Самсон на коробці «Самсунг»: тернопільський художник розповів смішні та серйозні історії
Художник, який естетизує все довкола: від коробки сірників до старої картонної упаковки. Тернопільський митець, який давно знайомий луцькій публіці, але не перестає щоразу дивувати чимось новим. Людина із чудовим почуттям гумору та вмінням ловити момент.
Усе це – Володимир Чорнобай, який 29 грудня відкрив у Музеї сучасного українського мистецтва Корсаків свою нову виставку «Органічні структури. Локдаун».
Традиційно відкриття виставки розпочали із вітального слова мистецтвознавиці Зої Навроцької та короткої біографічної довідки про автора від керівної партнерки Музею Лесі Корсак.
Незважаючи на те, що перед Новим роком безліч лучан перемістилися у торгові центри та супермаркети, до Музею теж прийшло немало поціновувачів прекрасного.
Автор зазначив, що з проєктом «Органічні структури» він об’їхав уже близько десяти виставок, а тому щоразу додає до назви якесь актуальне уточнення. Так поміж «Органічні структури. Початок» та «Органічні структури. Кульмінація» з’явилося ще й «Органічні структури. Локдаун».
Під час пандемії Володимир створив цикл робіт «Заповідник», в якому чільне місце героїв віддав крокодилам.
«За цей час карантину можна було гостро відчути себе закритими в якійсь клітці, обмеженими. 20 років я собі їздив у Польщу, в Німеччину, ніяких проблем, а тут раптом навіть до Львова не можу поїхати. Вийшов з дому, пішов у майстерню, малюєш собі та й все. Після цього я усвідомив, що покарання довічним ув’язненням – це справді найстрашніша кара. А крокодили як символ з’явилися випадково, якийсь фільм про них подивився і так відбилося».
Також на виставці представлена серія полотен про павучків.
«Раніше на Новий рік ялинок не ставили, а вішали таких солом’яних павучків, яких вважали оберегом житла», – пояснює автор.
Поділився Володимир і секретами творчої майстерності: «От мене часто питають, як я малюю? Знаєте як то виходить? От я просто стою і малюю. Коли не знаю, як і що малювати, то все відставляє і не малюю. Як не йде, то треба на щось переключитися: книжку почитати, щось інше зробити.
То як мене моя жінка питає, куди я йду. Я кажу, що малювати. А вона: «А може хватить вже? Стільки всього намалював вже». А я їй відповідаю, що як не буду малювати, то почну пити. Що краще? (сміється – авт.)».
Протягом відкриття виставки автор розповідав то смішні, то серйозні історії. Спершу глядачі дізналися, що робота «Самсон і Даліла» виникла, бо була виконана на коробці з-під телевізора марки «Самсунг». А згодом Володимир поділився власною концепцією арту із сірникових коробочок, які символізують закинуті спустілі села із давно «згорілими» жителями всередині.
Виставка триватиме до 7 лютого, тож є шанс оцінити «Органічні структури. Локдаун» і до, власне, нокдауну, і після нього.
