У четвер, 9 травня, до Луцька вперше завітало подружжя Володимира й Тетяни Бахтових: у Музеї сучасного мистецтва Корсаків вони провели лекцію про їх унікальний проект «Античні коди України. Сакральні реконструкції».

Володимир Бахтов – Заслужений художник України, фотограф, винахідник техніки геліографії, член Міжнародної асоціації «Сузір’я графіків» – розпочав розповідь зі слів:

«Ми, художники, маємо великий привілей – бути вільними. Ця свобода полягає в тому, що ми можемо обрати той образ життя і той Світ, який нас цікавить. Ба більше, ми можемо створити свій власний, повірити в нього і зробити проекти на тему цього Світу. Я думаю, що ця виставка є прикладом штучно створеного світу, який замикається на нас, як художниках, але він і відкритий для всіх. Тому що ми двадцять років демонструємо ці виставки не лише в Україні, а й в Німеччині, Греції, Польщі, Італії, Росії».

Митець розповів, що, коли він із дружиною переїхав на інший берег Дніпровсько-Бузького лиману, до Ольвії, то зрозумів, що саме це місце надихне його. Поступово від графіки, та живопису художник перейшов до такого виду мистецтва, як ленд-арт. Бо простір, в якому він проживав, містив в собі велике нашарування історичних періодів. З часом творче подружжя почало працювати над двома глобальними темами: реконструкція архітектури й простору вогнем. Сам Володимир називає це геліографіті – авторський винахід, що полягає у просторовому малюванні вогнем зруйнованих архітектурних об’єктів при фотофіксації цього процесі на тривалій витримці.

Друга тема, над якою почали працювати художники – «terra-театр», тобто «земляний театр».

«Ця глина, ґрунти, ці зрізи узбережжя і археологічні розкопи Ольвії є і тлом для наших театральних інсценізацій, і є тим же матеріалом, яким ми фарбуємо наших персонажів театральних дій. Ці дії пов’язані з античною історією. Сюжети, які зафіксовані на творах, імітують античні ідеї. Це фрагментарне сприйняття і фрагментарне відображення того цілісного світу», – пояснив Володимир Бахтов.

Можна помітити, що художник малює не у двовимірному, а у тривимірному просторі. За словами пана Володимира, він малює навколо себе.

Володимир і Тетяна Бахтови ліплять живі скульптури із волонтерів. Відбувається це так: тканини змочуються у воді з глиною, пізніше з цих важких тканин роблять одяг, який «дуже скульптурно лягає на тіло».

«Наші проекти перетікають з одного в інший, і часто я ловлю себе на тому, що забуваю, де проект починається, а де закінчується. Тому цей проект – перманентний. Коли мене запитують, що й в якому році я робив, то я відповідаю, що роблю це все останні двадцять літ», – зауважив митець.

Розповідь продовжила мистецтвознавиця Олександра Філоненко:

«Мистецтво Володимира й Тетяни Бахтових є досить унікальним, це такий тип творчості, коли художники повністю занурюються у той художній світ, який вони створюють».

Вона наголосила на важливому меседжі, яке передають твори Бахтових, а саме – екологічні проблеми України. За словами Олександри Філоненко, в нас немає цього ставлення до землі, як до священного об’єкту. Вона переконана, що українцям потрібно бути патріотами в більш широкому розумінні.

Лекцію завершила дружина Володимира Бахтова – пані Тетяна. Вона розповіла, як відбувається творчий процес. За словами Тетяни Бахтової, у них не буває кастингів:

«Студенти, які працюють на розкопах, приходять до нас в гості, й ми їх запрошуємо до створення проекту. Тоді потрібно приготувати фарбу, яка виготовлюється з глини. Пізніше у цю суміш води й глини занурюється тканина, яку повинні одягнути волонтери. Та от, вся моя біла постільна білизна у цих проектах й лишилася».

Пані Тетяна зізнається: люди, які брали участь у їхніх проектах – змінюються:

«Інтерактивний проект робить з людьми теж якусь ініціацію. Вони приходять до нас такі свіженькі, а виходять вже із певним багажем знань, міфів, тайн…Вони збагачуються інтелектуально, творчо й духовно».

Пані Тетяна зізнається: люди, які брали участь у їхніх проектах – змінюються:

«Інтерактивний проект робить з людьми теж якусь ініціацію. Вони приходять до нас такі свіженькі, а виходять вже із певним багажем знань, міфів, тайн…Вони збагачуються інтелектуально, творчо й духовно».