своєму проєкті розробили проттотипи понад 20 персонажів. І його особистий фаворит серед них – бог Перун.

Докторка філософських наук, професорка кафедри культурології Волинського національного університету імені Лесі Українки Вікторія Головей поділилася своїми релігійно-міфлогічними уявленнями про про походження людини. 

Філософиня говорила про антропогонічні міфи, які є важливою частиною космогоніяних міфів. За її словами, вони найтісніше пов’язані між собою. 

«Творення світу обов’язково передбачає творення людини. Творення людини – це генез, тобто завершення творіння. Всі попередні етапи творіння, ніби підходили до етапу створення людей. Але в деяких уявленнях навпаки йшлося про першу міфічну людину, з тіла якої твориться світ. Але спільним для всіх антропогонічних уявлень є те, що людина є основним агентом перетворення хаосу, невпорядкованості у впорядкованість, тобто у лад і порядок. У цьому й є місія людини», – розповіла Вікторія Головей.

Найбільш зворушливим став виступ Ігоря Козловського – старшого наукового співробітника Відділення релігієзнавства Інституту філософії імені Григорія Сковороди НАН України. Окрім цього, вчений є Президентом Центру релігієзнавчих досліджень та міжнародних духовних стосунків, керівником Донецького обласного відділення Української асоціації релігієзнавців, президентом громадської організації «Центр Діскавері», віцепрезидентом Українського центру ісламознавчих досліджень.

Ігор Козловський написав понад 50 наукових книг та понад 200 статей у словниках, енциклопедіях, наукових періодичних виданнях, а також поетичних збірок та прозових творів. А також є дійсним членом Наукового товариства імені Шевченка та PEN Україна.

27 січня 2016 року бойовики ДНР захопили вченого в полон, де він знаходився майже два роки до 27 грудня 2017 року. Навіть у катівнях протягом важких років ув’язнення діяч проводив лекції серед затриманих і намагався розрадити їх у полоні. 

На форумі релігієзнавець фахово, але водночас дуже просто розповів про сенсову телеологію космогонічних міфів. Він на власному прикладі розповів про значення любові у житті людини, і її місце у науці.

За словами Ігоря Козловського, життя існує поки для цього існують сенси. Науковець поділився своєю історією полону, а саме, коли опинився на межі життя та смерті. Тоді від виснаження він не міг говорити, але його свідомість мислила. І він тоді зрозумів, що не боїться смерті та готовий піти у інший світ. Та на противагу цьому почуттю стояла любов. Він розумів, що любить своїх рідних і це і є той сенс для життя далі. Та ще важливішим є борг любові, той, що ми несемо перед тими, хто любить нас. 

«Я буду жити. Чому? Тому що у мене є сенс. І в цього сенсу є ім’я – любов. Я люблю своїх рідних, близьких, Україну. І це не головне. Головне, що вони мене люблять,. І це означає, що я – боржник їхньої любові. І віддати борг любові – це моє завдання, щоб жити і наповнювати цим життя. Тоді стає зрозуміло, що ми не випадкові у цьому житті», – вчений описав свої почуття з неволі.

Читайте також: Космогонія: як дослідники та науковці спілкувалися про життя та смерть

Також Ігор Козловський показав міфологію через призму нашої сучасної війни.

«Всі космогонічні міфи, які так чи інакше описують не тільки як людина створюється, але й і задум – навіщо вона створювалася. Це дозволяє людям дійсно мати перспективу куди рухатись. І коли ми говоримо про війну, яка зараз відбувається, – це війна також певних міфологічних структур. Наш міф – це міф життя, розповідь про життя. Ми говоримо про свободу, про гідність, про нашу ідентичність, про наше майбутнє. Про нашу перемогу, як ми ввійдемо в європеську сім’ю народів. А що нам пропонують? Нам пропонують міфологію смерті – повернутися в минуле, повернутися в домовину, навіть не в XX, а XIX століття, коли розросталася російська імперія.  І це міфологія смерті. Нам є за що боротися, нам є що обирати. І ми в цій боротьбі обираємо життя», – пояснив філософ.

Завершальним на форумі став спіч Ігоря Сацика, кандидата філософських наук та доцента Волинської православної богословської академії. Він розповів про християнську теорію створення світу. І ця теорія теж говорить про любов.

«Бог – це любов. І те для чого створений світ, для примноження цієї любові. І сотворюючи людину своїй подобі, Бог дав нам можливість створювати світи. Кожен з нас колись народився в цей світ, тому що наші батьки хотіли поділитися цією любов’ю. І власне сотворення нас з цього буття, воно також було з любові», – зауважив Ігор Сацик.

Також за словами релігієзнавця, метою створення світу було створення такого місця, де зможе жити людина.

По закінченню промов усі охочі могли подискутувати на тему космогонії, адже за день у багатьох винникло багато рефлексій на цю тему.

Наприкінці, Віктор Корсак провів для усіх присутніх кураторську екскурсію проєктом «Космогонія».

Фото Оксани КАШТАЛЯН

Джерело: Район.Культура https://kultura.rayon.in.ua/news/582060-vid-vibukhu-do-metavsesvitu-u-muzei-korsakiv-vidbuvsya-forum-pro-nauku-religiyu-ta-mifi?fbclid=IwAR1VQovzYUTg1CkfiU6Zsw_tIDcBxzvLy5P__OwwLsnbwC2BPZVKaGvB0SM