«ДЕРЕВО ЖИТТЯ» 25 січня о 17:00 Мистецька акція відбудеться в межах проєкту «КОСМОГОНІЯ» у Музеї сучасного українського мистецтва Корсаків.
Назва проєкту «КОСМОГОНІЯ» походить від грецького слова «народження» – це діалог із глядачем про те, як «Хтось, якимось чином, створив щось та когось, та про те, для чого це все».
У програмі:
Вітальне слово від куратора проєкту, Віктора Корсака.
Створення впродовж години, під музичний супровід, картини «Дерево життя» художником проєкту, Петром Антипом.
Благодійний аукціон створеної картини «Дерево життя» – усі кошти із продажу картини Петра Антипа будуть спрямовані на тактичні медичні засоби для ЗСУ.
Благодійний аукціон картини “Дерево життя” організатори проведуть відразу після її створення, о 18:00 і триватиме одну годину. Це буде поєднання онлайн- та офлайн-аукціону. Долучитись до мистецької акції і аукціону та зробити ставку можна наживо, в Музеї Корсаків. Для онлайн-участі в аукціоні потрібно попередньо заповнити реєстраційну форму за цим посиланням: https://forms.gle/Bj25VErrezn1tUjy9 Зібрані під час благодійного аукціону кошти будуть спрямовані волонтерському VolWest HUB на виготовлення тактичних медичних засобів для ЗСУ.
Цей аукціон є чудовою можливістю не тільки здійснити престижну покупку, інвестувати в активи, що будуть лише зростати у вартості, але й допомогти українським воїнам.
І саме зараз у Музеї Корсаків створюється найбільше живописне полотно у світі, висотою 10 м і шириною — 200 м. Площа складатиме 2 000 м2 і буде сформована з 300 фрагментів, кожен із яких одночасно буде окремим самостійним арт-об’єктом. Картину, впродовж півтора року, буде створювати знаковий український художник — Петро Антип, а мистецьке дійство триватиме понад 3000 годин.
Запрошуємо 25 січня о 17:00! Музей сучасного українського мистецтва Корсаків КРЦ Адреналін Сіті Луцьк, Карбишева, 1
28 грудня 2022 року у Волинському облмуздрамтеатрі інвестиційна група VolWest Group відзначила кращих працівників року
Переможцями номінації Star Manager стали:
1. Заступник керівника з розвитку медичних інноваційних проектів ГО “Технопарк “Центр медичних інновацій” Сергій Васильков.
2. Директор логістичного центру мережі супермаркетів “Наш Край” і SPAR Ігор Самусь.
3. Операційний директор мережі супермаркетів “Наш Край” і SPAR Наталія Сайкевич.
4. Куратор відкриття супермаркету мережі супермаркетів “Наш Край” і SPAR Мислінчук Людмила.
5. Завідувач відділення первинної медичної допомоги №5, мережі клініки сімейної медицини “Біхелсі” Олена Сукач.
6. Завідувач відділенням № 3, мережі клініки сімейної медицини “Біхелс”і Наталія Назарук.
7. Керівниця мережі гіперлокальних сайтів Район.in.ua, Сід Медіа Груп Наталія Голодюк.
8. Головна редакторка мережі гіперлокальних сайтів Район.in.ua, Сід Медіа Груп Ірина Воротна.
9. Керівник ІТ відділу компанії Волвест Груп Володимир Волков.
10. Головний бухгалтер, Шацького молокозаводу, Шамо, керівник ФГ “Полісся-молоко” Світлана Поліщук.
11. Керівник структурного напрямку ресторан-музей “Поліщук”, Адреналін Сіті Ірина Кочубей.
12. Методист, виконуюча обов`язки директора IT Step School Анастасія Скарвінко.
Переможці номінації Star Innovation Project:
Сертифікат за 3-тє місце у проєкті Star Innovation Project, та премію у розмірі 2 тис грн отримала:
Мирослава Леснік, керівник відділу маркетингу департаменту розвитку франчайзингової мережі супермаркетів “Наш Край” і SPAR, за проєкт SPAR Київський вокзал.
Сертифікат за 2-ге місце у проєкті Star Innovation Project та премію у розмірі 3 тис грн отримав:
Роман Трофимук, директор з виробництва Демидів продукт, за проєкт Тушонка Demydiv.
Нагороду за 1-ше місце у проєкті Star Innovation Project – статуетку та премію у розмірі 5 тис грн отримав:
Сергій Будник, директор департаменту нерухомості Волвест Груп, за проєкт Інновації, які рятують життя: пошиття турнікетів MIC, безкаркасних медичних нош, евакуаційної стропи, іммобілізаційної шини, проєкт VolWest Hub.
Star Social Project:
В рамках премії Star Social Project визначено номінацію – «Крок до зірок».
Сертифікат за перемогу у номінації «Крок до зірок» та статуетку отримав:Віктор Корсак за проєкт «Космогонія».
В рамках премії Star Social Project визначено номінацію – «З добром у серці».
Сертифікат за перемогу у номінації «З добром у серці» та статуетку отримала Репницька Тетяна за проєкт Волонтерський хаб VolWest HUB.
Також Тетяна Репницька подякувала усім волонтерам на всіх напрямках VolWest HUB, виголошуючи прізвища усіх, хто допомагав. Волонтери отримали значок Волонтера VolWest HUB.
Переможцем у номінації Startup року сталаНаталія Миронюк, за реалізацію проєкту за напрямком косметології (клініка сімейної медицини Біхелсі).
Переможцем у номінації VolWest Star стали два топ-менеджери компанії VolWest Group:
Іван Гусак та Дмитро Гаврилов (клініка сімейної медицини Біхелсі).
Після нагородження всі працівники компанії мали змогу переглянути виставу “Різдвяна ніч”.
За минулий тиждень українцям, які вимушені були покинути свої домівки було роздано 400 продуктових наборів у Шепетівці, 200 у Красилові та 100 у Славуті!
У Славуті це була спільна робота разом з первинною організацією Товариства Червоного Хреста України. Працівники магазинів “Наш Край” продовжують працювати як волонтерський хаб та видавати гуманітарну допомогу, яку мережа отримала від наших партнерів SPAR зі всієї Європи.
Щира подяка усій великій міжнародній родині SPAR за надані продукти: SPAR International, SPAR Іспанія, SPAR Нідерланди, SPAR Польща, SPAR Великобританія, SPAR Грузія, SPAR Данія, SPAR Гран-Канарія, SPAR Албанія, SPAR Норвегія, SPAR Німеччина, SPAR Угорщина, SPAR Швейцарія, SPAR Австрія, SPAR Ірландія, SPAR Італія та SPAR Бельгія. У згуртованості наша сила!
Саме стільки було роздано допомоги у м. Камінь-Каширський українцям, які вимушені були покинути свої домівки. Протягом трьох днів, спільно з міською радою, працівники магазину “Наш Край” працювали як волонтерський хаб та видавали гуманітарну допомогу, яку мережа отримала від наших партнерів SPAR зі всієї Європи.
Щира подяка усій великій міжнародній родині SPAR за надані продукти: SPAR International, SPAR Іспанія, SPAR Нідерланди, SPAR Польща, SPAR Великобританія, SPAR Грузія, SPAR Данія, SPAR Гран-Канарія, SPAR Албанія, SPAR Норвегія, SPAR Німеччина, SPAR Угорщина, SPAR Швейцарія, SPAR Австрія, SPAR Ірландія, SPAR Італія та SPAR Бельгія.
Сьогодні ми докладаємо максимум зусиль, щоб ланцюжок допомоги не переривався.
Багато українців вимушені були покинути свої домівки і їм необхідна наша підтримка.
Наші партнери зі SPAR International організували для України доставку гуманітарної допомоги, яку ми, в свою чергу, передаємо тим, хто її гостро потребує.
8-10 липня у Львові завдяки спільним зусиллям SPAR та Центру Волонтерства Львів була організована видача гуманітарних продуктових наборів у магазині SPAR (вул. Кульпарківська, 64а) для сімей зі східних та південних регіонів України.?
Щира подяка усій великій міжнародній родині SPAR за надані продукти: SPAR International, SPAR Іспанія, SPAR Нідерланди, SPAR Польща, SPAR Великобританія, SPAR Грузія, SPAR Данія, SPAR Гран-Канарія, SPAR Албанія, SPAR Норвегія, SPAR Німеччина, SPAR Угорщина, SPAR Швейцарія, SPAR Австрія, SPAR Ірландія, SPAR Італія та SPAR Бельгія.
Команда SPAR Україна презентувала свій виступ на 65-му Міжнародному конгресіSPAR.
Конгрес проходить 22-28 травня в Амстердамі та Нордвейку в Нідерландах. Про це інформують на фейсбук-сторінці SPAR.
Зазначають, що в цьому році мережа SPAR відзначає своє 90-річчя, тому і місцем організації та проведення цьогорічного конгресу обрали країну, де Адріан ван Велл заснував бренд у 1932 році.
Представники SPAR з усього світу мали можливість не тільки особисто бути присутніми на заході, а й приєднатися до бізнес-сесій 24 та 25 травня через канал прямої трансляції.
Команда SPAR Україна теж презентувала свій виступ на конгресі.
«Ми розповіли про ситуацію в Україні та подякували усім учасникам SPAR, які з перших днів повномасштабного вторгнення російських військ у нашу країну допомагають нашій державі, нашим людям вистояти у цій війні та перемогти!» – наголошують в повідомленні.
Зазначають, що виступ української делегації був дуже емоційний та зворушливий, викликав оплески та сльози аудиторії.
«Ми продемонстрували усі волонтерські проєкти, які вдалось реалізувати SPAR Україна за 90 днів війни, і які були б неможливі без підтримки усієї міжнародної спільноти SPAR», – йдеться в повідомленні.
Cтрільба в стрілецькому тирі з інструктором (обмежена кількість).
Viktor Korsak, автор курсу та посібника із методичними рекомендаціями “Тактична медицина”.
Наше навчання «Тактична медицина та бойова підготовка» має два аспекти:
• Перший — ми даємо базові теоретичні знання і практичні навички, що в комплексі є найефективнішою комбінацією, адже людина не лише знає, що потрібно робити, а й уміє це робити. Зрозуміло, що це дуже важливо для наших воїнів, для яких ми викладаємо часто в екстремальних умовах (про це ми розкажемо після перемоги), а також для мирних жителів, адже ймовірність використання набутих навичок, на жаль, сьогодні дуже висока.
• Другий — це суттєва психоемоційна розрядка, адже ми найбільше переживаємо про «щось», коли не маємо досить інформації про це «щось». Коли люди отримують цю інформацію, комунікують, обмінюються враженнями, то психологічне напруження знижується. Це дуже добре відчувається, коли наші «курсанти» приходять на навчання збуджені, стривожені, злі, а виходять розслаблені, впевнені у собі і значно добріші…”
У Луцьку запустили проєкт «Центр допомоги біженцям» в Адреналін Сіті, що знаходиться за адресою вулиця Карбишева, 1. За місяць в Центрі допомогли понад 1000 вимушено переміщеним особам, з них понад 200 дітей. Щодня перебуває в Центрі від 150 осіб. Кол-центр: 095 124 90 08.
Журналістка Район.Луцьк взяла коментарі у волонтерів про їхню діяльність.
Гаврилов Дмитро, керуючий партнер мережі “Наш Край” та SPAR, Член Ради директорів VolWest Group, бізнес-тренер МВА
«Перші дні війни був емоційний ступор, а потім прийшла думка, що потрібно брати участь в допомозі ЗСУ та людям, які до нас приїжджають. Я підключився до проєктів, які ініційовані Віктором Корсаком. Мені доручили певний фонд робіт, які я мав координувати, а саме в Центрі допомоги тимчасово евакуйованим особам, який розгорнули на базі Адреналін Сіті, там ми організували 150 місць з харчуванням. Як тільки ми облаштували ці місця, то відразу приїхали переселенці. Потім я підключився до наступного проєкту VolWest Group – формування та укомплектування аптечок, тактичних рюкзаків для санітарних інструкторів. Цей проєкт став дотичним до нашої професійної діяльності і я зміг помогти своїми знаннями та контактами, щоб це було ефективно. Зараз я трохи більше сконцентрувався на переговорах з грантовими організаціями, допомагаю з постачаннями, тому що бізнес також потребує уваги. Щоб успішно волонтерити то потрібно для того і заробляти. Зараз я трохи розділяю бізнесову складову і волонтерську».
Семенюк Інна, редакторка сайту «Сім’я і дім»
«Волонтерство для мене – це щастя, тому що я можу бути чимось корисна. Там, де я можу згодитися – я отримую від цього задоволення. Мої діти зараз перебувають закордоном, і там їм теж допомагають абсолютно сторонні люди: дають необхідні речі, забезпечують продуктами. Я розумію, що допоможу одним людям, хтось – іншим і так ми можемо наблизити нашу перемогу, коли кожен буде на своєму місці робити максимум, що від нього залежить. Як я й казала, для мене допомагати комусь – щастя. На початках ми займалися приготуванням обідів для місцевої тероборони, ліпили вареники, займалися продуктовим волонтерством. Зараз працюємо в Адреналіні в Центрі для переселенців. Там робота дуже різнопланова: від інформаційної до фізичної. Планую займатися цим далі. Дуже багато людей насправді хочуть волонтерити, багато хто звертається з пропозицією допомогти, і це чудово! Люди не просто питають, що потрібно, а просто беруть і привозять все, що можуть»
Олена Гірявенко, переселенка з Борисполя
«Ми переселенці з Борисполя, прийшлося їхати сюди довго, але по дорозі зустріли багато доброзичливих людей, які йшли на зустріч. Це спонукало піти у волонтерство та також допомагати тим, хто цього потребує. Було важко, але все одно хотілося як мінімум бути серед людей, вийти з цього важкого морального стану через допомогу іншим, таким самим переселенцям, як ми. Я у Центрі переселенців допомагала розміщувати людей, давати їм інформацію та орієнтувати. Займалася координацією, допомагала людям, які приїхали з тваринами. Ще сортувала речі, гуманітарну допомогу. Одним словом, я займалася всім, чим могла і збираюся продовжувати цю діяльність»
«Ми з командою «Юридичного рішення» долучилися до волонтерства ініційованого VolWest Group. Там брали участь в усіх процесах – розміщення переселенців, допомога з їжею. Систематично беру нічні чергування у хостелі. Також компанія надає безкоштовну юридичну допомогу. На початку війни багато чоловіків зверталося щодо умов перетину кордону, зараз цей ажіотаж зменшився»
Волкова Ольга, працівниця VolWest Group
«Як тільки організували «Центр допомоги біженцям», то всі працівники компанії, які мали бажання, долучилися. Коли ми зареєстрували номер гарячої лінії, то почали звертатися люди, які готові були допомагати та волонтерити з нами. Ці денні чергування включають приймання дзвінків, поселення переселенців, замінна постільної білизни, щоденні звіти до міської ради, слідкування за кавоваркою, розвантаження гуманітарної допомоги. Люди до нас їхали різні. Спочатку більше з Києва, зараз уже є й з Маріуполя. Переважно залишаються на декілька днів, але є й такі, що живуть тут уже два місяці, тому що не мають більше куди їхати.
Будник Сергій, керівник департаменту нерухомості
«Війна поділила життя на «до» і «після». Я в армії не служу, тому займаюся волонтерською діяльністю, що організувала VolWest Group. Чергую в хостелі, а також беру участь у виготовленні аптечок для військових. Особливу увагу хочу приділити виготовленню медичних турнікетів, яким я займаюся. Ми набираємося досвіду в Америки щодо цієї справи і намагаємося втілити ці технології тут. Деколи виходить методом спроб і помилок, але ми працюємо і передаємо всі хороші зразки на фронт. Хочу наголосити, що медичні турнікети не продаємо, а лише надсилаємо військовим».
Ми турбуємось, щоб наші захисники мали усі необхідні медикаменти, тому ретельно збираємо аптечки та тактичні наплічники.
І вже отримуємо гарні відгуки від наших військових, чим дуже тішимось, адже це означає, що робимо свою справу добре та якісно.
А ви теж долучайтесь, можете перерахувати кошти на Громадську Організацію «ЦСУМК»? («Центр сучасного українського мистецтва Корсаків») і ми придбаємо все необхідне: . ЄДРПОУ 43688393 Гривня UA 64 305299 00000 26005020810814 Долар UA 52 305299 00000 26006020811384 Призначення платежу «Благодійна допомога» (якщо хочете підтримувати конкретний проект, вкажіть його назву, наприклад Центр допомоги біженцям) . Перерахувати кошти можна на КАРТКУ Приватбанк (дублюю у коментарі): Гривня 4731219615236779 Долар 5168752014154242 Євро 5168752014154267 Одержувач: Петро Кульпач (Petro Kulpach)
або Ефективність, яка визначається врятованими життями
«Рецепти перемоги, або Як підвищити ефективність волонтерства» — таку назву має блог у «Дні» Віктора КОРСАКА. Він — особистість, відома не тільки на Волині, а й у світі. Бо крім того, що є головою ради директорів VOLWEST GROUP, доктором економічних наук і кандидатом медичних наук, він — і фундатор Музею сучасного українського мистецтва Корсаків у Луцьку.
Але з початком війни став разом зі своєю командою і волонтером. І те, що робить ця команда — креативна й активна, викликає захоплення і повагу. Про те, чим зараз займається Віктор Корсак та його однодумці, — в нашій розмові.
— Ще до початку війни ви одні з перших на Волині організували навчання з тактичної медицини для всіх охочих. А також вчили і поводитися зі зброєю, оскільки маєте і тир. Відомо, що в день на ці навчання приходило по пів тисячі людей! Ви згадали і своє медичне минуле, позаяк за першою професією є хірургом, тому самі проводили навчання з тактичної медицини. Чи виправдали себе ці зусилля, чи варто давати людям такі знання?
— Наше навчання «Тактична медицина та бойова підготовка», яке ми інтенсивно продовжуємо викладати, має два аспекти:
• Перший — ми даємо базові теоретичні знання і практичні навички, що в комплексі є найефективнішою комбінацією, адже людина не лише знає, що потрібно робити, а й уміє це робити. Зрозуміло, що це дуже важливо для наших воїнів, для яких ми викладаємо часто в екстремальних умовах (про це ми розкажемо після перемоги), а також для мирних жителів, адже ймовірність використання набутих навичок, на жаль, сьогодні дуже висока.
• Другий — це суттєва психоемоційна розрядка, адже ми найбільше переживаємо про «щось», коли не маємо досить інформації про це «щось». Коли люди отримують цю інформацію, комунікують, обмінюються враженнями, то психологічне напруження знижується. Це дуже добре відчувається, коли наші «курсанти» приходять на навчання збуджені, стривожені, злі, а виходять розслаблені, впевнені у собі і значно добріші.
— Другим напрямком вашої участі в наближенні нашої допомоги стало постачання медичних аптечок на фронт. Розкажіть, з якими труднощами ви зіткнулися під час формування аптечок. Хто, власне, займається у вас цією справою? Які висновки маємо зробити на майбутнє, аби не довелося зі світу по нитці, образно кажучи, збирати потрібні медикаменти і пристосування для надання допомоги?
— Після початку активної фази війни я не дуже розумів, що робити і куди «бігти». Було очевидно, що піти насипати мішки з піском чи розливати коктейлі — це не дуже ефективне використання мого ресурсу та ресурсу менеджменту нашої компанії. Через півтори доби я усвідомив, що потрібно займатися насамперед тим, де ми є професіоналами. І тоді почали приходити ідеї: спочатку про організацію курсу «Тактична медицина та бойова підготовка», адже маємо великий досвід навчання людей (у нас у структурі функціонує «Бізнес-академія практичного менеджменту PMBA»).
Потім ми створили «Центр допомоги тимчасово переміщеним особам». Наш культурно-розважальний центр «Адреналін Сіті» в мирний час займався організацією відпочинку, тож логічно, що цим він і зайнявся на засадах волонтерства під час російської агресії. У нашій корпорації VolWest Group є багато напрямків, і ми для кожного бізнесу придумали певну форму допомоги нашій державі.
Коли через декілька днів до нас надійшла допомога із Європи та світу від SPAR International, де були продукти і певні медичні засоби, перші фури ми просто віддали на обласну військову адміністрацію. Тоді я звернув увагу на суб’єктивність та недостатню ефективність розподілу допомоги, тож вирішив, що з наступними надходженнями будемо працювати самостійно.
Так народилася ідея формувати сухі пайки для ЗСУ, адже коли війська в тилу, то їх з радістю волонтери кормлять варениками та борщем, а коли в окопах чи розвідці — це складно реалізувати. Частину продуктів ми збираємо як гуманітарну допомогу, а частину — докуповуємо. І вже понад 10 000 таких пайків укомплектували й відправили на фронт — цим займаються працівники мереж «Наш Край» та SPAR.
Щодо аптечок, то викладаючи «Тактичну медицину» у військових частинах, я часто бачив ящики з медикаментами, які валялися по закутках, і солдати не знали, що з ними робити. Тому ми швидко замовили за натівським стандартом футляри для аптечок, щоб мати правильний зразок, і налагодили пошиття своїх. Далі попросили у наших партнерів зі SPAR International необхідні для аптечок і тактичних медичних наплічників медичні засоби. Зрозуміло, що їм вдалося відшукати для нас далеко не все. Решту ми докупили й отримали від наших партнерів — волонтерських центрів, які часто не розуміють, що робити з медикаментами, щоб використати їх найефективнішим чином і не відправляти туди, де вони в надлишку.
Отже, нашим ключовим фактором успіху виявилася здатність формувати кінцевий продукт: індивідуальні військові аптечки й тактичні медичні рюкзаки, які у великому дефіциті у нашого війська. І це стало можливим завдяки тому, що в структурі нашої компанії працює мережа клінік сімейної медицини «Біхелсі». Лікарі та медсестри наших клінік у вільний від роботи час з ентузіазмом реалізовують цей проєкт: хтось їздить по волонтерських центрах і підбирає необхідні препарати й медичні засоби, хтось формує індивідуальні військові аптечки, хтось — тактичні рюкзаки.
Щодо висновків, щоб у майбутньому знову «не довелося збирати по нитці медикаменти», то все дуже просто: потрібно усвідомити, що медицина на війні співмірна зі зброєю.
Тобто керівництво держави має зрозуміти, що 50% нашої перемоги — це знищити ворога, а інші 50% — це врятувати життя пораненого. Водночас інвестиції у ці інші 50% — у тисячі разів менші, просто копійчані, порівняно з інвестиціями у зброю. І вони складаються із інвестицій у знання з тактичної медицини та у медичні засоби, необхідні для її забезпечення.
— Щойно побачив світ посібник з тактичної медицини, який вийшов за вашою редакцією. Що спонукало його видати? На який резонанс сподіваєтесь? Хто брав участь у його підготовці?
— Щодо посібника, то ідея виникла, коли я усвідомив надзвичайно низький загальний рівень медичної підготовки наших новобранців. І це логічно, адже що говорити про «мирних жителів», коли нас, лікарів, не вчили тактичної медицини. Якщо про першу медичну допомогу хтось має поняття, то тактична медицина, я так розумію, почала з’являтися у нас після 2014 року.
Тому, ознайомившись із наявною літературою з цього напрямку, я зрозумів, що знання цієї дисципліни і наявність навичок важать надзвичайно багато в бойових умовах і можуть врятувати тисячі життів. Тому ми інтенсивно викладаємо цей курс: уже маємо понад 7000 слухачів, серед яких понад 1000 — солдати, проте це дуже мало. Тому я вирішив створити посібник із тактичної медицини і вкладати його у тактичні медичні рюкзаки, які ми формуємо, роздавати медичним інструкторам та солдатам. Я переконаний, що в такий спосіб ми зможемо підвищити рівень обізнаності наших воїнів із цього предмета, що допоможе рятувати їхні життя й життя їхніх побратимів.
Під час створення цього посібника я використовував матеріали «Стандарту підготовки І-СТ-3», який розроблений Українською військово-медичною академією (науковий керівник — М. І. Бадюк), а також матеріали із книги «Тактична медицина для підрозділів спеціального призначення», яку було створено із досвіду ОЗСП НГУ «Азов» згідно з навчальними і тренувальними протоколами передових армій світу (за редакцією С. Березан, С. Ротчук). Крім того, я спілкувався з багатьма українськими та іноземними санінструкторами, які мають великий бойовий досвід у різних країнах світу.
Щодо «очікуваного резонансу», то єдиний критерій успішності цього видання — врятовані життя наших славних воїнів завдяки знанням, які вони здобули завдяки цьому посібнику. А це — дуже багато, можливо, найбільше, що я зробив у своєму житті.
— Я вже писала у «Дні» про арт-батальйон від Музею сучасного українського мистецтва Корсаків («Мистецький марафон триватиме аж до нашої перемоги!» від 4 квітня ц. р. ). Творчий марафон триває щодня, без вихідних. І це також величезний внесок у наближення нашої перемоги. Що ще маєте в планах? Бо складається враження, що ви справді ніби перекваліфікувалися у волонтера з допомоги українській армії, вимушено переселеним людям із «гарячих точок». Хоча були і залишаєтесь бізнесменом, управлінцем. Чи не заважає волонтерство основній діяльності? Адже щоб допомагати, потрібно спочатку заробити.
— Щодо планів, то запускаємо проєкт із виробництва кровоспинних турнікетів: маємо бета-версію прототипу, купуємо техніку, набираємо спеціалістів. Дуже хочеться, щоб кожна аптечка була укомплектована не лише джгутом типу Есмарха, а й турнікетом.
Щодо волонтерства та бізнесу. Ще в мирний час я наголошував, що парадигма розвитку нашої компанії передбачає баланс між КСВ — корпоративною соціальною відповідальністю та високою ефективністю бізнесу, тобто одне має підсилювати інше і навпаки.
А ще я переконаний, що дві справи упродовж життя не можна делегувати — це «зачаття» своїх дітей і стартапи.
Щодо другої, то кожен напрямок у волонтерській діяльності — це, фактично, стартап, який нічим за сутністю не відрізняється від формування нового бізнесу.
Тому на початкових стадіях для якісного старту волонтерських проєктів потрібно занурюватися особисто. Зрозуміло, що буквально через тиждень частину функцій починаєш делегувати, а через місяць залишаєш собі лише питання контролю.
Щодо наших бізнесів, то звісно, що все не просто: є такі, які зупинилися, є такі, які більш-менш тримаються. У нас професійний менеджмент, тому я переконаний, що все буде добре.
А ще ми вже маємо ряд нових ідей, чим будемо займатися після перемоги, і основою для цих стартапів, імовірно, стануть напрацювання та досвід, якого ми набули за час волонтерства.
Я помилився, коли не вірив, що почнеться війна, бо не міг зрозуміти, як 150-тисячне військо може перемогти 40-мільйонну націю.
Але я не помилився, коли був певен, що 40-мільйонна нація перетвориться на 40-мільонне військо.
Я не буду розповідати про героїзм нашої армїї, національної гвардії, добровольчих батальйонів, тероборони. Всі ми бачимо, що вони є достойними нащадками козаків, воїнів УНР та УПА, і що їх професійність та здатність до саможертви не залишають ворогу шансів. Я хочу поговорити про тих, хто залишився у тилу і не лише спостерігає новини із передової, а щось робить, щоб наблизити перемогу та мир. Я хочу поділитися методологією, нашими підходами та першим досвідом у виборі напрямків допомоги фронту.
Вчора відвідував багато волонтерських центрів (збирав потрібні продукти для сухпайків та медичні засоби для військових аптечок і тактичних медичних рюкзаків, які ми комплектуємо) і скрізь побачив «лінію фронту», де кожен робить свій вклад у перемогу. Із розповідей та ЗМІ також бачимо, що навіть ті, хто був вимушений тимчасово покинути Україну, роблять дуже багато задля перемоги: блокують російські та білоруські машини у Польщі, волонтерять, тиснуть на європейські уряди, надсилають кошти, продукти тощо.
До війни мене менеджери наших компаній (VolWest Group, «Наш Край», SPAR, «Адреналін Сіті», бізнес-академія РМВА та ін.) часто питали, що будемо робити, коли почнеться війна, але я не знав, що будемо робити, і щиро відповідав, що «будемо вирішувати проблеми по мірі виникнення». Так і трапилося.
Після перших обстрілів Луцька 24 лютого півтора дні був шок, але потім спрацював менеджерський інстинкт, що щось потрібно робити. А добре знаючи стратегічний менеджмент (це мій улюблений предмет, який я викладав у бізнес-школі на програмі МВА), я зрозумів, що потрібно концентруватися на тих компетенціях, які найкраще розвинуті у кожному бізнесі, і ми почали перелаштовуватися на рейки війни.
Вже на третій день на базі нашої РМВА (Бізнес-академія практичного менеджменту) ми відкрили курс «Тактична медицина та бойова підготовка», де навчаємо першої домедичної допомоги в умовах війни, засадам виживання, а також даємо практичні навички з володіння зброєю, і навіть даємо можливість постріляти з автомата Калашникова. На сьогодні вже більше 5000 людей пройшло навчання.
Наш девіз: «Працюємо щодня і до перемоги!». Курс очолили керівник бізнес-школи Тетяна Репницька та керівник департаменту маркетингу «Наш Край»/SPAR Катерина Футрук. Домедичну допомогу викладає хірург мережі клінік «Біхелсі», Сергій Васильков.
На п’ятий день, коли в Луцьку пішов потік біженців, ми адаптували наш Арт-хостел «Адреналін» на 110 місць для їх прийому, зробивши його безкоштовним для тих, хто не має можливості його оплатити, та забезпечивши відвідувачів безкоштовним триразовим харчуванням. Звісно, що проєкт очолила його директорка Альбіна Освіцінська.
На шостий день на базі розважального центру «Адреналін Сіті» відкрили «Центр допомоги біженцям» на 200 місць, створили цілодобовий колцентр, організували чергування силами менеджменту компанії та волонтерів на чолі з директоркою відпочинкового комплексу Галиною Шотік.
В інтерв’ю я інколи жартую, що «ми як забезпечували відпочинок людям до війни, так і забезпечуємо його сьогодні».
Наші відвідувачі тут, окрім сну та триразового харчування, мають також можливість прийняти участь у майстеркласах, які проводять працівники Музею сучасного українського мистецтва Корсаків (Катерина Михайлюк).
Крім того, у Центрі біженців та Арт-хостелі ми організували цілодобову медичну допомогу силами нашої мережі клінік сімейної медицини «Біхелсі» на чолі з виконавчим директором Дмитром Гавриловим. Також забезпечили юридичну підтримку для тимчасово переміщених осіб, залучивши нашу юридичну компанію «Юридичне рішення» (Сергій Супрунюк, Віталій Гончарук).
Коли з перших днів наші партнери SPAR International, SPAR Грузія, SPAR Польща, SPAR Данія, SPAR Гран-Канарія, SPAR Албанія, SPAR Норвегія, SPAR Німеччина, SPAR Нідерланди, SPAR Угорщина, SPAR Швейцарія, SPAR Австрія, SPAR Ірландія, SPAR Італія, SPAR Іспанія, SPAR Бельгія почали надсилати нам гуманітарну допомогу (на сьогодні це вже понад 100 тонн), за яку їм велика подяка, тоді ми зрозуміли, що в аспекті ефективності використання гуманітарної допомоги є певні проблеми. Зокрема, є дефіцитні речі, у яких є критична потреба на фронті, а вони потрапляють не завжди туди, де потрібно і просто десь зберігаються про запас.
Розуміючи закон системного аналізу про те, що кожна система функціонує так ефективно, на скільки ефективно функціонує її «найвужче» місце, ми почали шукати проблемні місця, де ми можемо реалізувати наші компетенції та навички.
Так ми сконцентрувалися на формуванні індивідуальних медичних аптечок військовослужбовця, тактичних медичних наплічників та сухпайків. Тобто на тому, що, з одного боку, є у гострому дефіциті, а з іншого – де у нас є компетенції. Відповідно, керувати проєктом із формування сухпайків у нас стали Віктор Мольченко – керівник мереж «Наш Край» та SPAR, а також керівник проєктного офісу цих же компаній Віталій Демчишин.
Цілком логічно, що відповідальним за комплектацію аптечок та тактичних медичних рюкзаків став директор нашої мережі клінік «Біхелсі» Іван Гусак.
А ще наші підрозділи Комп’ютерної академії «Шаг» на чолі з Інною Кондратюк та Миколою Лінчуком включилися у кібервійну із загарбниками, і роблять це доволі успішно.
Крім того, наш медійний бізнес «СІД Медіа Груп» на чолі з Ігорем Денисевичем та Наталкою Пахайчук цілодобово бореться як на внутрішньому інформаційному полі, цілодобово інформуючи українців тільки перевіреною інформацію та спростовуючи фейки, так і на зовнішньому: запустили телеграм канал, який доносить правду про війну зазомбованим сусідам і потроху їх «лікує».
Наша СТО PribaltService забезпечила спеціальні умови для сил тер оборони, ЗСУ та тимчасово переміщених осіб, постійно ремонтує їхні авто.
А ще наш Музей сучасного українського мистецтва Корсаків формує «Арт-батальйон» та започатковує мистецький марафон, який триватиме аж до ПЕРЕМОГИ.
Адже відомо, що окрім пізнавальної, естетичної, комунікативної та інших функцій, мистецтво має ще і компенсаторні та психотерапевтичні властивості, які поповнюють нестачу сил людини, дозволяють краще адаптуватися до складних умов навколишнього середовища та втішають. Тому МСУМК започатковує проєкт, суть якого полягає у тому, що кожного дня з 15:00 до 17:00 у Музеї Корсаків будуть відбуватися концерти, літературні зустрічі, вистави, перформанси, майстер класи тощо.
Ми запрошуємо до лав «Арт-батальйону» музикантів, художників, поетів, філософів, літераторів та кожну творчу особистість, яким є що сказати мовою мистецтва.
А всі жителі та гості міста (їх багато і, на жаль, не з тих причин, з яких ми би хотіли) можуть стати як глядачами, так і учасниками цього проєкту. Ми переконанні, що, відвідуючи мистецькі заходи, вони можуть не тільки розвинути свій естетичний інтелект та пізнати багато нового і цікавого, а й відволіктись від проблем сьогодення та поповнити свої сили.
А ще сьогодні до переліку наших щотижневих загально корпоративних зборів VolWest Group додалися ще одні, з назвою «Що ти зробив для перемоги», де ми підводимо підсумки: що нам вдалося зробити у цьому напрямку та ставимо нові цілі.
Таким чином, я переконаний, що бажано максимально ефективно використовувати свої ресурси у напрямках, де лежать наші ключові компетенції, прикладаючи зусилля у першу чергу для нівелювання найбільш проблемних точок, які сьогодні виникають у нашій державі. Я переконаний, що такий підхід суттєво прискорить цей день – ДЕНЬ ПЕРЕМОГИ.
І на завершення: коли я особисто, щодня проводжу навчання з «Тактичної медицини» («у першому житті» я був хірургом), завжди його завершую притчею про мураху, яка, коли палав ліс, бігала до річки, набирала повний рот води та гасила пожежу. І коли звірі поцікавилися, для чого вона це робить, адже об’єм води дуже маленький, який вона доносить, то вона відповіла, що це не важливо, проте вона твердо знатиме, що зробила все, що могла.
Так і всі ми, давайте зробимо все, що у наших силах, і тоді обов’язково переможемо із мінімальними жертвами та у найкоротший час.
Думаю, така і мала бути моя відповідь напередодні війни, коли у мене менеджмент питав, що ми будемо робити, якщо почнеться.
Блог Віктора Корсака – Голова Ради директорів VolWest Group, Доктор економічних наук, кандидат медичних наук, фундатор музею сучасного українського мистецтва Корсаків для газети «День»
У Харкові вже роздали ще близько 20 тонн гуманітарної допомоги. Це сухі сніданки, печиво та вода.
Водночас сьогодні у Харків відправили ще одну 20-тонну вантажівку з гуманітарною допомогою.
Також продовжуємо отримувати допомогу від наших партнерів SPAR з Європи: близько 35 тонн печива, злакових батончиків, макаронних виробів, дитячого харчування, води та напоїв, за що ми не втомлюємось їм щиро дякувати. І хочемо ще раз згадати всіх, хто нам допомагає: SPAR Іспанія, SPAR Нідерланди, SPAR Польща, SPAR Великобританія, SPAR Грузія, SPAR Данія, SPAR Гран-Канарія, SPAR Албанія, SPAR Норвегія, SPAR Німеччина, SPAR Угорщина, SPAR Швейцарія, SPAR Австрія, SPAR Ірландія, SPAR Італія та SPAR Бельгія. Друзі, ви – неймовірні!
Частину цього вантажу ми знову відправлятимемо у Харків, а інша частина піде на комплектацію сухпайків для ЗСУ, яких ми, до речі, вже сформували понад 10 000 шт.
Долучитись до нашої волонтерської ініціативи може кожен! Для цього варто лише перерахувати кошти на Громадську Організацію «ЦСУМК» («Центр сучасного українського мистецтва Корсаків»), а ми придбаємо усе необхідне, укомплектуємо та передамо нашим захисникам.
ЄДРПОУ 43688393
Гривня UA 64 305299 00000 26005020810814
Долар UA 52 305299 00000 26006020811384
Призначення платежу «Благодійна допомога»
(якщо хочете підтримувати конкретний проєкт, вкажіть його назву)
Ми працюємо, щоб наблизити нашу перемогу! Але нам потрібна ваша підтримка та допомога.
Ось інформація про те, що ми робимо, та що нам потрібно.
– Підтримуємо роботу Центру допомоги біженцям у м. Луцьк (Щодня в Центрі перебуває від 150 осіб, в т.ч. 25-30 дітей. Телефон Центру 095 124 90 08).
– Формуємо індивідуальні аптечки, тактичні рюкзаки та сухпайки для ЗСУ (вже сформували і відправили на передову понад 2500 аптечок, понад 300 рюкзаків та 10 000 сухпайків).
Що ПОТРІБНО для роботи Центру:
• демісезонний одяг, взуття;
• засоби для прання;
• засоби особистої гігієни (чоловічі, жіночі);
• махрові рушники, одноразові кімнатні (або гумові) капці;
• туалетний папір, сміттєві мішки, засоби для чищення та прибирання;
• продукти;
• для проведення занять з дітьми: кольоровий папір, ножиці дитячі, альбоми, фломастери, кольорові олівці, гуаш, пазли, конструктори прості;
• посуд: ложки/вилки, кружки, глибокі тарілки, міксер, чайники електричні, сковорідки та великі каструлі для індукційних плит.
Що потрібно для АПТЕЧОК та ТАКТИЧНИХ РЮКЗАКІВ детальний список за посиланням https://bit.ly/3wsHqHR.
Що потрібно для СУХПАЙКІВ:
• Тушонка м’ясна, з/б
• Консерва рибна
• Каша
• Консерва “Паштет м’ясний”
• Cуп розчинний
• Галети/ крекери
• Чай/ кава
• Поживні батончики
• Набір “Сухофрукти-горіхи”
• Мед/ джем
• Сіль/ перець
• Одноразова ложка, серветки
• Сухий спирт
А тепер як можна допомогти.
Якщо ви можете надати нам ті чи інші потрібні нам речі/продукти/медикаменти – телефонуйте 050 438 02 80.
Або можете перерахувати кошти на Громадську Організацію «ЦСУМК» («Центр сучасного українського мистецтва Корсаків») і ми самі придбаємо все необхідне.
ЄДРПОУ 43688393
Гривня UA 64 305299 00000 26005020810814
Долар UA 52 305299 00000 26006020811384
Призначення платежу «Благодійна допомога»
(якщо хочете підтримувати конкретний проект, вкажіть його назву, наприклад Центр допомоги біженцям)
Якщо залишилися запитання або маєте пропозиції – пишіть/ телефонуйте:
Ми продовжуємо отримувати та перенаправляти допомогу від наших партнерів SPAR з Європи.
Цього разу приїхали ще 3 вантажівки. Щиро дякуємо за підтримку у такий складний для нас час SPAR Іспанія, SPAR Великобританія, SPAR Нідерланди, SPAR Грузія, SPAR Польща, SPAR Данія, SPAR Гран-Канарія, SPAR Албанія, SPAR Норвегія, SPAR Німеччина, SPAR Угорщина, SPAR Швейцарія, SPAR Австрія, SPAR Ірландія, SPAR Італія та SPAR Бельгія.
Прибуло близько 30 тон дитячого харчування, медикаментів та продуктів харчування, які не потребують приготування (печиво, сухі сніданки, злакові батончики тощо).
Більша частина вантажу буде передана Мальтійському Ордену у Львові, інша частина піде на формування сухпайків.
Нагадаємо, що ми вже сформували понад 5000 шт. сухих пайків для ЗСУ. Якщо ви маєте можливість нам допомогти, то ось список продуктів, які нам ще потрібні:
• Тушонка м’ясна, з/б
• Консерва рибна
• Каша
• Консерва “Паштет м’ясний”
• Галети/ крекери
• Чай/ кава
• Поживні батончики
• Набір “Сухофрукти-горіхи”
• Мед/ джем
• Сіль/ перець
• одноразова ложка, серветки, сухий спирт, таблетка для знезаражування води.
Або можете перерахувати кошти на Громадську Організацію «ЦСУМК» («Центр сучасного українського мистецтва Корсаків») і ми придбаємо усе необхідне.
ЄДРПОУ 43688393
Гривня UA 64 305299 00000 26005020810814
Долар UA 52 305299 00000 26006020811384
Призначення платежу «Благодійна допомога»
(якщо хочете підтримувати конкретний проект, вкажіть його назву)
SPAR Україна підтримує роботу магазинів та продовжує розвиток в Україні.
Ми працюємо на економічному фронті, адже бізнес в Україні повинен забезпечити тил та надійну підтримку на передовій.
З перших днів війни ми отримала потужну гуманітарну допомогу від багатьох партнерів SPAR у Європі та світі. І вона продовжує надходити задля підтримки України та українців, які потрапили в епіцентр військових дій.
Водночас, сьогодні ми не тільки підтримуємо діяльність наших магазинів, а й знову відновлюємо розвиток мережі. Адже зараз існує істотна передумова для бізнесу зосередитись саме у західних регіонах, і тут ми, як ніхто, добре володіємо знанням ринку нерухомості, базою постачальників та головне – маємо надійних партнерів.
Наші фахівці розробляють та надають готовий бізнес-план із врахуванням усіх особливостей регіону та місця розташування торговельного об’єкту, готують ефективний маркетинговий план, надають кваліфіковану допомогу та супровід під час і після відкриття магазину, автоматизують роботу торговельного закладу завдяки власному програмному забезпеченню та надають унікальну програму лояльності.
Незабаром відбудеться відкриття супермаркету SPAR у Чернівецькій області, с. Великий Кучурів (вул. Головна, 24-А). Ймовірно, це буде перший новий торговельний заклад, що відкритий в Україні у воєнний час. І ми віримо, що не останній, що наші дії надихнуть багатьох підприємців знову інвестувати і розвивати економіку України. Торговельна площа нового закладу 131,5 кв. м, на якій уже традиційно, окрім основної продукції – бакалії, молочних продуктів, фруктів та овочів, консервів, ковбас та хлібобулочних виробів – також буде зона Food to Go із запашною кавою, смачними хот-догами та паніні. Для обслуговування покупців працюватиме 2 каси. Про дату відкриття ми обов’язково повідомимо додатково.
Якщо ти активний, хочеш відкрити чи відновити власний бізнес, прагнеш відновлювати економіку, то саме час діяти. За підтримки надійних партнерів – це можливо.
Друзі, уже понад 3500 сухих пайків для ЗСУ були сформовані силами волонтерів та наших працівників, в тому числі і завдяки гуманітарній допомозі від наших партнерів SPAR з усього світу, яка надійшла та продовжує надходити. А саме від головного офісу SPAR International, SPAR Грузія, SPAR Польща, SPAR Данія, SPAR Гран-Канарія, SPAR Албанія, SPAR Норвегія, SPAR Німеччина, SPAR Нідерланди, SPAR Угорщина, SPAR Швейцарія, SPAR Австрія, SPAR Ірландія, SPAR Італія, SPAR Іспанія, SPAR Бельгія.
Щиро дякуємо вам, друзі! Ваша підтримка зараз дуже важлива для нас!
Ми продовжуємо працювати до перемоги та плануємо сформувати ще більше сухпайків!
Якщо ви бажаєте долучитись і надати продукцію для сухпайків, ось номер телефону 050 438 02 80, за яким можна з нами сконтактувати та перелік необхідних продуктів:
• Тушонка м’ясна, з/б
• Консерва рибна
• Каша
• Консерва “Паштет м’ясний”
• Галети/ крекери
• Чай/ кава
• Поживні батончики
• Набір “Сухофрукти-горіхи”
• Мед/ джем
• Сіль/ перець
• одноразова ложка, серветки, сухий спирт, таблетка для знезаражування води.
У нас робота кипить! Працюючи в тилу забезпечуємо нагальні потреби наших ЗСУ на передовій.
Сьогодні наша армія дуже потребує якісного забезпечення повноцінними аптечками, які ми зараз активно формуємо завдяки нашим партнерам SPAR зі всієї Європи та світу, а також волонтерам, які допомагають. Вже вдалось сформувати 1000 індивідуальних аптечок для військовослужбовців та 200 наплічників для медичних загальновійськових санітарних інструкторів.
Необхідні ліки та складові для аптечок прибули від наших партнерів SPAR з різних куточків світу, які з перших днів війни нас активно підтримують. Тому ще раз хочемо висловити усім щиру подяку: головному офісу SPAR International, SPAR Грузія, SPAR Польща, SPAR Данія, SPAR Гран-Канарія, SPAR Албанія, SPAR Норвегія, SPAR Німеччина, SPAR Нідерланди, SPAR Угорщина, SPAR Швейцарія, SPAR Австрія, SPAR Ірландія, SPAR Італія, SPAR Іспанія, SPAR Бельгія.
Також необхідні канцелярські засоби (блокноти, маркери, ножиці) нам надали місцеві волонтери, за що їм теж щиро дякуємо.
Для подальшої комплектації аптечок та наплічників нам все ще потрібні ліки (детальний список за посиланням) https://spar.ua/news/208
Хто бажає допомогти у комплектації або надати ліки звертайся за телефоном 050 438 02 80
Також Інвестиційна Група VolWest Group, якій належать мережі «Наш Край» та SPAR, придбала та передала для ЗСУ мікроавтобус Mercedes Sprinter для перевезення поранених.
Центр допомоги біженцям у «Адреналін Сіті» вже прийняв понад 700 людей і готовий прихистити ще. ??
Якщо ви в Луцьку і вам потрібно переночувати – звертайтеся у колцентр: 0951249008.
Теплий дах над головою буде! Якщо у вас є дітки і ви хочете залишитися на довше, то переселимо вас у хостел, як тільки звільниться місце.
У центрі допомоги біженцям також є триразове харчування, чай, кава, вода, вбиральні.
Хочемо висловити подяку нашим партнерам SPAR з усього світу, а саме головному офісу SPAR International, SPAR Грузія, SPAR Польща, SPAR Данія, SPAR Гран-Канарія, SPAR Албанія, SPAR Норвегія, SPAR Німеччина, SPAR Нідерланди, SPAR Угорщина, SPAR Швейцарія, SPAR Австрія, SPAR Ірландія, SPAR Італія, SPAR Іспанія, SPAR Бельгія.? Адже в тому числі завдяки їхній гуманітарній допомозі, яка надійшла у Луцьк, вдалось організувати харчування для тих, хто вимушений був покинути власні домівки.
А для діток, які тікаючи від війни знайшли прихисток у Луцьку, волонтери проводять майстер-класи та зробили гарне свято до Дня іменинника із кульками, частуванням та іграми. Адже попри все у дітей повинно бути дитинство! ?
Гуманітарний вантаж від SPAR, близько 30 тон, уже прибув у Харків! ???
Друзі, враховуючи теперішню складну ситуацію з логістикою, це – чудова новина, якою ми з радістю ділимось.
Щиро дякуємо нашим партнерам SPAR у Європі та світі та партнерам в Україні. Адже всі працювали злагоджено задля спільної мети, щоб допомогу якнайшвидше отримали люди в тих регіонах, де вона зараз вкрай необхідна.
Це продукти першої необхідності: борошно, олія, вода, мило, макаронні вироби, крупи, консерви, засоби особистої гігієни (зокрема дитячої гігієни), посуд, а також продукти, які не потребують приготування, та інші.
У Харкові гуманітарна допомога буде роздаватись у трьох магазинах SPAR за адресами: вул. Олеся Гончара, 2, вул. Культури, 15 та вул. Кооперативна, 1а з 8:00 до 15:00. ?
SPAR у всьому світі об’єднується та надає підтримку українським колегам SPAR та народу України.
SPAR International активно співпрацює зі SPAR Україна від початку вторгнення. Для того, щоб компанія SPAR Україна могла підтримувати постачання необхідних продуктів для місцевих громад, SPAR International заснувала унікальний фонд підтримки, до якого активно долучилися країни-партнери SPAR у всьому світі. Цей фонд розпочав негайно надсилати фінансову допомогу в Україну і буде підтримувати SPAR Україна фінансово для продовження закупівель продуктів на місцевому рівні з наявних джерел постачання.
Крім того, SPAR International розпочали міжнародну кампанію із залучення коштів на підтримку гуманітарної роботи Malteser International (Мальтійський Орден), а також окремі організації SPAR з різних країн зробили додаткові значні пожертви до фондів екстреної допомоги, включаючи UNICEF і Червоний Хрест.
SPAR Україна вже отримали близько 80 тон гуманітарної допомоги від партнерів SPAR зі всього світу та центрального офісу SPAR International. Це продукти харчування, засоби особистої гігієни, лікарські засоби та набори першої медичної допомоги, які прибули у Луцьк та розподіляться по різних напрямках, щоб далі продовжити свій шлях у ті куточки України, які зазнали руйнувань та перебувають на межі гуманітарної катастрофи.
Минулими днями працівники SPAR Україна активно формували гуманітарні набори для переселенців, сухпайки на передову та відвантажували дитяче харчування, засоби гігієни та продукти, що не потребують приготування, у зони гуманітарної катастрофи.
Частину допомоги уже передали та роздали вимушеним переселенцям у м. Теплик згідно списків Військової обласної адміністрації, а також територіальному центру соціального обслуговування у м. Луцьк. Ще частину гуманітарного вантажу плануємо відправити у Харків та передати Мальтійському Ордену у Львові.
Віктор Мольченко, генеральний директор SPAR Україна: «Ми робимо все можливе для того, щоб максимальна кількість українців і надалі мала доступ до товарів першої необхідності… дух сильний, як ніколи».
Прес-служба SPAR International: «Ми поділяємо цей дух рішучості і будемо продовжувати робити все, щоб SPAR Україна продовжувала обслуговувати своїх клієнтів навіть у цих найскладніших обставинах.
Нас справді надихають сміливість, рішучість та відданість наших колег в Україні, які продовжують піклуватися про свої громади. Зі свого боку ми робимо все можливе для їхньої підтримки.
Протягом 90 років SPAR керується простою, але потужною філософією: завдяки об’єднанню та спільній роботі незалежні роздрібні мережі будуть процвітати. Це бачення SPAR, що ми всі виграємо від єдності та співпраці, об’єднання ресурсів та підтримки один одного, як ніколи актуальне у такі кризові часи».
Як мережа, що працює в Україні понад 20 років, SPAR повністю солідарний з народом України та нашими українськими друзями і колегами SPAR. Ми найрішучішим чином засуджуємо неспровоковану агресію російських військ проти України та її народу.
Нашим пріоритетом від самого початку була активна взаємодія зі SPAR Україна та партнерами SPAR в інших країнах для швидкого надання необхідної підтримки та гуманітарної допомоги громадянам України в умовах цієї гуманітарної кризи, що тільки загострюється. Ці безпрецедентні транскордонні зусилля SPAR завершилися скоординованою доставкою 60 т життєво важливої ??гуманітарної допомоги, медичних та продовольчих товарів до спеціалізованого розподільчого центру SPAR Україна в м. Луцьку, і ще 120 т повинні бути доставлені цього тижня. Ці життєво важливі запаси розподіляються серед партнерів з надання екстреної допомоги на місцях в Україні та підуть на задоволення нагальних потреб тисяч українців, які потребують їжі та медичної допомоги.
На додаток до наших прямих дій, SPAR International розпочали міжнародну кампанію із залучення коштів на підтримку гуманітарної роботи Malteser International (Мальтійський Орден), а також окремі організації SPAR з різних країн зробили додаткові значні пожертви до фондів екстреної допомоги, включаючи UNICEF і Червоний Хрест.
Важливо прояснити, що SPAR – це міжнародне добровільне об’єднання роздрібних та оптових мереж, що складається з незалежних приватних підприємств, із децентралізованою структурою. SPAR International не має інвестицій, активів чи власності у капіталі в росії, а також не володіє і не керує жодними магазинами в росії. Магазини SPAR в росії є приватними незалежними підприємствами, якими управляють місцеві юридичні особи.
Водночас SPAR International припинили все постачання продукції та ділові операції з юридичними особами в росії після вторгнення російських військ в Україну. Крім того, партнери SPAR по всій Європі прийняли рішення вилучити російську продукцію з продажу і, в свою чергу, активно працюють над тим, щоби закуповувати більше продуктів від українських компаній і постачальників.
SPAR Україна – це незалежне місцеве підприємство, яке здійснює господарську діяльність на території України та не має жодних зв’язків (фінансових, господарських тощо) з росією.
Ми зосереджуємо всі наші зусилля на відчутних діях для допомоги народу України шляхом безперервного та постійного постачання необхідного гуманітарного вантажу нашій мережі партнерів з надання допомоги в Україні та в сусідніх країнах Європи.
Ми віримо у перемогу України і сподіваємося на якнайшвидше припинення цієї жорстокої війни.
Ми тримаємо оборону, бо ми згуртовані, рішучі та єдині у своєму бажанні вистояти та перемогти. А ще у нас є сильна та надійна підтримка від наших друзів та партнерів.
Ми знову отримали допомогу: ще три фури (близько 50 тон) з гуманітарною допомогою від наших партнерів SPAR зі всього світу та центрального офісу SPAR International, за що ми їм щиро вдячні. Прибула продукція та медикаменти, які зараз розвантажуються у Луцьку та будуть розподілятися по різних напрямках, щоб надійти у ті куточки України, які зазнали руйнувань та перебувають на межі гуманітарної катастрофи.
Щиро дякуємо нашим партнерам, які об’єдналися, щоб зібрати для України необхідні продукти харчування, засоби особистої гігієни, лікарські засоби та набори першої медичної допомоги, зокрема: SPAR Грузія, SPAR Польща, SPAR Данія, SPAR Гран-Канарія, SPAR Албанія, SPAR Норвегія, SPAR Німеччина, SPAR Нідерланди, SPAR Угорщина, SPAR Швейцарія, SPAR Австрія, SPAR Ірландія, SPAR Італія, SPAR Іспанія.
У згуртованості наша сила! Коли ми всі працюємо та об’єднуємо зусилля задля однієї мети – зберегти наших людей, нашу землю та свободу!
Друзі, сьогодні ми отримали перші дві фури (30 тон) з гуманітарною допомогою від наших партнерів SPAR зі всього світу та центрального офісу SPAR International. Очікуємо ще більше найближчими днями.
Вся Європа, увесь світ об’єдналися, щоб зібрати для України необхідні продукти харчування, засоби особистої гігієни, лікарські засоби та набори першої медичної допомоги. Щиро дякуємо нашим партнерам: SPAR Грузія, SPAR Польща, SPAR Данія, SPAR Гран-Канарія, SPAR Албанія, SPAR Норвегія, SPAR Німеччина, SPAR Нідерланди, SPAR Угорщина, SPAR Швейцарія, SPAR Австрія, SPAR Ірландія, SPAR Італія, SPAR Іспанія.
Вся продукція прибула зараз на центральний розподільчий склад, який знаходиться у м. Луцьк, на території Групи компаній «Вілія», де вона одразу, не фасуючись, перевантажується та розподіляється у регіони, які найбільше постраждали від російської агресії. Далі волонтери, а також представники благодійних громадських організацій її групують та передають безпосередньо людям, які найбільше потребують.
Логістика налагоджена, тому вже найближчим часом наші люди отримають необхідне.
У Музеї сучасного українського мистецтва Корсаків 26 лютого відбудеться допрем’єрний показ спектаклю-притчі про свободу на одну дію «За серпанком». В основі – останній роман волинського письменника Івана Корсака «За серпанком, загадковим серпанком» у постановці київського режисера Богдана Бондара.
«Коли світ вивертається навиворіт, коли у країні війна, коли будь-якою ціною прагнеш отримати свободу, коли в реальності жити нестерпно. І ти шукаєш альтернативу — за маревом, за серпанком. В’єтнам, хіпі, наркотики, КГБісти, ЦРУ, війна, мир, кохання… Гостро, зворушливо, актуально…».
Прем’єра вистави «ЗА СЕРПАНКОМ» від київського режисера Богдана Бондара це надзвичайний мікс очікувань.
По-перше, несподівано цікавий для луцького глядача акторський склад. Крім акторів «Гармидера» (Павло Порицький, Сергій Книшук, Тарас Кравчук, Сергій Панас, Юлія Яцун, Вадим Хаїнський) у виставі зіграють — київська акторка Анастасія Сегеда та актор Волинського обласного театру ляльок Олег Даниленко. По-друге, сам формат постановки історичного роману на сцені обіцяє неординарність. І нарешті гострота тем — хіппі, наркотики, війна, радянське шпигунство підігріває очікування.
А також, 27 лютого о 19:00 виставу можна переглянути у ГаРмИдЕр ангар-stage, вул. Залізнична, 9
У зв’язку з останнім політичними подіями у світі, наші кордони опинилися у зоні ризику та потребують укріплення. На звернення прикордонної служби, мережі «Наш Край» та SPAR розпочали соціальну ініціативу «Захищаємо кордони нашого краю разом» та залучили партнерів-франчайзі до збору коштів для закупівлі Єгози (колючого армованого дроту), який необхідний для захисту наших кордонів.
У вівторок, 7 грудня, представники мережі супермаркетів «Наш Край» та SPAR передали прикордонникам Луцького прикордонного загону понад тисячу метрів сітки для укріплення кордонів нашої держави.
Директор мереж супермаркетів «Наш Край» та SPAR Віктор Мольченко розповів, що у короткі терміни відгукнулись та долучились до ініціативи партнери з різних областей країни та спільними зусиллями зібрали 120 тисяч гривень.
За ці кошти представники мереж «Наш Край» та SPAR закупили 1260 метрів Єгози.
«Ми, як соціально відповідальна компанія, не можемо стояти осторонь питань, які торкаються нашої держави. У мережі SPAR є чудовий слоган «Разом краще» (Better Together). Це не просто слова – це філософія, якою керується уся міжнародна спільнота супермаркетів, яку ми теж підтримуємо і керуємось нею не лише у нашій бізнес-стратегії, а й у соціальній. І дана ініціатива – яскраве тому підтвердження», – розповів Віктор Мольченко.
Заступник начальника Луцького прикордонного загону з озброєння і техніки полковник Косміна розповів, що представники мереж «Наш Край» та SPAR відгукнулись із пропозицією допомоги.
«Ми визначили, що потрібна основна сітка – Єгоза, для встановлення парканів, як стримуючий фактор», – розповів полковник.
З його слів, на сьогодні прикордонники вже вийшли на 7 кілометрів паркану, а загалом небезпечна ділянка, яку треба відгородити становить 50 кілометрів.
«Ми вже виставили дерев’яних стовпів на 25 кілометрів кордону. Зі свого боку лісівники також допомагають. У Луцького прикордонного загону ділянка кордону 211 кілометрів, з яких 208 – з білорусами. На момент загострення ситуації у нас в загальному було лише кілька кілометрів паркану і то він локально був розташований у місцях, де фіксували контрабандну діяльність», – розповів він. – Сітку ми ставимо на баланс і одразу вивеземо на кордон, де її встановлять на відведені ділянки».
Полковник Косміна повідомив, що наразі ситуація на кордоні під контролем. Попри погодні умови, прикордонники готові до всього, та все ж сподіваються, що ситуація з мігрантами нормалізується, а встановлення паркану на прикордонній території цьому лише посприяє.
На завершення акції «Джойки» представники мережі «Наш край» висадили на площі Возз’єднання 20 туй.
Нагадаємо, акція проходила у мережах з 25 серпня до 10 жовтня. Джойки – це невидимі еко-герої, які піклуються про нашу планету, знають все про сортування сміття та дбають про збереження її ресурсів. Картки з Джойками можна було придбати в магазинах SPAR та «Наш Край», а оживити через додаток та грати у ньому в цікаві та пізнавальні ігри, наприкінці яких гравцю видавали віртуальне насіння. Саме це насіння представники мережі «Наш край» спільно з відділом екології Луцької міської ради перетворили у справжні дерева.
«Озеленення міста – це масштабний проєкт, який ми плануємо продовжити і в наступному році як частину нашої корпоративної соціальної відповідальності», – зазначив генеральний директор мережі Віктор Мольченко.
Перша така посадка відбувалась тижнем раніше у школі №13 міста Луцька, учні якої активно брали участь в акції «Джойки» та навіть створили власну галерею малюнків з улюбленими героями.
«Мережа супермаркетів «Наш край» запропонувала для міста свою допомогу, придбали саджанці. Ми з ними узгодили місця, де доцільно проводити посадки. Кожна одиниця зелених насаджень – це плюс до екології міста, чисте повітря та поліпшений мікроклімат. На вулиці Глушець висока концентрація автотранспорту, тому кожне додаткове дерево – це плюс в загальний екологічний стан», – коментує начальниця відділу екології Луцької міської ради Оксана Лисак.
Під час події представники мережі та міської ради відразу обговорили можливі наступні еко-ініціативи.
Представники мереж магазинів «Наш Край» та SPAR разом із учнями 13-ї школи міста Луцька висадили 30 туй. Дерева садили на завершення екологічної акції «Джойки», яка проходила у мережах з 25 серпня до 10 жовтня.
Нагадаємо, що Джойки – це невидимі еко-герої, які піклуються про нашу планету, знають все про сортування сміття та дбають про збереження її ресурсів. Картки з Джойками можна було придбати в магазинах SPAR та «Наш Край», а оживити через додаток та грати у ньому в цікаві та пізнавальні ігри, наприкінці яких гравцю видавали віртуальне насіння. Саме це насіння сьогодні школярі разом із вчителями та нашими представниками перетворили у справжні дерева.
Учні загальноосвітньої школи №13 у Луцьку виявилися одними з найактивніших під час акції. Вони виконали багато завдань з Джойками й відповідно отримали достатню кількість віртуальних насінин, щоб саме у їхній школі відбулось еко-свято, у якому школярі радо взяли участь. Вони навіть підготували власну галерею із малюнками улюблених еко-героїв.
Після уроків з допомогою вчителів та співробітників мереж «Наш Край» та SPAR діти висадили власну алею туй на території школи. Кожен позначив своє дерево, щоб доглядати за ним та спостерігати як воно росте, а деякі навіть отримали імена. По завершенню роботи біля школи на дітей уже чекали веселі змагання з цікавими та смачними призами.
Відразу чотири презентації унікальних мистецьких проєктів відбудуться 24 серпня, у найвеличніше свято нашої держави – День Незалежності України – в Музеї сучасного українського мистецтва Корсаків, що в Луцьку.
Родзинкою свята стане презентація масштабного арт-проєкту «ІМЕНА ТВОЇ, УКРАЇНО», приуроченого до 30-ти річчя Незалежності України. Передуватиме заходу представлення колективної монографії «Як стати «Іменем»: трактат про те, як «придбати квиток у вічність» за редакцією Віктора Корсака, який і розповість про видання.
«ІМЕНА ТВОЇ, УКРАЇНО»: упродовж місяця митці зі всієї України мали змогу творити або пропонувати готову роботу, як рефлексію на такі теми: історія України; людей, які відіграли важливу роль у її становленні; знакових історичних подій, які сприяли формуванню української державності. Загалом, ми отримали понад 300 творів мистецтва від майже 200 учасників, з різних куточків країни: Києва, Львова, Одеси, Харкова, Ужгорода, Запоріжжя, Дніпра, Чернівців, Черкас, Рівного, Луцька, Тернополя, Івано-Франківська та інших.
Крім того, у цей же день відбудеться презентація двох мистецьких проєктів: «13 кімнат COVID» Миколи Бабака-Євгена Матвєєва, який і відкриє святкування 24 серпня у МСУМКУ, а завершиться День Незалежності в музеї Корсаків представленням виставкового проєкту «Шляхами степової Одисеї» Петра Антипа.
До слова, Музей Корсаків знову розширив виставкові площі: +2500 нових м? з унікальними арт-об’єктами!
Отже, зараз у МСУМКУ:
7000 виставкових площ
4500 арт-об’ктів
500 митців
Відкриття третьої черги в – 24 серпня – у День Незалежності України з новими експозиціями!
У програмі:
15:30 – мистецький арт-дует «13 кімнат COVID» Миколи Бабака-Євгена Матвєєва/ Київ – Черкаси, 2021
16:00 – презентація колективної монографії «Як стати «Іменем»: трактат про те, як «придбати квиток у вічність» за редакцією Віктора Корсака
16:30 – відкриття арт-проєкту «ІМЕНА ТВОЇ, УКРАЇНО»
17:00 – відкриття виставкового проєкту «Шляхами степової Одисеї» Петра Антипа /Київ/
У Луцьку в Музеї сучасного українського мистецтва Корсаків 24 червня відбулася презентація колективної монографії «Анатомія ритейлу» за редакцією Віктора і Романа Корсаків.
Презентація вийшла незвичайною, адже на заході не просто розповідали про книгу і процес її написання, а влаштували круглий стіл, на якому обговорили питання інтеграції теорії та практики в сучасному ритейлі.
До обговорення долучилися представники Волинського національного університету імені Лесі Українки, Луцького національного технічного університету, Волинської торгово-промислової палати. Модерувала захід директорка луцької Бізнес-академії практичного менеджменту Тетяна Репницька.
Голова ради директорів групи компаній VolWestGroup, доктор економічних наук, кандидат медичних наук, фундатор МСУМКу Віктор Корсак розпочав презентацію книги, подякувавши всім, хто завітав, та анонсував цікаве обговорення.
«Сьогодні нетипова презентація. Цікаво було б поспілкуватися з присутніми на тему теорії і практики, тому що в нас теорія «живе» своїм життям, а практика – своїм. Я думаю, що після нашого сьогоднішнього спілкування виникнуть якісь нові ідеї і думки, як зробити синергію цих двох речей», – зазначив Віктор Корсак.
Він почав круглий стіл з обговорення того, які шляхи інтеграції теорії та практики існують, і для чого їх потрібно наближувати:
«Я маю досвід і з одного боку барикад, і з іншого. Багато років займався наукою і займаюся практикою. В університетах наші студенти щось вчать, і все це їм начебто потрібне. Проте я постійно спілкуюся з менеджментом і сьогодні в Україні його рівень дуже низький в теоретичному аспекті. Все відбувається на інтуїції. Але ж існують простіші шляхи вирішити проблему».
Тому, за словами Віктора Корсака, менеджменту компанії VolWest Group захотілося створити таку книгу, яка б поєднала і теоретичні аспекти, і практичні. Пояснити, чому відбуваються певні процеси в бізнесі, як вирішити певні питання і показати це на практичних прикладах.
«Ми живемо в шалений час, в шаленому інформаційному потоці. Ми ні на що не маємо часу. Наука як така перестає існувати, а будь-які фундаментальні розробки створюють виключно для практичних цілей. Є якийсь теоретичний винахід – він одразу має інтегруватися у практику. Якщо в практиків є проблема, вона має надходити до вчених, які могли б її вирішити», – пояснив Віктор Корсак проблематику поєднання теорії і практики.
Значну частину обговорення присвятили й темі дуальної освіти, адже це один зі шляхів наближення теорії та практики. Це один з методів навчання, де теорію вивчають в університеті, а практику – одразу на підприємствах.
Освітяни зазначили, що сучасна освітня система намагається адаптуватися до того, щоб зменшити розрив між теорією і практикою. Зокрема і через впровадження елементів дуальної освіти. Її вже практикують у Волинському національному університеті імені Лесі Українки та Луцькому національному технічному університеті.
Представники волинських вишів переконані, що потрібно встигати за інноваціями і здобувати нові компетенції та інструменти. І в цьому може допомогти місцевий бізнес. Для освітян цінно, коли роботодавці залучені до викладання певних дисциплін.
«Дуже важлива комунікативна складова, коли працедавець говорить про цінність освіти студентам і водночас дає практичні знання. Ми розуміємо цінність поєднання теорії й практики. Приємно, коли роботодавці звертаються до нас. Бізнес шукає взаємодії з освітою, і освіта хоче комунікації з бізнесом, тому разом ми цього досягнемо», – зазначила учасниця круглого столу, проректор Волинського національного університету імені Лесі Українки Наталія Благовірна.
Генеральний директор компанії VolWest Group Роман Корсак своєю чергою розповів, як, на його думку, можна вирішити проблему поєднання теорії і практики в ритейлі, і зачепив проблему актуальності наукових досліджень.
«Дослідник отримує задоволення, коли він щось відкриває. Але найбільше задоволення він отримує, коли бачить, що ці відкриття впроваджуються у реальне життя. Дуже багато цікавих наукових теорій і відкриттів упроваджуються у світ через 10-30 років.
Навіть у Норвегії нас вчили по статтях 80-90-х років. Тому дуже важливо перед початком дослідження підійти до стейкхолдерів, до державних чи громадських організацій, або бізнесу, і запитати, що їм цікаво.
Ми зі свого боку готові надати свої майданчики та дату (базу даних, – ред.). У нас цих можливостей дуже багато. Тоді час від відкриття інновації до впровадження її в життя дуже сильно зменшиться, а науковці й практики будуть щасливішими».
Присутні погодилися, що треба сконцентруватися на прикладних дослідженнях, які б допомогли бізнесу.
На круглий стіл завітала й Руслана Лазарева, власниця мережі книжкових магазинів «Руніка». Вона поділилася своїми враженнями про монографію «Анатомія ритейлу»:
«Це книга, якої дуже не вистачає в Україні, і напевно, у світі. Щодня ми бачимо покупців, які приходять і купують зрозумілу для прочитання бізнес-літературу. Вони хочуть не фундаментальних знань, які отримують у вишах, а практичних. Ця книга розрахована на всіх. Вона не тільки стосується роздрібної торгівлі продуктами харчування. Вона підійде і тим, хто хоче почати свій бізнес, і тим, хто хоче розвивати наявний. Така книга з’явилася в Україні вперше за 20 років».
Редактор «Анатомії ритейлу» Віктор Корсак додав, що хотів створити книгу для тих, хто не любить читати. Тому що в монографію включені десятки творів українських художників. Це підвищує і рівень засвоєння матеріалу, і забезпечує розвиток естетичного інтелекту читача.
У підсумку учасники круглого столу домовилися працювати спільно і використовувати всі можливості освітян і базу компанії VolWest Group задля вирішення проблеми поєднання теорії і практики.
Модераторка заходу Тетяна Репницька зазначила, що монографію зробили колективною не випадково, адже одна людина не може бути компетентною у всіх сферах. У кожному розділі «Анатомії ритейлу» кожен автор писав про те, з чим працює.
Тож всіх авторів і співавторів монографії покликали на вручення свіжих примірників книги та подарунків. Кожен, хто доклав зусиль до створення «Анатомії ритейлу», зміг поділитися емоціями та спогадами процесу написання книги.
Потім велика команда великої компанії зібралася разом з учасниками круглого столу для пам’ятного фото.
Унікальне масштабне видання «Анатомія ритейлу» за редакцією Віктора та Романа Корсаків побачило світ нещодавно. Ця книга про «королеву економіки» – роздрібну торгівлю.
Презентація та тематичний круглий стіл на тему «Проблеми інтеграції теорії і практики у сучасному ритейлі» відбудеться 24 червня о 17:00 у Музеї сучасного українського мистецтва Корсаків (вхід вільний, маска+дистанція)!
Луцьк, вул. Карбишева, 1 (КРЦ «Адреналін Сіті»)
Питання до обговорення:
«Теорія без практики – мертва, практика без теорії сліпа» – актуальність інтеграції науки та практики.
Шляхи інтеграції теорії та практики.
Проблеми інтеграції теорії та практики у сучасному ритейлі.
Науково-практична література як інструмент інтеграції теорії та практики.
У рамках заходу також передбачено панельна дискусія, автограф-сесія авторів та співавторів книги
Загалом, у колективній монографії викладено досвід менеджменту «Наш Край» та SPAR Україна за 20 років свого не простого, проте результативного розвитку. Автори поділилися прикладними аспектами ритейлу, теоретично обґрунтовуючи їх, надали корисні поради, які дозволять ефективно розвинути роздрібний бізнес із нуля та підвищити ефективність наявного.
Монографія є не лише унікальною за змістом, а й за формою: у книгу включено десятки творів найкращих сучасних українських художників із колекції Музею сучасного українського мистецтва Корсаків. Це, з одного боку, підвищує рівень засвоєння матеріалу, а з іншого – забезпечує розвиток естетичного інтелекту читача та сприяє зацікавленості мистецтвом. Ми живемо в епоху інформаційного «потопу» і водночас тотального дефіциту часу, тому паралелізм пізнання – професійного та естетичного – є одним зі шляхів вирішення цих проблем.
Книга створена для кожного, хто займається ритейлом або планує вибрати цей напрямок розвитку, теоретиків та практиків торгівлі; виробників та дистриб’юторів; викладачів предметів про торгівлю та студентів; кожного, хто цікавиться проблемами цієї галузі економіки.
У рамках розвитку корпоративних традицій інвестиційна компанія VolWest Group продовжує зустрічі з видатними особистостями сучасності під гаслом «Ти є той, із ким ти спілкуєшся».
18 червня о 17:00 год у Музеї сучасного українського мистецтва Корсаків відбудеться зустріч із заслуженим художником України, членом Національної спілки художників України, відомим скульптором, маляром та графіком Петром Антипом.
Неординарна подія – презентація книги «Великої казки про маленького Хлопчика» Петра Антипа.
Сам автор, зазначає:
«Над цією Казкою я працював довгі три роки, хоча бажання висловити свої багаторічні спостереження й думки в слові плекав ще у довоєнні часи в Горлівці. Якось так сталося, що народження онуків підштовхнуло мене до реалізації давньої мрії. Хотілося розповісти їм так багато й попередити про те, що чекатиме на них у дорослому житті…
Наче, вийшло. І подобається Казка не лише онукам) Тож запрошую на презентацію книжки, обіцяю автограф-сесію, відповіді на питання та тепле спілкування».
«Філософська проблема «Людина і світ» і дотична до неї – «Quo vadis» («Куди йдеш») – складають смисловий стрижень казки для «майбутніх дорослих і колишніх дітей». Звісно, подібних творів чимало, але кожний із них є самоцінний саме через індивідуальну особистісність. Тут Автор (скульптор, маляр, графік, архітектор, мистецтвознавець) прагне оптимального знакового відображення зазначених проблем через метамову казковости, проєктуючи на образ головного героя свої власні роздуми про сучасного мистця-креатора як суб?єкта, що перебуває в контексті актуальних проблем часу. Ключові питання головного героя (Хлопчика): краще бути Велетнем чи Ліліпутом, а також – як визволити Сонце з полону темних хмар та інші – це ніщо інше як авторська алегорія. Двоплановість казкової образности робить її доступною як для дітей, так і для дорослих…», – зауважує кандидат філологічних наук Володимир Півень.
До слова, народився Петро Антип 4 квітня 1959 р. у м. Горлівці Донецької області, Україна. Протягом 1980-1984 рр. навчався в Пензенському художньому училищі ім. академіка К. А. Савицького на відділенні скульптури. Паралельно вивчав живопис і графіку. Закінчив училище з дипломною роботою «Плотогони» (керівник – Сєвєрін А. В.). З 1982 по 1986 р. продовжував навчання в художніх майстернях В. Цоя та О. Бема.
З 1986 р. працював скульптором у Донецькому художньому комбінаті. В 1989 р. його прийнято до членів Спілки художників СРСР. Того ж року Петро Антип разом із мистцем Сергієм Новіковим організував художню творчу групу «Схід» у м. Горлівці, до складу якої також увійшли Костянтин Чудовський та Вадим Лейфер. П. Антип – один із засновників галереї «Схід-Арт» у своєму рідному місті (1989 р.) та «Арт-галереї 13» у м. Донецьку (2007 р.). Ініціатор і співорганізатор трьох міжнародних симпозіумів зі скульптури в камені: в Горлівці (1989 р.), Донецьку (2006 р.) та Святогірську (2007 р.)
У 1990 р. мистець став стипендіатом Спілки художників СРСР. З 1992 р. – член Національної спілки художників України. З 2009 р. – заслужений художник України.
Автор проекту «Фонтан Життя» в Запоріжжі (2005 р.); фонтана «Грошеве дерево» в Донецьку (2009 р.); пам’ятника Петрові Горлову (1999 р.); співавтор пам’ятників Т. Шевченку в Горлівці і Добропіллі; академіку М. Амосову на Байковому кладовищі в Києві (разом із О. Дяченком, 2003 р.); Федору Єнакієву (2010 р.) та поету Степанові Руданському в м. Калинівці Вінницької області (2014 р.)
Твори Петра Антипа знаходяться в музеях, галереях та приватних колекціях України, Росії, Франції, Німеччини, Італії й Швеції. Полотна майстра були закуплені Спілкою художників СРСР та Міністерством культури України.
Про творчість мистця знято п’ять документальних фільмів. Його ім’я ввійшло до наступних видань: каталог «Погляд. Єдність 100 українських мистців світу – 100-річчю українських поселень в Канаді» (1995 р.); альбом «Мистецтво України ХХ століття» (2000 р.); Енциклопедія сучасної України (2001 р.); Історія українського мистецтва», т. 5 (2007 р.); Каталог виставки “DE PROFUNDIS” (З глибин…) Віхи Української пластики (2009 р.) тощо.
Спеціалізується в трьох видах мистецтва – скульптурі, малярстві, графіці.
Такі зустрічі допомагають нам розвиватися у духовному, культурному та професійному аспектах.
Восьмий рік поспіль, за виключенням минулого року, в компанії «VolWest Group» відбувся корпоративний турнір з шахів. Позмагатися в інтелектуальній грі в Арт – коворкінг «Робітня», що в СРК «Адреналін Сіті» зібралось шестеро найсильніших учасників компанії.
Протягом напруженої двогодинної боротьби шахісти зіграли п’ять партій гри по колу (15 хв). Судили турнір працівники волинського шахово-шашкового клубу «Біла тура»: заслужений майстер спорту по шашках Людмила Ведерко та першорозрядник з шахів Сергій Григорович. Протягом кожної партії відчувалася напружена та запекла боротьба учасників.
За підсумками інтелектуального турніру третє місце та бронзову медаль виборов Богдан Пус (мережа супермаркетів «Наш Край» та SPAR). Почесне друге місце здобув Ігор Васін (СРК «Адреналін Сіті»). Переможцем турніру та володарем золотої медалі і кубка став Олександр Кунаков (ІГ «Волвест Груп»).
Призери змагань були нагороджені дипломами, медалями, подарунковими сертифікатами від СРК «Адреналін Сіті», та головним кубком «Переможець VIII турніту з шахів VolWest Group».
Інвестиційна група VolWest Group долучилися до міської толоки. У п’ятницю, 23 квітня, працівники компанії наводили лад на перехресті вулиць Карбишева та Конякіна.
У толоці прийняли участь працівники компанії VolWest Group, а саме: мережа супермаркетів “Наш Край” і SPAR, СТО Pribalt Service, Демидів продукт, СІД Медіа Груп, Юридичне рішення, Комп’ютерна академія ШАГ м. Луцьк, IT Step School Луцьк, Вест Девелопмент Груп.
За впорядкування території взялися і журналістки «Район.Луцьк».
Усі зібралися біля Адреналін City. З рукавицями, запасом сміттєвих пакетів, лопат та граблів колеги розділилися на групи і розпочали весняне прибирання.
З жартами, усмішками та фотографіями час минув непомітно, а вулиця стала значно чистішою. Керівниця рекламного відділу у CID Media Group Ольга Марчук навіть натрапила на цікаву знахідку у формі динозавра.
Працівники VolWest Group переконували, що долучатися до толок вкрай важливо, і кожен житель міста мусить дбати про чистоту.
Редакторка Район.Ківерці Софія Лучук розповіла, що завжди долучається до таких заходів:
«Прибирати вулиці міста потрібно так само старанно, як і свої будинки».
У залі кінотеатру AdrenalinCity компанія VolWest Group провела корпоративну зустріч з медичними працівниками клініки сімейної медицини «Біхелсі».
Зустріч відбулася 6 квітня з дотриманням карантинних вимог, адже більшість учасників слідкували за онлайн-трансляцією у фейсбуці.
Для початку медичний директор клініки «Біхелсі» Іван Гусак розповім присутнім про особливості сімейної медицини та роль сімейних лікарів у сучасних медичних трендах.
«Клініка сімейної медицини обслуговує мешканців Луцька, які укладають декларацію з одним із сімейних лікарів нашої клініки. Також наша цільова група – це люди віком від 30 років, які хочуть моніторити стан свого здоров’я. Далі – люди, які потребують консультацій вузьких спеціалістів. І ще одна група – люди, які потребують реабілітації після коронавірусу», – пояснив директор.
Ключовими особливостями клініки Іван Гусак назвав можливість швидкої консультації онлайн, наявність денного стаціонару, телемедицина, тобто можливість отримати консультації провідних спеціалістів з усієї України. Також почали розвивати напрямок цілодобової підтримки.
На заході були присутні лікарі клініки, з якими можна підписати декларацію, – Надія Мороз, Анастасія Летошко, Наталія Собчук та Інна Омельчук. Усі вони мають різний досвід та спеціалізацію. На сайті медзакладу можна ознайомитися з усією необхідною інформацією про працівників.
Укласти декларацію можна як із сімейним лікарем, так і з терапевтом. За словами медичного директора, різниця полягає лише в тому, що сімейний лікар може працювати із дітьми до 18 років і повинен мати 30% таких пацієнтів, а терапевт працює лише з дорослими.
Працівники VolWest Group також мали можливість поставити запитання лікарям. Зокрема, запитували про можливість вакцинації від коронавірусу. Анастасія Летошко розповіла, що в клініці є мобільні бригади та дорожня карта вакцинації.
«Вакцини наразі є дуже мало, тому її отримують лише пріоритетні групи населені. Або вони приїжджають до нас, або ми їдемо. У вільному доступі її нема. Ці групи населення вакцинують безкоштовно навіть у приватних закладах. Як тільки вакцини буде достатньо, її розподілять між усіма медзакладами», – зазначила лікарка.
За словами Івана Гусака, вакцин від інших хвороб, які розподіляють за державними програмами, «Біхелсі» поки не має, бо ще не потрапила у списки цих державних програм. Але в майбутньому вони обов’язково будуть.
Спільно з кафедрою фізичної терапії та ерготерапії ВНУ імені Лесі Українки та ГО «Даун-Синдром», на платформі музею Корсаків організували масштабну подію, в рамках якої зібралися вихованці ГО «Даун-синдром», школярі, а також студенти-волонтери.
Діти взяли участь у майстер-класі з виготовлення весняних листівок, потанцювали під запальну музику, пограли з волонтерами-аніматорами та, звичайно, мали змогу ближче ознайомитися з українським сучасним мистецтвом.
«Дуже дякуємо волонтерам із ВНУ за проведення такої чудової події, а дітям – за участь», – зазначили в дописі.
Ціль проєкту – збільшити інклюзивність музейного простору для людей з інвалідністю, зробити відвідування МСУМКу приємним і корисним абсолютно для всіх груп гостей.
Хоча останній рік видався важким випробуванням для всіх, ми маємо помічати людей, яких не можна не помічати. Ми – разом, і ми потрібні один одному.
У співпраці з волонтерами і громадськими організаціями, ми запускаємо серію екскурсій та майстер-класів. Першопрохідцями стануть підопічні ГО «Волинська обласна організація «Янголята», діти з розладами аутистичного спектру.
Вони матимуть змогу відвідати музей, прослухати невелику екскурсію залою Актуального мистецтва, а за підтримки громадської організації «Інклюзивні студії» у дітей з’явиться можливість змайструвати новорічні листівки до свят.
Мережа «Наш Край» давно обрала для себе одним із важливих векторів розвитку корпоративну соціальну відповідальність як обов’язкову складову функціонування свого бізнесу. У своїй щоденні роботі ми прагнемо якісно покращити рівень життя громад, у яких і для яких ми працюємо. Щодня ми докладаємо зусиль, щоб наші магазини були центром сталого розвитку територій, де вони функціонують: осередком соціального життя громади, комфортним місцем роботи та місцем отримання корисної інформації. Тому щороку у передсвятковий зимовий період ми організовуємо допомогу для тих, хто її найбільше потребує. Цьогоріч наші помічники Св. Миколая завітали у Волинський обласний спеціалізований будинок дитини, громадську організацію «Волинський фонд активної реабілітації неповносправних» та до Луцької міської організації інвалідів та передали їм продуктові набори до свят.
Віктор Мольченко, генеральний директор мережі «Наш Край»: «Ми завжди відгукуємось на запити та активно співпрацюємо з багатьма соціальними установами, громадськими та волонтерськими організаціями Волинської області. А особливо у непрості часи ми повинні згуртуватись та діяти злагоджено, як єдина велика команда, тоді подолати будь-які труднощі буде нам до снаги.»
З 31 липня по 2 серпня у селі Світязь проходив третій тур чемпіонату України з пляжного волейболу серед чоловіків. SPAR Україна організувала активну підтримку цієї спортивної події.
Як розповів головний суддя турніру Олександр Самсонюк, на змагання прибули 22 команди гравців з різних регіонів України. У суботу, 1 серпня, ігри відбувалися до 21:00. А у неділю, 2 серпня, вісім найкращих команд змагалися за перемогу.
Призовий фонд турніру становив – 20 тисяч гривень, які були розподілені між шістьма найкращими командами.
Віктор Мольченко, генеральний директор мережі SPAR, виступив з вітальним словом на відкритті: «Мені приємно, що ми – міжнародна мережа супермаркетів SPAR – долучились до цієї чудової спортивної події. Адже основний напрямок нашої корпоративної соціальної відповідальності – це підтримка спорту в Україні та світі, а також здорового способу життя загалом.»
Напередодні авто концерту гурту «Без обмежень» VolWest Group спільно з ТМ CHIKOS (інвестиційний проект групи), яка виступає партнером концертів гурту в Україні, провели розіграш 4-ох квитків серед працівників усіх компаній, що входять у інвестиційну групу. Участь у розіграші взяло 46 працівників.
Шляхом випадкового відбору через програму Random обрали переможців. Ними стали: фахівець з розвитку мережі «Наш Край» і SPAR Віктор Москалик, заступник головного бухгалтера мережі «Наш Край» і SPAR Наталія Лисюк, Call-менеджер ВФ КА «ШАГ» Ольга Терелюк та директор Ліцензованої загальноосвітньої школи IT STEP SCHOOL Скарвінко Анастасія.
На сторінках соцмереж вони дякують за таку можливість:
«Дякую CHIKOS та VolWest Group за можливість відвідати концерт улюблених “Без обмежень”, зануритись у ці емоції і просто відпочити».– написала у фейсбуці Анастасія Скарвінко.
Упродовж тижня у МСУМК радо творитимуть митці з Києва, Львова, Ужгорода, Мукачево, а також дистанційно з Харкова, Хуста та інших міст.
Щодо суті проєкту, то його куратор Тарас Табака хоче показати, що: «… мистецтво здатне впливати на формування простору, як соціального, так і фізичного … Мистецтво, насправді здатне визначати будь-який простір у якості власності. Творчий процес у даному випадку стає своєрідним інструментом впливу, диктатурою культури у незаангажованому просторі».
Також він каже: «Творча дія самого процесу є визначальною, рушійною силою до визнання тимчасовості, відмови від апофеозу вічності чи пафосу геніальності в силу наших реалій, моментальної кліповості та плинності буття. Створені у процесі речі підуть в нікуди як і їх автори, котрі це чітко розуміють. Свідома відмова від картинності чи увіковічнення образу є потужним елементом свідомої трансформації, самопожертви та споглядальної мудрості».
А ще, на його думку «(de)Термінація»: «Надасть можливість глядачеві спостерігати творчу ритуальність, творення утопій. Адже комунікативні можливості починаються не із закінченого твору, як результату дії, а з того ж таки процесу, присутньої споглядальності в обставинах творчої майстерні».
Таким чином: «Мистецтво формує простір», а не навпаки», «Немає і не може нічого бути вічного», «Про хороші речі голосно не говорять», але говорити про них потрібно…» – власне ці три ключові позиції і стануть провідними у даному проєкті.
Варто зауважити, що кожен охочий може стати учасником дійства у плані споглядання, адже від сьогодні й до суботи ви можете завітати і, перебуваючи з художниками в одному «мистецькому полі», стежити за процесом «(de)Термінації» у Музеї Корсаків.
Урочиста презентація та водночас закриття проєкту відбудеться у суботу 4 липня, традиційно о 17:00. Вхід вільний (у масках та з дотриманням дистанції).
Нагадуємо МСУМК працює: будні з 12:00 до 20:00, вихідні та святкові 11:00 до 20:00
У Музеї сучасного українського мистецтва Корсаків вже 24 червня відбудеться відкриття виставкового проєкту знаного митця Олександра Ройтбурда. Виставка триватиме під назвою «Хроніки чумного року» до 19 липня.
Традиційно початок о 17.00. Вхід вільний з дотриманням карантинних вимог (обов’язкова наявність маски та дистанція).
Мистецтвознавиця Зоя Навроцька каже: «Мистецтво Олександра Ройтбурда як за силою інтенцій, так і за турбулентністю пошуків – явище особливе й по-справжньому знаменне, а надто для нашого часу суспільних криз, конфліктів, морально-етичних зламів, коли передапокаліптичний темп життя набуває шаленого розмаху…»
До слова, Олександр Анатолійович – не лише один із основних художників «української нової хвилі», але й багато в чому її творець. Твори Ройтбурда найбільш повно серед художників його покоління вписуються в постмодерністську модель мистецтва, з її захопленням цитатами, вільним еклектизмом, поєднанням «високого» і «низького, класичного і популярного»…
Сьогодні твори художника знаходяться Державній Третьяковській галереї у Москві, Державному Російському музеї у Петербурзі, музеї сучасного мистецтва МоМА у Нью-Йорку, DUMA (художньому музеї університету Дьюк в Дерхемі, США), Одеському художньому музеї, PinchukArtCentre в Києві та приватних колекціях.
У 2009-у році картина Ройтбурда з серії «Прощавай, Караваджо!» була куплена на лондонському аукціоні Phillips de Pury & Co за рекордну на той час для українського жиовпису суму – $97 тисяч.
Довідково:
Олександр Анатолійович Ройтбурд народився у 1961 році в Одесі. Закінчив художньо-графічний факультет Одеського педагогічного інституту ім. К.Д. Ушинського.
Захоплення живописом виявилося дуже рано, хоча сам художник з цього приводу жартує: «Я зайнявся мистецтвом, щоб не ходити кожного дня на роботу». З вчителями теж пощастило: перші уроки малювання йому давав легендарний одеський художник Олег Соколов (1919-1990), викладачем в інституті був останній з «бойчукістів» Микола Павлюк (1901-1980).
Мережі «Наш Край» та SPAR об’єднали власний досвід роботи в умовах карантину та розробили порадник-інструкцію «Магазин у період COVID-19. Порадник від мереж «Наш Край» та SPAR» для власників та працівників інших торговельних закладів задля кращого задоволення потреб громад, підвищення рівня безпеки працівників та споживачів, підвищення ефективності роботи ритейлу в умовах пандемії.
У період світових потрясінь таких як COVID-19 запитань, зокрема у власників магазинів та працівників стало дуже багато, тому і виникла потреба такого посібника, щоб полегшити управлінську роботу нашим партнерам та іншим учасникам ринку ритейлу.
Керівник департаменту маркетингу мереж «Наш Край» та SPAR Петро Кульпач:
«Мережа «Наш Край» працює на ринку продуктового ритейлу майже двадцять років. Останні кілька років ми також розвиваємо в Україні міжнародну мережу SPAR.
Маємо багато різнопланового досвіду, а потреби дрібних магазинів розуміємо дуже добре, адже зуміли створити успішну франчайзингову мережу, об’єднавши понад 100 партнерів по всій Україні.
Ми будемо щасливі, якщо наш крок дозволить, як мережевим, так і не мережевим закладам торгівлі покращити власну діяльність та використати практичні готові рішення у різних аспектах функціонування магазину. Ми також закликаємо інші мережі відкрито ділитися своїми напрацюваннями. Бо краще разом!»
Великдень – торжество добра та взаємодопомоги, тож напередодні цього величного свята мережі «Наш Край» та SPARрозпочали благодійний челендж: «Ми не багаті, але нас багато».
Він спрямований на підтримкунайменш захищених покупців: пенсіонерів, багатодітні сім’ї, учасників АТО, які є постійними покупцями мереж. Відповідно кожен власник соціальної картки мережі «Наш Край» або SPAR, який оформив її до 6 квітня включно, отримає 70 грн бонусів на картку, щоб на власний розсуд обрати те, що потрібно, та пасочку у подарунок до Великодня.
Захід триватиме з 13 до 26 квітня 2020 р. Також у мережах діятимуть соціальні ціни на товари до Великодня для власників соціальних карток.
Петро Кульпач, керівник департаменту маркетингу мереж «Наш Край» та SPAR:
«У непрості часи ми вирішили підтримати наших найменш захищених покупців: пенсіонерів, багатодітні сім’ї, учасників АТО, які вже багато років з нами і тепер ми хочемо подякувати їм і зробити до Великодня подарунок.
Ми впевнені, якщо кожна мережа, чи торговий заклад попіклується про своїх найменш захищених покупців, разом ми зможемо створити справжнє свято добра для людей, які цього потребують.
Цей захід мережі Наш Край відбувається не лише за участі акціонерів, але й кожен працівник центрального офісу, долучається до цієї ініціативи. Велику частину своєї місячної зарплати ми спрямовуємо на реалізацію даного проєкту. Ми переконані, що Україну врятують прості люди: підприємці, менеджери, лікарі, вчителі, адже ми велика нація, і достойні бути щасливими та успішними».
У непрості часи ми повинні згуртуватись та діяти злагоджено, як єдина велика команда, тоді подолати будь-які труднощі буде нам до снаги.
Мережа «Наш Край» давно обрала для себе одним із важливих векторів розвитку – Корпоративну соціальну відповідальність, як обов’язкову складову функціонування свого бізнесу.
У своїй щоденні роботі ми прагнемо якісно покращити рівень життя громад, у яких і для яких ми працюємо.
Щодня своє ми докладаємо зусиль, щоб наші магазини були центром сталого розвитку територій де вони функціонують: осередком соціального життя громади, комфортним місцем роботи та місцем отримання корисної інформації.
Свого часу ми запустили інтернет-магазини у багатьох регіонах України, зокрема у Луцьку. Це допомагає сьогодні лучанам у період ізоляції комфортно та безпечно здійснювати покупки.
Також ми повсякчас активно допомагаємо та співпрацюємо з багатьма громадськими та волонтерськими організаціями Волинської область. От і у період карантину, щоб підтримати сім’ї, які опинилися в складних життєвих обставинах, одиноких та людей похилого віку, а також людей з особливими потребами, ми передали Управлінню соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді Луцької міської ради допомогу: продуктові набори на суму 50 000 грн.
Керівниця Управління соціальних служб для сім’ї, дітей і молоді міськради Ліна Галан:
«Під час епідеміологічної кризи Управління зверталося до всіх суб’єктів господарювання, до соціально-відповідального бізнесу, щоб заручитися їхньою підтримкою. Вони промоніторити, що найбільше сьогодні потребують люди. Ми зателефонували до керівництва «Нашого Краю», і вони одразу пішли на контакт і вирішили допомогти. Привезли вчора 400 потужних продуктових наборів, які ми будемо розділяти між сім’ями і розвозити впродовж тижня. За день можемо роздати 40-50 продуктових наборів, адже фізично більше не встигаємо. Зараз ми сформуємо списки, кому потрібна найбільше допомога і почнемо розвозити».
Ми переконані, що Україну врятує кожен з нас, якщо будемо дбати один про одного, адже ми велика нація, і достойні бути щасливими та успішними.
«Я робив перформанс «Макбет» у каїрській опері. Не знаю, що мене наштовхнуло на це, що спонукало мене до створення. Але коли я повернувся з Каїру, то одразу відчув ту вібрацію і ту архітектоніку картин. І я не міг відірватися, поки вони не з’явилися на полотні, і не пройшли через мене», – каже художник Василь Бажай, розповідаючи історію серії картин, яким віддав більше, ніж два десятиліття власного життя. Ці роботи, говорить митець, змінили його назавжди.
На стінах Музею сучасного українського мистецтва Корсаків у Луцьку висять більше, ніж десяток картин майстра. Одне полотно звисає просто зі стелі. З колонок грає хаотична музика, а залою змінних експозицій неквапно проходяться поціновувачі творчості Бажая. Їх сьогодні помітно більше, ніж зазвичай. Вони співтворять, скаже пізніше мистецтвознавиця Зоя Навроцька. У п’ятницю, 28 лютого тут відкрилася нова виставка «Untitled III».
Абстрактне мистецтво вимагає емоційного інтелекту, переконані знавці. Кожен глядач – співтворець, і кожен сюжет народжується за посередництвом полотна і фарби у свідомості тих, хто дивиться. Майстерність митця – спровокувати «народження».
Картини Василя Бажая не мають назв. Це, за замислом автора, повинно зробити розуміння картин максимально індивідуальним. Все, що робить автор – навіює настрій. Кольором, формою, текстурою і контекстом. Сугестивний вплив музики ще більше занурює у мистецтво. Занурює у себе.
Сьогодні Львівська національна галерея мистецтв імені Бориса Возницького радо відкрила обійми для творів художника Миколи Кумановського: тут презентували його виставку під назвою «Метафоричний реалізм».
Як зазначила мистецтвознавець Зоя Навроцька, «для нього було важливим бути у Львові і бути в картинній галереї».
А керуюча партнерка Музею Сучасного Українського Мистецтва Корсаків Леся Корсак зауважила, що Микола Кумановський не лише волинський митець, а й львівський та хмельницький. Адже народився він на Поділлі, мав непросту долю. Батько зазнав страждань під час Голодомору та війни, мати ж після розкуркулення відбувала заслання.
Після повернення в Україну Микола пішов навчатись на перукаря, аби заробити на хліб, однак рука тягнулась до мистецтва. Далі навчався у Львівському училищі прикладного мистецтва імені Івана Труша та у Львівському державному інституті прикладного та декоративного мистецтва.
«Потому його життя минало на Волині, тому ми вважаємо його своїм, він ходив тими ж вулицями, що й ми, малював багато волинських мотивів», – розповіла Леся Корсак та додала, що Кумановський – не лише художник. Митець ілюстрував багато книг, працював у театрі, був дуже якісним викладачем скульптури, а ще писав прозу та поезію.
«Я залюблений у цю землю, я залюблений у цю мову», – це лейтмотив його численних творів.
Зоя Навроцька додає, що Микола Кумановський – справді багатогранна особистість.
«Він завжди був в опозиції і не піддавався на банальне прислужування системі. Уже в українській державі глузував з нашого новітнього міщанства. Він обрав свій шлях, сформував свою модель мистецтва і творив свої образи, не зважаючи на дорікання, мовляв, це не сучасно. Попри все, залишався на своїй позиції. Кумановський розглядав людину, душу», – зазначає мистецтвознавець.
«Ми презентуємо цю виставку, аби покращити здоров’я нашої нації. Я переконаний, що сьогодні мистецтво є ліками, які допомагають від невігластва. Микола Кумановський був тим лікарем, який ставив діагноз суспільству і пропонував лікування прекрасним. Його твори актуальні сьогодні», – сказав під час відкриття експозиції фундатор МСУМК Віктор Корсак.
І це справді так. Адже Кумановський був навіть більше філософом, аніж художником. Тема українства струменить у всіх творах, вона іноді жорстока, іноді викривальна, іноді він насміхається з сучасника, але не з ненависті, а з великої любові. А ще спонукає до лікування, переосмислення, духовного здоров’я.
Як слушно зауважили присутні, художник зумів показати трагізм втрати епох. І важливо, аби люди, споглядаючи його твори, задумувались, переосмислювали, формували свою думку про життєві явища.
Директор галереї Тарас Возняк зазначив, що сьогоднішньої виставки не було б, аби не колосальна робота засновників та працівників Музею Сучасного Українського Мистецтва Корсаків у Луцьку.
«У нас Музею такого формату і рівня наразі ще немає», – сказав він та висловив вдячність за те, що Львів побачив свого художника завдяки прекрасній експозиції.
Фундатори МСУМК, сім’я Корсаків подарувала галереї мистецтв два екслібриси Миколи Кумановського, а бібліотеці установи – каталог творів Музею й історичні романи письменника Івана Корсака.
Сьогоднішня експозиція є другою гостьовою виставкою в рамках проєкту «Дифузія», мета якого – до тридцятиріччя Незалежності України провести 30 виставок сучасного українського мистецтва у всіх регіонах України. Триватиме вона до 22 березня.
Цікавим та позитивним видався вікенд для команди КРЦ «Адренаін Сіті»: мальовниче Закарпаття, три чарівні замки – Шенборнів, Паланок та Ужгородський, а також фестиваль молодого вина (божолє) та сиру!
Розпочалася наша подорож з «Адреналін сіті», де нам в дорогу приготували смачний перекус кухарі зі спорт-бару «10 дерунів»(боулінг-клуб «Адреналін»). А першим туристичним об’єктом видався замок Шенборнів у селі Чинадієво, яке розташоване неподалік від Мукачева. Саме в ньому відбувалися зйомки «Снігової королеви» і культового серіалу «Сімнадцять миттєвостей весни». Але це лише окремі епізоди історії замку, яка сягає в XIX ст. Палац був зведений в кінці XIX сторіччя. Архітектори використовували модний в цей період неоромантичній стиль, об’єднавши найбільш колоритні риси романської і готичної архітектури. Замок Шенборн побудований за астрономічним принципом.
Потому подорож пролягла до перлини Закарпаття – замку Паланок у Мукачево. За фундамент-постамент йому править 68-метровий згаслий вулкан. Місто десь там, внизу, а форпост відкритий всім поглядам і вітрам, і лише за спиною, на півночі, піднімаються вулканічні Карпати. Він чимало бачив на своєму віку а нині вдивляється в Європу і власне минуле довжиною майже в тисячоліття. Паланок — непереможний і фотогенічний релікт Середньовіччя.
Ужгородський замок, а скоріше бастіон, також вразив масштабами. Ця фортифікаційна споруда знаходиться поруч із центром міста і нині використовується як краєзнавчий музей.
А кульмінацією подорожі стало відвідування фестивалю «Закарпатське божолє»! Якої тільки смакоти довелося скуштувати: пікантний бограч, соковитий шашлик, запечені ребра, ароматну рульку, а також кільканадцять видів сиру, солодощів і звісно молодого вина.
Поїздка стала можливою завдяки згуртованості колективу, який напередодні цьогорічної Спартакіади виграв подарунковий сертифікат на 10 000 грн за знання корпоративної культури!
Днями інвестиційна компанія VolWest Group відзначила свій День народження. Урочисте святкування з нагоди 27-річчя відбулося у вівторок, 15 жовтня. В цей день у стінах РЦ «Адреналін Сіті» зібралися численні представники компаній, що входять до складу великої «волвестівської» родини. Що відбувалося на святі – бачив «Таблоїд Волині».
Урочиста подія розпочалася з лекції голови ради директорів VolWest Group Віктора Корсака. На початку презентації він розповів про те, як зароджується бізнес та поділився секретами успішного стартапу. Також слухачі почули поради щодо правильного ведення власної справи та стратегічного менеджменту та дізналися, з якими проблемами можуть стикнутися керівники на різних етапах існування компанії.
Говорячи про 27-річний досвід VolWest Group, бізнесмен зауважив, що середній вік життя компанії у Україні – чотирнадцять місяців, в той час як у США цей період становить сорок років, а в Європі – двадцять.
В рамках презентації Віктор Корсак також пояснив сутність циклічного розвитку різноманітних процесів (в першу чергу – життя компанії), посилаючись на закони діалектики. Основу лекції склала схема, згідно з якою життя будь-якого бізнесу проходить через декілька етапів: стартап, зростання, стабільність, старіння та реінкарнація. Під час презентації кожен з цих етапів розглянули детальніше.
«Якщо нашу планету перерізати навпіл по екватору і повернути на 180 градусів, отримаємо її дзеркальну копію», – навів лектор наочний приклад ритмічності буття.
«Займаючись пізнанням світу, я завжди пропагую шлях від теорії до практики. Немає нічого більш практичного, ніж хороша теорія, – зауважив Віктор Корсак. – Світ треба зрозуміти і тоді він буде розуміти тебе. Це я, до речі, щойно придумав», – жартома додав він.
Говорячи про складне простою мовою, голова ради директорів приводив безліч прикладів з власного досвіду ведення бізнесу, ділився своїми успіхами та аналізував невдачі. Однією з важливих частин презентації також стали відеоматеріали, філософські «короткометражки» та уривки з фільмів.
Змістовна лекція завершилася теплими словами привітання, після чого зі сцени пролунала зворушлива пісня про VolWest Group, яку написали та виконали представники компаній «Наш Край» та SPAR. Потім відбувся розіграш подарунків, в рамках якого серед 29 учасників обрали чотирьох щасливчиків, які отримали сертифікати на 500 гривень від мережі супермаркетів «Наш Край» та SPAR.
Святкування річниці VolWest Group продовжилося у теплій атмосфері за келихами шампанського, іменним тортом та дружніми бесідами. Також члени великої «волвестівської» родини мали можливість зробити світлину на пам’ять біля тематичної фотозони, де для гостей працював професійний фотограф.
Працівники мереж супермаркетів “Наш Край” і “SPAR” в рамках корпоративної культури 28-29 вересня побували на Прикарпатті України.
В програмі екскурсії під назвою “Шпацьорка по Франківщині” вони відвідали президентську резиденцію “Синьогора” с. Гута, Івано-Франківської області, Манявський водоспад (с. Манява), Манявський скит, Музей ведмедя.
З гарним настроєм, емоціями та незабутніми враженнями поверталися додому.
Як зазначає на своєму фейсбуці генеральний директор мережі супермаркетів “Наш Край” і “SPAR” Віктор Мольченко:
Близько тисячі учасників зібралися вранці 27 липня в культурно-розважальному центрі «Адреналін Сіті». Саме там відбулася масштабна спортивна подія – Спартакіада для працівників «VolWest Group».
Корпоративна Спартакіада – це багаторічна традиція інвестиційної групи. Захід, який кожного року влаштовують напередодні Дня торгівлі, дає можливість працівникам не тільки спробувати свої сили у різноманітних видах спорту, але і відчути справжній командний дух та познайомитися з новими людьми.
Цьогорічний захід став шістнадцятим в історії «VolWest Group»: починаючи з 2004 року Спартакіада з аматорських змагань перетворилася на справжнє свято спорту та корпоративного духу.
Під час урочистого відкриття на «Арені Спорт» членів команд тепло привітав голова ради директорів «VolWest Group» Віктор Корсак. Також зі вступною промовою виступив його син Роман.
У спортивних поєдинках брали участь та доводили свою першість такі команди: об’єднаної команди «VolWest Group», мережі супермаркетів «Наш Край&SPAR», КРЦ «Адреналін Сіті», об’єднаної команди «Техно Модуль» та команди «Наш Край&SPAR» франчайзі.
Окрім дорослих учасників на подію завітали і маленькі гості. Для них протягом свята влаштовували веселі змагання, численні конкурси та розваги. Також не довелося нудьгувати і вболівальникам, яким також представилася можливість взяти участь у конкурсах.
Цьогорічні змагання були представлені шістнадцятьма видами спорту: картинг, перетягування канату, шашки, більярд, боулінг, бадмінтон, змагання на прес, парковий волейбол, міні-футбол, настільний теніс, риболовля, дартс, лазертаг, стрільба та інші. Масштабне спортивне свято охопило всю територію розважального центру – від спорткомплексу «Арена Спорт» до ставка та вуличних майданчиків.
За результатами змагань, команди-переможці розподілилися наступним чином:
Перше місце – КРЦ «Адреналін Сіті»
Друге місце – мережа супермаркетів «Наш Край&SPAR»
Третє місце – «Наш Край&SPAR» франчайзі.
Нагадаємо, що команда КРЦ «Адреналін Сіті» вже другий рік поспіль отримує першість на Спартакіаді.
Наші юні митці, для вас чудова можливість отримати за свою творчість хороші подарунки! 27 травня у мережах «Наш Край» та SPAR стартував творчий конкурс для дітей “Знаю, люблю, бережу”!
Ось що потрібно зробити.
Придумайте та намалюйте або зліпіть розповідь про те, як ви:
Любите природу, знаєте як поводити себе в лісі на пікніку;
вмієте правильно переходити дорогу;
дбаєте про свою безпеку та знаєте як поводитись з небезпечними предметами;
турбуєтесь про власне здоров’я;
знаєте та вживаєте корисні продукти та страви.
Принесіть свою роботу у магазини “Наш Край” або SPAR
Наші призи для авторів найкращих робіт:
• 3 сертифікати на майстер-клас у Музей сучасного мистецтва ім. Корсаків.
• 10 сертифікатів на суму 500 грн бонусами на покупки у мережах «Наш Край» або SPAR
• 2 собаки-роботи
• 1 гіроборд
Термін дії конкурсу: 27 травня – 1 липня 2019 р.
Роботи повинні бути підписані: прізвище, ім’я, по-батькові, місто, контактний номер телефону, вік учасника.
Результати конкурсу будуть оголошені 24 липня 2019 р. на сайтах nashkraj.com.ua та spar.ua
Адреси магазинів SPAR, які приймають участь у дитячому конкурсі:
Напередодні Великодніх свят компанія VolWest Group привітала працівників корпорації з прийдешніми святами.
Нехай у Ваших домівках панує радість, щасливий сміх і море позитиву! Енергії та оптимізму!
Загальноміська толока «Ековесна 2019» пройшла і на території РЦ «Адреналін Сіті». Журналісти, програмісти, менеджери, піарники… Словом, вся команда VolWest Group навела порядок на великій площі, де полюбляють відпочивати лучани, а також біля проїжджої частини.
Працівники розповідають, що такі прибирання проводять вже багато років поспіль, і вже традиційно збирається чимала команда.
Найбільшою проблемою під час прибирання називають недопалки. Вони на території РЦ повсюди, навіть на дитячому майданчику, хоч урн по периметру вдосталь. Тож команда VolWest Group просить лучан не курити в непризначених для цього місцях та прибирати за собою.
14 січня на території РЦ «Адреналін Сіті» відбувся особливий хокейний турнір: за символічний «Кубок Василя» змагалися команди підприємств, які входять до корпорації «VolWest Group».
Щорічний хокейний турнір на Старий Новий рік – це давня корпоративна традиція «VolWest Group», що відбувається вже 16 років поспіль. Раніше любителі хокею збиралися на ставках у Зміїнці. А відколи відкрилися тенісні корти на території адреналін Сіті, турнір рповодять тут.
Не винятком став і кубок 2019 року. Команди-учасники грали між собою в одне коло. Згідно з фінальним рахунком, пальму першості отримала команда «VolWest Group», друге ж та третє місце посіли «Адреналін» і «Техно Модуль».
Поки суперники змагались у запеклій грі на полі, вболівальники мали можливість перекусити та зігрітися глітвейном.
Спорт, зігріваючі напої та веселий настрій – щорічний корпоративний хокей у «VolWest Group» пройшов у найкращих традиціях активного зимового відпочинку.
Напередодні Нового року Інвестиційна Група VolWest Group підвела підсумки 2018 року та урочисто відзначила кращих працівників.
В цьому році була започаткована нова традиція – захід розпочався з бізнес-тренінгу «Емоційний інтелект у бізнесі» для всіх запрошених, а продовжився святковою частиною в унікальному Музеї сучасного українського мистецтва Корсаків, де нагородили кращих працівників Volwest Group, відзначили кращі інноваційні та соціальні проекти 2018 року.
Цього року головну нагороду «VolWest Star 2018» отримала директор інвестиційного проекту Комп’ютерна Академія «ШАГ» Інна Кондратюк.
Почесні золоті зірочки «Star Manager 2018» здобули: технолог власного виробництва напрямку “Випічка” мережі «Наш Край» Лариса Фатєєва, керівник відділу мережі «Наш Край» Віталій Демчишин, операційний директор мережі «Наш Край» Наталія Сайкевич, регіональний менеджер з розвитку мережі СПАР Україна Корпорейшн Сергій Терещук, директор Чернівецької філії КА ШАГ Володимир Криштанович, директор Житомирської філії КА ШАГ Любов Трибун, директор Хмельницької філії КА ШАГ Віталій Іванов, керівник структурного підрозділу «Адреналін Сіті» Андрій Бондар та керівниця мережі “Район.in.ua”, Сід Медіа Груп Наталія Пахайчук.
У номінації «Star Innovation Project 2018» бронзовим призером став проект впровадження системи NPS у мережі «Наш Край». Керівник проекту – керівник департаменту маркетингу Петро Кульпач.
Почесне друге місце за удосконалення програми лояльності «Завжди вигідно» мережі «Наш Край» отримав керівник департаменту маркетингу Петро Кульпач.
Перше місце за проект «Дизель Центр» посів керівник СТО «Прибалт Сервіс» Анатолій Дорошенко.
Переможцями у номінації «Star Social Project» цьогоріч стали одразу три проекти. Зокрема, у номінації «З добром у серці» нагороду отримала родина Корсаків за грандіозний проект – культурну інституцію Музей сучасного українського мистецтва Корсаків.
У номінації «Крок до зірок» за два проекти для молоді: Літня школа журналістики та Зимова школа PR почесні нагороди отримали керівник Бізнес Академії Практичного менеджменту Тетяна Репницька та керівник мережі Район ін. ua Наталія Пахайчук.
В рамках премії Star Social Project визначено ще одну номінацію – «Зелений оберіг», це номінація за екологічну діяльність, яка вручається за добровільну підтримку і заохочення зусиль, пов’язаних з охороною довкілля; вирішення екологічних проблем. Сертифікат за перемогу у номінації «Зелений оберіг» та статуеткою нагороджено керівника КСВ-проектів мережі «Наш Край» Вікторію Матвіюк за проект «Наше місто – чисте!».
Також під час врочистого вечора були нагороджені випускники Бізнес Академії Практичного менеджменту РМВА, які успішно пройшли навчання та захистили дипломи за програмою GENERAL MBA.
Вечір продовжився неперевершеним виступом квартету Tenors BEL’CANTO.
Після чудового виступу гостей вечора запросили на святковий фуршет та новорічну дискотеку у кафе на боулінгу КРЦ «Адреналін Сіті».
Гарною традицією компанії VolWest Group є корпоративні поїздки у найцікавіші куточки України та закордоння. Цього року осіння поїздка працівників компанії відбулася до мальовничого Дністерського каньйону.
Побували на Джуринському водоспаді– одному із найзнаменитіших водоспадів Західної України. Своєю назвою водний красень зобов`язаний однойменній річці Джурин, а каскади води у ньому сягають у висоту кількох метрів.
Сьогодні протяжність Джуринського водоспаду складає 16 метрів. Тиск води настільки великий, що, перебуваючи поруч з спадаючою водою, складно розчути інші звуки. Чудовим доповненням до стрімкого водоспаду є красивий лісовий ландшафт.
Крім чуда природи, мандрівники відвідали і творіння людських рук – розташований неподалік замок Червонограда. Точніше, це руїни замку-фортеці, які збереглися від стародавнього міста та католицького костелу XVIII ст. поблизу с. Нирків Заліщицького району на Тернопільщині.
По тому переїхали у село Устечко, яке розкинулось на мальовничих берегах Дністра поблизу місця впадіння в нього річки Джурин. Тут волвестівці здійснили сплав по річці Дністер від с.Устечко до с. Іване-Золоте тривалістю 3 години та протяжністю 11 кілометрів.
Справжній шквал позитивних емоцій, драйву та гарного настрою супроводжував усіх учасників мандрівки.
Що відбувається з туристами у світі та як з цим впоратися у Луцьку йшлося під час «West Tourism Forum 2018»
Тема форуму, який відбувся 15 червня у кінокомплексі «Адреналін Сіті», – «Співпраця – запорука успіху».
У заході взяло участь 170 гостей не тільки з Луцька, а зі Львова, Сум, Тернополя, Івано-Франківська, Рівного, Хмельницького, Острога, Нововолинська, Володимир-Волинського, Шацька, Ратна, Ківерців, Ковеля.
Організувала захід Бізнес-академія практичного менеджменту PMBA, у досвіді якої це – 13-ий галузевий форум. Генеральним партнером форуму виступило Управління туризму і промоції міста Луцької міської ради.
У першій частині учасники могли ознайомитися з головними трендами туристичної галузі у світі та Україні, а також ознайомилися з прикладом Львова, який взяв курс на розвиток ділового туризму.
Президент національної туристичної організації України Іван Ліптуга приїхав з Одеси і зізнався, що це його перший візит у Луцьк.
«Туризм у світі – це 10% ВВП, кожен 10-ий зайнятий у туризмі. 7% від експорту, 30% від усіх послуг у світі. Україна приймає лише близько 2% загальної кількості туристів, які відвідують Європу. Весь світ сьогодні бореться за китайських туристів, в тому числі Україна. Для громадян КНР уже навіть спростили візовий режим», – повідомив Іван Ліптуга під час доповіді про глобальні тренди туризму.
Натомість голова Асоціації індустрії гостинності України Олександр Лієв назвав тренди внутрішнього туризму. Один з головних – зростання популярності відпочинку на вихідних.Експерт порадив Луцьку розвиватися саме у напрямку пропозицій для вікенду, а це 52 сезони.
Директорка «Львівського конференц-бюро» Ліна Остапчук, яка у свій час була профільною чиновницею Луцької міськради, повідомила, що Львів уже змінює свою стратегію і збирається стати центром наукового і ділового туризму Східної Європи. Для цього планують створити потужне конференц-бюро, під яке уже навіть мають земельну ділянку.
Голова правління Всеукраїнської асоціації гідів Яніна Гаврилова розповіла як знайти і як правильно використовувати унікальність у туризмі.
У другій частині форуму виступали спікери з Луцька, які поділилися успішними кейсами проектів, які витягують обласний центр Волині на новий рівень «туристичної репутації».
Фінансовий директор інвестиційної групи «VolWest Group» Дмитро Гаврилов анонсував відкриття у Луцьку потужного туристичного центру європейського масштабу. Мова про відкриття першого музею сучасного мистецтва України на базі «Адреналін Сіті».
Маркетинг-менеджерка закладу «Ротонда beaсh club» Поліна Хорзова поділилася досвідом як закинутий об’єкт у парку перетворили на принципово нову локацію, яка цікава як для місцевих, так і для туристів.
А власник ресторану «Корона Вітовта» Олег Іванюк розповів про те, як використовують унікальну історичну подію – з’їзд монархів у концепції його закладу. Зокрема, ресторатор дослідив середньовічні рецепти волинської кухні і і відтворив їх у своєму меню.
Начальниця управління туризму та промоції міста Луцької міської ради Катерина Теліпська, яка була і модераторкою форуму, розповіла що робить міська рада для розвитку галузі в обласному центрі.
На завершення заходу відбувалася панельна дискусія, під час якої учасники озвучили головні «гальма прогресу» туризму у Луцьку. У підсумку можна виокремити головні проблеми: учасники ринку, а це різноманітні туроператори, ресторатори, готельєри, не є консолідованими і про луцькі принади для подорожей та відпочинку є вкрай мало інформації.
Врешті учасники дискусії зійшлися на тому, що треба невідкладно сідати за стіл переговорів для напрацювання стратегії розвитку галузі, тож домовилися зібратися на першу робочу зустріч учасників ринку в Бізнес-академії практичного менеджменту.
Шахи – складна гра, по якій проводять турніри, і є свої чемпіони світу. Можливо, азартною вона здається тільки її фанатам, в голові у яких проходить справжній біг думок в пошуках кращої комбінації. Вони прораховують багато ходи вперед і пам’ятають назви раніше зіграних партій. Глядачам же залишається тільки спостерігати за сидячими біля дошки гравцями і сподіватися, що їх скоро осяє.
Вже традиційно у групі компаній VolWest Group пройшов 6-й шаховий турнір.
У тривалому інтелектуальному двобої почесне третє місце здобув Андрій Грудецькийз Комп’ютерної академії ШАГ. До слова, брав участь у турнірі вперше.
Друге місце – у Володимира Кузнєцова з КРЦ «Адреналін Сіті».
Переможцем турніру та володарем золотої медалі і кубка став Ігор Васін – неодноразовий учасник та переможець корпоративного шахового турніру (Адреналін Сіті).
Окремо варто відмітити двох представниць прекрасної статі Наталію Пахайчук та Наталію Голодюк (СіД Медіа Груп), які склали гідну конкуренцію чоловікам та показали гарні результати гри.
Призери змагань нагороджені подарунковими сертифікатами від “Адреналін Сіті”.
В цілому турнір виявився цікавим та напруженим. Є сподівання, що на наступний турнір збереться ще більше учасників, який відкриє нові імена шахістів.
Вже традиційно працівники усіх бізнес-структур групи компаній «VolWest Group» влаштували толоку з прибирання міста.
Цього року прибирання влаштували напередодні свята Трійці. Територію для облагородження обрали промзону мікрорайону КРЗ. За декілька годин всі дружно прибирали узбіччя вулиць Карбишева і Конякіна у Луцьку.
Сміття, як завжди, зібрали чимало. Сміттєві мішки заповнились пластиковими та пляшками з під алкоголю, поліетиленовими пакетами, упаковками, стаканчиками та іншим непотребом.
Захід організовано в рамках КСВ стратегії Інвестиційної Групи VolWest Group. Нагадаємо, що в екологічному аспекті компанія у своїй діяльності з метою зменшення забрудненя навколишнього середовища забезпечує впровадження маловідходних, ресурсозберігаючих та безвідходних технологій; стимулює своїх партнерів до використання екологічно-ефективних матеріалів та власним прикладом закликає всіх дбати про чистоту навколишнього середовища, періодично виходити на толоки, сортувати сміття і здавати на переробку пластик, папір, батарейки.
Традиції живуть тоді, коли їх підтримують, живлять новими ідеями, натхненням і бажанням спільно творити сьогодення. А якщо це корпоративні традиції – то це основа з основ, на якій тримається компанія з гордою назвою VolWest Group.
Цієї весни волвестівці вкотре вирушили у корпоративну мандрівку найромантичнішими містами Європи, влаштувавши травневий тур «Будапешт-Відень-Прага-Краків».
Площа Героїв в Будапешті і Марії Терези у Відні, прогулянка корабликом бурхливим Дунаєм, Сєчинські термальні купальні, сонячна погода, позитивна компанія – це те, що надихає…
Сонячна і привітна Чехія потішила неймовірним поєднанням історії і сучасності, пишністю тутешньої архітектури і справжнім живим унікальним чеським пивом.
Празький Град і Кафедральний собор 14-го століття, унікальний Карлів міст, прикрашений 30-ма скульптурами святих, Праха Брама або Порохові ворота – і ще багато-багато неймовірно прекрасних місць відвідали наші мандрівники в одному з найкрасивіших міст Європи – Празі.
Кінцевою точкою туристичного маршруту стала культурна столиця Польщі – Краків. Це місто польських королів із цікавою багатостолітньою історією та старовинною європейською архітектурою. Перебуваючи у цьому чарівному місті волвестівці не могли не відвідати Вавель, на території якого розташований Королівський замок і Кафедральний собор з безцінною колекцією витворів мистецтва, меблів і предметів старовиниі і затишним італійським двориком. А ще смакували традиційний польський журек та інші смаколики найцціональної польської кухні.
Кількаденна супер-командна мандрівка принесла усім масу незабутніх вражень та натхнення на нові звершення, ідеї і плідну працю.
2 березня 2018 року мережа “Наш Край” взяла участь у форумі “Зелена економіка. Зелені рішення. Контактна біржа” та поділилась досвідом впровадження проекту з корпоративної соціальної відповідальності “Живи відповідально” у магазинах мережі. Форум був організований Волинською торгово-промисловою палатою, ГО «Агенція міжнародної співпраці» за підтримки Програми сприяння зеленій модернізації української економіки, що фінансується Урядом Німеччини та виконується Deutsche Gesellschaft f?r Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH.
Мережа “Наш Край” презентувала проект “Живи відповідально”, який ось уже два роки поспіль успішно запроваджується у торгових закладах, метою якого є популяризація здорового способу життя, відповідальне і раціональне використання невідновлюваних ресурсів, зниження рівня забруднення навколишнього середовища, а також ведення соціально-відповідального маркетингу та впровадження комплексу заходів з корпоративної культури у нових магазинах, в яких було встановлено куточки здоров’я.
Вікторія Матвіюк, менеджер зі зв’язків із громадськістю та з корпоративної соціальної відповідальності мережі “Наш Край”: “Нам дуже приємно, що наш проект знаходить відгуки та зацікавленість у партнерів, колег та споживачів. Ми готові ділитись нашими напрацюваннями, оскільки вже маємо певний досвід та апробовані моделі та методи впровадження соціальних проектів різної спрямованості.”
Загалом учасники форуму мали можливість ознайомиться з новими тенденціями в сфері розвитку системи технічного регулювання та стандартизації, обмінятись досвідом впровадження кращих практик щодо «озеленення» економіки та виробництва задля ефективного використання природних ресурсів та енергії, уникнення забруднення навколишнього середовища, а також знайти партнерів та потенційних клієнтів.
У культурно-розважальному комплексі «Адреналін Сіті» сьогодні, 22 лютого, стартував форум присвячений фінансуванню соціально відповідального бізнесу, а саме – отриманню практичних порад щодо пошуку вигідного гранту. Тема форуму – «Грантове фінансування для бізнесу та соціальних програм».
Організатори: Інвестиційна група «VolWest Group» та Бізнес-академія практичного менеджменту(PMBA).
22 лютого у Луцьку відбудеться CSR FORUM 2018 “Грантове фінансування для бізнесу та соціальних програм”.
Все більше і більше організацій і приватних осіб в Україні мають необхідність подавати заявку на грант. Грант – це соціальна інвестиція для реалізації ініціатив та ідей у різних сферах.
Свіжі ідеї вимагають коштів. Проте проблема — написати і подати заявку на конкурс ідей і проектів — стала актуальною в останні роки.
Чи так це просто, як здається? Що потрібно знати, щоб Ваша заявка мала шанс на успіх? Як її оформити? Як найбільш вигідно подати Ваш проект?
На ці та інші питання дадуть відповіді наші запрошені гості, поділяться власним досвідом.
Організатор: Бізнес Академія Практичного менеджменту PMBA.
Модератор форуму – Олександр Бабій – директор Клубу Сталого Бізнесу (www.sbiz.club), співзасновник Urban Space 500 (https://www.facebook.com/urbanspace500/ ), член координаційної ради Національної платформи МСБ (http://platforma-msb.org/ )
Спікери: Oleksandr Babiy, м. Бурштин – директор Клубу Сталого Бізнесу, співзасновник Urban Space 500 , член координаційної ради Національної платформи МСБ Anna Turlo, м. Київ – проектний менеджер Національного Бюро програми ЄС «Креативна Європа» в Україні Аіда Марущак, м. Львів – ЄБРР, можливості розвитку для МСБ Юлія Євпак (Julia Yevpack), м. Луцьк – начальник відділу менеджменту та креативних індустрій департаменту культури Луцької міської ради Катерина Шкльода (Kateryna Shkloda), м. Луцьк – начальник відділу сім’ї та молоді департаменту сім’ї, молоді та спорту Луцької міської ради.
Основні тези:
• Гранти для Бізнесу: Кому і чому це вигідно?
• Тренди 2018 року (огляд головних програм)
• Що потрібно для отримання гранту – експертні думки та кращі практики
• Основні принципи отримання грантів програми “Креативна Європа”, особливості участі для України, підпрограми Культура та Медіа
• Успішний досвід: грант може отримати кожен
• Консультації та активна робота в кулуарах
• Питання/ відповіді
Дата проведення: 22 лютого, четвер.
Місце проведення: м. Луцьк, вул. Карбишева,1, КРЦ «Адреналін-Сіті», кінокомплекс
Тривалість: з 10:00 до 17:30, реєстрація з 09:00
Зареєструватись можна за тел. 050 438 02 80 або на сайті форуму http://csr.wmf.com.ua/2018/
Вартість участі: 300 грн
14 лютого 2018 року о 17:00 у галереї сучасного мистецтва «Арт-кафедра» відкривається грандіозна виставкова експозиція художниці Людмили Лободи (м. Львів).
Людмила Лобода разом із чоловіком Володимиром Лободою належить до українського андеграунду другої половини 1960-1970 років м. Дніпро.
З 1981 року подружжя мешкає у Львові.
Автор величезного творчого доробку станкового малярства, графіки, декупажу, Людмила Лобода, нечасто представляла свої праці на офіційних виставках.
«Спалах степу» – це перша її персональна експозиція, де представлено перед глядачем велику кількість творів, які виконані в різні періоди діяльності. Кожен із них вражає силою почуттів, стилістичною довершеністю і виконавчою майстерністю.
На урочисте відкриття виставки, окрім художниці та її родини, прибудуть відомі мистецтвознавці, галеристи, колекціонери.
Запрошуємо усіх шанувальників сучасного мистецтва, художників, студентську молодь.
У грудні минулого року мережа «Наш Край» вкотре долучилась до благодійної акції «Чужих дітей не буває», яку щороку організовує Волинська обласна громадська організація «Ми+». Головною метою акції є збір та передача продуктів та подарунків дітям, які опинилися в складних життєвих обставинах.
З 14 до 16 грудня тривав захід організаторам вдалося зібрати 1450 подарункових наборів для сиріт, дітей із неблагополучних сімей та дітей із вадами.
У цей період у супермаркеті «Наш Край» у Луцьку за адресою вул. Ковельська. 40, були розміщені продуктові корзини та працювали волонтери і всі небайдужі лучани мали можливість покласти продукти харчування, іграшки, солодощі, канцелярське приладдя, засоби гігієни та інші необхідні для потреб дітей та людей похилого віку речі, і, таким чином, подарувати від себе частинку свята тим, хто потребує допомоги і уваги.
Вікторія Матвіюк, PR-менеджер та менеджер КСВ-проектів мереж «Наш Край» та «СПАР»:
«Ми раді, що маємо можливість щороку долучатись до цієї хорошої справи. Ми щиро віримо, що добрі серця є і вони готові допомогти тим, що цього потребує та чекає свята. Цього року як і завжди завдяки громадській ініціативі «Ми+» та їхнім партнерам діти, які опинились у складних життєвих обставинах отримали частинку тепла та повірили, що добро існує».
Вже традиційно у свято Водохреща активні та натхненні працівники групи компаній ІГ «VolWest Group» вирушили у корпоративну поїздку аби скупатися в освяченій воді задля оздоровлення і підтримання віковічних українських традицій.
Цього року волвестівці побували на річці Стир у селі Жидичин Ківерцівського району.
День розпочався з Служби Божої у Свято-Миколаївському монастирі. По тому, всі миряни організованої ходою вирушили на берег річки аби освятити воду та зануритись у крижану купіль.
Тут на весь чесний люд чекали і еменесники з гарячим чаєм, і браві козаки з гарматами, і музики з бубнами.
Після водосвяття пірнали у воду та просили аби Бог послав здоров’я на весь рік. По тому смакували гарячий куліш, запивали наливками, веселилися під колядки та співи троїстих музик. І навіть морозний вітер не завадив відчути дух справжнього Водохреща.
Свято продовжилось на території КРЦ «Адреналін Сіті», де волвестівці уже в 15-тий рік поспіль розіграли корпоративний хокейний “Кубок Василя”.
Цьогоріч звання кращого хокеїста виборола команда компанії “Техно Модуль”, друге місце за хокеїстами КРЦ «Адреналін Сіті», почесне третє місце дісталося команді “VolWest Group”.
Всіх вболівальників, які прийшли підтримати відважних хокеїстів та спортсменів частували гарячим чаєм, запашним глінтвейном та смачним шашликом від відпочинкового дворища “Словограй”.
Вчора у компанію “VolWest Group” завітали колядники з медіа-холдингу «CID MEDIA GROUP», щоб сповістити Добру Новину про народження Ісуса Христа та зробити ще одну добру справу.
У скриньку, яку медійники носили з собою, збирали кошти на лікування горохівської дівчинки Олі Зілінської. Тож працівники компанії мали змогу теж долучитися до цієї допомоги.
А колядники колядували й зичили усьому колективу здоров’я міцного, щастя, добробуту, благополуччя, мирного неба, віри в перемогу і надію на краще життя.
ІТ-компанія SoftWest Group підтримала юних майбутніх спеціалістів у конкурсі проектів з інформатики “Ярмарок ідей”. Дмитро Гаврилов, генеральний директор ІТ-компанії SoftWest Group, взяв участь, як один із членів журі, у оцінюванні ідей-проектів, що були подані гуртківцями на захист.
Журі відмітило високий рівень та цікаві рішення усіх представлених проектів. А Дмитро Гаврилов від імені компанії “SoftwestGroup” передав гуртківцям кошти на придбання акаунту розробника в системі GooglePlay. Тепер вони зможуть розміщувати свої проекти для мобільних ґаджетів в Інтернеті, а ця умова є обов’язковою для участі в подальших серйозних конкурсах. Крім того, Дмитро Гаврилов подарував усім учасникам другого туру сертифікати на відвідування Академії пізнання та розвитку “Робологікум”.
Традиційно на зимових канікулах комунальний заклад “Луцький міський центр науково-технічної творчості учнівської молоді Луцької міської ради проводив конкурс-захист проектів з інформатики “Ярмарок ідей”. Гуртківці представляли проекти з інформатики, щоб зрозуміти чого ці роботи варті, щоб почути про них думку товаришів та кваліфікованих спеціалістів.
У першому турі виступали молодші гуртківці. З непідробною цікавістю переглядали проекти присутні гості: вчителі шкіл міста, батьки, педагоги ЦНТТУМ, старші гуртківці. Вони ж задавали запитання, давали рекомендації щодо вдосконалення проектів.
Переможцями першого туру стали:
в номінації “Сайт”:
Николюк Роман “Інформатика від мене”- I місце,
Грошев Владислав “Innovation Technologies”- II місце,
Стельмащук Аліна “Україна в інформатиці”і Пугінець Анастасія “Настя про ІТ”- III місце;
в номінації “Програмування”:
Стадник Антон і Філін Михайло – I місце,
Лабнюк Анна – II місце,
Горбач Катерина і Бондарчук Валерія – III місце, Ройко Назар – III місце.
У другий тур потрапили старші, більш досвідчені гуртківці та переможці першого етапу. Родзинкою заходу була нова номінація “Мобільні додатки”. У ній Семенюк Андрій представив розробку “Як говорять тварини” для дітей дошкільного віку, Каленюк Ярослав – пізнавальний проект “Україна в інформатиці”, Горбач Іван реалізував віртуальну модель спінера. Особливо зацікавили присутніх проект Березюка Максима “Продовж прислів’я”, який за допомогою звукових сенсорів мобільного ґаджету та системи розпізнавання мовлення перевіряє, як користувач знає відомі українські прислів’я, та “Мобільний художник” Литвішка Даниїла – своєрідний графічний редактор, що використовує ще й камеру смартфона.
Переможцями фінального туру стали:
в номінації “Сайт”:Николюк Роман, сайт “Інформатика від мене”,
в номінації “Мобільні додатки”: Литвішко Даниїл, програма “Мобільний художник”
в номінації “Програмування”: Стадник Антон і Філін Михайло, програма “Калькулятор”, Лабнюк Анна, програма “Прудкі жабки”.
Вітаємо усіх учасників Ярмарку ідей-2018! Бажаємо, щоб цей захід надихнув вас на подальшу роботу і творчість. Нових вам ідей!
Вже традиційно торговельна мережа “Наш Край” підтримує українських бійців в зоні АТО. У листопаді мережа передала засоби особистої гігієни в одну з бригад, що дислокуються поблизу м. Попасна Луганської області.
17 листопада 2017 року в Галереї сучасного мистецтва України “Арт-кафедра” відбудеться відкриття виставки творів луцького художника Костя Борисюка «Ritual dancing ІІ»
Виставковий проект Костя Борисюка під багатомовною назвою «Ritual dancing ІІ» вражає особливим кутом зору, особливим змістом, особливою стилістикою. Постмодерністична мова мистецтва цього художника позбавлена однозначного прочитання. Неначе важкий рок у виконанні симфонічного оркестру, вона приголомшує чуттєвістю й провокативністю. Віртуозно, з дотриманням усіх законів статики (на взірець канонічних розписів давньоєгипетських пірамід) написані персонажі об’ємних полотен.
Однак, незважаючи на цю демонстративну статичність, вони несуть у собі приховану динаміку, готовність до активних дій, різних жестів спотвореної жахом міміки. Фовістична експресія рвійно-нестримних кольорових плям полонить увагу глядача, ніби провокуючи його до якогось несамовитого, шаленого танку. Велетенські постаті виконавців загадкового ритуалу, тотемні маски, кров… А втім про що говорить художник? Про обрядові дійства шумерів чи єгиптян? Профільні зображення персонажа (ймовірно самого автора?), який споглядає праворуч-ліворуч, з різних точок експозиції, неначе виконуючи свою партію на цій партитурі життя. Можливо так емоційно й нещадно митець звертається до своїх сучасників-співвітчизників?
А «Ritual dancing ІІ» – це багатогранна метафора про Нomo sapiens – просту, смертну людину початку ІІІ тисячоліття: величну й нікчемну водночас, беззахисну й мрійливу, підступну, знесилену, заблудлу?..
Початок о 17.00.
Вхід вільний! Запрошуємо!
Культурно-розважальний центр “Адреналін Сіті”, м. Луцьк, вул. Карбишева, 1
Закарпаття – край сонця, легенд, замків та цілющих джерел! Ця земля щедро обдарована природними скарбами, пам’ятниками історії, виноградниками і колоритними людьми.
Саме сюди у дводенний тур вирушили натхненні волвестівці аби побачити легендарні Мукачівський, замок графів Шенборнів та замок Угорських Королів “Паланок”, прогулятися по вуличках мальовничих містечок, скупатися у славнозвісних термальних водах Косино, продегустувати вино у виноробному комплексі «Чизай» та спробувати оригінальних закарпатських страв.
Чарівне Закарпаття залишило гарну згадку про відпочинок у цьому самобутньому і неповторному краї.
У жовтні 2017 році Інвестиційна Група VolWest Group відзначила ювілей – 25 років успішної роботи на ринку України.
За ці роки у компанії склалися свої унікальні традиції корпоративної культури, які роблять життя її працівників яскравим і насиченим.
З нагоди ювілею компанії було організовано корпоративну поїздку мальовничими містами Європи. Група співробітників подорожувала німецькими Дрезденом та Берліном та побували у столиці Нідерландів – Амстердамі.
Під час п’ятиденої мандрівки волвестівці відвідами Дрезденську галерею, відому як Галерея старих майстрів «Alte Meister» – одне з найбільших у світі зібрань живопису. Саме тут знаходиться «Сікстинська мадонна» Рафаеля, багатюща колекція полотен Рембрандта, роботи пензля Дюрера, Тиціана, Рафаеля, Рубенса… Окрім Старих, є ще «Нові майстри» – колекції живопису XIX століття; є прекрасні колекції фарфору (Музей фарфору), зброї та обладунків (Зброярська палата), кунсткамера і музей коштовностей – і це ще далеко не все!
Після оглядової екскурсії Амстердамом, група відвідала художній музей, присвячений життю і творчості нідерландського художника Вінсента ван Гога. Знамениті «Соняшники», «Їдці», «Мигдальне дерево в цвіту» та багато інших світових шедеврів видатного митця буквально зачарували глядачів.
Берлін став кінцевою зупинкою подорожі. Саме тут волвестівці потрапили на – Фестиваль світла. Щорічно тисячі туристів прагнуть потрапити на цей фестиваль, а він щороку вражає своєю оригінальністю та неповторністю. Мільярди різнокольорових ламп на фасадах історичних будівель і пам’ятників, вогні феєрверків і сотні прожекторів спалахують протягом 10 вечорів, розганяючи осінній морок над столицею Німеччини і перетворюючи місто в чарівну казку. «Запали світло, нехай він сяє» – спеціально складений гімн фестивалю.
Яскраві враження, позитивні емоції та приємні спогади, і, безумовно, новий заряд сил та енергії привезли з собою волвестівці на рідну Україну.
Відпочивати інтелектуально, фізично і духовно у нас модно!
1 вересня 2017 року в Галереї сучасного мистецтва України “Арт-кафедра” відбудеться відкриття виставки «Forpost. Малярство, графіка, скульптура художників Сходу та Півдня України».
Свої твори представлять Петро Антип, Микола Бірючинський (Горлівка), Олександра Єськова, Антоніо Шевченко (Донецьк), Олександр Садовський, Ганна Гедора (Суми), Віталій Кохан (Харків), Сергій Баранник, Володимир Харакоз, Олексій Бондаренко, Сергій Кирилов ( Маріуполь), Олександр Стовбур, Сергій Савченко, Світлана Юсім, Володимир Цюпко, Валерій та Лука Басанець, Марина Яндоленко, Василь Сад (Одеса).
«Forpost» – виставка-експеримент, спроба виявити той рівень внутрішньої свободи мистців Сходу та Півдня України, який застерігає від творчого колаборантства, додає емоційної сили, спонукає стояти у ці непевні часи на варті інтересів вітчизняної культури.
Початок о 17.00.
Вхід вільний! Запрошуємо!
Культурно-розважальний центр “Адреналін Сіті”, м. Луцьк, вул. Карбишева, 1
У кінокомплексі культурно-розважального центру «Адреналін Сіті» відбувся показ першого повнометражного фільму, адаптованого для незрячих.
Організатором заходу виступив Культурно-розважальний центр «Адреналін Сіті» та інвестиційна група «Волвест груп», які активно підтримують та ініціюють соціальні проекти в рамках корпоративної соціальної відповідальності.
Як розповіла Генеральний директор ІГ «Волвест груп» Валентина Кушнірук започаткований соціальний проект під назвою «БЕЗМЕЖ» включає ряд заходів, серед яких соціальна адаптація людей з обмеженими фізичними можливостями, підтримка ініціативної молоді, воїнів АТО та їх сім’ї, благодійні заходи, які проводить КРЦ «Адреналін Сіті» та інші бізнеси інвестиційної групи.
Зокрема, в рамках проекту «БЕЗМЕЖ» у грудні минулого року медіа холдинг «Сім’я і Дім», який також є одним з бізнесів групи, розпочав друк газети шрифтом Брайля, яка виходить щокварталу, а у піцеріях «Тарантелла» є меню шрифтом Брайля.
Зараз на радіо «Сімя і дім» готують до виходу аудіокнигу Ірени Коваль «Незаземлені».
«У Луцьку проживає близько двох тисяч людей з вадами зору. Цей проект не обмежиться одним показом фільму. Окрім того, що ми транслюватимемо кінострічки для незрячих, ми плануємо розпочати роботу над створенням таких фільмів, і не лише вибраних кінострічок, а й прем’єрних. Таким чином, ми прагнемо збільшити доступність інформаційного контенту для людей із вадами зору та прибрати ще один бар’єр, що існує у їх житті та привернути увагу суспільства до потреби створення адаптованих фільмів із тифлокоментуванням.», – зазначила Валентина Кушнірук.
Тифлокоментування , або ж окрема звукова доріжка із закадровим описом подій та персонажів фільму існує у світовій практиці понад 40 років. Проте в Україні такі проекти запустили лише у 2013 році. Фільмів з україномовними коментарями є не більше десяти та близько тридцяти мультфільмів.
«Дивно, що у 2017 році показ такого фільму є надзвичайною подією. У світі це вже давно є буденним. Я хочу, щоб такі фільми не були новинкою і для нас. Бо виходить, що президент говорить про інклюзивність, а фільмів із тифлокоментуванням в Україні не більше 7.», – зазначив голова Волинського осередку ВГО «Генерація успішної дії» та координатор Braille Studio Віталій Ткачук.
До слова, в Україні програмний комплекс, який допомагає у створенні тифлокоментарів для фільмів, розробив кандидат технічних наук, асистент Національного університету “Львівська політехніка”, паралімпійський чемпіон з фехтування Андрій Демчук.
До перегляду було представлено кінострічку «Щоденник пам’яті» ¬ з тифлокоментуванням.
«Мене переповнюють враження. Емоції зашкалюють. Я просто сльозами залилася. Фільм дуже сподобався», – поділилася враженнями глядачка Леся Хижук.
«Для мене це був релакс. Гарний сценарій та можливість відчути. У мене є залишок зору, але тифлокоментар був настільки гарним, що я намагалася не бачити, а відчувати», – глядачка Олена Бєлоус.
10 серпня, у четвер, в кінокомплексі культурно-розважального центру «Адреналін Сіті» покажуть перший повнометражний фільм, адаптований для незрячих.
Захід відбудеться в рамках соціального проекту «БЕЗМЕЖ», серед пріоритетних напрямків якого є соціальна адаптація людей з обмеженими фізичними можливостями, благодійні заходи, підтримка ініціативної молоді.
Презентація проекту розпочнеться о 12:00 год. у холі кінокафе.
Покази фільмів, адаптованих для людей з вадами зору, які вперше демонстуватимуться у Луцьку мають на меті збільшити доступність інформаційного контенту для незрячих та прибрати ще один бар’єр, що існує у житті людей з особливими потребами.
До перегляду буде представлено кінострічку «Щоденник пам’яті» – одну з чотирьох в Україні з тифлокоментуванням – стислим закадровим описом візуальної частини фільму. Над адаптацією художнього фільму «Щоденник пам’яті» працювала творча група у складі: Олександри Бонковської (автор аудіодискрипції та диктор), Юрія Саєнка (звукооператор), Оксани Потимко (консультант).
Тифлокоментування існує у світовій практиці вже понад 30 років, але в Україні такі проекти почали запускати лише в 2013 році.
Програмний комплекс, який допомагає у створенні тифлокоментарів для фільмів, розробив кандидат технічних наук, асистент Національного університету “Львівська політехніка”, паралімпійський чемпіон з фехтування Андрій Демчук.
Сподіваємося, що під час показу у кінотеатрі фільму незрячі, будучи присутніми у глядацькому залі, матимуть змогу слухати фільм, провести цікаво дозвілля та соціалізуватися.
Запрошуємо представників ЗМІ на презентацію!
За додатковою інформацією звертайтесь до Вікторії Матвіюк [email protected]
За багаторічною традицією напередодні свята торгівлі, 29 липня, компанії Інвестиційної Групи «VolWest Group» зібралися на масштабну корпоративну Спартакіаду, що відбулася у культурно-розважальному центрі «Адреналін Сіті».
Цьогорічні змагання стали чотирнадцятими за рахунком та пройшли під гаслом «Велика компанія великих людей».
Вітаючи учасників змагань, Генеральний директор «VolWest Group» Валентина Кушнірук зазначила, що корпоративна Спартакіада – це багаторічна традиція та яскрава позитивна частинка життя компанії, яка є гарною нагодою випробувати свої фізичні сили, підтягнути спортивну форму та залучити працівників до здорового способу життя.
Також вона привітала нових працівників, а також нову компанію «SPAR Україна», яка цього року вперше долучилася до корпоративних змагань.
XIV Спартакіада стала знаковою й тим, що вперше у ній взяла участь нова повноцінна команда Комп’ютерної академії ШАГ.
До участі у змаганнях було заявлено шість команд: команда «VolWest» у складі управлячої компанії, «SPAR Україна», ІТ-компанії «SoftWest Group», Бізнес академії РМВА.
Команда «Сімейний продукт» у своєму складі об’єднала холдинг «CID Media Group» та компанії «DemudivProdukt», «Кава Груп», мережу піцерій «Тарантелла».
Команда «Техно Модуль» склалась з компаній «Техно Модуль Ультра», «Техно Модуль Будівельний», виробничо-рекламну студію «Арт-Хаус» та СТО «Прибалтсервіс».
Ще три окремі команди представили працівники мережі «Наш Край», «Адреналін Сіті» та Комп’ютерної академії ШАГ.
У запеклій та напруженій боротьбі визначалися кращі гравці та атлети у футболі, парковому волейболі, бадмінтоні, настільному тенісі, великому тенісі, дартсі, стрільбі, армреслінгу, гирьовому спорті, картингу, жимі пресу, більярді, шашках, риболовлі, боулінгу, легкоатлетичній естафеті, а також у перетягуванні канату та веселій естафеті.
Найемоційнішими виступами порадували вболівальників перетягування канату та заключна весела естафета, що стали справжніми акордами духу суперництва.
За підсумком змагань, перше місце другий рік поспіль виборола команда «Нашого Краю», друге почесне місце – «Адреналін Сіті», третє місце – об’єднана команда «VolWest», четверте місце – Комп’ютерна академія ШАГ, п’ята сходинка – ОК «ТехноМодуль» і останні – ОК «Сімейний продукт».
Попри дух суперництва, навіть аутсайдери змагань не надто розчарувались через поразку, адже мали можливість поспілкуватись з колегами та зарядитись позитивною енергією.
Загалом, у Спартакіаді взяли участь понад 1000 працівників разом зі своїми сім’ями, перетворивши змагання у гарне спортивно-родинне свято. Для дітей, яких зібралося понад 300, на цілий день була розпланована цікава розважальна програма з аніматорами, конкурсами та розвагами.
Отже, вітаємо переможців та всіх учасників XIV Спартакіади і до зустрічі!!!
Літня школа практичної журналістики у Луцьку – це спільний соціальний проект холдингу CID MEDA GROUP, Бізнес академії практичного менеджменту PMBA та Волинської незалежної медіа-профспілки. Під час шести днів занять відбулося 30 майстер-класів від відомих журналістів-практиків та головних редакторів місцевих видань
«Літня школа – це вже традиція, адже проводимо її четвертий рік поспіль. Уже всі звикли, що у липні обов’язково має бути такий захід, після якого можна запросити принаймні на стажування у редакцію мінімально підготовленого журналіста. Адже на Волині ринок ЗМІ активного розвивається і кадровий голод доволі відчутний», – розповідає координатора проекту Наталія Пахайчук, яка є керівником мережі сайтів Район.in.ua.
Програма Школи сформована таким чином, щоб журналіст-початківець отримав необхідний мінімум знань і навиків, які необхідні для роботи у сучасних ЗМІ. Серед запрошених спікерів голова Незалежної медіа-профспілки України Ігор Чайка і секретар Національної спілки журналістів Віталій Голубєв.
Слухачами Школи стали студенти різних спеціальностей, випускники вузів і шкіл, абітурієнти і старшокласники і навіть ті, хто вирішив змінити професію.
«Ця школа – цікавий досвід, а ще – тактично вигідне становище для майбутніх журналістів, бо в свої замкнуті скриньки вони поскладали вже багатенько контактів потенційних «джерел інформації» і відомих журналістів», – поділилася учасниця Софія Вознюк.
Стажування у виданнях CID MEDA GROUP уже пройшло чотирнадцять слухачів, з яких семеро стали штатними працівниками видань Район.Луцьк, Район.Ковель, Район.Маневичі, Район.Горохів, Район.Рожище, одна слухачка потрапила у кадровий резерв на посаду літературного редактора газети «Сім’я і дім», троє стали позаштатними авторами мережі сайтів Район.in.ua. Ще двоє учасників Школи обрали для стажування видання «Конкурент» та «Перший».
«Літня школа практичної журналістики проходить в рамках проекту з корпоративної соціальної відповідальності компанії VolWest Group, «Живи відповідально». Координатори і спікери школи працюють на громадських засадах, за що ми усім дуже вдячні. Для слухачів школи – це чудова нагода без бар’єрів познайомитися з професіоналами, перейняти їхній досвід, проявити себе, а також познайомитися з майбутніми роботодавцями. А ще дуже радіємо, коли бачимо зацікавлені погляди, готовність молоді до розвитку, до нових знань Для нас ця школа – нові знайомства, довгострокове партнерство над майбутніми спільними проектами. Вже у вересні організовуємо WEST MEDIA FORUM 2017, де на вас чекатимуть зустрічі із десятками цікавих спікерів зі всієї України та зарубіжжя», – підсумувала директор Бізнес-академії РМВА, Тетяна Репницька.
У Луцьку відкрилась виставка світлин VII Всеукраїнського фотоконкурсу «Благодійність в об’єктиві». В експозиції представлено 40 робіт-фіналістів, обраних з понад 500 світлин, які надійшли з усіх куточків України. Також, уперше за 7 років існування конкурсу у проекті взяли участь фотографи із Франції, Румунії, Греції, Індії та Лівану.
Організаторами виставки у Луцьку виступили культурно-розважальний центр «Адреналін Сіті» та інвестиційна група VolWest Group. Урочисте відкриття експозиції відбулося 4 липня в арт-кафе «Стоп-кадр». Дійство зібрало усіх небайдужих до мистецтва фотографії, питань волонтерства, благодійності та взаємодопомоги.
Виставку відвідали виконувач обов’язків міського голови Григорій Пустовіт та політик Ігор Поліщук.
«Ми до фотографії ставимося як до відображення миттєвості життя, тут фото постають як вид мистецтва, яке несе у собі підтекст, ідею. Кожна з них світлин показує нам, як можна творити добро. Як же мало у цьому світі треба, щоб викликати усмішку дитини! Бачимо, що мистецтво – це вміння створити прецедент того, що кожен може зробити крок, який викличе радість у когось. Дітки на фото надихають на те, аби ми, зробивши щось, ніколи не зупинялися на досягнутому», – зазначив Григорій Пустовіт.
З вітальним словом до присутніх звернувся директор КРЦ «Адреналін Сіті» Анатолій Бєляков:
«Насамперед, я дуже гордий тим, що ця престижна всеукраїнська виставка відбувається у «Стоп-кадрі», в «Адреналін Сіті». Сорок світлин, що показують долю кожної людини у всіх її проявах: героїчну, трагічну, радісну… Дякую усім, що прийшли, ми завжди раді приймати гостей тут!».
Про одну із робіт-переможниць розповіла Юлія Євпак, яка вболівала за світлину від моменту її створення і до перемоги у конкурсі.
«Ця робота називається «Зустріч», і це зустріч дівчини з бійцем батальйону «Азов». Зображені на ній наші лучани – Василина Боруцька та Богдан Бальбуза. Це одна зі світлин з благодійного календаря, який робила наша громадська організація. Автором фото насправді є Павло Березюк, а ми були до всього дотичні концептуально. Кожна фотографія цієї виставки має таку історію, яку можна прочитати одразу ж, без жодного тексту, за почуттями і відчуттями», – поділилася Юлія.
Мистецтвознавець Зоя Навроцька розповіла, що ідеї поєднання мистецтва і благодійності – не нові, але зараз мають ширше поле для втілення.
«Галерея «Арт-кафедра» це теж соціальний проект. У просторі «Стоп-кадру» ми з Лесею Корсак започаткували дуже швидкі динамічні виставки в рамках ініціативи «Крок на шляху мистецтва», а тому особливо приємно, що нашу тенденцію підхопили, і тут розгорнена саме ця виставка. Благодійність і добро особливо актуальні зараз, у час, коли жорстокість і байдужість стають нормою. Ця виставка збуджує в людині людяне, спонукає до гуманізації суспільства. Такі ідеї не є новими, але зараз ми маємо більше технічних можливостей для їх втілення, чим маємо користуватися», – зазначила Зоя Навроцька.
Світлини, представлені на фотовиставці “Благодійність в об’єктиві є ілюстраціями благодійності та волонтерства, вони демонструють готовність українців реагувати на чужий біль та спонукають не бути байдужими до тих, хто потребує нашої уваги і підтримки у цей непростий для кожного час.
Фотовиставка “Благодійність в об’єтиві” – це найкращі 40 фотографій, обрані з понад 500 світлин, які найдійшли з усіх куточків України на VII Всеукраїнський фотоконкурс «Благодійність в об’єктиві».
Цього року фотовиставку у Луцьку приймає культурно-розважальний центр «Адреналін Сіті», що належить інвестиційній групі VolWest Group. Світлини є ілюстраціями благодійності і волонтерства, вони демонструють готовність украінців реагувати на чужий біль. З першого погляду кожна світлина врізається у пам’ять історією своїх героїв, які стоять за кожним об’єктивом.
Запрошуємо на відкриття фотовиставки “Благодійність в об’єктиві” 4 липня о 14:00 в арт-кафе «Стоп-кадр» (КРЦ «Адреналін Сіті»).
За додатковою інформацією звертайтесь до Вікторії Матвіюк [email protected]
21 червня (середа) об 11.00 год. в кінокомплексі Адреналін, синя зала (вул. Карбишева, 1) відбудеться презентація соціальних роликів на тему безпеки дорожнього руху.
У роликах ідеться про керування в стані алкогольного сп’яніння та негативні наслідки від цього.
Статистика вражає: за перші чотири місяці 2017 року в Україні в ДТП, що стались з вини нетверезих водіїв, травмувалось 389 осіб і 25 загинуло!
Ролики створені у співпраці Патрульної поліції Луцька та Соціальної ініціативи Андрія Покровського «МИ СВІДОМІ» за підтримки Культурно-розважального центру Адреналін Сіті.
Вперше поліція та громадськість відзняли повноцінні професійні роботи, які транслюватимуться в мережах кінотеатрів та на центральних каналах.
Опісля презентації відбудеться дискусія на тему «Керування у стані сп’яніння: шляхи вирішення проблеми», в якій візьмуть участь поліцейські, медики, представники влади, соціальних служб та всі охочі.
Також патрульні поліцейські проведуть майстер-клас для дітей на тему безпеки дорожнього руху на території культурно-розважального центру Адреналін Сіті.
Надихаюче, заворожуюче, звабливе і прекрасне, і, разом з тим, примхливе, егоїстичне і жорстоке. Таке різне і таке подібне за природою кохання презентувала Галерея сучасного мистецтва “Арт-кафедра” у виставковому проекті “Ерос і натхнення…”.
Виставка об’єднала твори 18 художників з різних України, з різним досвідом праці, відмінним творчим обличчям, але спільною темою натхнення і творчого пориву.
Привітала з відкриттям проекту керуючий партнер галереї Леся Корсак.
“Ці митці, що зібралися сьогодні, то вершина сучасного українського мистецтва. Наша галерея виконує свою функцію – об’єднує Україну і формує колекцію чудових полотен для того, аби передавати їх із покоління в покоління. Еросу ми хотіли презентувати у теплу пору року, коли люди особливо захоплюються цією темою. У кожній людині існує потяг до досконалості, а цей потяг – не лише плотське захоплення, а й духовне віддзеркалення”, – поділилася пані Леся.
Про актуальність творчого задуму виставки розповіла мистецтвознавець Зоя Навроцька. На її думку, ця тема правічна, але сьогодні надто експлуатована, від чого нерідко кохання набуває вульгарних рис, відволікає і розчаровує людей.
“Нам хотілося зробити виставку творів справді натхненних, розкрити травму між духовним і тілесним коханням, показати, що поряд з Еросом завжди стоїть Танатос, поряд з красою росте щось руйнівне і хаотичне. Тут кожен зможе вибрати і натхнення, і знайти для себе річ, яка еманує, запалює і кличе “, – зазначила пані Зоя.
На виставці можна переглянути графічні незабутньої, але майже не знаної в Західній Україні Людмили Ястреб(Одеса), малярство Петра Гулина (Львів), експресіоністичні метафори Людмили Лободи (Львів) та вишукано-ліричні образи Валерія Басанця (Одеса). А ще твори Петра Бевзи, Андрія Александровича, Петра Лебединця, Алли Алексєєвої (Київ), Олександра Сердюка, Вадима Петрова (Харків), Віктора Маринюка (Одеса), Наталки Кумановської, Катерини Ганейчук (Луцьк), Павла Ковача (Ужгород), Володимира і Тетяни Бахтових (Миколаїв), Петра Антипа (Донецьк).
Київський мистецтвознавець Олена Живкова зазначила, що маленькі містечка перетворюються у великі тоді, коли там з’являються осередки культури. Адже культура лишається навіть тоді, коли зникають цілі цивілізації.
“Вам пощастило, що у місті живуть люди, які створили такий осередок культури. Переконана, що держава не зобов’язана збирати твори мистецтва. Це повинні робити люди, закохані у мистецтво”, – зазначила вона.
Виставка триватиме до середини серпня. Запрошуємо! Вхід вільний!
“Ерос і натхнення…” – під такою назвою 15 червня у Галереї сучасного мистецтва України відкривається новий виставковий проект, присвячений вічним почуттям. Початок о 17:00 год. Вхід вільний!
“А втім що первинне, а що вторинне в контексті відомої міфологічної історії? Кохання, попри всю тендітність цього почуття, є нескінченним. Воно рівнозначне вічності. Від часу наскельних малюнків, скіфських баб, античних героїв, мадонн Ренесансу і аж донині воно існує понад катаклізмами епох, суспільними зламами, духовними прагненнями й потрясіннями. О, ця жадоба людства до плотської втіхи! Скільки її у переливах барв або чуттєвості ліній художників усіх часів та народів… Скопас, Пракситель, Леонардо, Рафаель, Енгр, Клімт… Про нього міркували філософи, його оспівували музиканти…
…Однак поряд із світлим Еросом-Коханням неодмінно існує темний Танатос-Смерть, а отже агресія нищення, вмирання, згасання того, що горіло полум’ям насолоди. Все найпрекрасніше підвладне волі Танатоса. Він руйнівна сила, яка нівечить і карає, змішуючи в хаосі ніжність та страждання, потворність і красу. Напевне мав рацію Фройд, коли вважав, що ця вісь-антитеза: Любов – Смерть; Ерос – Танатос – вивищена понад буденністю земного життя, що вона і є тим райським натхненням, яке споконвіку вабить, спонукаючи до творчості.
Виставковий проект «Ерос і натхнення» присвячений цій повсякчас актуальній темі. Він об’єднує в експозиційному ряду твори художників із різних куточків України, з різним досвідом праці, відмінним творчим обличчям. Тут вперше зустрінуться графіка незабутньої, але майже не знаної в Західній Україні Людмили Ястреб (1945 – 1980) (Одеса) із малярством Петра Гулина (Львів). Експресіоністичні метафори Людмили Лободи (Львів) звучатимуть поряд із вишукано-ліричними образами Валерія Басанця (Одеса). А ще твори Петра Бевзи, Андрія Александровича, Петра Лебединця, Алли Алексєєвої (Київ), Олександра Сердюка, Вадима Петрова (Харків), Віктора Маринюка (Одеса), Наталки Кумановської, Катерини Ганейчук (Луцьк), Павла Ковача (Ужгород), Володимира і Тетяни Бахтових (Миколаїв), Петра Антипа (Донецьк) – таких не подібних за людською вдачею та мистецькою практикою авторів – продемонструють розуміння цієї тематики сьогодні, в царині української художньої культури сучасності.
Незважаючи ні на які обставини Ерос – в іпостасі пустотливого хлопчиська із луком та стрілами – й надалі панує над світом людей, повсякчас хвилюючи їхні серця, впливає на їхню волю! ”
Комп’ютерна академія ШАГ надала безкоштовне навчання у літньому комп’ютерному таборі десятьом дітям учасників АТО. Проект реалізовано спільно з волонтерським рухом “Меценати для солдата”.
Табір передбачає 30-годинний курс занять в ІТ- сфері. Під керівництвом досвідчених тренерів та викладачів-практиків діти вдосконалюють свої знання і вміння у різних комп’ютерних спеціальностях, знайомляться з останніми IT-новинками, пробують себе в ролі програмістів, творців комп’ютерних ігор, інженерів роботів, фотографів, режисерів, і творців шедеврів на 3D принтері.
Нагадаємо, що це вже другий подібний табір. У січні 2017 року під час зимових канікул група дітей успішно пройшла навчання та отримала відповідні сертифікати.
Сподіваємось, що отримані знання та навики стануть дітям корисними у подальшому навчанні.
Варто зазначити, що цей денний комп’ютерний табір, втілений Академією ШАГ не має аналогів в Україні. Кожен день в Комп’ютерному Таборі насичений цікавими і корисними заняттями, які беззаперечно стануть в нагоді кожній дитині, поповнять багаж їх ІТ знань і навичок, і можливо, стануть поштовхом для здобуття найпрестижніших професій в сучасному світі.
Якщо пересічну людину спитати, чи існує така гра – і «розважальна», і «розвиваюча»? Так, існує!
Шахи – інтелектуальна гра, яка розвиває розумові здібності, логічне мислення і насправді є чудовим способом провести вільний час з користю.
Варто відзначити, що навіть в сучасному автоматизованому світі шахи мають своїх прихильників і для багатьох залишаються цікавою настільною грою.
Вже традиційно у групі компаній VolWest Group проходить щорічний турнір з шахів. Цьогоріч він став п’ятим по рахунку.
Позмагатися в інтелектуальній грі в арт-кафе “Стоп-Кадр” зібралось вісім учасників. Змагання тривали понад три години, зіграно 20 партій.
Як відзначив, головний суддя змагань, президент волинського шахово-шашкового клубу «Біла тура» Микола Проскуровський, учасники показали високий рівень підготовки та гарні результати.
Беззаперечними переможцями стали співробітники культурно-розважального центру Адреналін Сіті. Почесне третє місце здобув Анатолій Бєляков, друге місце – у Ігора Васіна. Переможцем турніру та володарем золотої медалі і кубка став Дмитро Васін. Призери змагань нагороджені подарунковими сертифікатами від “Адреналін Сіті”.
В цілому турнір виявився цікавим та напруженим. Є сподівання, що на наступний турнір збереться ще більше учасників, який відкриє нові імена шахістів.
Хто такі донори, що потрібно, щоб стати донором і чому це важливо для кожного, йшлося під час семінару “Краплина життя – важливість донорства”, організованого Бізнес-Академією PMBA. Захід відбувся в рамках соціального проекту “Живи відповідально!”.
Актуальність і важливість донорства зростає з кожним роком, адже негативні тенденції погіршення стану здоров’я населення, зростання кількості гострих захворювань, які потребують донорства, на жаль, зростає з кожним роком.
Як розповіла представник Волинської обласної станції переливання крові Валентина Крам, в Україні діє закон про донорство, яким визначено основні правові засади донорів. Відповідно до закону, донором може бути особа від 18 до 60 років, яка пройшла медичне обстеження та не має протипоказань щодо донорства за станом здоров’я. Мається на увазі, що особи, які мають такі серйозні захворювання як ВІЛ/СНІД, гепатити різних видів, туберкульоз не можуть бути донорами. До здачі крові допускаються донори, маса тіла яких не менше 55 кг.
Особа, яка є донором звільняється від роботи в день здачі крові або медичного обстеження, яке є обов’язковим перед здачею крові, зі збереження заробітної плати, а також має право на ще один додатковий вихідний день, який можна використати протягом року. Громадяни, які здали дві мінімальні дози крові мають право на 100% оплату лікарняних. Постійні донори – здали 60 доз крові – користуються пільгою 10% надбавки до пенсії.
Спеціаліст зазначила, що багато людей не зважуються ставати донорами через ризик зараження. Проте, запевнила пані Валентина, такі ризики є неможливими, адже нині обласна станція переливання крові укомплектована найсучаснішим обладнанням та для забору крові для кожного донора беруться стерильні укомплектовані набори. Протягом року у Волинській області донорами стають від 800 до 1000 осіб.
Пані Валентина детально розповіла про процедуру та найзатребуваніші види здачі крові. Зокрема, це звичайна здача крові 450 мл, яку можна робити через кожні 2 місяці, але не більше 5 разів на рік.
Плазмоферез ¬ сучасна технологія очищення крові від шкідливих речовин шляхом видалення і виведення забрудненої плазми. Таку процедуру можна проводити через кожні 2 тижні. Плазма використовується частіше у медичній практиці. Також з неї виготовляють препарат “Альбумін”, необхідний для хворих.
Третій вид – це донорство тромбоцитів, яке є дієвим способом лікування онкозахворювань. Такий вид донорства зараз дуже затребуваний, особливо у дитячій онкології.
Засновник громадської ініціативи “Краплина життя” Олександр Плісецький розповів, що їхня організація зародилась у 2013 році та ставила собі за мету популяризувати донорство і створити базу донорів, які б могли на постійній основі при потребу здавати кров.
За три роки існування “Краплини життя” до неї долучилися 280 постійних донорів. Проте, цього недостатньо аби допомогти всім. Олександр Плісецький зазначив, що за останній час значно зросла кількість хворих на онкологію, які потребують донорів. Тож закликав усіх небайдужих ставати донорами.
Долучитися до “Краплини життя” можна у соцмережі Фейсбук та більш детально дізнатися про донорство.
Головним стимулом до здачі крові, на думку Олександра Плісецького, є моральний аспект. Адже донор здає кров конкретній людині, дитині, і таким чином рятує їй життя. Усвідомлення цього спонукає ставати донором на постійній основі.
Життя дуже непередбачуване і кожен може опинитися у складній ситуації. А щоб врятувати життя, не обов’язково бути героєм.
6 червня о 17 год. PMBA Бізнес-Академія запрошує на семінар “Краплина життя” – важливість донорства.
Захід відбудеться у срібній залі кінотеатру “Адреналін” – в рамках корпоративної соціальної відповідальності, який організовуємо за проектом “Живи відповідально”.
У яких випадках ви стикаєтесь із поняттям “донор крові”?
Зазвичай це відбувається, коли постає питання оперативного втручання або, коли у вашій родині планується поява нового члена сім’ї. Також це можуть бути критичні ситуації, в яких ваша кров рятує чиєсь життя, а можливо, і життя ваших близьких. Тому – це стосується кожного!
А ще, донорство корисне і часто потрібне людям, які добровільно погоджуються бути донорами. Воно знижує ризик виникнення захворювань серцево-судинної системи, дозволяє позбутись надлишків заліза в організмі, що можуть викликати онкологічні захворювання.
Щоб дізнатись більше куди і до кого звертатись з питань донорства у разі нагальної потреби, як самим стати донором і врятувати не одне життя та чим може бути корисне донорство крові, запрошуємо Вас відвідати зустріч із Олександром Плісецьким, засновником громадської ініціативи “Краплина життя” та представником Волинської обласної станції переливання крові.
Щоб врятувати життя, не завжди потрібно бути героєм!
Чекаємо вас на зустрічі, яка відбудеться у вівторок 6 червня о 17:00 у кінотеатрі «Адреналін» (срібна зала).
Вхід вільний.
У четвер, 25 травня, у Галереї сучасного мистецтва «Арт-кафедра» відбулося закриття виставки знаного київського художника Петра Бевзи із назвою «Антологія», під час якого усі гості отримали змогу не лише ще раз переглянути експозицію, відшукавши у ній нові сенси і рефлексії, а й поспілкуватися з митцем в рамках творчого дискурсу.
«Антологія» – найповніший проект художника. У ньому 47 творів, створених у період з 1996 по 2017 рік. Основою проекту є полотна із циклу «Йордань», доповнені роботами з інших циклів, більшість з яких ніде не виставлялись.
Завданням розмови стало осмислення поступу сучасного українського мистецтва в контексті викликів, що постають перед художниками сьогодення.
Керівний партнер галереї Леся Корсак нагадала усім присутнім основні життєві і творчі віхи Петра Бевзи.
«Петро Бевза займається не лише живописом, він скульптор, фотограф, займається ленд-артом, відео-артом, за його сюжетом було знято фільм. Окрім того, має талант поета», – зазначила пані Леся.
Мистецтвознавець Зоя Навроцька розповіла, чим діяльність «Арт-кафедри» відрізняється від сотень інших мистецьких просторів.
«Наша галерея намагається відносити старі традиції, представити твори, які впливатимуть на суспільство, на сучасників. Саме тому ми не просто хочемо завершити цей проект, а й детально обговорити його, зробити наукові висновки, відкрити собі нові бачення звичного».
Творча імпреза складалася із кількох частин. Спершу автор в рамках дискурсу роздумував над проблемою ідентифікації сучасного мистецтва, згодом у творчому та науковому полі дискутував із гостями, а насамкінець провів міні-екскурсію своєю експозицією, під час якої розповів про секрети створення окремих полотен.
Кольори, фактури, сюжети, глибинні сенси у кожній роботі – Петро Бевза, здавалося, залишився в кожному невипадковому мазку фарби, у кожному ретельно продуманому образі чи спонтанному виплеску вражень.
Найцікавіші думки із творчої лекції митця.
***
Художник мусить бути «другом часу», бо інакше ризикує стати неактуальним.
***
Існує дві теорії сучасності. За однією, сучасність – одна для всіх, чому дуже активно сприяють технічні можливості, зокрема Інтернет. За іншою, для кожного суспільства – своє відчуття сучасності і навіть в межах одного суспільства бувають абсолютно паралельні відчуття реального сьогодення.
***
Живопис має найширше поле для пристрасного вираження.
***
Сучасність рухається вперед і потребує нових визначень у мистецтві. Зараз можемо спостерігати, що на зміну терміна «contemporary» приходить ще сучасніший – «art today».
***
Ми маємо такі колосальні технічні можливості бути в курсі усіх мистецьких подій світу! Тепер постає питання лише у внутрішній готовності прийняти усе це і передати ще комусь. А головне усвідомити, у чому саме наша українська творча таємниця, чим ми можемо поділитися зі світом?!
***
А буває ж по-різному, не всім художникам щастить. Буває, зробив виставку – і нічого, зробив – і нічого, зробив – і нічого. На четвертий раз не зробив, а спився чи звів рахунки з життям. Часто український художник не може годувати сім’ю лише з продажу своїх картин.
Втім, так само важливо не просто мати якогось так спонсора, важливий синтез митця-пасіонарія, мецената-пасіонарія і критика-пасіонарія. Якщо ж немає стрижня в людині, то жоден меценат їй не допоможе.
***
Війна загострює відчуття пропорцій. В епоху Відродження, наприклад, усі постійно воювали, але мистецтво від того не зупинило свій поступ. Ми не можемо собі дозволити повністю заблокувати мистецтво до кінця війни, у нас не буде просто часу чекати кілька повоєнних поколінь, аби нарешті почати творити.
***
Часто у Європі нас знають лише за маркерами Чорнобилю і футболіста Андрія Шевченка. Звідки ж у тій країні мистецтво, думають іноземці. Саме тому необхідно виходити на міжнародний рівень і показувати щось абсолютно сучасне і в ту ж мить українізоване.
***
Концепція не лише мистецтва, а й всього життя – простір між любов’ю і страхом. От мене і носить від одного краю до іншого.
***
Був такий період, коли в розпал революції на Майдані тобі зовсім не страшно, а потім приходиш у майстерню і жахає проста чорна хмара за вікном. Я дуже довго не міг покласти на полотно чорну фарбу, бо страшно! Нічого не міг вдіяти з тим концентрованим страхом. А чорний колір – необхідний, бо завжди треба грати на контрасті. То я використовував його як основу, а потім швидко додавав відтінків, бо страх переповняв.
***
Раніше у мене було 3 важливих глядачі, яким я довіряв. Мама, філософ Сергій Кримський і мій син Володя. І вони з трьох поглядів помічали весь спектр того, що було мені важливим. А після смерті мами і Кримського, переїзду сина закордон я не знаю, хто мій перший глядач.
***
Якось мою картину купили, оглядаючи її вночі, загорнену у целофан при світлі ліхтарика мобільного телефону.
***
Луцьк справив на мене сильне враження, навіть чи не найсильніше! Перед відкриттям виставки я відвідав музей Волинської ікони, а потім усі ті обличчя з дивовижних ікон спустилися на мою виставку…. Усі ви – це ті обличчя! Мужні чоловіки і красиві жінки… Ви ж знаєте, які у Луцьку красиві жінки!
Вже традиційно працівники компаній, що входять до Інвестиційної Групи VolWest Group, організували толоку з прибирання Луцька. Понад 150 співробітників очистили вулицю Карбишева, Конякіна та територію промзони району КРЗ від сміття.
Озброївшись палицями для наколювання, рукавицями і гарним настроєм всі вирушили на прибирання. Кожна компанія отримала свою ділянку для роботи. Долучилися до толоки не лише рядові працівники, а й топ-менеджери та керівники бізнесів.
Як зазначила керівник КСВ-проектів компанії Вікторія Матвіюк, такими заходами компанія формує “екологічну” свідомість як працівників, так і пересічних громадян, і на власному прикладі показує, що чистота довкілля залежить від нас.
“Ми спеціально не організовували толоку перед Великоднем, адже є досвід, що ще до свят недобросовісні громадяни знову викидають сміття. Вже традиційно ми прибираємо промзону вулиці Карбишева і КРЗ, де зазвичай скидається найбільша кількість відходів і куди комунальні служби міста та міські толоки, на жаль, не доходять.
Щоб захистити довкілля наша Інвестиційна Група закликає кожного докласти зусилля та зменшити вплив нашої діяльності на екологію”, – зазначила Вікторія Матвіюк.
Сміттєвий “врожай” вразив своєю різноманітністю: паперові стаканчики, пластикові пляшки і посуд, одяг, взуття і цілі пакети з побутовими відходами викинуті на обочини і схили доріг.
Протягом кількох годин назбирали більше 500 мішків сміття. Варто відмітити, що у порівнянні з минулим роком, його стало трохи менше. Поки тривала толока небайдужі водії підтримували прибиральників сигналами автомобілів, а пасажири на зупинках громадського транспорту дякували за гарну ініціативу.
Мережа супермаркетів “Наш Край” отримала подяку від волинського волонтерського руху “Меценати для солдата” за активну громадську позицію та вагомий внесок у підтримку бійців АТО, ветеранів війни та родин Небесного Легіону.
Зокрема, координатори проекту МдС висловлюють щиру подяку за тісну співпрацю та вагомий внесок у спільний фронт для захисту і перемоги України.
“Завдяки вам, можемо впевнено стверджувати, що в Україні є нація, адже ви – надійна опора для наших Героїв АТОвців та родин Небесного Легіону Волині”, – йдеться у листі.
З нагоди найбільшого християнського свята мережа супермаркетів “Наш Край” привітала людей з обмеженими фізичними можливостями з Великоднем. Радість Христового Воскресіння цього року змогли відчути підопічні Луцької міської організації інвалідів, більшість з яких самотні літні люди, які потребують елементарної уваги і піклування.
До свята мережа “Наш Край” передала 38 продуктових наборів до великоднього кошика.
Вікторія Матвіюк, заступник генерального директора з корпоративної соціальної відповідальності: “У своїй КСВ-діяльності ми реалізовуємо програми для соціально-вразливих верств населення. Особливо потребують доброти та уваги літні люди та люди з обмеженими фізичними можливостями. Варто зробити все для того, щоб вони відчували, що про них піклуються.”
Напередодні Великодня мережа супермаркетів “Наш Край”, що входить до Інвестиційної Групи VolWest Group, відправила паски для бійців на Схід та солдатів луцької військової частини.
Відтак, 500 виробів смачної пасхальної здоби вже поїхали у селище Станиця -Луганська Луганської області для бійців 14 окремої механізованої бригади.
Ще 100 пасок передали для військовослужбовців військової частини 1141 Національної гвардії України м. Луцька.
Святкову випічку на передову доправлять волонтери.
Вікторія Матвіюк, заступник генерального директора з корпоративної соціальної відповідальності: “Сьогодні дуже важливо, аби допомога нашим захисникам не зменшувалася. Наша підтримка особливо потрібна для тих хлопців, які зараз перебувають на передовій. Передати бійцям паски – це можливість передати їм відчуття родинного свята та висловити свою подяку”
Інвестиційна група VolWest Group представила звіт про свою діяльність у сфері корпоративної соціальної відповідальності за 2016 рік.
Корпоративну соціальну відповідальність Інвестиційна Група розвиває із моменту свого заснування, проте, вперше у цьому році імплементувала її у довгострокову бізнес-стратегію розвитку. Була сформульована власна місія у даному аспекті та поставлено ряд цілей для реалізації у кілька наступних років.
Віктор Корсак, доктор економічних наук, голова ради директорів VolWest Group:
«Ми є палкими прихильниками твердження, що корпоративна соціальна відповідальність (КСВ) – це відповідальність тих, хто приймає бізнес-рішення, перед тими, на кого ці рішення націлені, що забезпечує сталість розвитку, як організації так і суспільства.
На нашу думку саме, «залізний закон відповідальності», який був сформульований К. Девісом у середині 1960-х років, суть якого полягає у тому, що ті, хто не беруть на себе відповідальності, адекватної їхній владі, у результаті втратять цю владу, повинен стати основною мотивацією бізнесу при впровадженні КСВ.
В основу нашої парадигми корпоративної соціальної відповідальності, ми заклали дві ключові категорії – це «сталість» та «баланс», у нашому розумінні «сталість» – це задоволення сьогоднішніх потреб таким чином, щоб їх також могли задовольнити майбутні покоління, на наш погляд, «баланс» полягає у динамічній рівновазі між вирішенням наших комерційних завдань та задоволенням соціальних, економічних та екологічних потреб регіонів де працюють наші компанії.»
VolWest Group визначили три основних напрямки розвитку КСВ: економічний, соціальний та екологічний.
У економічному напрямку компанія допомагає досягти успіху у власній справі підприємцям, надає їм апробовану бізнес-модель, консультує та навчає своїх майбутніх партнерів, що дозволяє їм стати власниками стабільного бізнесу.
У соціальному аспекті Інвестиційна Група пропагує здоровий спосіб життя, в тому числі фізичну активність, та здорове харчування, впроваджує власні програми для соціально-вразливих верств населення, надає підтримку спеціалізованим дитячим закладам та місцевим організаціям, що опікуються людьми, які потребують допомоги.
У екологічному аспекті компанія турбується про довкілля задля майбутніх поколінь, тому реалізовує програми щодо зниження забруднення навколишнього середовища та ініціює заходи з метою раціонального використання невідновлюваних ресурсів, а також формує відповідальне ставлення до навколишнього середовища у всіх стейкхолдерів та залучає їх до спільних дій.
Корпоративна соціальна відповідальність повинна приносити користь як суспільству, так і бізнесу, працювати на їхнє спільне благо. Основна суть, коли компанія приймає для себе соціальну складову, як частину свого бізнесу, полягає в тому, що необхідно завжди брати її до уваги у всіх бізнес-процесах: у маркетинговій діяльності, в інвестуванні, у впровадженні нових технологій і т.д.; та на всіх етапах планування. Тоді бізнес буде формувати навколо себе відносини, які базуються на засадах довіри та лояльності, що забезпечить йому успіх, як в короткостроковій так і у довгостроковій перспективі.
Детально ознайомитися зі звітом Інвестиційної Групи VolWest Group про діяльність у сфері корпоративної соціальної відповідальності за 2016 рік можна ознайомитись тут: Звіт_КСВ_2016_pdf
31 березня у Галереї сучасного мистецтва “Арт-кафедра” відкрилась виставка київського художника Петра Бевзи під назвою “Антологія”.
Захід зібрав широке коло шанувальників українського зображального мистецтва. Подивитися на твори і безпосередньо познайомитися з автором чудових полотен, прийшли студенти та творча інтелігенція міста.
“Антологія” – найповніший проект художника. У ньому 47 творів. Основу проекту становлять полотна із циклу “Йордань”, доповнені роботами з інших циклів, більшість з яких ніде не виставлялись, а окремі були востаннє виставлені у 2000 році. Твори об’єднує те, що зовні вони наче прості, але цією простотою митець пишається, відкидаючи усе зайве і лишаючи те, що він хотів донести до людей. Чудова колористика, поєднання фігуративного і не фігуративного зображення – усе це картинах художника.
Керуючий партнер галереї Леся Корсак розповіла основні життєві і творчі віхи Петра Бевзи.
“Петро Бевза займається не лише живописом, він скульптор, фотограф, займається ленд-артом, відео артом, за його сюжетом було знято фільм. Окрім того, має талант поета.”, – зазначила Леся Корсак.
Мистецтвознавець Зоя Навроцька: ” Колись Флобера запитали чий праобраз мадам Боварі. Він відповів: “Мадам Боварі – це я”. Те, що ми бачимо – це художник. Задумливий, пригнічений, веселий. Художник, працюючи над полотном, лишає в ньому частинку себе, свого світу. Разом з тим, він відображає наше життя, наш час, нашу присутність в тих речах.”
На запитання чи може мистецтво стати зброєю для України, Петро Бевза відповідає, що у художників немає іншого вибору.
“Немає художників, які живуть минулим. Ми всі сучасники. Головне вчасно реагувати на виклики сьогодення. А події в Україні лише загострюють ці виклики. Кожен з нас робить той вибір, який він робить самостійно. В моїй ділянці, я бачу ці виклики в пропорціях. Буду намагатись побудувати інший час простір”, – ділиться художник.
На виставку завітали й луцькі художники, які поділилися враженнями від творів. Зокрема, мисткиня Галина Івашків порівняла картини митця зі спалахами блискавки. Волинська майстриня Катерина Ганейчук: “Перша думка, яка мені прийшла – алхімік. Ви замішуєте людське з Божим. Ви закладаєте багато символів – і виноградні лози, стежки, драбини. В той же час Ви берете світло , землю. Це не просто живопис, це вибухова, даюча енергію поверхня.”
Виставка діятиме до кінця травня.
Рекламна компанія «Арт Хаус» » та компанія «Техно Модуль», що належать інвестиційній групі VolWest Group, сьогодні висадили 30 саджанців туї, щоб облагородити та озеленити дитячий майданчик при дитсадку №40 міста Луцька. Вихователі та дітки садочку активно долучились до процесу посадки рослин. Вони із захватом допомагали розставляти саджанці, слухали із цікавістю настанови вихователів та поливали деревця.
Це вже другий захід соціальної ініціативи «Еко-майбутнє наших дітей» з озеленення дитячих майданчиків, який проводять компанії інвестиційної групи VolWest Group. Перший захід відбувся 3 листопада минулого року на території дитсадку №10. Мета даного проекту є екологічне та естетичне виховання дітей для гармонійного розвитку особистості та усвідомлення підростаючим поколінням себе як частини природи.
Андрій Чаптіков, директор рекламної компанії «Арт Хаус»
«Ми вважаємо, що проект «Еко-майбутнє наших дітей» повинен активно розвиватись і надалі, тому із радістю відгукнулись дізнавшись про потребу дитячого садочка. Ми переконані, що діти повинні змалечку спостерігати й відчувати красу й гармонію природи, навчатись на прикладі догляду за нею та знати змалечку про культуру поведінки на природі».
Тарас Богомазюк, генеральний директор компанії «Техно Модуль»:
«Озеленення територій, де граються дітки – це також і турбота про їх здоров’я та екологію. В наш час дуже важливо, щоб у великих містах де постійно йдуть забудови, відбувається засилля автотранспорту діти повинні мати зелені гарні майданчики. Це чудовий проект спрямований на найменших мешканців нашого міста, адже діти – це наше сьогодення і наше майбутнє.»
Волонтерський проект «Braille Studіo» у партнерстві з холдингом «CID MEDIA GROUP» продовжує створювати періодичне видання для читачів з вадами зору.
Другий номер газети «Сім’я і дім» шрифтом Брайля вийшов 29 березня 2017 року у статусі квартальника. Тут зібрані матеріали редакційного колективу, які не втратили своєї актуальності і залишаються цікавими і корисними читачам, пише Район.Луцьк.
«У випуску традиційно знайдете мотиваційні історії, репортажі про життя краю, найважливіші новини. Але ми врахували побажання читачів, які мали можливість ознайомитися з першим номером. Зокрема, ми збільшили обсяг матеріалів і розширили тематику. Тепер у газеті ще є матеріали про моду, спорт, стосунки, кохання та авторські колонки», – розповіла редакторка газети «Сім’я і дім» шрифтом Брайля Наталка Пахайчук.
Крім того, у другому номері дебютувала незряча авторка Марія Кревська. Дівчина працює психологом у ЗОШ села Гірка Полонка, але захоплюється журналістикою і навіть робила спроби публікуватися у ЗМІ.
«Так, Марія стала маленькою частинкою нашої великої команди», – додав шеф-редактор холдингу «CID MEDIA GROUP» Ігор Денисевич.
Проект здійснюється в рамках програми корпоративної соціальної відповідальності холдингу «CID MEDIA GROUP».
Меню рельєфно-крапковим шрифтом тепер буде у всіх закладах мережі «Тарантелла», яка розпочала співпрацю з соціальним проектом «Braille Studio».
Потестувати меню і страви з нього адміністрація «Тарантелли», що на проспекті Волі, 9, запросила незрячих 29 березня. Врахувавши побажання і зауваження цільової аудиторії, меню шрифтом Брайля з’явиться ще в одній піцерії мережі – на вулиці Ковельській, 40.
«Зробити меню доступне людям з вадами зору нам запропонував керівник місцевого осередку «Генерація успішної дії» Віталій Ткачук і ми відразу погодилися, бо участь у такому важливому проекті насправді велика честь і наш громадянський обов’язок. Сподіваюся, що наш заклад припаде до душі лучанам, які ще не мали можливості самостійно зробити у нас замовлення, і вони будуть охоче приходити в «Тарантеллу» зі своїми сім’ями та друзями», – сказала директорка мережі Тетяна Скрипчук.
«Тарантелла» стала першою мережею піцерій обласного центру, яка доступна незрячим відвідувачам. Можливість видавати поліграфію рельєфно-крапковим шрифтом з’явилася півроку тому, відколи запрацював соціальний проект «Braille Studio».
Даний проект впроваджений в рамках корпоративної соціальної відповідальності Інвестиційної Групи VolWest Group, в яку входить мережа “Тарантелла”.
Довідково.
Мережа закладів ТМ «Тарантелла» – це сім’я демократичних пі церій, яка пропонує своїм відвідувачам широкий асортимент справжніх італійських страв.
Запрошуємо на презентацію Всеукраїнської акції «Озвучимо книжки для незрячих» 29 березня у Луцьку відбудеться презентація Всеукраїнської акції «Озвучимо книжки для незрячих» Захід відбудеться у піцерії «Тарантела» (проспект Волі, 9) о 14:00 год. Учасники: «Видавництво Анетти Антоненко» (Київ) «Braille Studio» (Луцьк) «CID MEDIA GROUP» (Луцьк)
«Видавництво Анетти Антоненко» (Київ) розпочинає у Луцьку регіональний етап Всеукраїнської акції «Озвучимо книжки для незрячих».У проекті уже взяли участь три медіакомпанії з Києва, Вінниці і Сєвєродонецька Луганської області.
У Луцьку партнером соціального проекту «Видавництва Анетти Антоненко» стала компанія «CID MEDIA GROUP», у структурі якої працює радіо «СІД-FM». Луцькі радійники взялися за виготовлення аудіо версії роману Ірени Коваль «Незаземлені».
Під час заходу також буде презентація другого номера тижневика «Сім’я дім», надруковану шрифтом Брайля, серед авторів якого вперше з’явилася незряча Марія Кревська.
Також піцерія «Тарантела» презентуватиме перше у свої мережі меню доступне для незрячих.
Запрошуємо представників ЗМІ.
19 березня працівники компаній, що належать Інвестиційній Групі VоlWest Group, мали можливість переглянути український фільм “Інфоголік”, що відбувся у КРЦ “Адреналін Сіті” в рамках соціального проекту “Дивись українське».
Сюжет нового комедійного фільму розгортався навколо сучасної проблеми людства: зростанням кількості інформації, яку ми «споживаємо» щодня та збільшенням часу, який люди проводять за сматрфонами у соцмережах.
Цей проект компанія започаткувала, щоб знайомити працівників із новинками українського кінематографу та у такий спосіб підтримувати вітчизняний відеопродакшн.
Журі визначило кращі графічні роботи, створені за мотивами серіалу «Гра престолів», та нагородило переможців конкурсу.
Вручення нагород відбулося у четвер, 16 березня, в арт-кафе «Стоп-кадр».
Нагадаємо, що організатором конкурсу став медіа-холдинг CID MEDIA GROUP у партнерстві з галереєю сучасного мистецтва України «АРТ-КАФЕДРА».
Ініціатор конкурсу, дизайнер Дмитро Авраменко, розповів присутнім про те, як виникла ідея конкурсу.
«Я побачив роботи Ольги Желай і Остапюка Андрія. То були гарні роботи, саме на цю тематику і виникла ідея організувати конкурс. Ми спробували його запустити і ось що у нас вийшло. Я гадаю, що вийшло непогано», – розповів Дмитро Авраменко.
На фінал конкурсу організатори відібрали 15 найкращих робіт, серед яких і визначили переможців у трьох номінаціях – ручна графіка, цифрова графіка та герби.
Членами журі були провідні луцькі діячі культури та мистецтва – мистецтвознавці, живописці та дизайнери. Зокрема, важливим гостем заходу та високоповажним суддею став голова Луцького осередку спілки дизайнерів України, дизайнер В’ячеслав Шмельов.
Переможців трьох номінацій нагородили дипломами І,ІІ та ІІІ ступенів, а також цінними призами.
Не обійшовся конкурс і без гран-прі нагороди. Переможцем у цій номінації стала Богдага Чугай.
Дівчина розповідає, що поповнила лави фанатів серіалу тільки після оголошення конкурсу. Аби створити малюнок, переглядала «Гру престолів» та обирала найяскравіших персонажів. За словами дівчини, на створення роботи пішло чимало часу – близько двох тижнів малюнок творився та вдосконалювався. Проте результатом Богдана задоволена, адже саме він отримав найвищу оцінку високоповажного журі.
«Конкурс мотивував мене дивитися цей серіал. Я відбирала найпозитивніші і найцікавіші моменти, героїв, які вразили мене найбільше і виконала таку роботу. Малювала її тижні два. Це відбувалося поступово, я думала, як на папері виразити усе, що уявляла», – поділилася дівчина.
Усі роботи, які дійшли до фіналу конкурсу, будуть розміщені у «Стоп-кадрі» ще протягом двох тижнів. Тож усі поціновувачі мистецтва та фанати улюбленого серіалу матимуть змогу переглянути їх та зануритися у світ фантастики.
Фото Романа ДОМБРОВСЬКОГО
Виявляється, отримати струнку фігуру і відмінну фізичну форму можна без жорстких виснажливих дієт і багатогодинних занять фітнесом. В більшості випадків для того, щоб добитися ідеальних форм, досить нормалізувати своє харчування, змінивши свій раціон і принципи щоденного споживання їжі.
Про прості секрети гарної фігури йшлося під час семінару “Готуємо фігуру до літа без жодних дієт” від Бізнес Академія Практичного Менеджменту РМВА. Захід відбувся в рамках корпоративної соціальної відповідальності та спрямований на популяризацію здорового способу життя.
Як досягти бажаного результату розповів персональний тренер, дієтолог-консультант, майстер спорту України з кікбоксингу, засновник проекту здорового харчування EatFit Тарас Колодій.
Слухачі семінару мали можливість поставити спікеру запитання та з’ясувати важливі для себе моменти у правильному харчуванні, фізичних навантаженнях, дієті.
Перш за все, потрібно дотримуватись здорового харчування та споживати продукти з низьким глікемічним індексом, такі як овочі, крупи, цільнозерновий хліб з борошна грубого помелу, яйця, сир, воду у достатній кількості. Натомість максимально виключити зі свого щоденного раціону такі продукти як картопля, хліб та випічку з вищого ґатунку, солодощі. У меню повинні входити різноманітні страви, приготовані з капусти, моркви, буряка, зеленого горошку, ріпчастої цибулі, огірків, помідорів, зелені, будь-які свіжі фрукти і натуральний сік. Пам’ятайте, чим менше термічної обробки отримує їжа, тим вона корисніша.
Наступним критерієм є дотримання норм раціонального харчування або ж ритміка харчування.
Щоб не відчувати перепадів голоду потрібно їсти кожні 3 години. При чому, сніданок має бути максимально калорійним. Кількість калорій, які повинен отримати організм протягом дня можна розрахувати за простою формулою Вага х 24 х 1,4. Тобто, якщо ви важите 90 кг ваша швидкість обміну речовин (метаболізм) буде дорівнювати 90 х 24 х 1,4 = 3024 кілокалорії. Стільки вам потрібно з’їдати кілокалорій в день. Що б важити 90 кг. Для схуднення або набору – задайте бажану вагу замість своєї. Тепер користуючись таблицями калорійності, які ви легко знайдете в інтернеті, лишилось підібрати раціон.
Якщо ж хочеться чогось солоденького, слід пам’ятати, що солодощі повинні становити не більше 10% від кількості спожитих калорій. З’їжте яблуко або шматочок домашньої випічки – це чудові замінники “пластилінових” шоколадок.
Наступним “пазлом” здорового способу життя є рухова активність. Якщо ви працівник офісу і мало рухаєтесь, намагайтесь більше ходити пішки. За день людина має зробити 6-7 тисяч кроків. Зафіксувати це вам допоможе спеціальний прилад крокомір, який можна прикріпити до одягу і ходити з ним цілий день. Не обов’язково виснажувати себе інтенсивними тренуваннями в залі, можна займатись малоінтенсивними заняттями вдома не менше 1 години щодня.
Надважливою умовою є ведення здорового способу життя: помірно вживати алкоголь, не палити, відмовитися від шкідливих продуктів – чипсів, мівіни, сухариків, майонезів, пива.
Досягти гармонійного розвитку та підтримувати імідж власного тіла можна тільки з позитивним, творчим настроєм.
Загалом, семінар видався пізнавальним і корисним для його учасників.
11 березня у Бізнес Академії Практичного Менеджменту PMBA відбувся черговий тренінг “Фінанси для нефінанситів” в рамках безкоштовної програми “Від ідеї до стартапа” для учасників АТО та членів їх сімей.
Нагадаємо, що зазначена навчальна програма стартувала у PMBA наприкінці жовтня 2016 р. в рамках корпоративної соціальної відповідальності Інвестиційної Групи “VolWest Group” та розрахована для тих, хто був відірваний від свого соціального життя, кому довелось змінювати сферу діяльності та тих, хто прагне пришвидшити свій період соціальної адаптації і твердо стати на ноги, започаткувавши власну справу.
39 зареєстрованих слухачів програми зможуть отримати цілісне та системне бачення усіх аспектів бізнесу, розуміння сучасних підходів до побудови стратегії бізнесу, управління людськими ресурсами, маркетингом та фінансами, застосування інформаційних технологій у бізнесі.
23 лютого в Галереї сучасного мистецтва України “Арт-кафедра” відбувся майстер-клас художниці театру і живописця, педагога Галини Івашків. Двадцять п’ять учаcників майстер-класу створювали картини на тему “Мелодії весни” у техніці сухої пастелі.
Організували захід галерея “Арт-кафедра” спільно з Художнім музеєм м. Луцька, Луцькою дитячою художньою школою та Волинським обласним училищем культури і мистецтв ім. І. Стравінського.
Як розповіла Галина Івашків, у кожному творі має бути багатозначність, він має містити в собі, те, що у голові, душі, серці і вправній руці художника.
Тема майстер-класу обрана не випадково. Адже весна – найчуттєвіша пора року, сповнена світла, ніжності, буяння природи. Пробудження землі навесні надихає художника на створення воістину прекрасних творів.
Художниця описала кожен з періодів весни.
“Рання весна – це ніжність. Це ніби ангел, що йде босими ногами по душі. Згодом, земля народжує паростки, квіти,кольори. І, зрештою, травнева пора – пора буяння і шаленства”, – розповідала мисткиня, надихаючи своїх учнів працювати уявою, переживаннями, відчуттями.
Протягом трьох годин під ліричні ноти класичної музики учасники майстер-класу створювали свою мелодію весни. У когось вона вийшла яскрава, в інших – ніжно пастельна і мрійлива, ще в інших – яскрава і різнобарвна.
Як розповіли організатори, всі твори учасників майстер-класу можна побачити в арт-кафе “Стоп-кадр”.
Актуальність та особливості корпоративної соціальної відповідальності бізнесу обговорювали учасники форуму “West CSR Forum-2017”, що відбувся в луцькому “Адреналін Сіті” 3 лютого.
Під час зустрічі, організатором якої стала інвестиційна компанія VolWest Group спільно з Бізнес Академією Практичного Менеджменту РМBА, своїми знаннями і досвідом з присутніми ділилися представники українських та міжнародних компаній. Зокрема, інвестиційної групи Volwest Group, торговельної мережі SPAR, “1+1 Медіа”, компаній “Syngenta”, “АСТАРТА”, “Jurimex”, “Ернст енд Янг” , мережі заправок ОККО, “Нової пошти”, тощо.
“Корпоративна соціальна відповідальність стає одним з ключових факторів успіху компанії”, – зазначив доктор економічних наук, голова Ради директорів Volwest Group Віктор Корсак. На його думку, низинним щаблем розвитку системи КСВ має стати соціальна відповідальність держави, яка б задовольняла потреби бізнесу. Також важливими умовами розвитку КСВ він називає оптимізацію податкового законодавства, подолання корупції та попередження рейдерства, які сьогодні заважають нормальному розвитку бізнесу в Україні.
Наступний спікер, керівник Центру “Розвиток КСВ” Марина Саприкіна, порівняла соціальну відповідальність та благодійність.
“Благодійність – це нормально, але КСВ – значно ширше”, – заявила вона.
Практично 90 % підприємств перестають давати гроші на благодійність в кризові часи. Якщо ж в компанії прописані програми, то вони в такому випадку скорочуються, але все ж зберігаються.
Марина Саприкіна навела приклад, коли КСВ та благодійність можуть працювати спільно. Компанія IKEA, зокрема, створила в Норвегії інсталяцію приміщення площею 25 метрів квадратних, яке відтворює умови проживання в Сирії. 40 тисяч людей щодня відвідували цю інсталяцію і таким чином вдалося зібрати 22 мільйони євро на підтримку жителів цієї країни.
Менеджер з міжнародного розвитку торгівельної мережі SPAR Марчін Плошай розповів про історію розвитку та успіху корпорації SPAR, яка є однією з найбільших світових продуктових мереж. Вона представлена в 42 країнах і 4 континентах, має більш ніж 12 тисяч магазинів.
Президент Форуму відповідального бізнесу Польщі Мірелла Панік за допомогою Skype-зв’язку озвучила деякі механізми КСВ, а також зауважила, що багато менеджерів сьогодні бачать соціальну відповідальність як стратегічний напрямок.
Цікавою доповіддю про розвиток КСВ в Іспанії зі слухачами поділився директор міжнародних питань організації Foretica Томас Серкович. За його словами, програми КСВ в Іспанії мають величезну підтримку від Уряду, створені державні, регіональні і навіть місцеві програми, а також спеціальні організації, що займаються питаннями корпоративної соціальної відповідальності.
Томас Серкович також наголосив, що основні напрямки іспанської економіки спрямовані на розвиток КСВ, серед яких екотуризм, вирощування органічних продуктів, вітрова і сонячна енергетика. Таким чином, економіка держави підштовхує компанії до розвитку КСВ.
Томас Серкович розповів, що найбільшим “головним болем” для потужних корпорацій світу є екологічно-соціальні аспекти: вони турбуються про воду, кліматичні зміни, нерівність.
Він навів результати щорічного опитування, що проводиться серед 1000 працівників компанії. Результати показують, що “хороша компанія” у розумінні працівників та, яка турбується про своїх співробітників, про довкілля, і набагато менш важливим є рівень заробітної плати. Отож, КСВ – це не те, на що ви витрачаєте свої гроші, КСВ – це те, як ви “робите ” свої гроші.
Марина Гриценко, керівник групи з корпоративної соціальної відповідальності “1+1 Медіа” розповіла про підтримку своїх працівників у кризові часи, проекти для допомоги українському населенню.
Представниця “1+1 Медіа” згадала проект “Ті, що вражають”. Під час нього, відомі українці відвідували українські міста, в яких зустрічалися з молоддю. Вони розповідали про свої перші кроки до успіху. Більше того, студенти мали можливість особисто поспілкуватися з ними.
Керівниця департаменту з КСВ української агрокомпанії “АСТАРТА”, яка працює у 8 областях країни, Світлана Мозгова поділилася досвідом співпраці з регіонами та розповіла про корпоративну соціальну відповідальність в селах.
З її слів, компанія співпрацює із майже з 250 сільськими радами. “АСТАРТА” обрала для себе ключові напрямки допомоги: медицина, освіта, охорона довкілля, розбудова села й інфраструктури. Аграрна компанія, зокрема, фінансує ремонт сільських шкіл, медичних закладів тощо. Проте найбільша цінність компанії, переконує пані Світлана, – люди.
“Заберіть від мене станки, залиште людей – я відроджу свій завод. Заберіть від мене людей – я нічого не зможу зробити”, – цитує вона засновника автомобільної компанії Ford Генрі Форда.
Про КСВ як конкурентну перевагу для розвитку бізнесу розповіла керівник КСВ проектів інвестиційної групи “VolWest Group” Вікторія Матвіюк. За її словами, компанія зосередилась на економічних, екологічних та соціальних проектах КСВ, серед яких розвиток підприємництва, покращення інфраструктури, підвищення занятості населення, впровадження маловідходних та ресурсозберігаючих технологій, формуванні “екологічної” свідомості працівників та споживачів.
Також вона детальніше розповіла про один із успішних КСВ-проектів мережі “Наш Край” під назвою “Живи відповідально!”, основним завданням якого є спонукати людей до раціонального ставлення до ресурсів, сортувати сміття та слідкувати за власним здоров’ям та харчуванням. За 9 місяців реалізації проекту в 11 магазинах мережі було встановлено інформаційні куточки здоров’я, де облаштовані скриньки для збору відпрацьованих батарейок та пластикових корків, встановлені тонометри, а у торгових закладах оптимізоване використання паперу та встановлені сміттєві баки для роздільного сортування сміття.
Учасники форуму упродовж дня дізналися про корпоративну соціальну відповідальність у багатьох аспектах: чи є корисною така практика для підприємств, як налагодити співпрацю між бізнесом, державою та громадськістю тощо.
Загалом під час КСВ-форуму, своїм практичним досвідом поділилися 16 спікерів. Після основної частини заходу відбулась панельна дискусія, де доповідачі і учасники форуму визначили, що корпоративна соціальна відповідальність – важливий напрям, значно ширший від благодійності, який дозволяє компаніям успішно розвиватися в сучасному бізнес-середовищі.
Львівський художник Микола Молчан привіз до Луцька виставку картин та арт-інсталяцій із концептуальною назвою «Межа».
Відкриття експозиції відбулося 27 січня у галереї сучасного мистецтва України «Арт-кафедра», що в КРЦ «Адреналін Сіті».
Микола Молчан – представник Ужгородської та Львівської мистецьких шкіл, викладач та художник, що не боїться експериментів.
Про основні віхи творчого та життєвого шляху митця розповіла керівний партнер галереї сучасного мистецтва «Арт-кафедра» Леся Корсак, зазначивши, що у майбутнього бачить автора ще й у царині архітектури.
«Окрім того, що пан Микола працює абсолютно у різних техніках та напрямах, він ще й дуже скромна людина. Переконана, що ми ще пишатимемося ним, як Іспанія пишається своїм Гауді, адже Гауді надихався природою, а Микола Мовчан творить роботи, надихаючись людиною у всіх її проявах», – поділилася пані Леся.
Мистецтвознавець Зоя Навроцька вичерпно розповіла про всі підтексти значень та поділилася професійним поглядом щодо робіт.
«Ми проживаємо разом із митцями час, життя, переживаємо їхні емоції, доторкаємося їхніх творчих планів. Кожна виставка – відкриття для нас, а ця особливо. Заходиш у залу і занурюєшся у простір вічної класики, у досі актуальний і по-новому захопливий Ренесанс. Це те, над чим роками працювали титани класичного живопису, а пан Микола демонструє його у сучасному прояві », – розповіла пані Зоя.
Микола Мовчан прагне показати людину у розрізі, з її емоціями, пластикою, народженням, смертю і вічністю в єдиній сув’язі.
Виставка демонструє красу людського тіла, велич людського характеру у графіці, емоції та внутрішні відчуття людини у яскравій палітрі пейзажів та суперечності, конфлікти та внутрішні пошуки в тематичних інсталяціях.
Усі твори Молчана – це не застиглі експонати, це демонстрація динаміки, вічного руху в кожній окремій картині. До слова, представлено інсталяцію «Серце», всередину якого можна навіть залізти.
Митець подякував організаторам виставки та усім своїм вчителям, без яких не зміг би створити те, що творить зараз.
«Мені пощастило з викладачами, які дали не лише знання, а й свободу вираження. Завжди у роботі у мене є якесь внутрішнє відчуття. Я розумію, наприклад, що не можна виставляти разом пейзажі та арт-проекти. Втім, з іншого боку, у мене є виправдання: я хотів показати в одному залі, як треба «розминати око» і бачити колір, аби мати право в іншому залі виставити просто білий макет. Це так, наче випрошуєш у мистецтва дозвіл», – розповів автор.
За словами художника, назва виставки символізує границю поділу, розрізнення періодів в його творчості. Переважно, це спроба осягнути розумом пластичну побудову природного творіння – тіла людини. Об’єктивна дійсність домінує в кожній роботі або циклах.
«Доля дарувала Миколі геніальний талант. Талант багатоколірності, багатожанровості, мистецької щедрості… Один чоловік перед відкриттям виставки глянув на картину і побачив у ній своє село. Насправді, то було зовсім не його село, але та теплота й енергія творення провокує такі-от щирі враження і спогади», – розповів про свої враження від робіт письменник та журналіст Іван Корсак.
Художниця Галина Івашків поділилася, що після зустрічі справді творчої особистості її наповнює така радість, з якою ходить ще з тиждень, і нестримно відразу хочеться й собі сісти за мольберт і закінчити усі розпочаті роботи.
Також, виставку відвідало чимало учнів художньої школи та студентів мистецьких спеціальностей, що дало підстави подумати у майбутньому над проведенням спеціального майстер-класу для охочих від Миколи Молчана.
А всі, хто ще не встиг роздивитися межі та поділи людини, живописні пейзажі та цілком реально залізти просто у чиєсь серце, зможуть зробити це протягом двох наступних місяців, доки виставка триватиме у Луцьку.
Луцьк, 3 лютого 2017р. – вперше відбудеться Форум «Корпоративна соціальна відповідальність (КСВ) як конкурентна перевага: досвід компаній в Україні». Організатори Форуму – Інвестиційна група VolWest Group, Бізнес-академія практичного менеджменту (PMBA), Центр “Розвиток корпоративної соціальної відповідальності” (Київ). Мета Форуму – продемонструвати вплив КСВ на конкурентоспроможність компанії.
Все більше компаній в Україні визначають корпоративну соціальну відповідальність як частину своєї стратегії. З кожним роком збільшується кількість нефінансових (КСВ) звітів українських компаній, оскільки КСВ вимагають основні групи стейкхолдерів: інвестори, споживачі і співробітники.
Під час Форуму учасники та спікери обговорять такі питання:
– Як КСВ впливає на діяльність і репутацію компанії.
– Чи дає корпоративна соціальна відповідальність конкурентну перевагу у боротьбі за споживача, талановитого співробітника і роботу в громаді?
– Кому потрібна нефінансова звітність компаній та як правильно її готувати.
Учасники поділяться практичним досвідом та розкажуть про свої історії успіху у реалізації КСВ-проектів не тільки в Україні, а й за кордоном.
Серед спікерів Форуму:
– Мірелла Панік, Форум відповідального бізнесу (Польща)
– Томас Серкович, Foretica (Іспанія)
– Олексій Яцюк, Нова пошта
– Марина Гриценко, група компаній 1+1
– Юлія Коваль, Jurimex, переможець Конкурсу 2016 “Бізнес, що змінює країну”
– Юлія Биба, EY
– Анна Тиховська, Галнафтогаз (ОККО) та інші.
Учасники форуму матимуть можливість отримати всебічну інформацію про важливість КСВ для бізнес-стратегії та переваги, які вона дає компаніям і суспільству. Форум відбудеться: 3 лютого, м. Луцьк, КРЦ «Адреналін Сіті», вул. Карбишева, 1. Початок заходу о 9:00 год. Участь у форумі безкоштовна. Реєстрація обов’язкова: зареєструватись потрібно на сторінці форумуhttp://csr.wmf.com.ua/ За додатковими питаннями звертайтесь до керівника проекту Вікторії Матвіюк, тел. (050) 378 09 03; e-mail: [email protected].
14 рік поспіль на Старий Новий Рік представники компанії, що входять до інвестиційної групи “VolWest Group” зібралися на корпоративний хокейний турнір з символічною назвою “Кубок Василя”. Змагання відбулися на хокейному полі КРЦ “Адреналін Сіті”.
Цьогоріч за звання кращого хокеїста боролися чотири збірні команди: керуючої компанії “VolWest Group”, компанії “Техно Модуль”, логістичної компанії “Smart Logistics” та Культурно-розважального центру “Адреналін Сіті”, до яких також увійшли представники ІТ-компанії “Soft West”, рекламно-виробничої студії “Арт-Хаус”, мережі супермаркетів “Наш Край”,медіа-холдингу “СіD Media Group”, а також компанії “Demydiv Produkt”.
Команди розіграли одноколовий турнір “кожен з кожним”.
За підсумком змагань переможцем турніру та володарем Кубка Василя стала команда “Адреналін Сіті”, яка зуміла закинути у ворота суперників дев’ять шайб. Друге місце у команди “ТехноМодуль” з шістьма забитими шайбами. Почесне бронзове місце дісталось керуючій компанії “VolWest Group”.
Всіх вболівальників, які прийшли підтримати відважних хокеїстів та спортсменів частували гарячим чаєм, запашним глінтвейном та смачним шашликом від відпочинкового дворища “Словограй”.
На хокейному полі відбулася урочиста церемонія нагородження переможців турніру. Кращим гравцем турніру “VolWest Group” став гравець команди “Smart Logistics”, член ради директорів “VolWest Group” Олександр Стасюк.
Кращим воротарем визнали представника команди “Адреналін Сіті”, системного адміністратора центру Олександра Бондаренка. А кращим бомбардиром турніру назвали керівника СК “Арена Спорт”Сергія Голоскокова.
День продовжився гарним настроєм, вітаннями, обговоренням гри та колядуванням.
У січні 2017 року інвестиційна група «VolWest Group» запровадила захід для жінок – працівниць всіх компаній, що входять до складу групи, «Година для розвитку дитини». Він запроваджений для жінок, що працюють в офісі з 9:00 до 18:00 п’ять днів на тиждень, і в кого є хоча б одна дитина віком до 14 років. Таким чином, щовівторка працююча мама має можливість присвятити одну годину для розвитку своїх дітей, провести з ними час із користю, допомогти із навчанням та приділити більше уваги, при цьому їй не потрібно відпрошуватись чи писати заяву. Це дозволить мамам вивільнити додатковий час, а дітям отримати ще трішки материнської уваги та тепла. Таким заходом інвестиційна група «Волвест груп» підкреслює, що сімейні цінності є однією з основ успішного бізнесу. Валентина Кушнірук, генеральний директор «VolWest Group»:
«Наша корпоративна культура спрямована на підтримку сімейних відносин. Щороку ми проводимо спартакіаду, в якій беруть участь сім’ї наших працівників, організовуємо поїздки, до яких теж можуть долучатись члени сімей. Тому ми лояльно та з розумінням ставимось до наших працівників і хочемо підтримати працюючих мам, оскільки поєднувати роботу та домашні турботи непросто».
Волинська філія КА ШАГ організувала навчання під час зимового комп’ютерного табору спільно із волонтерською організацією “Меценати для солдата” для групи дітей учасників АТО.
10 січня стартувала друга зміна зимового комп’ютерного табору. Учасниками однієї із груп стали діти учасників АТО. Всього 14 учнів віком від 8 до 14 років.
Навчання дітей у таборі розпочинається о 9:30 та триває до 15:00. В академії їх навчатимуть основам дизайну, познайомлять з азами програмування роботів, покажуть, як створити перший сайт і першу комп’ютерну гру. Дітки самостійно зможуть створити свій перший анімаційний персонаж у 2D та 3D, намалювати власноруч у графічних програмах вітальну листівку та плакат. Таким чином вони зможуть познайомитись із різними ІТ спеціальностями та отримати корисні навики користування комп’ютером.
Перший день занять відбувся дуже динамічно та драйвово. Діти із зацікавленням слухали викладача та із задоволенням працювали над власними проектами. Під час обідньої перерви вони із захватом ділились враженнями та розповідали про свої маленькі творчі плани та ідеї.
Інна Кондратюк, виконавчий директор Волинської, Житомирської та Вінницької філій КА «ШАГ»
«Як батьки ми хочемо, щоб наші діти жили краще, були успішнішими за нас, мали кращу роботу, тому інвестиції у освіту наших дітей – це інвестиції у наше майбутнє. Цього року ми долучили до участі у нашому зимовому комп’ютерному таборі групу діток учасників АТО. Адже чужих дітей не буває і ми готові допомагати тим, хто захоче зануритись у світ комп’ютерних технологій та можливо обрати у майбутньому пов’язану із цим професію.»
Культурно-розважальний центр “Адреналін Сіті” влаштував цікаве дозвілля для 21 дитини, що приїхали із загальноосвітньої школи села Велика Чернігівка Станиця-Луганського району Луганської області. Село Велика Чернігівка розташоване за 6 кілометрів від зони проведення антитерористичної операції, тож за роки війни тамтешні діти позбавлені елементарних нормальних умов для навчання та розвитку, не кажучи про дозвілля та розваги. Відвідини “Адреналін Сіті” з його розноманіттям розваг стало справжнім святом для них. Діти не стримують своїх щирих вражень та емоцій та розповідають, що вперше у житті стрибають на таких батутах і розважаються у лабіринтах. Крім того, дітей чекає перегляд цікавого мультфільму.
Гості зі Сходу приїхали на Волинь на запрошення Головненської школи-інтернату, де перебуватимуть до 11 січня. У планах відвідати на Волині Музей Лесі Українки у Колодяжному та Замок Любарта у Луцьку.
У Луцьку презентували перше число тижневика «Сім’я і дім», надрукованого шрифтом Брайля.
Більшість із присутніх незрячих лучан вперше в житті змогли самостійно почитати свіжу газету.
«З гордістю можу сказати: здійснилася не тільки моя мрія, а й мрія усіх незрячих. Адже ми хочемо так само, як усі, ходити в ресторани, замовляти страви, зрештою користуватись будь-якими послугами, які надає той чи інший заклад. І головне – робити це самостійно», – розпочав презентацію голова волинського осередку ГО «Генерація успішної дії» Віталій Ткачук і підкреслив, що реалізувати подібні проекти не є дорого, головне поставити собі за мету.
У другій частині заходу гості читали видання «Сім’ я і Дім» – зацікавлено, із захватом, дехто навіть із трепетом. Адже це одна з перших газет в Україні, яка випустила версію шрифтом Брайля.
«Ми подумали, чому б не зробити такий подарунок для тих, хто, можливо, ніколи не читав газет. Але це той випадок, коли ідея – не є первинною. Насамперед у Луцьку з’явилася можливість видавати поліграфію для незрячих. Для першого разу ми вибрали десять мотиваційних текстів різноманітної тематики з життя волинян. До прикладу є історія бабусі, що стрибнула з парашуту в 72 роки, лікаря з Ковеля, який переміг ДЦП і зараз виходжує діток із цією хворобою, про бобрів у Луцьку та інші позитивні історії. Сподіваюся, що незабаром вийде більше друкованої преси шрифтом Брайля, ми готові поділитися досвідом», – розповіла головна редакторка тижневика Наталка Пахайчук.
Редакція приурочила соціальний проект до 20-річного ювілею газети «Сім’я і Дім» перший номер якого вийшов 27 грудня 1996 року. Та шеф-редактор холдингу «CID MEDIA GROUP» Ігор Денисевич наголосив, що це не є разова акція, проект буде діяти регулярно.
«Наразі тираж першого числа «Сім’ї і Дому» шрифтом Брайля становитиме до 30 примірників. Ми його розповсюдимо безкоштовно і адресно, а також надамо для місцевої організації УТОСу і Крупівського навчально-реабілітаційного центру для дітей з вадами зору. Ще у нашій структурі є журнал «Сімейний порадник», десяток інтернет-видань і радіо. На базі «СІД-FM» ми плануємо робити аудіо-версію газети, яка буде більш доступною, адже не всі незрячі володіють шрифтом Брайля», – анонсував нові ідеї журналістів Ігор Денисевич.
Фінансові витрати, пов’язані з друком газети, узяв на себе холдинг «CID MEDIA GROUP» у рамках корпоративної соціальної відповідальності бізнесу, а спеціалісти з ГО «Генерація успішної дії» виконали друк на обладнанні «Braille Studio».
Презентація видалась справді домашньою. Гості щиро спілкувались, можна було почастуватись десертами з чаєм і вишуканим фуршетом.
22 грудня в Галереї сучасного мистецтва України “Арт-кафедра” відбулась культурно-мистецька акція, присвячена творчості волинського художника Андрія Ніколаєнка.
Як зазначила керуючий партнер галереї Леся Корсак, однією з ланок роботи галереї є дослідження і популяризація забутих імен талановитих українських художників. Однією з таких постатей є Андрій Єфремович Ніколаєнко, який жив і творив у місті Луцьку. Відомостей про життя цього талановитого митця дуже мало, проте відомо, що він син розкуркулених і засланих в Архангельську область українців. Виховувався у дитячому будинку, пережив Голодомор, війну та всі лихоліття поствоєнного періоду. Ще у притулку вихователі помітили творчі здібності хлопця і приносили йому картинки з журналів, які він вправно перемальовував. Пізніше, працюючи на військовому заводі в Архангельську після зміни за вказівкою парторга малював комуністичні плакати.
Андрій Ніколаєнко – вихованець Харківської школи. Перебрався на Волинь наприкінці 1950-х років, поповнивши когорту місцевої творчої інтелігенції.
На вечорі була присутня вдова художника – Валентина Ніколаєнко, яка поділилася спогадами про життя і творчість митця. Зокрема, жінка розповіла що справжнє прізвище Андрія – Миколаєнко, по-батькові – Охрімович. Проте, “комуністична машина” прагнула стерти генетичний код українців, тому у дитбудинку ім’я було зрусифіковане на Андрій Єфремович Ніколаєнко.
“Працювати треба, а люди оцінять”, – пригадує слова чоловіка пані Валентина, яка прожила з ним понад 50 років. – “Митці справді не від світу цього. З ним тяжко було жити, але з ним було цікаво. Це є стержень життя, без якого саме життя неможливе”, – зазначила вона, додаючи що Андрій Ніколаєнко завжди був напрочуд скромним і працелюбним, найбільше боявся перетворитися на заробітчанина.
Олійне малярство, акварель – улюблені техніки художника. В творчій спадщині художника – портрети, пейзажні етюди, натюрморти. Всьому, що створив Андрій Ніколаєнко притаманні поетична проникливість настрою, вишуканість і висока культура виконання.
В невеличкій експозиції представлено лишень кілька робіт художника, які вдалося відшукати у фондах Художнього музею міста Луцька. Проте, організатори заходу мають на меті відшукати більше відомостей та робіт Андрія Ніколаєнка.
З нагоди Свята Миколая культурно-розважальний центр “Адреналін Сіті” влаштував справжнє свято для вихованців Волинського обласного притулку для дітей м. Рожище.
У кожного з 18 дітей, які нині перебувають у закладі – складна доля. Не маючи належного піклування від батьків, усі вони потребують підтримки та допомоги від небайдужих людей. А особливо у День Святого Миколая, коли жодна дитина не повинна залишитись поза увагою.
“Адреналінівці” самостійно організували доїзд дітей до Луцька, де вони досхочу розважились у парку розваг “Кенгуру”, дивилися цікавий мультфільм та пригощались смачним обідом. Всім вихованцям закладу організатори підготували та вручили “миколайчики” – солодкі гостинці, набори білизни, рушники, засоби особистої гігієни. Діти та вихователі притулку надзвичайно задоволені поїздкою та щиро вдячні КРЦ “Адреналін Сіті” за гостинний прийом та подарунки.
Інвестиційна група «Волвест груп» отримала нагороду Центру «Розвиток КСВ» за ідею та впровадження соціального проекту «Живи відповідально!» в мережі «Наш Край». Цей проект компанія подала на VII Національний Конкурс кейсів з КСВ 2016 у номінації «12 Ціль Сталого Розвитку «Відповідальне споживання». На сьомий Конкурс КСВ-кейсів було зібрано понад 180 кейсів, які оцінювали 30 експертів, з них 20 українських та 10 міжнародних. Основною темою Конкурсу кейсів-2016 стали “Цілі Сталого Розвитку і внесок українського бізнесу в їх досягнення”.
Вручення нагород відбулося під час Національної конференції “Бізнес, що змінює країну”. Під час конференції було презентовано 28 ксв-кейсів, які були визнані експертами найбільш ефективними та позитивними для суспільства.
Вікторія Матвіюк, керівник КСВ-проектів VolWest Group
«Це дуже важлива нагорода для нашої компанії, адже в цьому році корпоративна соціальна відповідальність стала частиною стратегії усіх компаній, що належать «Волвест груп». Попереду у нас багато планів та нових проектів, які ми будемо впроваджувати з огляду на потреби громади та суспільства, в якому ми працюємо. Оскільки основна наша мета та прагнення – це максимальний ефект та користь від проекту для тих, на кого він спрямований.
8 грудня в кафе «Стоп-кадр» галерея сучасного мистецтва «Арт-кафедра» оголосила переможців конкурсу карикатур «Умовні українці». Конкурс, натхненником якого став Микола Кумановський, – це ще один вияв просвітницької діяльності. Змагання у жанрі карикатур проводиться щороку.
Ідея провести конкурс карикатури з’явилася у зв’язку з тим, що цей вид мистецтва сьогодні майже призабутий. Складається так, що авторська графіка і карикатура відходить у минуле. Мета створення конкурсу – це виконання завдання «Арт-кафедри», намагання відновити несправедливо призабуте мистецтво.
Переможці конкурсу отримали 1000, 800 і 600 грн за призові місця. Третю позицію посіла Богдана Чугай, другу – Микола Шавула. Переможцем став художник-карикатурист, котрий щороку демонструє справжній прогрес в своїй роботі. Леонід Сахнюк забрав додому перше місце, тисячу гривень і особливий подарунок від «Арт-Кафедри» – альбом робіт Миколи Кумановського.
Цей конкурс був дорослим, тож дитячої номінації не було, проте найпершим свої карикатури подав чотирнадцятирічний Богдан Лугінін. Його роботи мають певний стиль і їх все ж виствалено поза конкурсом. Хлопчик отримав заохочувальний приз – сертифікат на 150 грн в «Адреналін Сіті».
Оцінював роботи разом із мистецтвознавицею Зоєю Навроцькою, Віктором Федосюком і Сергій Корсай та інші волинські митці.
Також всі учасники конкурсу отримали сертифікати на відпочинок в «Адреналін Сіті».
Зоя Навроцька, мистецтвознавиця:
«Назва конкурсу «Умовні українці» також певним чином привідкриває його суть: з посмішкою подивитися на недоліки, з посмішкою і з легким серцем виправляти ці недоліки в нашому житті, в нашому соціумі, помічати їх в собі та в сучасниках. Конкурс закликає удосконалювати своє суспільство і робити кращими себе».
30 листопада з нагоди Міжнародного дня інвалідів 100 осіб з обмеженими фізичними можливостями прибули до “Адреналін Сіті” з усіх куточків Волині на спортивний чемпіонат. Змагання пройшли у чотирьох видах спорту: чемпіонат області з боулінгу серед осіб з вадами слуху, чемпіонат з більярду та боча серед осіб з ураженням опорно-рухового апарату та обласний чемпіонат з футзалу серед спортсменів з вадами слуху та ураженням опорно-рухового апарату. Учасники змагань продемонстрували не тільки фізичну силу, але й внутрішні резерви організму і показали, що можуть жити повноцінно, яскраво і насичено.
Змагання відбулися за сприяння Волинського регіонального центру з фізичної культури і спорту інвалідів “Інваспорт” та Культурно-розважального центру “Адреналін Сіті”.
За словами одного з організаторів змагань, головного фахівця ВРЦ “Інваспорт” Андрія Рожка, протягом року подібні змагання були проведені у районних центрах. Нині ж вирішили провести підсумковий обласний чемпіонат. “За сприяння громадських організацій в районах, людей-ентузіастів на змагання приїхало 100 чоловік з усіх районів Волині. Змагання пройдуть у чотирьох видах спорту: чемпіонат області з боулінгу серед осіб з вадами слуху, чемпіонат з більярду та боча серед осіб з ураженням опорно-рухового апарату та обласний чемпіонат з футзалу серед спортсменів з вадами слуху та ураженням опорно-рухового апарату”, – зазначив Андрій Рожок.
Провести чемпіонат саме в “Адреналін Сіті”, до слова вперше саме тут, вирішили давно, адже тут наявна хороша інфраструктура для проведення такого виду змагань.
Як розповіла голова правління Волинського обласного центру реабілітації інвалідів з дитинства «Джерело життя» Людмила Зелінська, вихованці їхнього центру більше залучені до творчого розвитку, але будь-який виїзд на візку з будинку для них велика подія.
“Не завжди є елементарна можливість виїхати з під’їзду на візку, не кажучи вже про абсолютну непристосованість вулиць, бордюрів для людей з обмеженими фізичними можливостями. Наші вихованці відвідують тренажерний зал на базі “Інваспорту”, який організовує для них різні розвиваючі заняття. Ці змагання і можливість взяти в них участь є дуже важливими для кожного нашого візочника”, – зазначила вона.
Учасниця змагань, керівник Маневицької районної громадської організації інвалідів «Довіра» Наталія Шишолік розповідає, що поїздка стала можливою завдяки сприянню місцевої районної ради. Багато людей проживають у селах, а така поїздка є для них стимулом до подальшого розвитку, сприяє розкриттю своїх талантів і вмінь.
За підсумком змагань в експоцентрі “Адреналін” відбулося урочисте нагородження переможців. Отож, перше місце у змаганнях з більярду посів Мурашко Олександр. Кращими у грі в боулінг серед жінок стала Морозюк Наталія, а серед чоловіків – Копервас Віктор.
Почесну перемогу у турнірі з боча здобула команда Благодійної місії “Сонце любові” з міста Горохів. А команда тренера Юрія Тимофеєва виборола перше місце у грі з футзалу. Учасникам та переможцям змагань також вручили сертифікати на послуги від Культурно-розважального центру “Адреналін Сіті”.
Обласний чемпіонат завершився урочистим виконанням національного гімну України та словами побажань на подальші звершення і перемоги.
В рамках мистецького проекту “Крок на шляху мистецтва” в арт-кафе “Стоп-кадр”, що в “Адреналін Сіті” відкрилася виставка окремих творів учасників майстер-класу по вивченню техніки сухої пастелі “Осінній настрій” під керівництвом художниці Галини Івашків.
Майстер-клас у жовтні 2014 року відвідали 33 учасники, відтоді їхні твори зберігалися у фонді галереї. Загалом, в експозиції міні-виставки представлено 15 живописних картин, оглянути які можна до кінця року.
“Ці твори – свідчення нашої просвітницької роботи. Адже такими проектами галерея “Арт-кафедра” продовжує виконувати свою освітню функцію. Ми даємо можливість дітям поспілкуватися з відомими митцями, почерпнути від них тонкощі художнього мистецтва. Надалі ми плануємо продовжити практику проведення майстер-класів, на які будемо запрошувати відомих художників та всіх, хто має хист і бажання творити”, – розповіла присутнім керуючий партнер галереї Леся Корсак.
Науковий працівник Художнього музею Олена Старикова в захопленні від картин. “Ця виставка – така собі маленька популярність, яка повинна стимулювати авторів до подальших творчих пошуків”, – каже жінка.
На виставку завітала й сама художниця Галина Івашків, яка нині працює у Луцькій художній школі. До слова, мисткиня є учасницею багатьох усеукраїнських та міжнародних виставок та сценографом 10 вистав у Волинському академічному обласному театрі ляльок. Багато працює у техніці сухої пастелі – крейдочки, олівці без дерев’яної оправи.
Сама Галина Івашків зробила короткий екскурс про техніку сухої пастелі. “Ця техніка дуже корисна для початківців. Пастель одночасно дає і колір і лінію, завжди дозволяє виправити помилку. Я дуже люблю цю техніку, адже суха пастель має дуже широкі можливості. На шляху до становлення творчої особистості потрібно спробувати всі техніки, а пастель у цьому допоможе”, – розповіла Галина Івашків.
Присутні на відкритті виставки юні художниці одразу ж зацікавились, коли відбудеться наступний майстер-клас, Організатори у свою чергу пообіцяли провести його з нового року на тему зими.
Мережа супермаркетів “Наш Край” продовжує реалізацію масштабного соціального проекту “Живи відповідально!”.
У листопаді до проекту долучилися ще три магазини мережі. Відтак, три нових еко-куточки з тонометрами для вимірювання тиску з’явилися у торгових закладах у селищі Любешів(вул. Бондаренка, 92) Волинської області, місті Шепетівка(вул. Миру, 33) Хмельницької області та місті Дрогобич (вул. Пилипа Орлика, 18) на Львівщині.
У магазинах облаштовані інформаційні куточки зі скриньками для збору відпрацьованих батарейок та пластикових кришечок та кожен покупець може самостійно виміряти артеріальний тиск. Також в офісних приміщеннях магазинів оптимізоване використання паперу та встановлені смітники для збору макулатури.
Окрім цього, для покупців мережі “Наш Край” на постійній основі у магазинах діє акція “Купуй корисне”, в рамках якої, при купівлі продуктів корисних для здоров’я, нараховуються втричі більше балів на бонусну картку. Корисні до споживання продукти виділені спеціальним зеленим цінником, тож їх легко відшукати на полицях магазину.
Даний соціальний проект мережа планує впровадити в інших торгових закладах.
Компанія «Техно Модуль» встановила освітлення у провулку від вулиці Конякіна, біля АЗК «ОККО», до свого офісу.
На ділянці 100 метрів було встановлено 10 світлодіодних прожекторів EV-10-01 потужністю 10 W. Прожектори вмикаються з настанням сутінок, та вимикаються на світанку автоматично, за допомогою фотоелемента (сутінкове реле). Тарас Богомазюк, генеральний директор компанії «Техно Модуль»:
«Ми прийняли рішення встановити освітлення на даній ділянці задля комфорту наших працівників та працівників сусідніх офісів, адже це в першу чергу безпека людей. Оскільки ділянка проїздна, вона повинна добре проглядатися для всіх учасників руху.»
Компанія «Демидів продукт», що належить інвестиційній групі «Волвест Груп», долучилась до проекту «Юні таланти», який стартував на початку 2015 року. Компанія підтримала талановитих дітей-сиріт Рівненського регіону: Катерину Чечелюк та Марію Довгалюк, які навчаються у комунальному закладі «Демидівська дитяча школа мистецтв» смт. Демидівка, Рівненської області та беруть активну участь у конкурсах. Юні музиканти отримали від компанії стипендію на навчання у музичній школі до кінця 2017 року. Дівчата мають неабиякі музичні досягнення за час навчання у школі. Зокрема Катерина Чечелюк була нагороджена грамотою від відділу культури та туризму за вагомий внесок у розвиток музичної творчості, та з нагоди районного свята народного мистецтва «Під сузір’ям творчості (м. Рівне, 2013р.). На обласному конкурсі серед шкіл естетичного виховання посіла почесне I місце в номінації «Бандурист – співак» (м. Рівне, 2015р.), отримала грамоту за успішний виступ на VI відкритому районному конкурсі юних виконавців української інструментальної музики ім. Г.Жуковського (м. Радивилів, 2015р.).
Марія Довгалюк зайняла II місце на X Всеукраїнському пісенному фестивалі «Весняний первоцвіт» (м. Рівне, 2015р.) та II місце на обласному пісенному фестивалі «Зоряний шлях» (м. Дубно, 2015р.), а також посіла II місце у номінації «Сольний спів (естрадний)» під час обласного конкурсу серед учнів та вчителів шкіл естетичного виховання (м. Рівне, 2016р.).
Нагадаємо, що даний проект також підтримує мережа піцерій «Тарантелла», які уже два роки поспіль нагороджують грошовими сертифікатами кращих студентів Волинського державного училища культури і мистецтв міста Луцька. Олег Кобись, генеральний директор «Демидів продукт»:
Розвиток будь-якої країни чи регіону залежить саме від здатності її громадян нестандартно, креативно мислити, впроваджувати перспективні інновації в різні сфери суспільного життя, бути сміливими та йти до своєї мети. Талановиті діти – це той ресурс, який у майбутньому формуватиме інтелектуальну і творчу еліту, які повинні мати такі навики. І їм потрібно допомогти знайти себе, правильно оцінити і підтримати їхній розвиток.»
Незабутній день розваг влаштували для п’ятнадцяти дітей-учасників АТО з Маневицького району координатори проекту «Меценати для солдата» спільно з інвестиційною компанією «VolWest Group» у рамках соціального проекту.
Захід відбувся у неділю, 20 листопада. Екскурсія розпочалась з Культурно-розважального центру “Адреналін Сіті”, де дітей чекали чудові розваги, гра в боулінг,перегляд прем’єрного мультфільму “Де Дракон?”. Та найбільше дітей зацікавила пізнавальна екскурсія в “Музей технічного прогресу”, де можна було наочно побачити закони фізики та перевірити їх у дії. Після розваг, діти помандрували на майстер-клас з приготування піци і обід у піцерії «Тарантелла”.
Діти зосереджено слухали всі настанови та поради досвідченого піцайола та захоплено створювали справжній італійський делікатес. У кожного вийшла своя оригінальна піца, і – найсмачніша, бо створена власними руками.
Купа гарних вражень,позитивних емоцій й просто шана дітей учасників-АТО, а все завдяки керівництву компанії ” VolWest Group” та адміністрації піцерії “Тарантелла”.
“Ще раз дякуємо за чудовий і насичений день для наших дітей розважальному центру “Адреналін Сіті” та піцерії “Тарантелла”, – висловив слова подяки організаторам поїздки, заступник голови громадської організації “Ветеранів АТО” Руслан Шпота.
Без сумніву, свято вдалося, а посмішки, позитивні емоції і незабутні спогади про подорож діти повезли з собою додому.
Живопис цього художника, за його словами, починається саме з палітри. Саме там зароджується це світло, енергія, яка виривається на полотно у неймовірно виразні, потужні образи. “Палітра для мене – це точка відліку, джерело. Полотно-палітра-полотно… це формула моєї творчості».
У Галереї сучасного мистецтва України “Арт-кафедра” відкрилась виставка художника світового рівня, абстракціоніста Петра Лебединця. Автор відомий соковитими фарбами, гармонією кольорів, загальною мелодикою композиції, його картини випромінюють відчуття невтримної, майже космічної, енергії та світла.
З вітальним словом до гостей вечора звернулась керуючий партнер галереї Леся Корсак, яка нагадала присутнім про мету галереї відкривати світові, і лучанам зокрема, нові імена талановитих українських митців, пропагувати українське сучасне мистецтво. Кількома словами окреслила основні життєві і творчі віхи Петра Лебединця.
“Його полотна прикрашають музеї, галереї та приватні колекції по всьому світу. Роботи Лебединця можна побачити в Національному художньому музеї (Київ. Україна), Галереї «Inter Art Galerie Reich» (Кельн. Германія), Галереї «Martinez» (Канни. Франція), Галереї «Fanar» (Люнер. Швейцарія), Віденському музеї історії мистецтв (Відень. Австрія), в постійному представництві України при ООН, Українському музеї та Мерії Брукліну (Нью-Йорк. США), а також великої кількості інших міст Старого та Нового Світу.”, – зазначила Леся Корсак. ” Сьогодні твори Петра Лебединця вперше виставлені у Луцьку. Сподіваюсь, що в нинішній складний, нестабільний час в нашій державі, у цю похмуру осінню погоду, барви творів художника Петра Лебединця допоможуть нам зігрітися, відчути повноту кольорів і життя.”
Цей талановитий київський художник не тільки яскравий представник нефігуративного направлення в сучасному мистецтві України, а й справжній майстер складних динамічних композицій і неперевершений колорист. Як зазначила мистецтвознавець Зоя Навроцька, саме такі люди як Петро Лебединець пропагують українців у світі.
“Можна безкінечно дивитись як горить вогонь і тече вода. Такі ж якості має колір – він є нескінченним. Твори Петра Лебединця – це мандрівка у простір краси і поезії в кольорі”, – зазначила Зоя Навроцька.
За словами самого Петра Лебединця, у його живописі поєднані різні художні напрямки, адже сучасне абстрактне мистецтво має властивості поєднувати у собі різні художні напрямки.
“Інколи я повертаюсь до реалізму, хоча дещо стилізованого, напівабстрактного” – зізнається художник. На запитання про подальші творчі задуми митець відповідає коротко – творити щось нове.
На виставці представлено невеличку частину творчого доробку художника – 22 твори.
Митець частіше використовує, вподобані ще з дитинства кольори: смарагд морської хвилі, бірюзу південного неба, синь літної ночі, що казково розчиняється в палітрі спекотних помаранчевих та пурпурних тонів. Працюючи з ними, як композитор з нотами, перетворює свої картини на сміливі та милозвучні акорди в живописі.
У Луцьку відбувся майстер-клас «Як створити свій популярний YouTube-канал і стати ютубером».
Організували навчання у комп’ютерній академії «Шаг» у суботу, 12 листопада, для дітей віком від 9 до 14 років.
Школярі із захопленням слухали львівську блогерку Христину Соломаху, яка розпочала свою YouTube-кар’єру порівняно нещодавно. Проте дівчина має вже кілька тисяч підписників на власному каналі, де вона розповідає про стиль свого життя, подорожі та фотографування.
Дівчина вважає, що часто батьки не сприймають серйозно захоплення дітей, не вірять, що у YouTube можна заробляти шалені гроші.
«Насправді, це і заробіток, і розвиток для їхніх дітей. Вони стають більш розкутими, комунікабельними, відкривають у собі нові можливості та таланти», – переконана Христина Соломаха.
Львівська блогерка поділилася своїми секретами успіху:
1. Залишатися завжди собою, бути відкритим, не вигадувати собі недоречні образи.
2. Не шкодувати кошти на техніку чи на підвищення якості контенту.
3. Кожному ютуберу необхідно вивчати програми для відеомонтажу. Без цього нікуди!
4. Пошук нових знайомств та контактів, що сприяє безперевному розвиткові.
Після основної частини майстер-класу діти буквально засипали блогерку запитаннями. Цікаво, що школярі цікавилися досить практичними речами: питали про заробітки, підбір техніки, вибір назви для каналу. Активним під час сесії запитань був маленький лучанин Владислав Бутаков, який має вже аж 3 власних YouTube-канали.
«Я хочу знімати гарні відео, тому прийшов сьогодні сюди. Мене мама зареєструвала у ВК, і я там познайомився із блогером, він спитав, чи я хочу сигну (ред. – це фотографії з іменами або ніками). Я погодився на пропозицію, і потім зняв про це відео. Після чого, ми з мамою створили канал і завантажили відео у мережу», – розповів хлопець, з чого почалось його захоплення YouTube.
Владислав також раніше знімав відео про моделювання, автотюнінг, про те, як він грав у комп’ютерну гру «Minecraft». Наразі хлопчик розповідає у власному відеоблозі про футбол.
Зацікавилася темою майстер-класу і 12-річна Катерина Шапілова. Дівчинка зізналася, що хоче досконало вивчити комп’ютер, а YouTube-канал їй потрібен для заробітків.
«Я вже знімала відео, але поки нікуди їх не викладала. Та мені дуже цікава ця тема, хочу спробувати свої сили», – каже Катя.
До слова, створенням власного YouTube-каналу несподівано для організаторів зацікавилося більше ста дітей. Тому довелося розділити малечу на групи і тричі проводити знайомство із сервісом №1 для відеоблогерства.
Джерело: Район. Луцьк
Відтепер на полицях мережі “Наш Край” товар місцевих виробників виділений спеціальними цінниками”Купуй місцеве”. Даний захід проходить в рамках проекту “Живи відповідально”, який стартував у квітні 2016 року.
Торговельна мережа “Наш Край” у своїх магазинах представляє широкий асортимент продукції регіональних виробників. Адже регіонально адаптований асортимент – це одна із її переваг. Продукція місцевих виробників становить близько 19% від загального асортименту.
Нагадаємо, що соціальний проект мережі “Наш Край” “Живи відповідально!” передбачає пропаганду здорового харчування, піклування про навколишнє середовище та власний фізичний стан. В рамках проекту в магазинах встановлюються еко-куточки з тонометром для вимірювання тиску та інформаційними плакатами, бокси для збору відпрацьованих батарейок та пластикових корків, біля входу в магазини встановлюються спеціальні смітники для роздільного сміття. У всіх магазинах, які до долучились до проекту, діє акція «Купуй корисне», яка дає можливість покупцям за придбання корисних товарів (які виділені на полицях відповідним цінником) отримувати втричі більше балів на свій бонусний рахунок. Також на касі пропонують екологічні паперові пакети, щоб зменшити використання поліетилену. Ірина Берлач, генеральний директор мережі “Наш Край”:
Виділивши додатково дані товари ми підтримуємо в першу чергу місцевих підприємців, даємо їм можливість активно просувати товари в регіоні, що стимулює їх розвиток та підвищує їх конкурентоздатність. Таким чином наша мережа сприяє економічному розвитку регіонів.
В рамках корпоративної соціальної відповідальності Волинська філія КА ШАГ та IT-компанія “Soft West” провели пізнавальну екскурсію для дітей учасників АТО.
Під час освітньої ініціативи діти мали нагоду познайомитись із прикладами новітніх розробок ІТ-компанії та познайомились із учнями Комп’ютерної Академії “Шаг”, які поділилися своїми враженнями від навчання.
Потому всі відвідувачі мали можливість послухати пізнавальну лекцію Генерального директора “Softwest Group” Дмитра Гаврилова та побачити приклади роботів в дії, які буди зроблені учнями Академії.
Не обійшлося без подарунків для учасників екскурсії від інвестиційної компанії “VolWest Group”.
У свою чергу волонтери проекту “Меценати для солдата” висловлюють подяку компаніям інвестиційної групи “VolWest Group” за чудову пізнавальну екскурсію та високу громадянську позицію.
Рекламна компанія «Арт Хаус» з метою озеленення дитячого майданчика закупила саджанці для дитячого садочка №10 міста Луцька. Таким чином «Арт Хаус» долучилась до соціальної програми «Живи відповідально!» інвестиційної групи VolWest Group власним екологічним проектом «Еко-майбутнє наших дітей».
Компанія придбала 18 саджанців декоративних хвойних рослин (туя, ялівець, вереск, ялина та ін.), щоб облагородити та озеленити дитячий майданчик біля дитсадка, адже екологічне та естетичне виховання дітей має не менш важливе значення для формування підростаючої особистості.
Андрій Чаптіков, директор «Арт Хаус»
«Ми розпочали проект «Еко-майбутнє наших дітей», оскільки вважаємо, що виховний процес повинен включати не лише навчання базовим наукам, але й спілкування з природою, уміння спостерігати й відчувати її красу й гармонію. Наші діти повинні змалечку знати про культуру поведінки на природі, вміти піклуватися про неї та про своє здоров’я. На це власне і спрямований наш проект».
Інвестиційна група «Волвест Груп» оголосила старт проекту для студентів «Крок за кроком до професії», в рамках якого розпочався активний пошук талановитих студентів технічних спеціальностей для стажування у компаніях «Техно Модуль» та PribaltService (що належать групі) з перспективою подальшого працевлаштування.
Представники компаній «Техно Модуль» та PribaltService провели ряд зустрічей із студентами технічних коледжів, училищ та вузів Луцька. Презентували свої компанії та види діяльності, специфіку та умови роботи. В першу чергу компанії запрошують стажуватися за наступними професіями: електрики, зварювальники, електромеханіки, електромонтери, автослюсарі. Під час стажування студенти зможуть ознайомитись із професією на практиці, отримати базові професійні навички та отримати перший практичний досвід.
Стажування триватиме від двох до трьох місяців. Час буде узгоджуватися із кандидатом окремо, щоб стажування не заважало навчальному процесу. За стажером буде закріплений ментор, який буде контролювати та допомагати своєму підопічному протягом усього періоду стажування. Тарас Богомазюк, генеральний директор ТзОВ «Техномодуль»
«Часто студенти недооцінюють значення стажування. Адже стажування допомагає студентам не тільки набути практичних і професійних навичок, але й дає можливість стажеру хоча б поверхово знати тонкощі роботи компанії, мати уявлення про зони відповідальності кожного із департаментів і навчитися мислити з фінансовою вигодою для компанії. Тоді кандидат зможе впевнено претендувати на посаду у компанії.» Анатолій Дорошенко, керівник виробничо-сервісного комплексу PribaltService
«Я поділяю думку, що стажування варто розглядати як розширену співбесіду на повноцінну роботу. Тобто стажер має час та можливість продемонструвати свої знання та потенціал, щоб довести, що він – найкращий кандидат на роботу.»
27 жовтня в Галереї сучасного мистецтва України «Арт-кафедра» відбулась презентація альбому “Метафоричний реалізм Миколи Кумановського”, присвяченого творчості видатного художника Миколи Кумановського.
Як розповіла керуючий партнер галереї Леся Корсак, цей альбом став четвертим виданням галереї.
“Вважаю, що така особистість як Микола Кумановський заслуговує на цей альбом. Проект розпочатий задовго до смерті художника. Сам Микола Кумановський бачив як ведеться робота над його створенням, вносив свої зауваги. Однак, життя склалося так, що побачити альбом митцю за життя не довелось”, – зазначила вона.
Леся Корсак розповіла, що видання містить 308 репродукованих творів художника (малярство, друкована й авторська графіка, акварель) із колекції галереї. Водночас тут можна побачити низку цікавих фото із особистого архіву митця. Візуальний ряд альбому доповнено текстом об’ємного дослідження мистецтвознавця Зої Навроцької про життєвий та творчий шлях Миколи Кумановського із вичерпною інформацією про головні етапи діяльності, пошуки й здобутки художника в царині образотворчого мистецтва й літератури, його активну громадянську й патріотичну позицію. Статтю завершує перелік виставок Миколи Кумановського. Прекрасним доповненням видання є список літератури про художника, а також видань ним здійснених.
Альбом вийшов друком у видавництві “Коло” у місті Дрогобич. Тираж видання – 500 примірників. Проте, як зауважили організатори, якщо видання користуватиметься популярністю серед читачів, його будуть перевидавати.
Під час презентації альбому можна гості вечора спілкувалися з ініціаторами видання, творчим колективом, який працював над його створенням, ділилися враженнями від видання і, звичайно, ще раз згадували добре ім’я художника Миколи Кумановського.
22 жовтня у Бізнес Академії Практичного Менеджменту в рамках корпоративної соціальної відповідальності компанії “ВолВест Груп” стартувала нова безкоштовна програма «Від ідеї до стартапа» для учасників АТО.
Ця програма розрахована для тих, хто був відірваний від свого соціального життя, кому довелось змінювати сферу діяльності та тих, хто прагне пришвидшити свій період соціальної адаптації і твердо стати на ноги, започаткувавши власну справу. Адже коли тільки плануєш стартап або вже розпочав, виникає дуже багато запитань. Тому важливо знайти знаючих практиків, які готові поділитися своїм досвідом.
39 зареєстрованих слухачів програми зможуть отримати цілісне та системне бачення усіх аспектів бізнесу, розуміння сучасних підходів до побудови стратегії бізнесу, управління людськими ресурсами, маркетингом та фінансами, застосування інформаційних технологій у бізнесі.
Розпочалась програма тренінгом, який провів Голова Ради директорів інвестиційної групи «ВолВест Груп» , професор Рівненського державного гуманітарного університету, доктор економічних наук Віктор Корсак.
Програма складається із 9 занять, які проведуть професіонали своєї справи, практики, що готові поділитися своїм досвідом. Дехто із тренерів мають власний бізнес та є членами Ради директорів «ВолВест Груп». Заняття будуть проходити двічі на місяць у четвер та суботу.
Навчання побудоване у форматі колективної дискусії та бізнес-гри, індивідуальної та командної роботи – все це дозволить учасникам програми отримати як нові знання, так і реальні практичні навички та інструменти для створення та успішного ведення бізнесу.
Довідка:
Бізнес Академія Практичного Менеджменту (РМВА) – сучасна школа бізнесу, яка допомагає успішно реалізувати підприємницький потенціал та створити власний бізнес.
У 2006 році для навчання та розвитку персоналу “VolWest Group” був створений Корпоративний університет, який згодом перетворився у Бізнес Академію Практичного Менеджменту. У 2009 Бізнес-академія отримала Сертифікат Української асоціації з розвитку менеджменту та бізнес-освіти (УАРМБО).
З 2006 року РМВА реалізовує програми: МВА (Master of Business Administration), професійного розвитку PDP (Professional Development Program) та ініціює проведення практичних тренінгів і семінарів, презентацій, круглих столів. Крім удосконалення існуючих програм, РМВА створює нові проекти: StartUP School, Школу особистісного розвитку (Development of Personaliti) та Школу Лідерства для молоді (Junior Lider School). http://pmba.com.ua/
В рамках мистецького проекту «Крок на шляху мистецтва» у четвер, 6 жовтня, в арт-кафе «Стоп-кадр», що в “Адреналін Сіті” відкрилась виставка юних волинських художників під назвою: “Образ і лінія. Виставка графіки студентів Волинського державного училища культури і мистецтв ім. І. Ф. Стравінського”.
На виставці представлені роботи студентів образотворчого відділу, які навчаються на другому курсі: Ольги Балаганської, Миколи Балдіна, Олександри Беземської, Катерини Кирильчук, Христини Ладики, Анни Мамчур, Ольги Марчук, Михайла Парфенюка, Катерини Шишик.
Як розповіла викладач Софія Пасюк, це домашні роботи виконані на літніх канікулах. Основними засобами графічної виразності кожен старався знайти та передати образ “маленького літа”.
Комахи, квіти – це миті, якими насичені літні дні. Проходить літо, залишаються спогади про нього, про його жителів, про ті емоції, які воно подарувало. В кожній роботі можна бачити характер. Характер не тільки малюнка, але й самого студента. Кожна робота виконана з індивідуальним смаком має свою естетику, яка продиктована життєвими обставинами, а вони різні. В групі навчаються студенти з Луцька, Рівного, Горохова,Маневицького району, Млинівського району. Об’єднує їх бажання бути художником. Тому одна тема розглянута під різним кутом, по-своєму”, – розповіла викладач про роботи своїх учнів.
“Кожен об’єкт важко назвати роботою, це – начерки, ескізи, крізь які пробивається художній смак. Перший винахід людини – лінія, і хто володіє лінією, той володіє мовою. Роботи доволі цікаві. Вчитель вчить нас аналізувати, бачити красу навколишнього світу”, – розповіла про представлені роботи мистецтвознавець Зоя Навроцька.
Нагадаємо, що проект “Крок на шляху мистецтва” був започаткований галереєю сучасного мистецтва України “Арт-кафедра” у 2015 році з метою підтримки молодих художників. В рамках проекту галерея надає можливість молодим митцям представляти свої твори в арт-кафе «Стоп-кадр», проводити в його залах презентації, обговорення, дискусії, реалізовувати власні творчі проекти, інсталяції, перформанси та допомагає їм зробити перші кроки до відкриття свого таланту глядачеві.
29 вересня у Галереї сучасного мистецтва України “Арт-кафедра” відкрилася ретроспективна виставка живопису Назара Гулина. В експозиції представлено 115 картин різних циклів, різних років. У них представлено чи не всю палітру можливостей художника – світлотіні, колористика та поєднання різних технік.
“Творчі пошуки Назара Гулина тривали всього десять років, але були для Назара дуже плідні. Народився він у сім’ї відомих художників Петра Гулина і Надії Кирилової. Перша персональна виставка Назара Гулина відбулась в Ужгороді, коли йому було 14 років. Це вже шоста посмертна виставка художника. Величезна подяка батькові Петру Гулину, який зібрав твори сина по всьому світу”,– розповіла керуючий партнер галереї Леся Корсак.
“В десять років він вмістив свій поступ, пошуки, реалізацію свого потенціалу. Кожен твір Назара Гулина еманує емоціями, зберігаючи абстрактну, формальну стилістику. Я б порівняла Назара Гулина з французьким поетом Артюром Рембо, долі яких буквально перегукуються. Сподіваюсь, що ця виставка дасть імпульс молодим художникам і стане поштовхом до їх творчих пошуків”, – зазначила мистецтвознавець Зоя Навроцька.
“Хто пам’ятає, хто був королем Франції? А спитайте, хто такий Леонардо да Вінчі? Його знає весь світ. А ті, хто бігає сьогодні в телевізорі, це шпана, а не еліта”, – зауважив батько, відомий художник Петро Гулин.
За словами Петра Гулина, оцінювати твори сина мають глядачі, мистецтвознавці, інші художники, натомість згадав про важливість елітарного суспільства.
“Ми повинні самі робити з себе еліту – ходити на виставки, слухати якісну музику, читати книги. Бо не важливо, яку ікру ми їмо, справжню чи кабакову. Єдина цінність у цьому житті – мистецтво, а мистецтво – Божественне, а все, що Божественне – безконечне…”,
Виставка творів Назара Гулина у Галереї сучасного мистецтва України “Арт-кафедра” за адресою м. Луцьк, вул. Карбишева, 1, триватиме до початку грудня. Вхід на виставку вільний.
Довiдка
Назар Гулин (18 грудня 1970 р., м. Тернопіль – 29 лютого 2003р., м. Львів) – живописець, графік. Народився у сім’ї відомих художників Петра Гулина і Надії Кирилової. Навчався у Львівському училищі прикладного мистецтва ім. І.Труша (1989-93). Працював у галузях станкового і монументально-декоративного живопису, станкової графіки і плакату.
Виставки: персональні – Ужгород, молодіжний клуб-кафе “Форум” (1986); Ужгород, галерея “Дар” (1992); Київ, галерея “Барва” (1993); загальні – Івано-Франківськ, міжнародне бієнале образотворчого мистецтва “Імпреза” (1991, відзнака); Київ, міжнародна художня виставка “Єдність”: 100 українських митців світу до 100-річчя українських поселень у Канаді (1991); Львів, весняна виставка (1993); Сніна, Словаччина, Міжнародний фестиваль образотворчого мистецтва (1996-2001) та ін.
Твори: зберігаються у Музеї етнографії та художнього промислу Інституту народознаства НАН України (Львів), галереї МІЯО (Берлін, Німеччина), приватних колекціях України та зарубіжжя.
“Хотів переписати її на свій лад, без посмішки”, – розповідає про одну зі своїх картин із зображенням Мони Лізи волинський художник Денис Мозговенко. Його друга персональна виставка під назвою “Неопалима купина” відкрилась днями у арт-кафе “Стоп-кадр”, що в “Адреналін Сіті”.
В експозиції представлено 15 робіт художника. Всі вони різного жанру і тематики. Тут є пейзажі, портрети, безпредметні абстракції, кілька робіт на сакральну тематику.
“Займаюся мистецтвом лише шість років, роботи дуже різні за жанрами і напрямами, бо все ще шукаю себе і свій стиль. Коли навчався півроку у Сімферополі, то не малювалося. Може, атмосфера була не та. Вступив на комп’ютерну графіку, і теж якось не пішло. А луцький виш здивував викладацьким підходом, умінням відкрити у студентах те, про що вони не здогадуються, і тоді я надихнувся на живопис» , – пригадує Денис.
Своїми творчими натхненниками молодих художник називає сучасників Анатолія Криволапа, Олександра Ройтбурда та класика Андрія Рубльова, творчий почерк яких прагне відтворити у своїх роботах.
Із представлених творів помітно вирізняються три картини на сакральну тематику.
“В образі ікони Божої матері “Замилування” з обличчям такого собі інопланетянина я хотів показати підміну понять сучасної молоді, адже часто зараз творять собі ідолів у комп’ютерних іграх, телебаченні, забуваючи про первісні справжні сакральні поняття”, – розповідає Денис.
Виставка триватиме до кінця вересня.
Нагадаємо, що проект “Крок на шляху мистецтва” був започаткований галереєю сучасного мистецтва України “Арт-кафедра” у 2015 році з метою підтримки молодих художників. В рамках проекту галерея надає можливість молодим митцям представляти свої твори в арт-кафе «Стоп-кадр», проводити в його залах презентації, обговорення, дискусії, реалізовувати власні творчі проекти, інсталяції, перформанси та допомагає їм зробити перші кроки до відкриття свого таланту глядачеві.
31 серпня у Галереї сучасного мистецтва України “Арт-кафедра”, що в “Адреналін Сіті” відбувся культурно-мистецький захід, присвячений пам’яті видатного художника Миколи Кумановського.
Саме 31 серпня йому б виповнилось 65. Саме з цієї нагоди шанувальники його творчості, друзі, знайомі та родичі митця зібралися не просто згадати про цю цікаву і багатогранну особистість, а й вшанувати пам’ять, обговорити і донести до суспільства його громадську позицію та творчий доробок.
На вечір зібралось чимало лучан, які переплели свої життєві стежини з талановитим митцем. Ділилися спогадами всі, хто працював разом, хто був знайомий з творчістю.
Своїми теплими спогадами про цю непересічну особистість поділилася керуючий партнер галереї Леся Корсак. Адже її знайомство з Миколою Кумановським відбулось через картину, яку подарували її чоловікові на ювілей. Побачивши, який інтерес твір викликав в оточуючих, сім’я Корсаків вирішила ближче познайомитися з Миколою Кумановським.
“Вже з першої зустрічі було видно, наскільки це глибока людина, наскільки важкий та тернистий шлях позаду. Про цю людину можна сказати, що поєднує у собі реальне та нереальне, оскільки бачитися хотілося все більше і більше, розповіла Леся Корсак. – “Він розвинув у нас любов до українського мистецтва. Він показав, яким є український художник у цей час, наскільки розпорошеними є його колекції. Саме він наштовхнув нас на створення цієї галереї. Нині ми маємо 308 його творів і робота з пошуку його інших робіт триває”, – зазначила Леся Корсак.
“Величезна, подвижницька робота зроблена ним. Твори Кумановського не можна вписати ні в яку формулу. Я б назвав його магічний символізм” – саме таким у пам’яті письменника Івана Корсака зринув образ видатного митця.
На грані емоцій кожен твір художника. Подібний камертону, Микола Кумановський став прикладом для наслідування не одному поколінню молодих художників. Адже власним прикладом він показував оточуючим, якою цілісною і наполегливою повинна бути творча особистість.
Товариш художника Віктор Наумчик пригадав, що з Миколою Кумановським вони не раз говорили хто такий друг, товариш. Він все життя шукав друга сильнішого за себе. Певно, він так його і не знайшов.
Вечір розтанув у віршах, цитатах, спогадах про генія, філософа і справжнього патріота України Миколу Кумановського. У залі галереї гості вечора мали можливість оглянути десяток робіт останніх років життя митця.
На завершення Леся Корсак поділилася, що зовсім скоро вийде каталог основного фонду митця, а це 308 робіт. Та коли, ще при житті, вже будучи важко хворим, художник мав змогу переглянути орієнтовний варіант каталогу, то здивувався. «Невже все це зробив я? Невже це моє?», – відразу запитував. Трохи згодом вже сам собі відповідав: «Краще я би ще жив».
У четвер, 21 липня, Галерея сучасного мистецтва України “Арт-кафедра” у Луцьку урочисто відкрила масштабну виставку творів сучасних українських художників під назвою “Контрасти метафор”. Свої роботи у двох виставкових залах галереї представили митці з різних куточків України: Києва, Львова, Луцька, Одеси, Миколаєва, Ужгорода, Івано-Франківська, Тернополя.
Свої роботи до Луцька привезли Петро Гончар, Олесь Соловей, Андрій Александрович, Борис Фірцак з Києва; Микола та Тетяна Могилат, Micro Cuts та Микола Молчан зі Львова; луцькі художники Генадій Юр’єв, Микола Кумановський, Галина Івашків, Наталія Кумановська, Сергій Корсай, Богдан Ясинський та Валентин Кирилков; одеські митці – Петро Нагуляк, Сергій Кириченко, Ольга Дьокіна, Лука Басанець, Микола Овсійко та Марина Яндоленко; Надія Пінчук з Миколаєва; ужгородська мисткиня Олена Кондратюк, Тернопіль представляє Микола Пазізін, а також Ростислав Котерлін та Володимир Мулик з Івано-Франківська. Усього у виставці беруть участь близько 200 творів.
Зі словами вітань до учасників та гостей вернісажу звернулась керуючий партнер галереї Леся Корсак.
“Ми робимо черговий крок на шляху нашої галереї, мета якої популяризувати українське мистецтво, відкривати глядачеві маловідомі та унікальні постаті художників, виявляти яскраві особистості серед молодих творців та сприяти творенню нової генерації українських митців”, – зазначила Леся Корсак та запросила всіх насолодитися переглядом чудових творів, виставка яких триватиме до кінця вересня.
Детальніше про творчий задум, неординарність та метафоризм виставки розповіла її куратор, мистецтвознавець Зоя Навроцька.
За словами Зої Навроцької, виставковий проект «Контрасти метафор» – демонстрація широкого спектру пошуків та здобутків українських художників на межі тисячоліть, що об’єднали у собі твори фігуративного малярства, графіку, скульптуру.
“Сучасним є те, що творить сучасна людина, реагуючи на виклики доби та філософію часу. Ми сьогодні говоримо про художню культуру, в якій зафіксовані різні напрямки художнього твору. Виставка поєднує у собі об’єкти, які відрізняються поміж собою стилістикою, технічними прийомами, індивідуальними пластичними знаками.
Автори представлених робіт – це дуже різні між собою люди: жінки та чоловіки, молодше покоління та старше, художники та скульптори, а головне – романтики та прагматики. Як бачимо, контраст у всьому. Контрасти цих метафор і є головним нервом всієї експозиції. Відвідавши її, знайти віддушину для себе зможе кожна поетична натура”, – зазначила Зоя Навроцька.
Привітати організаторів та учасників виставки завітав заступник луцького міського голови Андрій Киця. Посадовець звернувся до зі словами подяки організаторів виставки.
” На сьогоднішнє дійство покладаю дуже великі сподівання у тому, що саме мистецтво зможе об’єднати всіх українців, адже бачимо представників різних регіонів тут разом – і Схід, і Південь, і Захід, і Центр України “, – зазначив Андрій Киця.
З вітальним словом до присутніх звернулися художниця з Ужгорода Олена Кондратюк, одеська мисткиня Марина Яндоленко, луцькі художники Наталія Кумановська та Генадій Юр’єв, живописець і сценограф з Києва Борис Фірцак.
Львівська художниця Тетяна Могелат поділилася враженнями від свого першого візиту до Луцька, і відзначила що тут, дуже щирі і відкриті люди. “Це великий респект всім. Любіть життя. Воно прекрасне” – побажала присутнім мисткиня.
У свою чергу Заслужений художник України, тернопільський живописець та графік Микола Пазізін зазначив, що мав нагоду побачити попередню виставку галереї “Арт-кафедра”, а після повернення додому обов’язково розповість колегам про рівень організації цієї виставки.
“Я був учасником багатьох міжнародних пленерів, всеукраїнських, міжнародних виставок, тому можу говорити, що галерея “Арт-кафедра” організовує виставкові проекти на європейському рівні”, – зазначив Микола Пазізін.
Свої неординарні, метафорично-контрастні твори на виставці представили молоді львівські художники Микола Молчан та Micro Cuts (Максим Заверика).
За словами Миколи Молчана, поява у Луцьку такої галереї як “Арт-кафедра” є надзвичайно важливою для міста та його мешканців, адже вона покликана змінювати людей у наш непростий, прагматичний час.
На завершення мистецького вечора організатори пообіцяли, що на час існування проекту відбудуться ряд мистецьких суаре, які ближче познайомлять глядачів з авторами виставлених творів.
Нагадаємо, що виставка “Контрасти метафор” Галереї сучасного мистецтва України “Арт-Кафедра””(Центр дозвілля і розвитку «Адреналін Сіті», м. Луцьк, вул. Карбишева, 1) триватиме до кінця вересня та запрошує усіх поціновувачів сучасного українського мистецтва доторкнутися до прекрасного та насолодитися надзвичайною енергетикою експонованих творів.
У рамках нового проекту «Крок на шляху мистецтва» Арт-кафедри у Центрі дозвілля та розвитку «Адреналін Сіty» відкрилася виставка робіт «Графічні імпровізації» другокурсниці Волинського державного училища культури і мистецтв ім. І. Стравінського юної Анни Шевчук.
Керівник галереї Леся Корсак у вступному слові висловилася про Аню як про 17-річну юнку із надзвичайно гострим розумом і яскравим талантом.
Також розповіла про проект «Крок на шляху мистецтва», який покликаний відкривати нові імена молодих художників, давати платформу юним митцям для висловлення власного бачення мистецтва.
Анна Шевчук розповідає, що кожна картина малювалася окремо як вияв однієї цілісної емоції, а відчуття циклічності виникає через те, що вся експозиція присвячена лимону.
«У цій виставці спільна тема – лимон і емоції навколо нього. Надихнув мене на це один художник, який при першій нашій зустрічі, аби запам’ятатися, подарував мені лимон. Цікаво, що той лимон не зіпсувався, як то зазвичай буває із фруктами, а просто висох», – ділиться мисткиня.
Каже, бажання малювати виникло гостро після перегляду виставки одного знайомого художника. Але графіка прийшла трохи пізніше, коли було багато емоцій, а під рукою – лише папір і маркери. Любить також живопис, але його може «мучити» довго, бо постійно хочеться змінювати тональності, додавати кольорів. А в графіці все строго – як поклав тушшю чи маркером, так і має бути. Її графічні роботи творяться за один раз, не відкладаючи на потім, бо одна картина – одна миттєва емоція. Можливо, графіка є певним способом концентрації для дівчини, що називає себе холериком.
«Ніколи не знаю, чим завершиться робота, коли її починаю. Куди поведе рука, туди й треба рухатися далі. Працюю завжди без ескізів, щоб образ залишався живим і свіжим», – розповідає Анна.
Авторка вважає, що можна вдосконалювати кожну картину, але, виплеснувши емоції на папір одразу, потім це вже складно і не так цікаво робити. Каже, виставку вдалося організувати за сприяння викладачки Пасюк Софії. Юна художниця несміливо час від часу показувала їй свої роботи, і вона запропонувала дівчині втілити мрію про персональну виставку.
Сама Софія Олегівна відкриває секрет, що праця керівника схожа на професію лікаря – важливо не зашкодити, а допомогти. Не нав’язати свій погляд, свої стандарти, а лише дати уявлення про мистецтво, відчуття стилів, технік тощо. А ще зазначила, роботи Ані – дуже стильні, що дозволяє їм не губитися в потоці інших.
Стильним виглядало й оформлення експозиції: чорно-біле масивне пластикове обрамлення робіт, які виконані у тих же чорно-білих тонах, створювало відчуття розширення простору і візуальну рухомість чітких ліній.
Мистецтвознавець Зоя Навроцька, що теж взяла участь у відкритті виставки, порадила початківцям багато вчитися, адже те, що талановитий юний митець робить суто інтуїтивно, художник із досвідом застосовує цілеспрямовано, задля досягнення певного впливу на глядача. До того ж, тільки маючи достатню базу знань, можна вберегтися від неусвідомленого копіювання когось із уже відомих митців. А ще, як засторогу тим, хто зупиняється на досягнутому, розповіла біблійну притчу про чоловіка, що закопав, а не примножив свій талант.
Щоб закріпити успіх вдалого дебюту, організатори виставки відкоркували шампанське. Говорили чимало приємного, а головним тостом став афоризм «батька медицини» Гіппократа – «Життя коротке, мистецтво вічне».
«Графічні імпровізації» експонуватимуться в арт-кафе «Стоп-Кадр» протягом двох тижнів. Вхід за емоціями та естетичним задоволенням вільний.
У Луцьку відбувся перший мистецький форум “WestArt Forum UA”, що об’єднав за обговоренням проблем сучасного українського мистецтва провідних мистецтвознавців, культурологів, художників та багатьох шанувальників сучасного мистецтва. Захід відбувся 26 травня у Центрі дозвілля та розвитку “Адреналін Сіті”.
На платформі форуму його учасники обмінялися позитивним досвідом у справі популяризації українського мистецтва у світі, подискутували про позитивні здобутки та кризові явища художнього життя України на початку ХХІ ст. та визначити можливі шляхи майбутнього поступу.
Загалом, програма “WestArt Forum UA” охопила доповіді одинадцяти спікерів на теми концептуального поля сучасного мистецтва, його проблем і дефініцій.
З вітальним словом до гостей звернулась організатор, керуючий партнер Галереї сучасного мистецтва “Арт-кафедра” Леся Корсак, яка розповіла про дворічну діяльність мистецької галереї. Зокрема, за цей період відбулось чотири великих мистецьких проекти, присвячених видатним художникам сучасності, а також ряд творчих конкурсів, мистецьких суаре та презентацій молодих художників.
Професор Львівської національної академії мистецтв Роман Яців відзначив, що Україна має що показати і чим позмагатися на світовій арені. Надважливим у сучасному мистецтві він назвав авторську ідентичність та розрізнення понять “мистецтво”- не мистецтво, над яким нині працюють мистецтвознавці.
” Усі форми творчого прояву за останні роки набувають змішаних форм: контемпорарі, наїв, постмодернізм, модерн, авангард, абсурд. Наступним рейтингом мистецьких творів, який найчастіше формується на мистецьких бієнале та аукціонах, є “сучасне” та “надсучасне”. Провокативність стає ознакою актуальності і є неодмінною умовою сучасності твору”, – зазначив Роман Яців.
За його словами, Україну у світі ще не сприймають як повноцінного учасника мистецьких заходів, адже форма. колір, якої дотримується більшість українських митців, не є цікавою для західного глядача.
Надзвичайно цікавими міркуваннями про проблеми і парадокси мистецтва поділився доктор мистецтвознавства Львівської національної академії мистецтв Орест Голубець. На його думку, українці довгий час були відірвані від світу і перебували за “радянською” завісою, в якій окрім соціалістичного реалізму будь-які прояви національної ідентичності, авангардизму та інакомислення у мистецтві вважались ворожими та піддавались знищенню. Тоталітарне мистецтво панувало протягом трьох поколінь аж до кінця 80-х років минулого століття.
Нині, за словами Ореста Голубця, українське сучасне мистецтво повернулось до модернізму та авангардизму, зберігаючи в собі окремі рудименти тоталітаризму, та активно шукає свої національні риси.
“Україна прагне бути в Європі, але не має музеїв ХХ століття. Це нонсенс. Поки ми не знайдемо своїх національних рис, ми не знайдемо свого місця у світі “, – зазначив Орест Голубець.
Заслужений діяч мистецтв України Петро Гулин розкритикував законсервовану систему сучасної освіти, яка калічить талановитих дітей та зауважив, що мистецтво ніколи не було”файним” і зрозумілим. “Ми повинні робитися модерною державою, яку повинні творити модерні люди. Хочете пізнати мистецтво – ставайте елітою! Ніхто окрім самої людини не зробить з неї еліту”.
Власним досвідом організації та проведення міжнародних бієнале поділився директор Центру сучасного мистецтва Івано-Франківська Анатолій Звіжинський.
Мистецтвознавець Марина Стрельцова розповіла, що сучасне мистецтво має ряд проблем з визначенням дефініцій. Від початку 70-х років до скульптури почали відносити лендарт, інсталяції, перформанси, хеппінги та інші види художніх форм. За її словами, скульптура втрачає поняття фізичного об’єкта і стає розмитою. Для створення об’єктів у просторі митці все частіше залучають широке розмаїття матеріалів: бджолині соти, скло, лозу та багато інших.
“Постмодернізм приніс у скульптуру відмову від постаментів. Відбувається гуманізація простору, коли глядач може ближче контактувати з об’єктом мистецтва”, – розповіла Марина Стрельцова.
В рамках мистецького форуму відбувся круглий стіл на тему: “Провінція, як територія занепаду й відсталості чи духовний ресурс національної культури?”.
Учасники форуму зійшлися у думці, що проблема децентралізації і створення суцільного культурного простору є надзвичайно актуальною, а провінційність закладена радше у свідомості суспільства.
“Ми досі перебуваємо в тій орбіті, коли відкручується голова Леніна і прикручується Шевченку” – переконана кандидат мистецтвознавства Оксана Ременяка (м. Київ) – “Мистецтво як кровоносна система має охоплювати все суспільство. Якщо кудись ця кров не доходить, суспільство починає хворіти. Провінція тільки в нашій голові, а у Луцьку я провінції не бачу”.
Заслужений художник України Сергій Савченко висловив думку, що меценати мають інвестувати в молодих митців, впроваджувати для них імені стипендії, давати можливість їм побачити світові шедеври.
“Саме головне, це мобілізувати молодих художників, архітекторів, дизайнерів. Треба провокувати: зібрати на бодіарт 30 обнажених дівчат”, – резюмував Петро Гулин.
Учасники форуму дійшли висновку, що створення духовної атмосфери, де мистецтво буде жити, а не занепадати, залежить великою мірою від того як меценати, активні творчі особистості, громадськість зможуть згуртуватися, а провінція має всі шанси бути в авангарді культури України.
По завершенню офіційної частини програми, учасники форуму переглянули моновиставу “Білі мотилі, плетені ланцюги…”у неперевершеному виконанні Заслуженої артистки України Лідії Данильчук.
“WestArt Forum UA” став підсумковим заходом виставкового проекту “24+1″. Твори українських модерністів другої половини ХХ – початку ХХІ століття” та проведений в рамках соціального проекту інвестиційної компанії “ВолВест Груп” з метою популяризації українського мистецтва, виставкової діяльності, розвитку творчого потенціалу молодих митців та духовної культури української нації.
Галерея сучасного мистецтва України “Арт-кафедра” відкрила виставку творів молодого волинського художника Атрема Лук’янчука.
Захід відбувся в рамках мистецького проекту «Крок на шляху мистецтва» в арт-кафе «Стоп-кадр».
Виставку творів під назвою “Артем Лук’янчук. Пошук колористичної метафори. Малярство.” Відкрила керуючий партнер галереї Леся Корсак, яка розповіла про життєвий і творчий шлях Артема. Народився і виріс хлопець у селі Видраниця Ратнівського району. З дитинства мав схильність до малювання. Після закінчення середньої школи вступив до Вищого професійного училища будівництва та архітектури “ВПУ № 2”, де освоїв фах різьби по дереву, основи рисунку та живопису. Згодом вступив до Інституту мистецтв СНУ ім. Лесі Українки (викладач Діхтярук А.С. )
Перша виставка робіт молодого митця пройшла в 2014 році в Галереї мистецтв(м. Луцьк). Роботи побудовані на яскравому колориті в абстрактній формі. Артем Лук’янчук активний учасник багатьох групових виставок у місті Луцьку.
Учасник всеукраїнської виставки у 2014 році в Києві.
Учасник Конгресу культури Східного партнерства «Місія культури в часи криз» 2015 року, який відбувся 4-6 вересня у м.Львові.
Сам Артем розповів, що його захоплення почалося з навчання, викладачів, які багато навчили і показали, від побачених виставок, які підживлювали бажання творити.
На запитання чи не страшно було обрати шлях художника, відповідає, що це тернистий шлях кожного митця, який треба пройти, щоб чогось досягти.
Твори Артема – пейзажі,натюрморти, портрети. Багато полотен присвячені темі жінки. У сього в експозиції представлено 15 картин.
Картини Артема побудовані на яскравому колориті та дуже чітких геометричних формах в поєднанні з колористикою та виразними текстурами.
акож митець веде активний пошук самого себе, постійно вдосконалюється та створює свій індивідуальний стиль в абстракції. Художник фіксує своїми полотнами емоції та своє живописне бажання кожної картини, тому його роботи наштовхують глядачів на роздуми.
«Створення картини – це творчий пошук самого себе, відхиляючи будь-які стандарти. Сьогодні на виставці я представив результат своїх творчих пошуків. На картинах зображено усі реальні персонажі, усе малюю з натури в абстракції. Я працюю на відчуття, в кожній картині по-різному виражаю себе. Мене надихають люди, які взмозі зробити революцію в будь-чому. В мене є мрія потрапити в Спілку художників України. Хочу створити свій неповторний оригінальний стиль, тому постійно в пошуку власної індивідуальності», – розповів художник.
Духовна підготовка до Пасхи пройшла в учасників майстер-класу під назвою «Будемо писанку писати!», що відбувся нещодавно в «Арт-кафедрі».
Таємниці волинського писанкарства відкривала своїм гостям Руслана Воронська – член Національної спілки майстрів народного мистецтва України.
Прийшли сюди не просто так, а щоб отримати вміння, досвід, започаткувати традицію, а згодом передати все це своїм дітям, внукам, правнукам.
«Наша ціль – написати писанку, – каже майстриня. – Завжди митці зверталися до того, що їх оточує. Традиційне народне мистецтво черпає все з природи. Яйце – символ пробудження природи, продовження пташиного роду».
Також яйце з давніх-давен символізувало добро, радість, щастя, любов, достаток, успіх, захист від лихого, а з часів виникнення християнства – це символ всепрощення, радості і віри у Воскресіння Ісуса Христа. Фарбують писанки у різний спосіб: зеленим житом, лушпинням цибулі, корою та плодами яблуні. Писанку починають розмальовувати в перші дні Великого посту. Є навіть така, що зветься сорокаклинник, бо пишеться за сорок днів до Воскресіння Христового.
«Ці дні – час особливого духовного зосередження та спокою, час самоаналізу. Особливо в такий непростий період в житті країни, коли ми бачимо, хто друзі нам, а хто вже давно – ні, хто українці, а хто – ні. Що треба для щасливого завершення? Ми всі чекаємо, коли воно настане. Але лише щоденна тяжка праця дає великий результат. Однієї думки – замало.
В цей суботній день, коли в кожного могла би бути купа різних справ, кожен прийшов сюди не просто розважатись, а знаходити таку собі впевненість в завтрашньому дні. Малювати будемо знаки світла, Царства Небесного та супутну зірку», – мовила Руслана Іванівна.
А також дала таку настанову своїм учням:
«Маємо так працювати, ніби ми з вами добрі сусіди чи родичі. Зосередитись і думати про найголовніше».
Наголошує й на тому, що видуте яйце – оберіг, воно не освячується. Для цього окремо робляться крашанки. Виготовлені власними руками писанки поспішають подарувати похресникам, батькам, братам та сестрам.
Руслана Воронська розповідає, що в неї вдома на столі лежать свічки, віск, писанки.
«Ніколи не боюся, що донечка щось не так зробить. В ту мить ангели оберігають. Це щось сакральне», – каже жінка.
Писанкарі-початківці досить серйозно поставились то створення своїх робіт. В кожного вдався свій витвір з індивідуальним візерунком та відтінком. Більшість з них прийшли на такий майстер-клас вперше, але враження всі здобули незабутні:
«Шукала, що в нас в Луцьку таке є, і в Інтернеті знайшла оголошення, – розповідає Юля, що прийшла з семирічною донькою. – В нас бабуся малює, і ми вирішили прийти на майстер-клас. Хоч вона теж це дуже гарно робить, нас вчила. В цьому році ще не малювали, тож прийшли сюди перейняти ще чийсь досвід, навчитись нового».
«Ще в тому році знайшли телефон. Прийшла не тільки малювати, а й навчити дитину чомусь духовному. Думаю, що ще в цьому році з десяток яєць розмалюємо. І для освічення зробимо крашанки», – ділиться своїми враженнями учасниця майстер-класу Олена
Понад два десятки живописних робіт, презентацію графіки, серії картин та відеосюжети про творчість представив на огляд публіки тернопільський художник Володимир Чорнобай 24 березня під час мистецького суаре в галереї сучасного мистецтва України “Арт-кафедра”.
З вітальним словом до гостей вечора звернулась керуючий партнер галереї Леся Корсак, яка представила глядачам художника та розповіла про його творчий шлях.
Як розповів Володимир Чорнобай, задум серії “Органічних структур” почав формуватися років десять тому. Свого часу будучи в гостях на Балтійському морі, один чоловік вудив м’ясо у тканині. Візерунки на ній так зацікавили художника, що він з дозволу господаря забрав їх собі, планував використати їх у створені колажів. Зрештою, вони лежали три роки допоки розпочалися творчі експерименти – художник почав сканувати ці тканини, фотографувати їх.
З цих малюнків художник робить спеціальну плівку, яку використовує для шовкодруку. Саме таким методом виконані графічні роботи, представлені на виставці. Здебільшого це абстрактні сюжети. Видрукувані на папері чи тканині візерунки Володимир Чорнобай також наклеює на полотно, фанеру чи картон і домальовує їх. У результаті такої роботи з’являються різноманітні обриси, які нагадують пейзажі, людей, тварин, рослини. Власне через це серія й отримала назву “Органічні структури”.
“Представлені роботи – вони не є реалістичні, але виконані з використанням реальних речей. Саму тканину не використовую для створення картин. Загалом маю до 30 зразків тканин з різним малюнком, до яких весь час повертаюся. Оглядаючи їх, кожен раз знаходжу щось нове, і стараюсь це використати у нових роботах. Для мене важливий той факт, що візерунок цей не рукотворний, а створений до певної міри природою, а я це використовую.”, – розповідає художник.
Під час суаре глядачі переглянули десятки рисунків, які, як стверджує Володимир Чорнобай, є своєрідною фіксацією емоцій часу і потрібен аби не застигала рука.
На запитання про улюблений колір, художник жартує: “Запитати художника про улюблений колір це те саме, що запитати у чоловіка хто йому більше подобається – брюнетки чи блондинки”.
Щодо модернізму у своїй творчості, Володимир Чорнобай відгукується доволі скептично. “Мені здається, що модернізм уже був, а зараз твориться щось нове. Свого часу в училищі всі наші роботи ґрунтувались на народному мистецтві, Це народне певною мірою в нас закладене на початках, з часом воно проявляється. Вважаю, що роблю сучасні речі і проблиски того народного все ж присутні у моїх роботах”, – зазначає художник.
Глядачі також переглянули цикл робіт виконаних на склі “Пікуй” і “Красія”. Це назви гір у Карпатах. Пікуй – чоловіче начало, Красія – жіноче, тобто це протиставлення. У даному випадку також є протиставлення: органічне – неорганічне. Ця серія має на меті також показати зв’язок між людиною і природою.
Оглянути серію робіт Володимира Чорнобая можна у галереї сучасного мистецтва “Арт-кафедра” (“Адреналін Сіті”, вул. Карбишева, 1) лучани можуть зможуть кінця травня.
Напередодні свята жінок, весни і миру галерея сучасного мистецтва України «Арт-кафедра» представила на виставкових майданчиках арт-кафе «Стоп Кадр» дві міні експозиції присвячені образу жінки у мистецтві.
Перша експозиція презентує глядачам твори відомих луцьких художниць Наталії Кумановської та Галини Івашків. Роботи взяті з основного фонду галереї.
Представлені роботи тонко передають лірично-поетичних настрій мисткинь. Полотна Галини Івашків випромінюють світло, чистоту, вони наповнені особливим легким, весняним нотами.
За емоційною стриманістю творів не можливо не відчути аромат справжньої поезії. У просторі своїх полотен художниця гармонізує довкілля і символічний образ жінки.
У творах художниці Наталії Кумановської жінка символізує життя, історію, є втіленням краси. Малярство миткині — це тональні вібрації витончених поєднань кольорів, віртуозність контурів, проникливе звучання ліричного настроєвого лейтмотиву.
Друга експозиція також представлена з основного фонду галереї «Арт-кафедра». У ній представлені твори відомих художників-чоловіків, чільне місце у творчості яких займали жінки.
Зокрема, представлені роботи трьох волинських художників Григорія Чорнокнижного, Костя Борисюка та Миколи Кумановського, а також одна картина тернопільського художника Володимира Чорнобая.
Живописець Григорій Чорнокнижний наділяв жінок божественною красою, вони були для митця джерелом натхнення і творчого пошуку.
Розумним бути модно. Сучасна учнівська молодь все більше переконується у правильності цього тезису. Адже майбутнє – за розумними, освіченими, кваліфікованими та креативними.
А кожна перемога дитини, яка отримує визнання і заслужену нагороду, стає ще більшим стимулом у навчанні і здобутті наступних перемог.
Тож 2 березня організатори масштабного соціального проекту «Мегамозок» вирушили до Луцької гімназії № 18 аби відзначити заслуженими нагородами переможців міської олімпіади.
Нагадаємо, що проект «Мегамозок», головною метою якого є підтримка та стимулювання обдарованої молоді краю, проводиться на Волині четвертий рік поспіль. Організаторами і меценатами проекту є Центр дозвілля та розвитку «Адреналін Сіті», мережа супермаркетів «Наш Край» та Волинська філія Комп’ютерної Академії ШАГ.
Заступник генерального директора «Адреналін Сіті» Галина Шотік вручила 84 гімназистам подарункові сертифікати на суму 150 гривень від Центру дозвілля та розвитку «Адреналін Сіті».
Пані Галина розповіла, що найближчим часом такі сертифікати отримають всі переможці міських та районних олімпіад, а це – понад 8 тисяч обдарованих дітей Волинського краю. Лишень у Луцьку щасливими власниками сертифікатів стануть 1021 учень.
Директор гімназії № 18 Сергій Скороход відзначив, що проект «Мегамозок» є позитивним для школярів, дає стимул гарно вчитися і досягати ще кращих результатів.
Загалом, за роки проведення проекту участь у ньому взяли понад 25 тисяч інтелектуально і творчо обдарованих дітей Волині, які отримали від організаторів подарункові сертифікати на суму понад три мільйони гривень. Завдячуючи своєму високому рівню знань і наполегливості в навчанні юні інтелектуали отримали можливість гарно відпочити та розважитися.
Цього року реалізація проекту «Мегамозок» також відбуватиметься у два етапи. В рамках першого всі учасники районних та міських олімпіад знову отримають подарункові сертифікати на суму 150 гривень від Центру дозвілля та розвитку «Адреналін Сіті».
Під час другого етапу серед переможців обласних олімпіад буде визначено двох щасливчиків, яким зможуть протягом першого року безкоштовно навчатися в Комп’ютерній Академії ШАГ.
Визначення відбуватиметься шляхом вибіркового жеребкування у двох вікових категоріях: до 13 років і старші. Діти молодшої вікової категорії зможуть здобути професійні навички роботи на комп`ютері, а старшокласники та випускники здобути одну з найбільш затребуваних професій на сучасному ринку праці: програміста, дизайнера або системного адміністратора.
“Арт-кафедра” презентувала київське модерне мистецтво
Модерне мистецтво не визнає умовностей, не має обмежень і виходить за рамки будь-яких правил. Підтвердженням цього є творчість київських постмодерністів Андрія Александровича-Дочевського та Анатолія Твердого, які у п’ятницю 19 лютого завітали до галереї сучасного мистецтва України «Арт-кафедра».
Попри те, що обидва митці мають серйозні доробки живопису, їхній художній талант не обмежується створенням полотен. Андрій Александрович-Дочевський є головним художником Київського національного академічного театру імені Івана Франка, відтак, створює неймовірні сценографії для театральних постановок. Анатолій Твердий керується у житті та роботі принципом: робити те, що відчуваєш, і серед його робіт – надзвичайні інсталяції, в яких модерна скульптура відтворюється у динаміці і несе глядачу глибокий філософський меседж.
Художник-постмодерніст Андрій Александрович-Дочевський є головним художником Київського національного академічного театру імені Івана Франка.
Відвідувачі «Арт-кафедри» добре знайомі із живописом Андрія Александровича-Дочевського. Відразу при вході у галерею вже кілька місяців виставлений його триптих «Адам, Ліліт і Єва».
Художник каже, що ця робота – початок біблійного циклу, і наступною планує зобразити історію Каїна та Авеля. Передає Старий завіт постмодерніст у своєрідній манері: хтось би назвав це еротикою, а Александрович-Дочевський каже, що не розуміє, чому люди вирішили прикривати тіло, а, приміром, ніс і вуха лишають голими.
«Це єврейський апокриф, він не увійшов до Старого заповіту, за яким першою дружиною Адама була не Єва, а Ліліт. Бог створив її так само, як і Адама, а не як Єву – із ребра. Але перша дружина не підкорялася Адамові, точніше – законам, які про пропонували на той час… Думаю, характером Ліліт була близькою до українських жінок: вони такі ж вільні, повноцінні люди – не з ребра зроблені», – прокоментував триптих автор.
Андрій Александрович-Дочевський каже, що любить зображати людське тіло. За спиною – репродукція його картини «Дівчина на кулі», яку художник називає полемікою з Пікассо.
«Український театр, на жаль, існує в тому просторі, який був років тридцять тому, і не рухається. Я – повністю за реформи, які мають відбутися. А в живописі я – сам собі сценарист і драматург, актор, художник і режисер», – розповів Андрій Александрович-Дочевський.
«Я маю цікавість до тіла як до субстанції, ми ж усі народжуємося голими, і не має на нас усіх цих прикрас… Цікаво, чому ми не ховаємо ніс чи вуха, а ховаємо інші речі, це ж трохи абсурд. Мої роботи у стилі ню – це не закоханість у жіноче тіло, це просто портрети тіла», – каже постмодерніст.
Проект «Стільці» був виставлений у львівській «Дзизі».
«Аби заявити про себе у світі дорослих дитина обирає підвищення. Цим підвищенням може бути табурет, а інколи – перегонутий таз, стілець тощо. Звідти – зверху – можна читати вірші або співати, проявляти свою акторську сутність. Таким чином, стілець є першим театральним помостом, тобто – сценою. І це – по-перше. По-друге, одяг та речі, що залишились забутими на стільцях, зберігають дещо від власника. У дитинстві в темній кімнаті ми лякались забутих речей на стільцях, вигадуючи із них цілі образи. Взаємодія речей зі стільцями народжує химери. По-третє, окрім ужиткового значення, стілець етимологічно – стіл, це той же престол, або трон і символізує закон та владу, або владу закону. Влада завжди знаходиться в діалозі з особистістю, або в монолозі. Тож представляючи проект «Стільці», прагнули практичним засобом, кольорово, безкольорово, безпредметно чи химерно студіювати сучасний стан взаємин в різних соціальних ситуаціях», – пояснив митець, чому героєм цілого циклу робіт виступив предмет меблів.
Серед портретів Александровича-Дочевського – колега Анатолій Твердий, символічно одягнутий у тілогрійку, яка є частим образом на картинах художника, на іспанське національне вбрання – причиною цього є зовнішня схожість.
Портрет Анатолія Твердого
Анатолій Твердий розповів, що у мистецтві веде подвійне життя. З одного боку, вчить академічному живопису, а з іншого – творить постмодернізм. Митець продемонстрував свої інсталяції, які викликають захоплення. Окрім неабиякого мистецького таланту для таких робіт необхідно мати ще й інженерну кмітливість та глибокі філософські ідеї.
На створення інсталяції надихнув Кастанеда. Герой його книг під дією психотропних кактусів «стрибав у себе». У кактусах Анатолія Твердого – дзеркала, які теж створять відвідувачам ефект самопізнання.
В цій інсталяції манекен реагує на приближення людей, повертається і націлює дуло пістолета
Для цієї роботи задіяли реальний автомобіль «Москвич»
Нагадаємо, зустрічі з найвідомішими українськими художниками-постмодерністами відбуваються в рамках виставки «23+1», що триває в галереї сучасного мистецтва «Арт-кафедра».
Щороку галерея сучасного мистецтва «Арт-кафедра» проводить мистецькі заходи, присвячені творчості відомого волинського митця Олександра Валенти.
З нагоди відзначення 72 річниці з дня народження художника галерея вкотре виступила організатором виставки його робіт з фонду галереї, які представили в арт-кафе «Стоп-кадр».
Як розповіла, мистецтвознавець Зоя Навроцька, ідейним натхненником виставки стала керуючий партнер галереї Леся Корсак, зазначивши, що Олександр Валента є своєрідним брендом, міфом Луцька, який у своїх творах опоетизував простір міста. У своїх метафоричних, невибагливих сюжетах художник вкладав багато душевної поезії.
Олександр Валента був наділений особливим даром – не тільки бачити прекрасне, а й донести його до людей.
Мистецтвознавець розповіла про нелегку долю та перипетії життя художника. Сашко рано залишився сиротою. Разом із молодшою сестрою потрапив у Луцький будинок дитини. Тут, як розповідав сам Сашко, вперше спробував манну кашу. Інтернатні стіни стали для нього рідною домівкою.
Яскравим спогадом для юного Сашка стало знайомство з директором художньої школи Петром Сензюком, який взяв талановитого юнака під свою опіку, займався з ним індивідуально. Навіть по закінченні художньої школи Олександр Валента продовжував займатися у свого наставника.
У своїй творчості Валента схилявся до пуантилізму, стилістичного напряму, в основі якого лежить манера письма мазками правильної точкової форми. Йому вдалось наповнити французький пуантилізм рідними волинськими мотивами. Однією з найвідоміших робіт художника є картина «Луцьк вечірній», яка нині знаходиться у приватній колекції.
Згодом, Олександр пішов працювати на автозавод, де йому виділили кімнату у гуртожитку. Саме в цих кількох квадратних метрах, він створив перші свої роботи, які одразу ж знайшли своїх поціновувачів.
Пізніше, художник отримав майстерню у підвальному приміщенні на вулиці Короленка в Луцьку. Незважаючи на всі труднощі життя, у творах Олександра Валенти немає жодної депресивної роботи. Він шукав себе у різних техніках виконання, опоетизовував звичайні речі: грушки, редьку, окрайці черствого хліба. Більшість його робіт – це натюрморти, пейзажі.
Митець ніколи не прагнув матеріальних статків та слави, часто продавав свої роботи за безцінь або просто дарував їх. Сьогодні багато творів видатного волинського художника знаходяться у приватних колекціях в Німеччині, Ізраїлі, Луцьку.
В рамках мистецького проекту «Крок на шляху мистецтва» 2 лютого у вівторок в арт-кафе «Стоп-кадр» відбувся мистецький вечір, присвячений творчості волинської художниці Марічки Островської під назвою «Стилістичні імпровізації Марічки Островської. Малярство.»
Вітальним словом до гостей вечора звернулась мистецтвознавець Зоя Навроцька, яка розповіла про життєвий шлях молодої художниці. Дівчина народилась у селі Угринів на Волині в родині з глибоким українським корінням та традиціями. Змалку зростала у пошані до праці, рідної землі, звичаїв. Звідси й мотиви робіт Марічки Островської – килимки, традиції українського роду, звичаї.
За словами самої художниці, вона шукач-мандрівник по життю і в своїх роботах. « Велику роль у тому, що я роблю зіграло середовище в якому народилася і живу. Часто спілкуюся з різними художниками і те, що роблю і говорю підтримується і в колі сім’ї, і серед митців. Мої роботи – це творіння як я бачу рідню, землю, навколишній світ, – розповідає мисткиня. – Це дуже хороша річ, яку робить галерея «Арт-кафедра», даючи можливість виставити свої роботи молодим художникам, бо мистецтво завжди було бідне матеріально. Але маючи мінус у матеріальному, ми даємо величезний плюс у духовне.»
Більшість робіт написані на мішковині, і, як розповідає Марічка, це не випадково, адже мішковина, хай і куплена, але все ж пахне селом.
На виставці було представлено по кілька робіт з чотирьох серій. Зокрема, картини під назвою «Берегиня-Мати», що стилізують жінку як берегиню людського роду.
«Яблука на килимках» – під такою назвою виставлені роботи Марічки з мотивами народних килимів, українських домотканих ряден з яскравими і різнобарвними візерунками.
«Родиця, живиця, дай пам’яті силу, Від водиці, від землиці, від світла небесного, від діда – прадіда» – такі символічні слова зашифровані на родинному дереві Марічки Островської.
Під час виставки художниця представила дві нові роботи зі своїми віршами.
«Я вкотре переконуюсь, що мистецтво трансцендентне. Тільки окремим людям дано розуміти слово Боже і передавати його людям», – поділився своїми враженнями від виставки засновник галереї «Арт-Кафедра» Віктор Корсак.
Як відзначила художниця Наталія Кумановська, важливу роль у нашому житті відіграє історія, яку потрібно знати – хто ти і звідки ти. « Марічка – це носій патріархального роду, яка своїми роботами передає історію свого походження, свого коріння».
Підтримати та привітати талановиту художницю на виставку прийшли відомі художники Олена Бурдаш, Катерина Ганейчук, Оксана Ядчук-Мачинська, Сергій Косай, родичі, друзі, учні.
Петро Антип: «Щоб бути хорошим художником в Україні, треба бути українцем»
У галереї сучасного мистецтва «Арт-кафедра» відбулось мистецьке суаре, почесним гостем якого став один із найвідоміших українських скульпторів сьогодення Петро Антип. Його роботи в рамках проекту «23+1» ось уже кілька місяців виставляються разом з роботами інших художників у галереї.
Горлівчанин за походженням, Петро Антип нині через події на Сході живе та працює у Києві.
Мистецтвознавець Марина Стрельцова розповіла про творчий шлях Петра Антипа, детальніше зупинилась на окремих роботах митця.
У роботі «Пам’ятник каменю», яка була презентована на відкритті Мистецького арсеналу у Києві в 2009 році скульптор від традиції скіфської пластики, презентуючи сучасну архаїку. В іншій роботі Петра Антипа «Степова Мадонна» митець застосовує абстрактні форми – піраміду, коло.
“Степова Мадонна”
“Берегиня” і “Кам’яна писанка”
“Ти і я”
Петро Антип широко відомий світу не лише як живописець і скульптор. Величезну нішу в його творчості займає архітектура. Він є автором проекту першого в Україні фонтану, який струменем води утримує та обертає величезну кулю. Його було споруджено у Горлівці. Пізніше схожий збудували у Донецьку поблизу «Донбас-Арени».
Сам архітектор розповів про творчі доробки, які через низку обставин, на жаль, існують тільки у проектах.
Так, проект фонтану для міста Хмільник, розроблений у 2012 році , вражає своєю оригінальністю і величністю. Унікальність фонтану полягає в тому, що за проектом основні струмені води пересікаються один з іншим безпосередньо над мостом. Спеціальні розрахунки дозволяють уникати падіння води на проїжджу частину.
Режим роботи освітлювальної системи передбачає періодичне різнокольорове забарвлення всіх струменів фонтану, включаючи низхідні потоки з обох боків моста та пінні форсунки, розташовані в ріці обабіч нього. Висота двох головних струменів досягає 30 м, довжина – 60 м. Насосна система спроектована з врахуванням їхньої потужності.
Лаконічність та простота образно-композиційного рішення фонтану надає йому особливого шарму та стильності. А оригінальність ідеї робить даний проект абсолютно новаторською розробкою мистецької та інженерної думки ХХІ ст.
Інша його робота – фонтан «Нескінченність» готувався для міста Запоріжжя. За задумом архітектора, фонтан складається з 29 чаш, розташованих в декількох рівнях. Загальна площа фонтану становить близько 3000 кв. м.
Згідно ідеї проекту, у вирішенні фонтану використаний мотив повторюваного кола, вписаного в квадрат, як символ єдності, нескінченності і досконалості, звідси його назва «Безкінечність» У центрі композиції розташована величезна чаша, в якій бронзова куля діаметром 5 м і вагою 35 тонн, піднімається струменями води на триметрову висоту і при цьому обертається навколо власної осі на водяній подушці.
Петро Антип називає українців рабами свободи, бо без свободи українці себе не уявляють. Митець впевнений у величному майбутньому українців, адже українська земля сильна і багата своїми людьми. Щоб бути хорошим художником в Україні треба бути українцем, переконаний Петро Антип.
«Художники, поети, музиканти, філософи – саме ці люди правлять світом, – переконаний Петро Антип. – Пам’ятаю, якось пояснив це дуже чітко одному олігарху. Так і сказав: як намалюємо черевики, в таких і будете ходити! Бо насправді так і є: все, що нас оточує, малювали художники, дизайнери, архітектори».
10 грудня галерея сучасного мистецтва «Арт-кафедра» провела урочисте підбиття підсумків та вручення цінних призів переможцям обласного митецького конкурсу авторської карикатури «Умовні українці». Організаторами конкурсу стали Центр дозвілля та розвитку»Адреналін Сіті», галерея сучасного мистецтва «Арт-кафедра» та арт-кафе «Стоп-Кадр».
Як розповіла під час заходу керуючий партнер галереї Леся Корсак, конкурс авторської карикатури проводиться другий рік поспіль і має на меті не лише повернути до життя нині забутий вид авторської гарфіки, а й сформувати громадський світогляд і громадянську позицію громадян, розвивати почуття патріотизму і любові до України. На її думку, у цьому головна роль має бути за молодими талантами. “Галерея ставить собі за завдання такими проектами і конкурсами сприяти і підтримувати молодих митців. Що ж до карикатури як жанрового мистецтва, то вона формує інший погляд на себе, на недоліки суспільства вцілому. Карикатура загостює ці проблеми і виносить на широкий загал.” – зазначила Леся Корсак.
В свою чергу мистецтвознавець Зоя Навроцька представила учасників конкурсу та кількома штрихами розповіла про їх творчі здобутки.
Член журі конкурсу, художник Сергій Корсай подякував Центру дозвілля та розвитку «Адреналін Сіті» та галереї «Арт-кафедра» за активність у популяризації мистецтва.
Опісля члени журі оголосили переможців конкурсу.
Перше місце з призовим фондом 1000 гривень здобув Леонід Сахнюк. Як зазначив переможець конкурсу, карикатура це своєрідна миттєва іронічна реакція на події.
Друге почене місце та призовий фонд 800 гривень у карикатуриста Миколи Гладуна. Третє призове місце і приз у 600 гривень здобули роботи Марії Оліферук.
За рішенням журі ще один учасник конкурсу Арсен Гребенюк посів четверте місце і також відзначений цінним призом. Всі учасники конкурсу отримали від організаторів конкурсу приємні подарунки до свят.
Експозиція авторських карикатур діятиме в арт-кафе «Стоп-Кадр» до 22 грудня.
Наприкінці листопада галерея сучасного мистецтва України «Aрт-кафедра» започаткувала новий арт-проект – “Крок на шляху мистецтва”, що спрямований на співпрацю із творчою молоддю Волині.
Під час презентації проекту керуючий партнер галереї Леся Корсак розповіла, що ідея відкрити молоді таланти зародилась давно.
«Мета арт-проекту – підтримати художників-початківців, дати їм можливість представити свої роботи, допомогти їм зробити перший крок до відкриття свого таланту глядачеві», – розповіла Леся Корсак.
Майданчиком для експозицій стало арт-кафе «Стоп-Кадр».
«Зробити виставку в кафе – чудова ідея, адже сюди приходить багато людей, які побачать роботи художників. Тим більше, що чимало всесвітньовідомих художників розпочинали свій творчих шлях із виставок у ресторанах, кафе», – додала пані Леся. Першою ластівкою нового мистецького проекту стала виставка творів юної луцької художниці Анастасії Малімон.
Анастасія Малімон закінчила гурток малювання у Луцькому Палаці учнівської молоді. Нині навчається у магістратурі Східноєвропейського національного університету на спеціальності «Образотворче мистецтво». Художниця працює в напрямку реалізму в техніці олійного живопису та графічних техніках (соус, вугілля). Більшість робіт Насті – це портрети і натюрморти.
«Вивчаю психологію, тому мені цікаво передати емоції людини – радість, сум, втому», – розповідає Настя.
Усього в експозиції представлено 16 робіт художниці. Частина з них – етюди до портретів.
Твір «Роздуми» – дипломна робота молодої майстрині. У ній тонко переданий емоційний стан, співпереживання героя.
Анастасія Малімон переконана, що цей проект дуже хороший старт для молодих початківців.
«Це спроба показати свої роботи як художника людям і дізнатися їхню думку. Такі проекти дуже потрібні. Він дає можливість зрозуміти свій рівень і свої помилки. Безперечно, що це шанс для багатьох молодих талановитих митців показати свою творчість», – зазначила вона.
Леся Корсак додала, при появі в галереї « Арт-кафедра» інших виставкових залів, один із них обов’язково стане майданчиком для обдарованої молоді. Наразі, перша виставка триватиме до кінця року.
Модерний живопис – це творчість тих митців, яким не цікаво просто відтворювати у картинах оточуючий світ. Модерністи переносять на полотно набагато інтимніші речі – власний внутрішній світ, думки і відчуття.
Познайомити лучан із сучасним мистецтвом взялася галерея «Арт-кафедра». Наприкінці жовтня тут відкрилась унікальна виставка «23+1», яка зібрала роботи 24 кращих авангардистів з усієї України.
Під час роботи виставки заплановані зустрічі з митцями, аби глядачі отримали змогу не лише побачити найпрогресивніші мистецькі витвори сучасності, а й поспілкуватися з їхніми авторами.
Перша зустріч відбулася в середу, 25 листопада, і зібрала поціновувачів таланту луцьких художників-модерністів Катерини Ганейчук-Савчук, Костянтина Борисюка та Андрія Русановича.
«Ми ставимо перед собою мету привити любов до модерного мистецтва, – зазначила у вступному слові керуючий партнер галереї Леся Корсак. – Буває, приходять до нас люди, дивляться на картини модерністів і кажуть: «Ой, я теж би так зміг!». Та насправді це мистецтво не є простим – ні у сприйнятті, ні у створенні. Ми хочемо привернути увагу і познайомити лучан з роботами кращих модерністів, щоб вони отримали можливість по-іншому сформували ставлення до цього мистецтва, щоб побачили, наскільки воно є глибоким та інтелектуальним».
Мистецтвознавець Зоя Навроцька доповнила, що цей захід – поле для дискусії, тож запросила гостей заходу бути активними і долучатися до обговорення. «Наше завдання, коли працює виставка, зробити так, щоб вона була діючим організмом, щоб вона пульсувала. У цьому форматі ми ставимо завдання говорити глибше, дати можливість виступити художникам. Це – жива ініціатива спілкування.», – зазначила пані Зоя.
Експресіоністичний модернізм Костя Борисюка
Костя Борисюка називають волинським Ван Гогом. Саме роботи цього всесвітньо відомого постімпресіоніста свого часу справили особливе враження на молодого митця і визначили його творчий шлях на довгі роки. До слова, визначили доволі вдало, адже перше визнання до Костя прийшло ще в студентські роки, а згодом його роботи виставлялися в багатьох галереях Європи.
Сьогодні Кость Борисюк живе у Луцьку і продовжує творити у своїй незмінній майстерні. «Показувати роботи можна деінде, а творити – лише тут», – пояснює митець свою прив’язаність до Волині.
Коли у художника просять підказок, як правильно «читати» його картини, він коректно підправляє, що його малярство ближче до музики, аніж до літератури. Відтак, варто спробувати прислухатись, як воно звучить, аніж намагатись викласти відчуття за допомогою слів.
Навіть нерозбещеному спогляданням хорошого живопису оку видно, що полотна Борисюка – це роботи майстра, який вміє працювати з кольорами. Працювати тонко та сміливо, і його пензлеві вдається поєднати надзвичайно складні контрастні кольори.
«У нас довго була тоталітарна система, зараз інша, але теж – тоталітарна, і вона не дає творчого мислення ні глядачу, ні митцю. Митець пропускає все через душу, інтерпретує по-своєму, тому мистецтво – таке різне. Зрозуміло, що в тоталітарному суспільстві хочуть це згладити, підладнати хто під золоту клітку, а хто під сталеву заржавілу. Але митець має бути вільним, він є цікавим тоді, коли перебуває поза контекстом держави», – переконаний Кость Борисюк.
Сакральний символізм Катерини Ганейчук-Савчук
«Модернізм для мене – це, в першу чергу, висловлення символами і знаками, – поділилася художниця і поетеса Катерина Ганейчук-Савчук. – Це складне мистецтво для прочитання, тому що треба напружуватися, намагатися зрозуміти, що хотів закласти художник кольором, плямою, конкретними знаками».
Художниця поділилася, що останнім часом відійшла від очевидних образів на полотнах. Натомість, реакція глядачів – неоднозначна.
«Одна жіночка, коли подивилася на мої ранні роботи, сказала: «Тю, Катю, та ви ж малювати вмієте!», – тим часом сама художниця каже, що їй стало нецікаво малювати те, що можна відтворити за допомогою фотоапарата.
Катерина Ганейчук розповіла, що черпає натхнення зі старих технік, оскільки прагне, щоб вони жили, а це витинанки, текстиль, вибійка на полотні, левкаси, роботи на шклі.
«Картина «Німі береги», яка виставляється тут, написана в Криму, коли він ще був нашим. Це була рання весна, і настільки буйними були природні сили моря, що свою роботу я присв’ятила саме стихіям природи, які пробуджуються щовесни. Я зобразила потяг між двома берегами, між двома статями без жодного звуку», – розповіла про свою роботу Катерина Ганейчук і зауважила, що на відміну від Костя Борисюка свої роботи вважає ближчими до літератури, аніж до музики.
Переосмислена класика Андрія Русиновича
Андрій Русинович – мабуть, один із небагатьох модерних митців, хто дозволяє собі таку відсутність умовностей і обмежень, що малює навіть у жанрі реалізму.
«Це експеримент», – усміхається художник, відповідаючи на здивування глядачів, які зустрічають серед доробку акуратно відтворені реалістичні пейзажі. «Бувають періоди, коли хочеться бути чесним. Не перед емоціями, а перед розумом і знаннями, які маєш. Тому хочеться звернутися до класики», – розшифровує митець.
Тим не менше, навіть класика – не без творчого втручання. На картинах із луцьким пейзажем – фігурки з картин Франсуа Мілле. «При поєднанні речей, які важко уявити разом, зявляються нові змісти», – пояснює свій експеримент Андрій Русинович.
Митець не боїться експериментувати і настільки вимогливий до себе, що перемальовує деякі полотна по кілька разів і може вдосконалювати їх роками.
На запитання над чим зараз працює Андрій Русанович, художник поділився що ще донедавна працював над серією робіт «Marco at Work». «Ця назва символічна. Ми з дітьми експериментували у художній школі з лінійними композиціями. А «Marco at Work» це короткометражка про художника. Саме цей фільм і ці дитячі лінії стали певним каталізатором і вилились у серію робіт», – розповів Андрій Русанович. Наразі готові сім робіт, а загалом у планах створити сто картин.
Під час роботи виставки «23+1» заплановано ряд інших зустрічей із представниками модерного мистецтва. Незабаром «Арт-кафедра» обіцяє зустріч із модерністами інших міст Західної України.
Поринути у свій авангардистського бунтарства та насолодитися надзвичайною енергетикою творів українського модерного мистецтва відтепер можуть лучани та гості міста, відвідавши виставку праць українських модерністів кінця ХХ – першої половини ХХІ століття – «23+1».
23 жовтня галерея сучасного мистецтва «Арт-кафедра» гостинно відкрила поціновувачам прекрасного унікальну і масштабну виставку робіт українських модерністів кінця ХХ – першої половини ХХІ століття під символічною назвою «23+1». Вперше у Луцьку представлені твори яскравих представників українського модерного мистецтва із різних художніх центрів України.
Свої роботи до Луцька привезли Микола Кривенко, Андрій Александрович, Анатолій Твердий з Києва; Петро Гулин, Геник, Володимир Богуславський, Володимир Іванишин, Роман Яців, Петро та Андрій Гуменюки зі Львова; Віктор Маринюк, Валерій Басанець, Олександр Стовбур, Василь Сад, Сергій Савченко, Володимир Цюпко з Одеси; Дмитро Стецько та Володимир Чорнобай із Тернополя; Ігор Панейко з Ужгорода; Петро Антип з Донецька та Микола Бірючинський з Горлівки. У виставці також беруть участь представники луцької школи – Костянтин Борисюк , Катерина Ганейчук та Андрій Русанович.
Зі словами вітань до учасників та гостей вернісажу звернулась керуючий партнер галереї Леся Корсак.
Детальніше про смислову ідею, неординарність та творчий символізм виставки розповіла її куратор, мистецтвознавець Зоя Навроцька. Як розповіла пані Зоя, назва виставки «23+1» обрана не випадково, адже в експозиції виставки представлені роботи двадцяти трьох видатних модерністів, творчі особистості яких були сформовані у ХХ столітті. Лише одна художниця – Геник зі Львова цілком належить XXI століттю.
«Художники різні за характером, за стилем і формою. Хтось – вишуканий, хтось – впертий, зухвалий, еронійний. Їх твори по-різному відображають наш час. Сьогодні вони є спротивом вторинності і міщанства, що заполонили сучасне мистецтво», – розповіла про митців Зоя Навроцька. На її переконання, без допомоги самих художників і підтримки небайдужих до мистецтва людей було б складно реалізувати цей проект.
До виступу мистецтвознавець запросила самого автора ідеї проведення виставки модерністів, засновника галереї Віктора Корсака. За його словами, Луцьк достойний того, щоб у ньому проводились подібні проекти, адже сучасне людство задихається від потоків інформації, і лиш мистецтво, абстракція допоможуть людям розібратися у цій інформації. Він переконаний, що мистецтво змінить людство і світ на краще.
З вітальним словом до лучан-гостей виставки звернулися львівський художник-модерніст Петро Гулин, одеський нонконформіст Сергій Савченко, луцька художниця Катерина Ганейчук, мистецтвознавці Віра Стецько та Марина Стрєльцова.
Митці зі сходу захоплено поділилися своїми враженнями від колориту, виразності і комфортних пропорцій міста та чудової організації мистецького заходу. Всі вони переконані, що Луцьк має високий потенціал та багато інтриг, про які, на жаль, багато хто не знає.
Загалом, виставкову експозицію будують більше сотні предметів. Серед них – малярство, графіка, скульптура, живопис. У кожному з цих творів відображений внутрішній світ митця, його спротив існуючій реальності, пошук нового осмислення життя. Виставкова композиція поєднує у собі суміш світоглядних позицій та інтелектуального розвитку різних культурних традицій: від абстракціонізму, експресіонізму до постмодерністичних експериментів.
Поринути у свій авангардистського бунтарства та насолодитися надзвичайною енергетикою творів українського модерного мистецтва відтепер можуть лучани та гості міста, відвідавши виставку праць українських модерністів кінця ХХ – першої половини ХХІ століття – «24+1».
23 жовтня Галерея сучасного мистецтва «Арт-кафедра» гостинно відкрила поціновувачам прекрасного унікальну і масштабну виставку робіт українських модерністів кінця ХХ – першої половини ХХІ століття під символічною назвою «24+1». Вперше у Луцьку представлені твори яскравих представників українського модерного мистецтва із різних художніх центрів України.
Свої роботи до Луцька привезли Микола Кривенко, Андрій Александрович, Анатолій Твердий з Києва; Петро Гулин, Геник, Володимир Богуславський, Володимир Іванишин, Роман Яців, Петро та Андрій Гуменюки зі Львова; Віктор Маринюк, Валерій Басанець, Олександр Стовбур, Василь Сад, Сергій Савченко, Володимир Цюпко з Одеси; Дмитро Стецько та Володимир Чорнобай із Тернополя; Ігор Панейко з Ужгорода; Петро Антип з Донецька та Микола Бірючинський з Горлівки. У виставці також беруть участь представники луцької школи – Костянтин Борисюк , Катерина Ганейчук та Андрій Русанович.
Зі словами вітань до учасників та гостей вернісажу звернулась керуючий партнер галереї Леся Корсак.
Детальніше про смислову ідею, неординарність та творчий символізм виставки розповіла її куратор, мистецтвознавець Зоя Навроцька. Як розповіла пані Зоя, назва виставки «24+1» обрана не випадково, адже в експозиції виставки представлені роботи двадцяти трьох видатних модерністів, творчі особистості яких були сформовані у ХХ столітті. Лише одна художниця – Геник зі Львова цілком належить XXI століттю.
«Художники різні за характером, за стилем і формою. Хтось – вишуканий, хтось – впертий, зухвалий, еронійний. Їх твори по-різному відображають наш час. Сьогодні вони є спротивом вторинності і міщанства, що заполонили сучасне мистецтво», – розповіла про митців Зоя Навроцька. На її переконання, без допомоги самих художників і підтримки небайдужих до мистецтва людей було б складно реалізувати цей проект.
До виступу мистецтвознавець запросила самого автора ідеї проведення виставки модерністів, засновника галереї Віктора Корсака. За його словами, Луцьк достойний того, щоб у ньому проводились подібні проекти, адже сучасне людство задихається від потоків інформації, і лиш мистецтво, абстракція допоможуть людям розібратися у цій інформації. Він переконаний, що мистецтво змінить людство і світ на краще.
З вітальним словом до лучан-гостей виставки звернулися львівський художник-модерніст Петро Гулин, одеський нонконформіст Сергій Савченко, луцька художниця Катерина Ганейчук, мистецтвознавці Віра Стецько та Марина Стрєльцова.
Митці зі сходу захоплено поділилися своїми враженнями від колориту, виразності і комфортних пропорцій міста та чудової організації мистецького заходу. Всі вони переконані, що Луцьк має високий потенціал та багато інтриг, про які, на жаль, багато хто не знає.
Загалом, виставкову експозицію будують більше сотні предметів. Серед них – малярство, графіка, скульптура, живопис. У кожному з цих творів відображений внутрішній світ митця, його спротив існуючій реальності, пошук нового осмислення життя. Виставкова композиція поєднує у собі суміш світоглядних позицій та інтелектуального розвитку різних культурних традицій: від абстракціонізму, експресіонізму до постмодерністичних експериментів.
16 жовтня у галереї мистецтв «Атр-кафедра» відбулась виставка картин молодої луцької художниці Маргарити Паламарчук.
Назва виставки – «Грані» обрана не випадково. Під час заходу художниця презентувала десять своїх робіт з різних за тематикою і змістом колекцій. Виставлені картини демонструють різні грані творчої натури мисткині.
За словами Маргарити Паламарчук , виставка «Грані» націлена на внутрішній світ людини. Вона відображає внутрішній світ митця з різними емоціями: теплими, радісними, похмурими.
В центрі експозиції розміщена картина з назвою «Серце воїна». Це полотно – відображення подій на Майдані. В цій роботі художниця передала свої переживання про трагічні події революції.
Серед робіт представлені дві картини із серії «Wonderland», в перекладі означає «Країна мрій».
«У кожного в голові є країна мрій, в яку хочеться зануритися. Це потаємний світ. Він не всім відомий, іноді це недосяжна мрія», – тлумачить зображення мисткиня. Щоб пояснити розбіжність у яскравості забарвлення робіт, жінка навела аналогію з внутрішнім світом людини. Він іноді буває яскравий, як мрії, а інколи – таємничий і похмурий.
Серія картин «Енергія радості» вражає яскравими кольорами. Для створення кількох картин з цієї серії жінка використала незвичний матеріал – батарейки, які символізують, що в людини є внутрішній ресурс радості й енергії. «В кожної людини всередині є надзвичайна сила і потенціал, просто іноді вона про це не знає, – розповідає художниця. – Часто через стрес чи радість особа отримує друге дихання. Кожен повинен вірити у те, що має цю енергію, яку при необхідності завжди можна вивільнити».
У своїх роботах робіт Маргарита Паламарчук використовує скло, нитки та інші речі. «Я люблю збирати всякий мотлох і з нього робити щось цікаве. Батарейки я клеїла з таким захватом і радістю, що, мабуть, просто забувала про всі свої проблеми», – розповіла художниця.
Оригінальна за змістом картина «Суб’єктивізм», на якій зображена обезбарвлена людина, над якою розтікається безмежна веселка кольорів. За словами Маргарити Паламарчук, ця робота символізує безкінечний всесвіт, у якому людина структуризує частини, збирає їх і розкладає по поличках. Кожен із великої кількості емоцій і фактів викладає свою мозаїку.
На виставці було продемонстроване полотно із дзеркалом посередині, прикріпленим художницею для того, щоб кожен побачив у дзеркалі себе і свою світлу дорогу.
Твори Маргарити Паламарчук вражають незвичністю. Зокрема, картина з квадратним отвором під назвою «Медитація» символізує можливість заповнення будь-якої порожнечі, а полотно з назвою «Непаралельні» переконує, що долі, емоції і люди перетинаються у цьому світі.
24 вересня відбулась культурно-мистецька виставка «Казимір Малевич та Україна», присвячена сторіччю всесвітньо відомої картини «Чорний квадрат». Обговорення відбулось о 17:00 в галереї сучасного мистецтва «Арт-кафедра».
Керуючий партнер «Арт-Кафедри» Леся Корсак познайомила глядачів із спеціальним гостем заходу іспанським художником Карлосом Гарсією Лаосом. Окрім того мистецтвознавець розповіла всім присутнім біографію Казимира Малевича та наголосила, що відомий художник все-таки українець.
«Вся Європа відзначає річницю «Чорного квадрата», ми себе теж вважаємо Європою, тому не оминули святкування. Хочу вас познайомити із нашим спеціальним гостем Карлосом Гарсією Лаосою, який є великим шанувальником Малевича та представляє той же напрям мистецтва у скульптурі», – наголосила Корсак.
Варто зауважити, що Карлос Гарсія Лаоса вже не вперше відвідує Україну. Митець був присутнім на подіях Майдану та представляв свою виставку скульптур «Революція» у Києві.
Про її концепцію він розповів і відвідувачам виставки в «Арт-кафедрі». «Кожна моя скульптура виражає приховану концепцію, я зображаю споріднені душі, красиву жінку, материнський інстинкт, самотність, визначеність, лицемірство через скульптури», – розповів митець. Також він зазначив, що великий вплив на його творчість мали роботи Малевича. Скульптор вловив характер та концепцію художника, але виражає це не на полотні, а в просторі.
Перед презентацією виставки Лаоса провів майстер-клас із студентами, разом із юними художниками вони малювали «лицемірство». «Під час майстер-класу я намагався, щоб учні задумались над концепцією. І їм це вдалося, вони не лише вміють думати, а й мають хорошу техніку», – зауважив скульптор.
Разом із мистецтвознавцем Зоєю Навроцькою Карлос аналізували витвори юних художників.
Напередодні святкування Дня Незалежності України у галереї сучасного мистецтва «Арт-Кафедра» відбулась презентація виставкового проекту Миколи Кумановського «Гілля калин похилилося: Два погляди».
В експозиції шість нових робіт художника-сучасника, присвячені нашому трагічному сьогоденню. «Метафоричний реалізм Кумановського не кожен може зрозуміти через призму його творів, але цього разу художник зробив крок назустріч глядачам. На його полотно «Небесній Сотні присвята» загиблі йдуть на небо, але небо над їхніми головами блакитне, сповнене надії і віри, що їх жертва недаремна. Картина «Російська тапорная работа» демонструє ситуацію події на сході: відрубана рука у вишиванці та дві пташки – дві області, які зараз кормляться крихами… «Ремонтна майстерня» – робота, яка волає до людей задуматись: а чи нормально ремонтувати бронежилети, кожного дня, наряду з побутовими приладами, іншими речами… Люди, задумайтеся! Невже ми звикаємо жити в війні?.. Так хоче сказати художник… Через роботи «Донбаська Мадонка», «Куль-баби квітнуть» та «Весна на Донбасі» Кумановський показує огидну реальність подій, що відбуваються на сході нашої країни. Донбас, ніби продажна жінка, маскується за війною, але виставляє себе на продаж… Цинізм і жорстока правдива реальність у кожному мазку, штриху, на кожному полотні цієї серії робіт Миколи Кумановського», – розповіла керуючий партнер галереї Леся Корсак.
Влучним доповненням цієї міні-виставки стала низка малюнків дітей – учасників тематичного майстер-класу Миколи Кумановського «Передчуття громадянської війни». Небайдужістю роздумів про долю України означено єдиний концептуальний ряд цих, нерівнозначних за художнім виконанням експонатів. Однак незалежно від авторства (чи ним є досвідчений, знаний митець або ж зовсім юний школяр-початківець) кожен твір порушує безліч актуальних, гострих, а подекуди просто болючих психологічних, історико-естетичних питань, спонукаючи глядача до напруженої роботи розуму та почуттів.
Виставка, присвячена Дню Незалажності України, який цього річ є непростим: з болем, сльозами та втратами. «У цій виставці зустрілись два погляди: погляд зрілого автора та дитячий. Картини та малюнки відображають водночас гнів, злість, боязнь війни та надію на краще. Ми не могли оминути таку важливу подію, як День Незалежності України, тому й вирішили зробити цю тематичну виставку. Усі бажаючі протягом двох тижнів матимуть нагоду переглянути роботи», – розповіла Корсак.
Галерея мистецтв «Арт-кафедра» презентувала персональну міні-виставку луцької художниці Людмили Бойчук «Ніч у кольорі». До експозиції ввійшло 11 робіт, сюжети яких були навіяні неймовірною красою Криму.
Хоча Людмила Бойчук скромно називає свої картини лише цікавим хобі для душі, перегляд виставки свідчить про інше. Роботи художниці яскраві та самобутні, вони притягують погляд і навіюють приємні спогади та думки.
Всі картини намальовані широкими мазками за допомогою шпателя. За словами Людмили Бойчук, така техніка допомогла їй найбільш точно передати всі ті емоції, які вона відчула під час відпочинку у підніжжя гори Меганом, де вона побувала у 2013 році.
«Я вважаю, що не варто якось політизувати цю виставку. Ці картини про чисті відчуття і емоції, про красу і враження, – коментує свої роботи Людмила Бойчук. – Сподіваюся, що в майбутньому я зможу поїхати на півострів, коли захочу, щоб ще раз набратися там тільки хороших вражень і знайти нові ідеї».
Найулюбленіша робота художниці – картина «Мандрівник». Як пояснила Людмила Бойчук, саме цей твір асоціюється у неї з кольором любові та є відображенням її творчої та постійно прагнучої до мандрівок натури.
Праворуч – улюблена картина художниці «Мандрівник».
«Коли я дивлюся на свої роботи, то відчуваю гармонію природи. Це коли немає кордонів, немає якихось обмежень. Коли сидиш на горі і просто дивишся на хвилі… вони тебе заспокоюють і ти розумієш, що немає дурних думок та проблем навколо. Ти один на один з природою. І це неймовірно», – переконана луцька художниця.
У Луцьку відкрилася персональна виставка ляльок-мотанок «Волинські берегині» майстрині народної творчості Юлії Богданової.
Офіційне відкриття відбулось 25 червня у галереї сучасного мистецтва «Арт-кафедра». В експозиції виставки представлено більше ста ляльок-мотанок, виготовлених з різних матеріалів. Це: ляльки-княгині, молодиці, наречені, бабусі й навіть ляльки-немовлята.
Один з найцікавіших експонатів – лялька-мотанка Волинська берегиня завбільшки з людину. Це – лялька-берегиня без рук з двома маленькими дітьми.
Юлія Богданова вперше взяла до рук ляльку-мотанку у дитинстві, її для майбутньої лялькарки зробила прабабуся. Відтоді цей оберіг має для майстрині особливе значення.
Переглянути виставку можна протягом двох наступних тижнів за адресою Карбишева, 1.
Довідка: Лялька-мотанка – українська національна лялька, символ жіночої мудрості та родинний оберіг. Виготовляючи цей сакральний предмет, жінки вкладали у нього свою енергію, позитивні думки і побажання. Ляльку-мотанку передавала мати дочці, коли віддавала до іншого роду, також її використовували як ліки й оберіг для хворих дітей. Особливим різновидом ляльок-мотанок є саме берегиня. Основним елементом, який відрізняє такого типу ляльки, є хрест, намотаний на обличчя.
Творчий вечір-спомин “Кость Шишко: поет, художник, українець”, присвячений 75-ій річниці від Дня народження видатного і талановитого художника Костя Шишка відбувся в галереї сучасного мистецтва України «Арт-Кафедра».
Як зазначила у вступному слові керуючий партнер Леся Корсак, Кость Шишко став одним із символів Луцька. «Саме тут він сформувався не тільки як історик, філософ, поет і художник, а й як патріот. За що заплатив дуже високу ціну».
Спогадами про цю видатну особистість поділилися присутні письменники, художники, діячі. Зокрема, директор луцького художнього музею Зоя Навроцька, голова обласної спілки письменників Петро Коробчук, художниця Наталя Кумановська.
Під час заходу присутні почули поетичну декламацію-постановку одного з варіантів поеми Костя Шишка «Серце матері». Вірші читали студенти училища культури, актори театру, що діє при міській бібліотеці №10 і керівником якого є Наталя Максимчук.
Крім того, присутні мали змогу переглянути міні-виставку, представлену Волинським краєзнавчим музеєм. Це авторські малюнки Костя Шишка, виконані олівцем у різні часи. Серед них багато автопортретів. Також були роботи з приватної колекції Миколи Кумановського – ліногравюра та барельєф Кості Шишка, який зробив художник ще за життя поета. На великому екрані презентували серію фото з архіву поета: із батьками, у військовій формі, портретні фото, зроблені в різному віці.
Довідка: Кость Шишко – український поет, письменник, художник, дисидент. Народився у 1940 році в с. Обеніжи (Турійського району), а помер – у 2002-му. Похований в Луцьку.
Навчався на історико-філологічному факультеті Луцького державного педагогічного інституту ім. Лесі Українки. Працював вчителем Кричевичівської восьмирічної школи Маневицького (тепер Ковельського) району.
Під час сумнозвісного Луцького процесу (1965 рік) над політв’язнями Валентином Морозом та Дмитром Іващенком (викладачами Луцького державного педінституті ім. Лесі Українки) він потрапив у число неблагодійних. Його виключили з партії, звільнили з роботи, не давали публікуватись.
Тривалий час працював різноробочим, потім художником-оформлювачем у різних організаціях Луцька.
У 2010 р., до 70-річчя з дня народження Кості Шишка, у Луцьку біля ЗОШ № 2, де навчався поет, було закладено сквер імені Шишка.
Кость Шишко лишив велику поетичну спадщину. У його творчому доробку вінки сонетів, поеми, гумористичні твори. Багато з них стараннями друзів ще у радянський період побачили світ у самодруківських виданнях. Згодом, після проголошення Україною Незалежності, появились збірки «Сльоза олії золота», «Вибрані вірші», «Вогонь», «Пісня дощу» (2001). У 2010 році у видавництві “Волинська обласна друкарня” (Луцьк) побачила світ книга “Писанки”
Галерея сучасного мистецтва «Арт-Кафедра» відзначила Першу річницю з дня відкриття! З цієї нагоди в галереї відбулась урочистості за участю художників, митців, відомих людей краю, учнів та студентів художніх шкіл, вищих навчальних закладів, представників влади і ЗМІ.
Свято розпочалося з урочистої академії, під час якого з вітальним словом до присутніх звернулася керуючий партнер «Арт-Кафедри» Леся Корсак. Вони привітала і подякувала всім присутнім, а також тим митцям, які долучилися до становлення та популяризації галереї, як місця, де акумулюється мистецтво. Також вона розповіла про успіхи, яких вдалося досягнути завдяки злагодженій роботі та професійному підході колективу галереї сучасного мистецтва.
«Більше двох десятків найрізноманітніших заходів відбулося в галереї як для поціновувачів мистецтва, так і аматорів, дорослих та дітей. Це: творчі вечори художників, роботи яких були представлені в експозиціях «Арт-Кафедри», а також тематичні суаре про жанри та напрямки в художньому мистецтві. Крім того, лише за рік ми розширили галерею, відкривши другу велику залу. Експонували роботи відомих майстрів сучасності Миколи Кумановського, Валентина Кирилкова, Галини Івашків, Наталки Кумановської, Олександра Валенти, а також повномасштабні виставки Карела Якубека та львівських поставангардистів Петра Гулина й Геника. Численні майстер-класи з розмальовування вітражів, декупажу, вимальованки, а також уроки мистецтва від відомих художників – ось чим сьогодні з гордістю може похвалитися галерея сучасного мистецтва України «Арт-Кафедра», – зазначила Леся Корсак. Привітати колектив «Арт-Кафедри» з першою річницею прийшло близько сотні поціновувачів мистецтва, художників, відомих людей краю. Зокрема, з вітальним словом звернувся й заступник начальника управління культури Луцької міської ради Віталій Поліщук. Він вручив Лесі Корсак Подяку за внесок в культурне життя міста і зазначив, що галерея сучасного мистецтва «Арт-кафедра» стала закладом, яким Луцьк може пишатися на всеукраїнському рівні та побажав подальших злетів і розширення закладу.
Приємним сюрпризом став виступ митця з Харкова Микити Кубанцева, який намалював «золотом» портрет Тараса Шевченка, танцюючи при цьому. Опісля всіх запросили для спільного малюнку картини «Древо Життя», першими пензлем торкнулися Віктор та Леся Корсаки, завдяки яким й було створено «Арт-Кафедру». Потому до роботи долучилися решта присутніх.
На завершення гостей свята пригощали ювілейним тортом та шампанським під музичний супровід живої музики у виконанні струнного квартету «Maestro Volynsky».
Зображення на писанці – це письмо, яким ми кодуємо свої побажання на наступний рік. Таємницями розпису традиційної волинської писанки із лучанами поділилися майстрині народного мистецтва Софія Пасюк та Руслана Вронська.
Майстер-клас відбувся 4 квітня в Галереї сучасного мистецтва «Арт-кафедра».
Для розпису учасникам роздали «видуті» яйця. Як розповіла Софія Пасюк, «наші предки не «билися» писанками на Пасху, а дуже бережно ставилися до них, тримали за іконами як оберіг. Коли писанка тріскала чи билася – це вважалося поганою прикметою, вважалося, що ламається оберіг».
Традиційні волинські знаки, якими прикрашали писанки, наділені глибоким сенсом, розповіла майстриня.
«Один із найпопулярніших знаків, який використовували наші предки – зірка. Вона є знаком сонця, тепла. Ще один символ – сорококлин, що означав зоране поле та достаток. Вітрячки та драбинки є символами вітру і дощу. Усі ці знаки традиційно оздоблюються «сосенками» – зображенням гілки хвойного дерева. Це знак, який стоїть на межі між цим світом і тим світом, оберігає живих», – поділилася Софія Пасюк.
Важливим є і настрій, з яким берешся розписувати яйця. Треба бути спокійним, відпустити всі тривоги та образи. Хоча по-іншому бути й не може: сам процес розписування є настільки медитативним, що невимушено заспокоює та розслабляє.
Починати наносити малюнки треба із розмітки. Спершу поділити яйце навпіл вертикальною лінією, затим – горизонтальною. «Ми ділимо яйце навпіл: на цей світ і той, а потім – на чотири частини, що символізують чотири сторони світу. Утворюється хрест. Ми звикли, що хрест – символ віри, проте цей знак був оберегом наших пращурів задовго до поширення християнства на нашій землі», – каже майстриня.
Учасникам майстер-класу запропонували наносити зображення спершу олівцем. А вже тоді намальовані лінії покривати воском. Розплавлений віск витікає із писачка, кінчик якого треба постійно підігрівати на полум’ї свічки. Новачкам важко давалися рівні лінії, та майстрині заспокоїли: це як ніби у першому класі, коли всі школярі пишуть косо-криво, проте чим більше вправляються – тим кращим виходить результат.
«Коли я починала писати писанки і теж думала, що у мене ніколи не вийде рівно, мені сказали: та неграмотні бабці на Поліссі віками малюють, а ти не зможеш?» – пригадала Софія.
Коли писанка покрита воском, її треба обезжирити, потримавши хвилину-дві в оцті. Тоді – кидати в ємність із фарбою і так само тримати кілька хвилин, залежно від інтенсивності кольору, який хочете отримати.
Кольори теж мають певне смислове навантаження. «На Волині не було багатоколірності у писанках. У Володимир-Волинському районі використовували білі малюнки на червоному тлі, в Іваничівському – на синьому, на Поліссі писали фіолетові писанки. Червоний – це колір вогню і любові, синій – колір Бога», – пояснила майстриня.
28 березня в Галереї сучасного мистецтва України «Арт-кафедра» (СОК «Адреналін Сіті») відбулось урочисте відкриття епатажної виставки авангардних майстрів: відомого митця Петра Гулина та молодої художниці Геника зі Львова «Петро+ Henyk. Весна надій…». В експозиції – більше сотні оригінальних робіт, розташованих в обох залах галереї. Центральну залу прикрашають твори Петра Гулина, в другій представлено картини Геника.
На початку з вітальним словом до присутніх звернулася керуючий партнер галереї Леся Корсак, яка привітала художників у Луцьку, розповіла про біографічний шлях та творчі доробки митців, зазначивши, що для міста це велика честь приймати майстрів такого рівня. До вітальних слів долучилася і мистецтвознавець Зоя Навроцька, яка зазначила, що Петро Гулин розпочав працювати в жанрі геометричних абстракцій та кольорових ліній ще в радянські часи і досить швидко здобув всесвітнє визнання. Його картини прикрашають музеї та приватні колекції багатьох країн світу, у тому числі – у Великобританії, Німеччині, Італії, Австралії, США та навіть в Японії.
До речі, дуже часто Петра Гулина порівнюють чи називають українським Пікассо, хоча сам художник не вважає себе таким, зазначаючи, що у світі є багато не менш талановитих художник, але з менш гучним ім’ям.
Що ж до самої виставки, то під час відкриття і Петро Гулин, і Геник були приємно вражені великою кількістю молодих людей. Звертаючись до присутніх, художник зазначив: «Наше завдання зараз – виховати аристократів… Якщо ви хочете бути в стаді такими, як всі – дивитися глянцеві журнальчики, гламурно вдягатися, сидіти в кав’ярнях, не відриваючи від вуха дибільника… ви не живете. Ви – нецікаві. Людину визначає не це. Людину вирізняє від тварини те, що вона спосібна плакати від поезії, має тяму зайти до музею, має смак до голосу… Цього ніхто не виховає. І цього не купиш. Можна купити банки, острови – Бог знає що можна зараз купити. Але нікому не вдасться купити душу, купити кохання, купити сльози. Правдиві цінності не продаються. І якщо ми це зрозуміємо, у нас з’явиться українська аристократія».
Молода художниця Геник зазначила, що приємно здивована такою модерною виставковою залою та великою кількістю людей. Вона подякувала ініціаторам виставки і зазначила, що Луцьк дуже привітне і гостинне місто, а його мешканці позитивні та гарні люди.
Виставка діятиме протягом двох місяців, тому всі бажаючі зможуть відвідати її та осягнути непростий, але чарівний світ сучасного мистецтва.
Біографічні довідки:
Петро Гулин – Заслужений діяч мистецтв України
Народився 24 червня 1942р. на Вінничині.
1968р. закінчив Львівське училище прикладного мистецтва ім. І.Труша
1977р. член Національної спілки художників України
1995р. член спілки художників Чеської республіки
багаторазовий дипломант українських та міжнародних конкурсів «Мистецтво книги» та конкурсу «Художник та книга»
«Мистецтво, як радість життя або Олександр Валента – людина і митець»
Під такою назвою в галереї сучасного мистецтва «Aрт-кафедра» (Спортивно-оздоровчий комплекс «Адреналін Сіті», Луцьк, вул. Карбишева, 1) 26 лютого відбулося творче суаре, присвячене творчості Олександра Валенти.
В рамках заходу присутні мали змогу переглянути більше 40 робіт цього видатного художника, одна з який «Луцьк вечірній» – улюблена робота митця відома, виставляється надзвичайно рідко, оскільки знаходиться у приватній колекції.
На початку керуючий партнер галереї сучасного мистецтва Леся Корсак розповіла цікаві моменти з життя Олександра Валенти, його нелегку творчу долю, сповнену перемогами та розчаруванням, трагічну смерть. Наголосила вона й на тому, що саме творчість Олександра Валенти є художньою візитівкою Луцька. Саме його картини користуються великою популярністю, хоча при житті він продавав їх за безцінь чи просто дарував.
В рамках суаре присутні переглянули документальний фільм про художника, який дав можливість частково зануритися у художнє життя Луцька другої половини ХХ століття.
Спогадами про Олександра Валенти поділилися ті, хто його знав особисто: ходожники Зоя Навроцька, Наталія Кумановська, Сергій Корсак, письменник Іван Корсак…
«Сашко Валента – міф нашого міста, легенда, яка повинна бути описана в романах. Він – художник з такої біографією, на зрізі якої – вся наша історія, всі ми. Це видно у всіх його роботах, наскільки Саша був заземлений в Волинь», – наголосила иректор Луцької художньої галереї Зоя Навроцька.
Суаре відбулося в супроводі живої музики та поезії того часу.
Довідково:
Ім’я найпопулярнішого волинського митця Олександра Валенти відоме не лише серед інтелігенції, але й серед людей, далеких від творчості. Він був наділений особливим даром – не тільки бачити прекрасне, а й донести його до людей.
Олександр Валента(1944—1997) народився в селі Черніїв Турійського району. Батько Родіон загинув під час війни, мати Уляна померла невдовзі після народження сина. Ріс сиротою, вчився в школі-інтернаті.
Знайшовши себе у мистецькому світі, загубився в особистому житті. Залишив сім’ю, перебрався квартирантом у власну майстерню. Свої картини роздаровував друзям або ж продавав за безцінь спекулянтам. Полотна митця стали окрасою музейних колекцій та приватних зібрань у Польщі, Німеччині, Ізраїлі… Олександр Валента трагічно загинув у своїй художній майстерні від рук невідомих убивць.
Найвідоміші твори художника:
«Святковий вечір» (1965 р.); «Риби» (1966 р.), «Вечірній Луцьк» (1966 р.); «Зима (Берестечко)» (1967 р.), «На козацьких могилах ( село Пляшева)» (1967 р.); «Яблука на рушнику» (1969 р.), «Натюрморт з кавуном» (1969 р .), «Напровесні» (1969 р.), «Гриби на рядні» (1969 р.); «Подих весни» (1970 р.), «Зелені яблука» (1970 р.), «Дари осені» (1970 р.), «Церква в селі Низкиничах» (1970 р.); «Вечірнє місто » (1973 р., колекція ВКМ); «Моя вулиця» (1973 р., колекція ВКМ); цикли «Пори року» (1995 р ), «Писанки» (1995 р.).
22 січня, в центральній частині першого залу Галереї сучасного мистецтва «Aрт-кафедра» до експозиційного ряду виставки творів Карела Якубека (1923-2008) тимчасово долучено низку полотен Григорія Чорнокнижного (1915-1999) із основного фонду Волинського Краєзнавчого музею та приватних колекцій. Експонати покликані продемонструвати вплив традицій Закарпатської школи живопису на творчість цих майстрів.
Як розповіла керуючий партнер галереї Леся Корсак, творча спадщина цих художників безцінна, адже творили вони в непростих умовах. «Цілісно та самобутньо у Закарпатській художній школі проявив себе феномен несоціалістичного реалізму, який базувався на здобутках авангардного мистецтва. Особливістю західних мистецьких шкіл була безперервність наслідуваності модерністських традицій. Отримавши освіту в європейських Академіях мистецтв та беручи активну участь у художньому житті довоєнної Європи, Ернест Контратович, Андрій Коцка, Адальберт Ерделі, Йосип Бокшай та ін. залишились в Україні після приходу радянської влади. Вони, як ніхто інший, близькі до західного модернізму. Привілейованими жанрами живопису цієї мистецької школи були пейзаж та тематична картина з зображенням простих людей, на які не розповсюджувався жорсткий тоталітарний тиск», – розповіла Леся Корсак.
Мистецтвознавець, завідувач Художнього музею у Луцьку відділу ВКМ Зоя Навроцька поінформувала, що події, які відбувалися на Закарпатті впродовж ХХ століття, мали важливе значення для розвитку загалом національної культури та мистецтва. Адже формування та існування унікальної мистецької школи, яка мала свої чітко виражені принципи(акцент на народне мистецтво, відкритість до європейських художніх надбань…), внесло свої корективи в загальну картину художнього життя. «Художники Закарпаття зосереджували зусилля задля творення сучасного національного мистецтва. Як результат — численні виставки та визнання у всьому світі», – зазначила Зоя Навроцька. Також вона розповіла про носіїв традицій цієї школи Карела Якубека та Григорія Чорнокнижного та донесла до глядачів мистецьку цінність творчих доробків цих художників.
Вперше у Луцьку 12 грудня в галереї сучасного мистецтва «Арт-кафедра» відкрилася повноцінна виставка робіт Заслуженого художника України Карела Якубека «Миттєвості осяяні натхненням». На ній представлено більше 100 робіт митця з приватної колекції Олега Гаврилюка. У експозиції – пейзажі, натюрморти, полотна із зображенням Луцька та Луцького замку, портрети, жанрові та історичні картини.
Як розповіла під час відкриття керуючий партнер галереї Леся Корсак, з рідного Ужгорода художник привіз на Волинь не лише вагомий доробок станкового живопису, а й сам дух традицій Закарпатської школи, «цього оптимістичного, життєстверджуючого мистецтва, сповненого багатобарвності, сонця і світла…». Також вона наголосила, що творчий запал і натхненність притаманні всьому, що творив Карел Якубек. «Чи це карпатські мотиви, пречудові краєвиди Луцька, блискучі натюрморти, або ж звичайні замальовки із мандрівок по Волині, Прибалтиці, Карпатах – все відтворене з високою професійністю і небайдужим ставленням до мистецтва. Кожна деталь композиції, якою б спонтанною вона не виглядала, напрочуд осмислена, знайдена як єдино правильний крок», – зазначила Леся Корсак.
«Виставка малярства Карела Якубека у «Арт-Кафедрі» це – об’ємна експозиція, що містить не лише програмні твори різних років виконання які добре відомі шанувальникам його творчості. Поряд із ними представлено етюди до портретів, жанрові композиції, натюрморти ще раннього періоду студентства. Вперше глядачі побачать і низку студійних робіт 1960-1970-х років із зображенням оголеної натури, які художник виконував у студії, котру створив при Художньо-виробничих майстернях Луцька одразу ж після приїзду. Випромінюючи енергетику творчого пориву кожен твір розкриває багатогранність мистецьких пошуків та високий фаховий рівень художника. Всі твори об’єднує в одну, напрочуд цілісну колекцію висока культура малярства, витончене колористичне бачення, естетичний смак, неймовірна тональність настроєвих лейтмотивів», – зазначила мистецтвознавець Зоя Навроцька.
Поділився своїми спогадами про художника колекціонер його творів Олег Гаврилюк. Він розповів історію знайомства з митцем, свої враження від його творчості та кількості надзвичайно красивих і гарно збережених картин. «На початку 90-х багато художників змушені були продавати свої картини, щоб прогодувати сім’ю, а Карелу Якубеку вдалося зберегти свій художній доробок», – зауважив Гаврилюк.
Крім відкриття виставки Якубека, в «Арт-Кафедрі» ще одна приємна новина: відкрилася друга зала, де діятиме постійна виставка творів відомого художника Миколи Кумановського.
Довідково: Народився Карел Якубек 10 грудня 1923 року в м. Ужгород Закарпатської області. Професійну освіту здобув, навчаючись у майстерні М. Розенберга, Будапештській художній академії, у Вільній школі малярства містечка Бая-Маре (Румунія, 1942 – 1944рр.), а також в Ужгородському художньому училищі під керівництвом Й. Бокшая, А. Арделі, Ф. Манайла (1944 – 1946рр.) Перші кроки на шляху мистецтва Карел Якубек зробив в довоєнні часи. Стрімкого розмаху його творча діяльність сягнула в 50-ті – 60-ті роки минулого століття, коли він працював у художньо-виробничих майстернях Художнього Фонду УРСР в Ужгороді. Твори цього періоду означенні особливою натхненністю, ліризмом, тонким вмінням бачити та відчувати красу навколишнього світу. В 1963 році Карел Якубек став членом Спілки художників України.
Від 1964 року він мешкає у Луцьку. Правлінням Художнього фонду УРСР його, талановитого, активного митця було направлено сюди для розбудови і становлення Художнього фонду Волині.
Тривалий час, працюючи головним художником цієї організації, він водночас очолював творчу секцію обласного відділення Спілки художників України.
Завдяки відповідальному ставленню до мистецтва й надзвичайно активній життєвій позиції Карел Якубек багато зробив для розвитку краю. Впливаючи на зростання професійного рівня творчо-виставкової роботи на Волині, художник сам створив об’ємний мистецький доробок (понад 600 творів), кожне полотно із якого гідне найкращих музейних експозицій
Виставкова географія художника надзвичайно обширна. Міста й містечка України, Київ, Москва, Львів, Замость, Хелм, Влодава… . Його твори зберігаються в музеях та приватних колекціях США, Канади, Німеччини, Польщі, Угорщини тощо.
В 1998 році Карелу Якубеку присвоєно почесне звання Заслуженого художника України. У 2004-му він став лауреатом Волинської обласної мистецької премії імені Йова Кондзелевича.
Помер художник у грудні 2008. Похований в Луцьку.
У галереї сучасного мистецтва «Арт-кафедра» за участю мистецтвознавців, художників, поціновувачів мистецтва відбулась публічна лекція про напрямок експресіонізму в мистецтві, який був започаткований на початку ХХ століття в Європі.
Як зазначила мистецтвознавець Зоя Навроцька, течія «експресіонізму» виникла як реакція на гостру соціальну кризу, причиною якої стала Перша Світова війна та революційні явища у суспільстві. Таким чином, митці намагалися висловити свій протест проти потворності тодішньої буржуазної цивілізації. Протестуючи проти світових подій та соціальних контрастів, майстри експресіонізму у своїх творах намагалися відобразити напругу очікування й невизначеності. Їхні твори були сповнені бунтівного протиставлення і розриву з академічними традиціями. Все це викликало несприйняття як консервативної публіки, так і радикальних політичних систем – нацизму в Німеччині, фашизму в Італії, комунізму в СРСР. За часів Гітлера твори багатьох експресіоністів в Німеччині були знищені.
Керуючий партнер галереї Леся Корсак наголосила, що соціальна напруга, яка існувала тоді, зараз теж має місце в суспільстві. Тому твори багатьох художників-сучасників перегукуються з творами експресіоністів. Зокрема, яскравим свідченням цього є творчість луцького художника Сергія Корсая.
На жаль, самого художника не було на заході, оскільки зараз він перебуває за межами України. Натомість про нього розповіла його дружина Галина Черниш та запрошені мистецтвознавці.
Малювати Сергій Корсай почав з раннього дитинства, але ніхто не придав цьому значення, а тому лише після служби в армії, майбутній митець вступив до художньої школи, де навчався поряд з малими дітьми. Його наставником був Володимир Іванович Жижирун, який всіляко підтримував талант Сергія. Далі він навчався у Львівській академії мистецтв на кафедрі скла, де оволодів нелегкою технікою обробки тонкостінного скла.
Що ж до його картин, то на полотнах Сергія Корсая часто фігурує Луцький замок, старовинні споруди чи просто вулиці древнього Луцька. Всі його роботи вирізняються з поміж інших оригінальним стилем, особливою технікою виконання, талановитим підходом та відображенням власного світогляду.
Більше 100 робіт авторської карикатури було представлено на розгляд компетентного журі конкурсу. Проте, до участі в конкурсі допущено лише п’ять авторів, серед яких як відомі художники, так і дебютанти. Сам конкурс тривав з 1 вересня по 31 жовтня.
На початку до присутніх з вітальним словом звернулася керуючий партнер галереї сучасного мистецтва Леся Корсак, яка зазначила, що в «Арт-кафедрі» й далі урізноманітнюються мистецькі заходи та події. Зокрема, крім культурно-мистецьких акцій, суаре та творчих вечорів, започатковано та вперше проведено конкурс серед художників та аматорів. Вона висловила сподівання, що цей конкурс стане щорічним традиційним, а тому вже наступного року очікується ще більше учасників.
Що ж до того, чому саме конкурс авторської карикатури, то як зазначила мистецтвознавець Зоя Навроцька, цей вид мистецтва, з появою комп’ютерної графіки, «виходить на узбіччя». З її слів, у минулому це «були найдемократичніші види мистецтва, які були доступні найширшим колам населення, і кожен міг мати у графічний твір. Сьогодні цей вид мистецтва стає унікальним і елітарним».
Відтак, переможцями І конкурсу авторської карикатури стали: І місце – Микола Кумановський, ІІ місце – Леонід Сахнюк і ІІІ місце – Наталія Кумановська. Ще двом іншим учасникам було вручено заохочувальні призи.
Роботи учасників конкурсу можна переглянути впродовж двох тижнів в галереї сучасного мистецтва «Арт-Кафедра», яка знаходиться у СОК «Адреналін Сіті».
У галереї сучасного мистецтва «Арт-кафедра» відбувся майстер-класі відомої художниці Галини Івашків. Більше 30 юних талановитих учнів художніх шкіл, студентів, молодих художників та аматорів відвідали захід.
На початку до присутніх звернулася керуючий партнер «Арт-кафедри» Леся Корсак, яка привітала всіх і зазначила, що галерея сучасного мистецтва виконує функцію покладену на неї, знайомить відвідувачів не лише з готовими творами мистецтва, а й навчає новим техніками малярства, знайомить з відомими художниками та їх творами, проводить цікаві лекції та практичні заняття.
Потому Галина Івашків та мистецтвознавець Зоя Навроцька ознайомили присутніх з можливостями техніки «суха пастель» та показали зразки робіт. Далі учасники майстер-класу малювали натюрморт осінній настрій з викладеної композиції з осінніх овочів та квітів.
«Враження – найкращі, це незабутній урок для нас, як учнів художньої школи, відчути себе справжніми художниками. А майстерність та манера творити Галини Івашків, лише надихає і дає нові поштовхи до творчості», – ділиться враженнями юна художниця Аліна.
У галереї мистецтв «Арт-кафедра» 2 жовтня відбувся творчий вечір Галини Івашків – живописця, сценографа, педагога, члена Національної спілки художників України. Представила присутнім художницю керуючий партнер галереї мистецтв Леся Корсак, яка назвала основні віхи життєвого і творчого шляху мисткині, підкресливши її неординарність як особистості та виразність робіт з-поміж інших.
Мистецтвознавець Зоя Навроцька зазначила, що полотна Галини Івашків випромінюють світло, чистоту, вони наповнені особливим духовним змістом, який присутній як в реалістичних творах, так і у формальних композиціях художниці.
У свою чергу пані Галина зазначила, що в своїх творах вона намагається відображати особисте творче енергетичне поле, її метафоричний простір, де митець відтворює сам себе. Вона також розповіла про найцікавіші моменти свого навчання у Львові, своє бачення цього міста у різнобарв’ї і образах. Водночас зазначила, що Луцьк для неї забарвлений у різні відтінки зеленого кольору. Згадала пані Галина і про викладачів, адже вона була ученицею Валентина Кирилкова, картини якого також присутні в галереї мистецтв. До речі, на зустрічі були присутні й учні художниці, яким вона передає свої талант і вміння.
Яскраві, світлі полотна Галини Івашків під акомпанемент cтрунного квартету «Маестро-Волинські» сприймалися щиро і з відчуттям повної гармонії побаченого і почутого. На завершення лунали вірші Ліни Костенко, як обрамлення до картин Галини Івашків – художниці світла і добра.
Під такою назвою у галереї мистецтв «Арт-Кафедра» відбулась публічна лекція за участю відомих мистецтвознавців, художників, студентів художніх шкіл і навчальних закладів. Під час лекції йшлося про французького художника Анрі Матісса, полотна якого відомі на весь світ та українського художника-монументаліста Михайла Бойчука.
Як зазначила керуючий партнер «Арт-кафедри» Леся Корсак, Матісса та його друзів-художників називали «дикими» (фр. Fauve). Їх твори збурювали сучасників, а згодом ставали живописною класикою. «Анрі Матісс – ціла епоха, метр першої половини ХХ ст., унікальний рисувальник та живописець, декоратор і скульптор. Одночасно простий і рафінований, доступний і незрозумілий у своєму новаторстві – таким був для французької публіки Анрі Матісс», – наголосила вона.
Проте, в українському мистецтві був свій Матісс, це Михайло Львович Бойчук – представник Розстріляного відродження. Попри нелегкий творчий шлях він увійшов в історію як один із засновників монументального мистецтва України ХХ ст. І хоча після арешту більшість його робіт було терміново вилучено і знищено, його творча спадщина неоціненна. На жаль, до наших днів дійшли лише його окремі полотна та замальовки до більш ґрунтовних яскравіших творінь.
«І, якщо Матіса знають у всьому світі і кожен француз пишається ним, то Бойчук відомий, у переважній більшості, лише в мистецьких колах, хоча обидва художники були талановиті і поповнили світову скарбницю мистецтва безцінними художніми витворами», – резюмувала мистецтвознавець Зоя Навроцька.
Галерея мистецтв «Арт-Кафедра» продовжує цикл пізнавальних просвітницьких заходів, все більше знайомлячи усіх бажаючих з ширшим колом митців та відкриває нові й незаслужено призабуті імена в світі художнього мистецтва
У галереї мистецтв «Арт-кафедра» відомий художник Микола Кумановський 21 вересня вперше для всіх бажаючих провів майстер клас. Поштовхом до роздумів та лейтмотивом майстер-класу стало полотно Сальвадора Далі «Передчуття громадянської війни». Учасниками заходу стали учні художніх шкіл, аматори, мистецтвознавці-початківці.
«Це перший такий захід практичного характеру, адже досі у арт-кафедрі відбувалися творчі вечори, зустрічі та суаре за участю митців, які знайомили присутніх зі своєю творчістю. Таким чином, «Арт-кафедра» виконує свою місію, не лише знайомлячи людей з творчістю, а й навчаючи їх, прививаючи їм любов до мистецтва. Такі майстер-класи й надалі відбуватимуться, тому всі бажаючі зможуть їх відвідати та стати безпосередньо учасниками, взявши в руки пензля та фарби», – зазначила керуючий партнер галереї мистецтв Леся Корсак.
Як наголосив сам художник, практичні майстер-класи вкрай необхідні, адже є багато аматорів, які не знають як і де себе реалізувати, а для учнів художніх шкіл це шанс набути практичних навиків та самовиразитися. «Крім того, це не просто викликати в людей сприйняття реальності, а те духовне, що є в них, щоб воно вийшло назовні – в інших символах, інших образах», – резюмував Микола Кумановський.
Під такою назвою в галереї мистецтв «Арт-кафедра» відбулось культурно-мистецьке суаре за участю неординарного, але від того лише більш видатного художника Миколи Кумановського. Присутні занурились в теплу невимушену атмосферу, довільне спілкування з автором багатьох мистецьких творів, який до того ж відомий як громадський діяч, філософ та й, загалом, витончений естет-інтелектуал, маляр із душею поета.
Микола Кумановський поділився своїми спогадами про становлення його як художника, перші кроки на поприщі творчості, здобутки та визнання, яке прийшло до нього в досить-таки молодому віці. Розповів він і про свою експозицію, яка представлена в «Арт-кафедрі» майже сотнею робіт. Поділився враженнями про подальші плани, зокрема зазначив, що наступна його серія побачить світ під назвою «Отава»… «Як трава, що виросла на місці скошеної, так і ця серія міститиме відроджені цінності нашої нації», – зазначив Микола Кумановський.
Спогадами про спільні сторінки життя та творчості поділилися його друзі, творчі побратими, учні.
На завершення керуючий партнер галереї мистецтв Леся Корсак зазначила, що «Арт-кафедра» виконує своє призначення, знайомлячи громадськість з найкращими зразками сучасного вітчизняного мистецтва. «Такі заходи в галереї мистецтв відбуваються постійно, адже основна мета закладу популяризація творчих здобутків художників сьогодення», – наголосила вона.
У галереї мистецтв «Арт-кафедра» відбулось чергове культурно-мистецьке суаре “Українська Жінка в мистецтві”. Цього разу йшлося про творчі портрети українських мисткинь ХХ століття: Катерину Білокур та Ганну Собачко-Шостак, яких порівнюють з відомою мексиканською художницею Фрідою Кало. Про життєвий і творчий шлях художниць розповіла директор Художнього музею Зоя Навроцька. Натомість керуючий партнер галереї мистецтв «Арт-кафедра» Леся Корсак звернула увагу присутніх на співзвучності естетичних засад цих таланових жінок із мистецькими пошуками нашої сучасниці – Наталі Кумановської.
Присутні також мали змогу грунтовніше ознайомитися з творчим доробком та унікальною мистецькою моделлю Наталі Кумановської з уст самалї майстрині.
Довідка: Наталя Кумановська – народилася 5 грудня 1952 року в місті Володимирі-Волинському. З раннього дитинства мешкає у Луцьку.
В 1978 році закінчила Львівське училище прикладного та декоративного мистецтва ім. Івана Труша (факультет художнього розпису).
З 1978 по 2003 рік викладала в Луцькій дитячій художній школі.
Творчо працює в царині станкового малярства і графіки.
Проводить активну виставкову діяльність.
19 червня у галереї мистецтв «Арт-кафедра» відбувся культурно-мистецький проект «Метафори вражень в малярстві та бутті», присвячений 140-річчю від дня презентації першої виставки творів художників-імпресіоністів (Париж, 1874р.).
У легкій невимушеній «французькій» атмосфері місцеві художники, відомі лучани та представники ЗМІ спілкувалися на тему розвитку такої мистецької течії у живописі як імпресіонізм. Зокрема, обговорили розвиток імпресіонізму в історії європейської художньої культури та українському мистецтві. Чимало цікавого дізналися про традиції імпресіонізму та пуантилізму саме на Волині.
Заслужений працівник культури, завідувач Художнього музею у Луцьку – відділу ВКМ Зоя Навроцька цікаво і легко розповіла про події з історії мистецтва другої половини ХІХ–ХХ століття, провела мистецтвознавчий аналіз творів, надала професійні коментарі художньої тенденції тієї доби.
Також, під час акції звучала вишукана поезія, популярна французька музика 70-х років ХХ ст. На екранах бажаючі змогли переглянути твори знаних французьких імпресіоністів (К. Моне, О. Ренуара, Е. Деги, К. Пісаро) та малярство українських художників, які долучилися до цього напрямку.
Як зазначила Керуючий партнер галереї мистецтв Леся Корсак, такий захід відкриває серію творчих суаре, що матимуть місце й надалі у галереї мистецтв «Арт-кафедра». «Сподіваємо, що завдяки таким заходам ми зможемо популяризувати мистецтво серед широкої аудиторії лучан та гостей міста», – наголосила вона.
У Галереї мистецтв «Арт-кафедра» відбувся перший майстер-клас з художнього розпису. Близько 20 діток, взявши до рук пензлі і фарби, а також спеціальні дерев’яні дощечки вправлялися в художній майстерності: спробували свій хист у Петриківському розписі…
Позитивні емоції, змістовно проведений час та цікаві навички припали до душі кожному учаснику. А ми сподіваємося, що наші Арт-класи, стануть доброю традицією кожного тижня і приємним проведенням часу для всієї родини!
Сьогодні мистецтво, як одна з форм суспільної свідомості та вид людської діяльності розвивається динамічно і, водночас, неоднозначно. Твори мистецтва експонуються у галереях, приватних колекціях, комерційних та державних організаціях, музеях… Кожен автор намагається заявити про себе, але успіх чи провал на цьому поприщі багато в чому залежить саме від глядача, бо твір часто викликає зовсім інші емоції, ніж ті, що були вкладені в нього митцем. Так відбувається тому, що абсолютній більшості сучасників маловідомі, а то й взагалі невідомі твори мистецтва і їх знання здебільшого ґрунтуються на вже усталених образах, популярних жанрах відомих авторів. Натомість твори сучасного мистецтва залишаються за лаштунками пізнання їх широким загалом, і є оцінені лише мистецтвознавцями, чи людьми, які самі виховують в собі культуру пізнання прекрасного.
Саме з метою формування культури мистецтва та розвитку естетичного смаку громадськості й створена унікальна Галерея мистецтв «Арт-кафедра», урочисте відкриття якої відбулось 23 квітня 2014 року в СОК «Адреналін Сіті». Червону стрічку з нагоди відкриття перерізали Керуючий партнер Галереї мистецтв Леся Корсак та секретар Луцької міської ради Сергій Григоренко. З вітальним словом до присутніх звернувся й відомий журналіст та письменник, голова медіа холдингу «Сім’я і дім» Іван Корсак. Він побажав «Арт-кафедрі» успіхів у благородних починаннях, які повинні не лише доносити до глядачів відчуття прекрасного, а й мають просвітницьку місію, зокрема відкриття нових постатей в українській культурі.
«Ми відкриваємо галерею, що самим краще пізнати сучасне мистецтво, навчити наших людей, щоб допомогти нам всім разом піднятися на вищий щабель пізнання прекрасного», – розповіла Леся Корсак. Вона також наголосила, що «Арт-кафедра» не лише знайомить відвідувачів з основами мистецтва, його видами та жанрами, а й пропонує новий формат інтелектуального дозвілля. «Ми презентуємо яскраві творчі здобутки художньої культури XX століття, знайомимо відвідувачів із цікавими явищами у сучасному мистецтві через авторські проекти, інсталяції, перформенси. Також у нас відбуватимуться презентації мистецьких колекцій провідних музеїв та приватних збірок. А для тих, хто бажає не лише знайомитися з мистецтвом, споглядаючи його, а й стати учасником творчого процесу, «Арт-кафедра» запрошує на лекційні заняття та майстер-класи від відомих мистецтвознавців. Адже мистецтво живе в кожному з нас і саме воно здатне робити світ красивішим», – наголосила пані Леся.
Потому для учасників заходу директор Луцького художнього музею Зоя Навроцька провела екскурсію галереєю та розповіла про картини, які представлені в експозиції.
Загалом в «Арт-кафедрі» зібрано близько 200 художніх картин відомих волинських художників, деякі роботи виставлені вперше. В планах проводити спільні виставки з іншими галереями та музеями, залучати відомих художників, відкривати зали інтерактивного мистецтва.
Ініціатором і організатором створення Галереї мистецтв «Арт-кафедра» виступив СОК «Адреналін Сіті».
Розпочала «Арт-кафедра» свою роботу з виставки «Творчість на перетині епох», в рамках якої свої роботи представили Микола Кумановський, Валентин Кирилков, Наталя Кумановська, Галина Івашків, Оксана Ядчук-Мачинська, Сергій Корсай, Микола Ковальчук, Генадій Юрьєв.